Перегляд вихідного коду сторінки Марокко

{{Картка Країна
|native_name              = {{lang-ar|المملكة المغربية}}<br/><small>(аль-Мамляка ль-Магрібія)</small> <br/>{{lang-ber|ⵜⴰⴳⵍⴷⵉⵜ ⵏ ⵍⵎⵖⵔⵉⴱ}}<br/>{{smaller|''(Tagldit N Lmaġrib)''}}
|conventional_long_name   = <span style="line-height:1.33em;">Королівство Марокко</span>
|common_name_g            = Марокко
|image_flag               = Flag of Morocco.svg
|image_coat               = Coat of arms of Morocco.svg
|image_map                = Morocco (orthographic projection, WS claimed).svg
|map_caption              = Карта Королівства Марокко
|national_motto           = <span style="line-height:1.25em;"><big> الله، الوطن، الملك </big>&nbsp;<small>([[Арабська мова|арабська]])</small><br/>«Allāh, al Waţan, al Malik»{{spaces|2}}<small>([[транслітерація]])<br/>«Бог, Вітчизна, Король»</small></span>
|national_anthem          = ''[[Hymne Chérifien]]''
|official_languages       = [[Арабська мова|арабська]], [[Берберські мови|берберська]]. Населення використовує французьку (60&nbsp;%), арабську (30&nbsp;%) та іспанську (5&nbsp;%).
|capital                  = [[Рабат]]
|latd=34 |latm=02 |latNS=N |longd=6 |longm=51 |longEW=W
|government_type          = [[Конституційна монархія]]
|leader_title1            = [[Король]]
|leader_name1             = [[Могамед VI]]
|leader_title2            = [[Прем'єр-міністр]]
|leader_name2             = [[Аделіла Бенкіран]]
|sovereignty_type         = [[Незалежність]]
|established_event1       = від [[Франція|Франції]]
|established_date1        = [[2 березня]] [[1956]]
|established_event2       = від [[Іспанія|Іспанії]]
|established_date2        = [[7 квітня]] [[1956]]
|area_rank                = 57
|area_magnitude           = 1_E10
|area                     = 446,550 (або 710,850)
|areami²                  = 172,414 <!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]-->
|percent_water            = незначний
|population_estimate      = 36 910 560
|population_estimate_year = 1 липня 2020<ref>[{{Cite web |url=http://worldpopulationreview.com/countries/morocco-population/ |title=Morocco Population 2018{{ref-en}} |accessdate=25 жовтня 2018 |archive-date=22 жовтня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181022151657/http://worldpopulationreview.com/countries/morocco-population/ }} Morocco Population 2018{{ref-en}}]</ref>
|population_estimate_rank = 40
|population_census        =
|population_census_year   =
|population_density       = 74
|population_densitymi²    = 181 <!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]-->
|population_density_rank  = 135nd
|GDP_PPP_year             = 2020
|GDP_PPP                  = $254 400 млрд <!--IMF-->
|GDP_PPP_rank             = 54
|GDP_PPP_per_capita       = $8,933
|GDP_PPP_per_capita_rank  = 113
|HDI_year                 = 2016
|HDI                      = {{increase}} 0,647
|HDI_rank                 = 123
|PNB_rank                 = 60
|PIB_rank                 = 60
|HDI_category             = <span style="color: #ffcc00">середня</span>
|currency                 = [[Марокканський дирхам]]
|currency_code            = MAD
|time_zone                = [[UTC]]
|utc_offset               = +0
|time_zone_DST            = [[UTC]]
|utc_offset_DST           = +0
|cctld                    = [[.ma]]
|calling_code             = 212
}}

'''Маро́кко''' ({{lang-ar|المغرب}}, ''Аль-Мáгриб''&nbsp;— «захід», також {{lang-ar|المغرب الأقصى|Аль-Магриб-аль-Акса}}&nbsp;— «далекий захід», {{lang-ber|ⴰⵎⵕⵕⵓⴽ|Амррок}}), офіційна назва&nbsp;— '''Королі́вство Маро́кко''' ({{lang-ar|المملكة المغربية|аль-Мамляка ль-Магрібія}}, {{lang-ber|ⵜⴰⴳⵍⴷⵉⵜ ⵏ ⵓⵎⵕⵕⵓⴽ|Таглдіт н Умррок}})&nbsp;— країна на півночі [[Африка|Африки]], зі столицею у [[Рабат|Рабаті.]] Межує на півночі з [[Іспанія|Іспанією]] (водний кордон через [[Гібралтарська протока|Гібралтар]], а також сухопутний кордон із трьома іспанськими напів[[анклав]]ами&nbsp;— [[Сеута|Сеутою]], [[Мелілья|Мелільєю]] та [[Пеньйон-де-Велес-де-ла-Гомера|Пеньйон-де-Велес-де-ла-Гомерою]]); на сході і південному-сході&nbsp;— з [[Алжир]]ом; на півдні&nbsp;— із [[Західна Сахара|Західною Сахарою]], в минулому іспанською провінцією, яку в [[1975]] році розділено між Марокко і Мавританією, а в [[1979]] році анексовано Марокко. Марокканський берег омивається [[Атлантичний океан|Атлантичним океаном]], та через Гібралтарську протоку переходить до [[Середземне море|Середземного моря]]. Кордони сучасного Марокко в деякій їх частині понині залишаються спірними. Площа&nbsp;— {{num|458730|км²}}, або {{num|710850|км²}}, якщо врахувати спірну територію [[Західна Сахара|Західної Сахари]]. Станом на липень 2020 року населення Марокко з урахуванням Західної Сахари становить 36&nbsp;910&nbsp;560 осіб.

== Походження назви ==
Повне арабське ім'я ''al-Mamlaka al-Maġribiyya'' перекладається як «Західне Королівство», та нерідко застосовується коротка назва ''al-Maġrib'' (Захід).

Назва «Марокко» походить від іспанського «Marruecos», португальського «Marrocos», середньовічного латинського «Morroch», що створена від іменування тодішньої столиці Marrakesh ([[Марракеш]]а). Назва «Маракеш», в свою чергу, походить із берберської й дослівно означає «Земля Бога».

== Географія ==
[[Файл:Sahara dust plume Nov 1998.jpg|thumb|Територія Марокко із космосу]]
[[Файл:Dune sunrise.jpg|thumb|Дюни в пустелях Марокко]]
{{main|Географія Марокко}}
{{main|Список екорегіонів Марокко}}
Держава розташовується на північному заході [[Африка|Африки]], регіон [[Магриб]], територія країни простягається з півночі на південь на 910&nbsp;км, а із заходу на схід&nbsp;— на 1170&nbsp;км. На сході межує з [[Алжир]]ом (спільний кордон&nbsp;— 1350&nbsp;км); на півночі з [[Іспанія|іспанськими]] територіями на африканському континенті, [[Сеута|Сеутою]] і [[Мелілья|Мелільєю]]; на півдні&nbsp;— із Західною Сахарою (умовний кордон 650&nbsp;км). На півночі омивається водами [[Середземне море|Середземного моря]] (537&nbsp;км), на північному заході&nbsp;— безпосередньо водами [[Атлантичний океан|Атлантичного океану]] (2445&nbsp;км).

{{Розташування2|nw=↑|n={{ESP}}<br/>[[Гібралтарська протока]]|ne=[[Середземне море]]|w=[[Атлантичний океан]]|e={{ALG}}|sw=↓|s={{ESH}}|se=↓}}

Рельєф країни середньо- і високогірний з долинами і плато, прибережними низовинними рівнинами і дюнами. Гол. гірські пасма: [[Антиатлас]] (1800—2712&nbsp;м, г. [[Ікнікуїн]]), [[Високий Атлас]] (3000—4165&nbsp;м, г. [[Тубкаль]]), Сер. Атлас (2300—3340&nbsp;м, г. [[Бу-Наср]]), Ер-Риф (до 2456&nbsp;м, г.&nbsp;[[Тідикін]]). Рівнини з відмітками до 300&nbsp;м розташовані вздовж узбережжя. Міжгірські рівнини Марокканської (Західної) Месети і Високого Плато (Мароккано-Оранської, або Сх. Месети) обрамовані ланцюгами Ер-Рифу, Сер. і Високого Атласів. На півдні і південному сході розташовані піщані і кам'янисті пустелі Сахари. Клімат Марокко субтропічний, на півночі&nbsp;— середземноморський. Річки, крім нижньої течії [[Себу (річка)|Себу]], не судноплавні.

== Історія ==
{{main|Історія Марокко}}

=== Берберське Марокко ===
[[Файл:BarbaryLionB1898bw.jpg|thumb|[[Берберійський лев]] часто вважається одним із національних символів Марокко]]
Територія сучасного Марокко була обжита людьми з епохи [[неоліт]]у (щонайменше з 8 тисячоріччя до н.&nbsp;е., як можна судити, виходячи з залишків капсійської культури), періоду, коли [[Магриб]] був менш посушливим, ніж він є тепер. В епоху [[Мезоліт]]у територія сучасного Марокко нагадувала радше [[Савана|савану]], аніж сучасну територію з посушливим кліматом. У&nbsp;той період Марокко було відоме під назвою «Мавретанія» (не плутати з сучасною країною [[Мавританія|Мавританією]]). Сучасний аналіз [[Дезоксирибонуклеїнова кислота|ДНК]] довів, що багато народів внесли свій вклад у сучасну марокканську генну водоверть на додачу до головної етнічної групи ([[Бербери|берберів]]). Іншими народами стали [[араби]], [[ібери]], [[фінікійці]], [[євреї]] та народи Африки південніше [[Сахара|Сахари]].

=== Римський період ===
[[Файл:MosaiqueAne.jpg|thumb|[[Стародавній Рим|Римська]] [[мозаїка]] в Волубілісі]]
Північна Африка загалом, та територія сучасного Марокко зокрема, поступово втягувались у все ширшаючий Середземноморський світ завдяки фінікійським торговим колоніям та поселенням, що почали оселятись тут починаючи з VII сторіччя до н.&nbsp;е. Прихід фінікійців започаткував довге об'єднання в Середземномор'я, цей стратегічний регіон сформував частину [[римська імперія|Римської імперії]], відому під назвою Мавританія Тінгітанська. В V сторіччі н.&nbsp;е. з падінням Римської Імперії територію сучасного Марокко захопили [[вандали]] та [[вестготи]], а через 100 років&nbsp;— [[Візантійська імперія|візантійці]]. Щоправда, протягом цього часу більша частина гористої території сучасного Марокко залишалась непідкореною та перебувала в руках своїх корінних мешканців&nbsp;— [[бербери|берберів]]. Християнство було запроваджено в II сторіччі та знайшло прихильників в містах, серед рабів і берберських селян

=== Ісламське Марокко ===
{{main|Марокканський султанат}}
[[Іслам]]ська експансія почалася в VII сторіччі н.&nbsp;е. Перше ісламське завоювання Північноафриканського берега відбулося в 670 році під керівництвом [[Укба ібн Нафі аль-Фіхрі|Укба ібн Нафі]], генерала династії дамаських [[Омеяди|Омеядів]]. Однак перші арабські поселення на території Марокко виникли лише у другій половині VIII&nbsp;ст., коли було закладено мусульманські міста [[Сіджильмаса]] (757&nbsp;р.) і [[Фес]] (788&nbsp;р.). Араби принесли свої звички, культуру та [[іслам]], який прийняли більшість берберів, формуючи держави та королівства, такі як Королівство Некор та Берегвати, іноді після кількарічних громадянських війн. Під керівництвом Ідрісіда ібн Абдаллаха, який започаткував династію [[Ідрісиди|Ідрісідів]], країна скоро розірвала зв'язки з метрополією та вийшла з-під контролю багдадських [[Аббасиди|Аббасидів]]. Ідрісіди перенесли столицю у [[Фес]]. Марокко стало центром навчання та найбільшою силою в регіоні.

<gallery>
Chellah interior hill.jpg|Руїни Chellah, Рабат
Aït Benhaddou1 (js).jpg|Казбах Айт-Бен-Хадду на верхньому Атласі.
Rabat tour Hassan.jpg|[[Хассанська вежа]], незавершений мінарет в Рабаті, побудований за династії Алмохад
Kasbahs in Aït Benhaddou.JPG|Aït Бен-Хадду в вечірньому світлі
</gallery>

Після падіння династії Ідрісідів, арабські завойовники втратили політичний контроль над марокканським регіоном. Надалі формували уряди та правили країною мусульманські берберські династії. Після [[реконкіста|реконкісти]] Піренейського півострова великі групи [[мусульмани|мусульман]] та [[євреї]]в з Андалусії перебрались через Гибралтарську протоку до Марокко. Слідом за берберськими династіями контроль перейшов до династії [[Алавіти (династія)|Алавітів]]. Марокко зіштовхнулося з агресією з боку [[іспанія|Іспанії]] та [[османська імперія|Османської імперії]], що розширялася вздовж узбережжя Магрибу на Захід. Алауїтам вдалося стабілізувати ситуацію, та попри те, що королівство було меншим за розмірами, ніж попередні королівства в регіоні, воно було досить заможним. Створення об'єднаного королівства всіх земель розвинулося при [[ізмаїл ібн шериф|Ізмаїлі ібн Шерифі]] (1672—1727), котрий, переборюючи опір місцевих племен, почав створювати уніфіковану країну.

Марокко стало першою країною, що визнала молоді [[Сполучені Штати Америки]] як незалежну країну в 1787 році.

=== Європейський вплив ===
{{Див. також|Португальська колоніальна імперія|Французька колоніальна імперія|Іспанське Марокко}}

Вдалі спроби Португалії захопити та контролювати Атлантичне узбережжя в XV сторіччі не сильно вплинули на Середземноморське серце Марокко. Після [[Наполеонівські війни|Наполеонівських війн]] [[Єгипет]] та Північноафриканський [[Магриб]] стали ще більш непідконтрольними [[Стамбул]]у, розсадником піратів, та з [[індустріалізація|індустріалізацією]] [[Європа|Європи]]&nbsp;— ласим шматочком для потенційної [[колонізація|колонізації]]. Магриб мав більше багатства, перевіреного часом, ніж інша, невідома [[Африка]], а також положення, що охоплювало вихід з Середземного моря. Вперше Марокко викликало певний інтерес для Європейських країн. Так, [[Франція]] почала виявляти інтерес до Марокко ще в [[1830]] році. Визнання в [[1904]] році [[Велика Британія|Великою Британією]] Французької сфери впливу в Марокко спровокувало реакцію [[Німецька імперія|Німецької імперії]]; кризу червня [[1905]] року було врегульовано на Алжирській конференції в Іспанії ([[1906]]), що формалізувала особливе становище Франції та доручила управляти Марокко спільно Франції та [[Іспанія|Іспанії]]. Друга Марокканська криза ([[Агадирська криза]]), спровокована Німеччиною збільшила напруженість в Європі. [[Феський договір]] (підписаний 30 березня [[1912]] року) зробив Марокко [[протекторат]]ом Франції. За тією ж домовленістю Іспанія стала протектором Північної та Південної Сахари 27 листопада того ж року.

Багато марокканських солдатів служило у Французькій армії в [[Перша світова війна|Першій]] та [[Друга світова війна|Другій]] Світових війнах, та в Іспанській Національній Армії під час [[Громадянська війна в Іспанії|Іспанської громадянської війни]]. Приблизно 8000 із них загинули на фронтах.

=== Опір ===
[[Файл:Louis Comfort Tiffany - Market day outside the walls of Tangiers, Morocco.jpg|thumb|До 1956 [[Танжер]] мав досить багатоманітне населення, що включало 40 тис. мусульман, 30 тис. європейців та 15 тис. євреїв<ref>«[http://www.jewishvirtuallibrary.org/jsource/judaica/ejud_0002_0019_0_19572.html Танжер] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130501181723/http://www.jewishvirtuallibrary.org/jsource/judaica/ejud_0002_0019_0_19572.html |date=1 травня 2013 }}» на сайті Єврейської віртуальної бібліотеки.</ref>]]
Націоналістичні політичні партії, що згодом сформувались під французьким протекторатом, засновували свої вимоги щодо незалежності Марокко на таких документах [[Друга Світова війна|Другої Світової війни]], як [[Атлантична хартія]] (спільна американо-британська декларація, що проголошувала серед іншого право всіх людей вирішувати форму уряду, при якому вони живуть). Маніфест «Партії незалежності» (Istiqlal Party) в 1944 році був однією з перших громадських вимог незалежності. Партія згодом забезпечила значною мірою керівництво націоналістичним рухом.

[[Вигнання]] французами Могамеда V в [[1953]] році на [[Мадагаскар]], та його заміна непопулярним Могамедом бен Аарафою, чиє правління сприймалось як нелегітимне, викликала бурхливе протистояння французькому та іспанському протекторатам. У&nbsp;серпні 1953 року Ахмед Хаскоурі, халіф Іспанського Марокко оголосив Могамеда V легітимним султаном всього Марокко. Найжорстокіший супротив було виявлено в місті [[Уджда]], де марокканці нападали на французів та інших європейських жителів на вулицях міста. Операції щойно створеної «Jaish al-tahrir» (Армії звільнення) було здійснено 1 жовтня 1955 року. Jaish al-tahrir було створено «Арабським Магрибським комітетом звільнення» (''Comité de Libération du Maghreb Arabe'') в [[Каїр]]і, [[Єгипет]] для організації руху опору проти окупації. Його метою було повернення короля Могамеда V, звільнення [[Алжир]]у та [[Туніс]]у. [[Франція]] дозволила Могамеду V повернутися в 1955 році, а переговори, що привели до незалежності Марокко почалися наступного року.

Усі ці події допомогли повернути рівень солідарності між людьми та щойно поверненим королем. З цієї причини революція була названа «Taourat al-malik wa shaab» (Революція короля та людей) та відзначається 20 серпня щороку.

=== Недавня історія ===
Незалежність від Франції отримана в 1956 році. 4 січня&nbsp;1969 року після декількох резолюцій ООН Іспанія передала Марокко провінцію-анклав Іфні. Глобальний перегляд конституції в 1972. [[Західна Сахара]] передана Іспанією Марокко і [[Мавританія|Мавританії]] в 1975 році; партизанська війна в Західній Сахарі з Фронтом Полізаріо (організацією, що виступає за незалежність регіону); Марокко в 1983 погодилося на запропоновану формулу, але відмовилося мати справу із самим Полізаріо. Перемир'я підписане в 1987, але війна триває. Дипломатичні відносини з Алжиром і [[Сирія|Сирією]] відновлені у 1988 і 1989. Нова конституція прийнята на національному референдумі в 1992.

Сучасні кордони Марокко сформувалися в період 1912—1956, коли французька, іспанська і міжнародна адміністрації здійснювали управління окремими частинами країни. У 1956 було скасовано протекторат і визнано національну незалежність і територіальну цілісність Марокко.

== Політична система ==
{{main|Політична система Марокко}}
Марокко за [[Форма державного правління|формою правління]] є [[конституційна монархія|королівством]], глава держави&nbsp;— [[король Марокко|король]]. [[Король Марокко]] наділений деякими повноваженнями [[виконавча влада|виконавчої влади]], включаючи право розпуску парламенту. [[23 липня]] [[1999]] року на престол зійшов король [[Мохаммед VI|Мохаммед VI ібн Гасан]]. [[Державний устрій]]&nbsp;— [[унітарна держава]].

Питання про конституційну реформу було піднято під впливом революцій у сусідніх арабських державах і після акцій протесту в країні у лютому 2011 року, учасники яких вимагали обмежити повноваження короля і вжити заходів для боротьби з корупцією та за соціальну несправедливість. Король Могамед VI виступив з пропозицією внести зміни до конституції країни 9 березня 2011 року. Проєкт конституційної реформи був винесений на референдум і передбачав розширення повноважень прем'єр-міністра, який отримує право розпускати парламент і призначати осіб на державні посади. Прем'єр-міністра буде обирати партія, що отримала більшість місць в парламенті. При цьому король Марокко залишається главою держави і головнокомандувачем збройних сил країни.

Запропонований проєкт реформи конституції не влаштував марокканську опозицію, що наполягала на передачі всієї виконавчої влади в країні виборним посадовим особам. В Марокко пройшли багатотисячні акції протесту проти конституційної реформи, а молодіжне «Рух 20 лютого» закликало бойкотувати голосування.

Проте жителі Марокко підтримали проєкт реформи конституції, запропонований королем Могамедом VI. На референдумі, проведеному 1 липня 2011, за конституційну реформу проголосували 98&nbsp;% виборців. Явка на референдумі, за даними МВС, перевищила 72&nbsp;%, при тому 30&nbsp;% виборців, які взяли участь у голосуванні, були молодші за 35 років.

=== Парламент ===
{{main|Парламент Марокко}}

==== Політичні партії ====
{{main|Політичні партії Марокко}}
На парламентських виборах 14 листопада 1997 року до парламенту Марокко пройшли наступні [[Політична партія|політичні партії]]:
* [[Соціалістичний союз народних сил]]&nbsp;— 57 місць (17,5&nbsp;%);
* [[Конституційний союз Марокко]]&nbsp;— 50 місць (15&nbsp;%);
* [[Національне об'єднання незалежних]]&nbsp;— 46 місць (14&nbsp;%);
* [[Народний рух Марокко]]&nbsp;— 40 місць (12&nbsp;%);
* [[Істікляль]]&nbsp;— 32 місць (10&nbsp;%);
* [[Соціал-демократичний рух Марокко]]&nbsp;— 32 місця (%)<ref name="Дубович"/>.

=== Судова влада ===

=== Зовнішня політика ===
{{main|Зовнішня політика Марокко|Португальсько-марокканські відносини}}
[[Файл:Manifestation in Madrid for the independence of the Western Sahara (3).jpg|thumb|Демонстрація в Мадриді за незалежність Західної Сахари]]
Марокко є членом [[Організація Об'єднаних Націй|Організації Об'єднаних Націй]] і належить до [[Ліга арабських держав|Ліги арабських держав]], [[Союз арабського Магрибу|Союзу арабського Магрибу]] (САМ), [[Організація ісламського співробітництва|Організації ісламського співробітництва]] (ОІВ), [[Рух неприєднання|Руху неприєднання]] і Співтовариства держав Сахель у Сахарі (CEN SAD).

Відносини Марокко сильно різняться між африканськими, арабськими і західними державами. Марокко має тісні зв'язки із Заходом, щоб отримувати економічні та політичні вигоди<ref>{{Cite web |url=http://www.nationsencyclopedia.com/World-Leaders-2003/Morocco-FOREIGN-POLICY.html |title=Encyclopedia of the Nations: Morocco Foreign Policy |accessdate=18 грудня 2015 |archive-date=5 лютого 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100205210719/http://www.nationsencyclopedia.com/World-Leaders-2003/Morocco-FOREIGN-POLICY.html }}</ref>. Франція та Іспанія залишаються основними торговими партнерами, а також первинними кредиторами та іноземними інвесторами в Марокко. Із загального обсягу іноземних інвестицій в Марокко Європейський союз інвестує приблизно 73,5&nbsp;%, у той час як арабський світ інвестує 19,3&nbsp;%. Багато країн з регіонів Перської затоки і Магриба беруть все активнішу участь у великомасштабних проєктах з розвитку в Марокко<ref>{{Cite web |url=http://memrieconomicblog.org/bin/content.cgi?article=190 |title=GCC Countries Invest Heavily in Morocco |accessdate=18 грудня 2015 |archive-date=7 серпня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180807190426/http://memrieconomicblog.org/bin/content.cgi?article=190 }}</ref>.

Марокко залишається єдиною африканською державою, що не є членом Африканського союзу через одностороннє визнання 12 листопада 1984&nbsp;р. [[Сахарська Арабська Демократична Республіка|Сахарської Арабської Демократичної Республіки]], проголошеної в 1982&nbsp;р. (тоді АС називався Організацією африканської єдності), що відбулося без організації референдуму про самовизначення в спірній території Західної Сахари.

Суперечка з Іспанією в 2002&nbsp;р. на крихітному острівці Перехіль відродила питання суверенітету Мелілья і Сеута. Ці невеликі анклави на узбережжі Середземного моря в оточенні Марокко контролювалися Іспанією протягом століть.

У 2004&nbsp;р. Марокко надано статус [[Основний союзник поза НАТО|основного союзника поза НАТО]].

Марокко входить до програми Європейської політики сусідства Європейського Союзу ([[Європейська політика сусідства|ЄПС]]), що спрямована на те, щоб не припустити виникнення нової лінії розподілу між розширеним&nbsp;ЄС&nbsp;та його сусідами<ref>{{Cite web|title = Європейська політика сусідства|url = http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/what_eu/neighbourhood_policy_eastern_partnership/index_uk.htm|website = eeas.europa.eu|accessdate = 2016-01-01|archive-date = 5 березня 2016|archive-url = https://web.archive.org/web/20160305053708/http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/what_eu/neighbourhood_policy_eastern_partnership/index_uk.htm}}</ref>.

Марокко&nbsp;— член наступних організацій: [[Ліга арабських держав]], організація [[Ісламська конференція]], [[Франкофонія]], група Середземноморського діалогу, Постійна консультативна рада країн [[Магриб]]у, та «Група 77». Єдина Африканська країна, що була виключена з [[Африканський Союз|Африканського Союзу]], через загарбання території Західної Сахари.

==== Українсько-марокканські відносини ====
{{main|Українсько-марокканські відносини}}
Уряд Марокко офіційно визнав [[Проголошення незалежності України 1991|незалежність України]] 30 грудня 1991 року, [[Українсько-марокканські відносини|дипломатичні відносини]] з Україною встановлено 26 червня 1992 року<ref name="Дубович">''[[Дубович Іван Андрійович|Дубович І. А.]]'' Країнознавчий словник-довідник.&nbsp;— {{К.}} : [[Знання (видавництво)|Знання]], 2008.&nbsp;— 839 с.</ref>. У Марокко (Рабат) діє [[Посольство України в Марокко|українське посольство]] і консульство, а в [[Київ|Києві]] [[Посольство Марокко в Україні|посольство Марокко]]<ref name="Дубович"/>.

=== Державна символіка ===

* [[Прапор Марокко|Державний прапор]]
* [[Герб Марокко|Державний герб]]
* [[Гімн Марокко|Державний гімн]]

== Адміністративно-територіальній поділ ==
[[Файл:Morocco Regions 2015 numbered.svg|thumb|міні|Мапа регіонів Марокко]]
{{main|Адміністративний поділ Марокко}}
З 4 вересня 2015 року територія Марокко поділяється на '''12 регіонів'''<ref>{{Cite web|title=Марокко - Зустріч Посла Я.Коваля з Головою Ради регіону Рабат-Сале-Кенітра А.Секкалем|url=https://morocco.mfa.gov.ua/news/62753-lambassadeur-y-koval-a-t-reu-par-le-prsident-du-conseil-de-la-rgion-de-rabat-sal-kenitra-asekkal|website=morocco.mfa.gov.ua|accessdate=2020-12-23|language=ua|archive-date=13 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220213224316/https://morocco.mfa.gov.ua/news/62753-lambassadeur-y-koval-a-t-reu-par-le-prsident-du-conseil-de-la-rgion-de-rabat-sal-kenitra-asekkal}}</ref> ({{lang-ar|جهة}}; {{lang-fr|région}}), що є адміністративними одиницями ''першого'' рівня. Три з них повністю чи частково займають спірну територію [[Західна Сахара|Західної Сахари]]. Регіони, зі свого боку, поділяються на префектури та провінції (їхня кількість залежить від певного регіону)&nbsp;— вони є адміністративними одиницями ''другого'' рівня. Також існують і більш дрібні адміністративні одиниці ''третього'' рівня: [[арондісман]]и, комуни, міські комуни та сільські комуни.
{| class="wikitable sortable" style="text-align:center;"
! rowspan="2" | № на<br/>мапі
! rowspan="2" | Регіон
! rowspan="2" | Адміністративний<br/>центр
! rowspan="2" | Чисельність<br/>населення (2014)<ref name=statoids>[http://www.statoids.com/uma.html Morocco Regions] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170719053923/http://www.statoids.com/uma.html |date=19 липня 2017 }}. Statoids.</ref>
! rowspan="2" | Площа<ref name=statoids />
! rowspan="2" | Густина<br/>населення,<br/>осіб/км²
|-
|-
| 1
| style="text-align:left;" | [[Танжер — Тетуан — Ель-Хосейма]]
| [[Танжер]]
| {{formatnum:3556729}}
| {{formatnum:15090}}
| {{ formatnum: {{ #expr: ( 3556729 / 15090 round 2 ) }} }}
|-
| 2
| style="text-align:left;" | [[Східний регіон (Марокко)|Східний]]
| [[Уджда]]
| {{formatnum:2314346}}
| {{formatnum:82820}}
| {{ formatnum: {{ #expr: ( 2314346 / 82820 round 2 ) }} }}
|-
| 3
| style="text-align: left;" |[[Фес — Мекнес]]
| [[Фес]]
| {{formatnum:4236892}}
| {{formatnum:47705}}
| {{ formatnum: {{ #expr: ( 4236892 / 47705 round 2 ) }} }}
|-
| 4
| style="text-align: left;" |[[Рабат — Сале — Кенітра]]
| [[Рабат]]
| {{formatnum:4580866}}
| {{formatnum:18385}}
| {{ formatnum: {{ #expr: ( 4580866 / 18385 round 2 ) }} }}
|-
| 5
| style="text-align:left;" | [[Бені-Меллаль — Хеніфра]]
| [[Бені-Меллаль]]
| {{formatnum:2520776}}
| {{formatnum:33208}}
| {{ formatnum: {{ #expr: ( 2520776 / 33208 round 2 ) }} }}
|-
| 6
| style="text-align:left;" | [[Касабланка — Сеттат]]
| [[Касабланка]]
| {{formatnum:6861739}}
| {{formatnum:20166}}
| {{ formatnum: {{ #expr: ( 6861739 / 20166 round 2 ) }} }}
|-
| 7
| style="text-align:left;" | [[Марракеш — Сафі]]
| [[Марракеш]]
| {{formatnum:4520569}}
| {{formatnum:38445}}
| {{ formatnum: {{ #expr: ( 4520569 / 38445 round 2 ) }} }}
|-
| 8
| style="text-align:left;" | [[Драа — Тафілалет]]
|[[Ер-Рашидія]]
| {{formatnum:1635008}}
| {{formatnum:105383}}
| {{ formatnum: {{ #expr: ( 1635008 / 105383 round 2 ) }} }}
|-
| 9
| style="text-align:left;" | [[Сус — Масса]]
| [[Агадир]]
| {{formatnum:2676847}}
| {{formatnum:51642}}
| {{ formatnum: {{ #expr: ( 2676847 / 51642 round 2 ) }} }}
|-
| 10
| style="text-align:left;" | [[Гельмім — Уед-Нун]]¹
| [[Гельмім]]
| {{formatnum:433757}}
| {{formatnum:64473}}
| {{ formatnum: {{ #expr: ( 433757 / 51642 round 2 ) }} }}
|-
| 11
| style="text-align:left;" | [[Ель-Аюн — Сакія-ель-Хамра]]¹
| [[Ель-Аюн]]
| {{formatnum:367758}}
| {{formatnum:121219}}
| {{ formatnum: {{ #expr: ( 367758 / 121219 round 2 ) }} }}
|-
| 12
| style="text-align:left;" | [[Дахла — Уед-ед-Дагаб]]²
| [[Дахла (Західна Сахара)|Дахла]]
| {{formatnum:142955}}
| {{formatnum:142865}}
| {{ formatnum: {{ #expr: ( 142955 / 142865 round 2 ) }} }}
|-
! colspan="3" | Всього
! {{formatnum:33848242}}
! {{formatnum:741401}}
! {{ formatnum: {{ #expr: ( 33848242 / 741401 round 2 ) }} }}
|}

<small>¹&nbsp;— частково в межах спірної території [[Західна Сахара|Західної Сахари]]<br/>²&nbsp;— повністю в межах спірної території Західної Сахари</small>

== Збройні сили ==
{{main|Збройні сили Марокко}}
Чисельність збройних сил у 2000 році становила 198 тис. військовослужбовців<ref name="Дубович"/>. Загальні витрати на армію становили 160&nbsp;млн доларів США<ref name="Дубович"/>.

== Економіка ==
{{main|Економіка Марокко}}
Марокко&nbsp;— аграрно-індустріальна держава, що розвивається. [[Валовий внутрішній продукт]] (ВВП) у 2006 році становив 147&nbsp;млрд доларів США (52-ге місце в світі); що у перерахунку на одну особу становить 4,4 тис. доларів (110-те місце в світі)<ref name="Дубович"/>. Промисловість разом із будівництвом становить 32&nbsp;% від ВВП держави; аграрне виробництво разом з лісовим господарством і рибальством&nbsp;— 16&nbsp;%; сфера обслуговування&nbsp;— 52&nbsp;% (станом на 2006 рік)<ref name="Дубович"/>. Зайнятість активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином:

* 15&nbsp;%&nbsp;— промисловість і будівництво
* 50&nbsp;%&nbsp;— аграрне, лісове і рибне господарства
* 35&nbsp;%&nbsp;— сфера обслуговування (станом на 2006 рік)<ref name="Дубович" />.

Надходження в [[державний бюджет]] Марокко за 2006 рік становили 15,9&nbsp;млрд доларів США, а витрати&nbsp;— 20,4&nbsp;млрд; дефіцит становив 22&nbsp;%<ref name="Дубович"/>.

За даними [Index of Economic Freedom, [[The Heritage Foundation]], U.S.A. 2001] темп зростання ВВП&nbsp;— 6,5&nbsp;%. Прямі закордонні інвестиції&nbsp;— $ 291&nbsp;млн.

=== Валюта ===
{{main|Валюта Марокко}}
Національною валютою країни слугує [[марокканський дирхам]]. У 2006 році за 1 долар США давали 8,77 дирхама.

=== Промисловість ===
{{main|Промисловість Марокко}}
Головні галузі промисловості: [[Текстильна промисловість|текстильна]], [[Шкіряна промисловість|шкіряна]], [[Фармацевтична промисловість|фармацевтична]], [[Хімічна промисловість|хімічна]], [[Нафтохімічна промисловість|нафтохімічна]], [[Промисловість будівельних матеріалів|будівельних матеріалів]], [[Гірнича промисловість|гірнича]] і [[Харчова промисловість|харчова]].

=== Гірнича промисловість ===
{{main|Гірнича промисловість Марокко}}
Марокко є третьою країною в світі за видобутком фосфатів, зміна цін на світовому ринку на них значно впливає на економіку Марокко в цілому.

У 2005 році видобуток [[Нафта|нафти]] становив 109,5&nbsp;млн барелів (половина з якої використано потужностями власної економіки). Видобуток [[природний газ|природного газу]] становив 18&nbsp;млрд м³ (увесь для внутрішніх потреб).

=== Енергетика ===
{{main|Енергетика Марокко}}
За 2004 рік було вироблено 18,5&nbsp;млрд кВт·год [[Електроенергія|електроенергії]] (експортовано 0&nbsp;млн кВт·год); загальний обсяг спожитої&nbsp;— 18,9&nbsp;млрд кВт·год (імпортовано 1,7&nbsp;млрд кВт·год)<ref name="Дубович"/>.

У 2004 році споживання [[Нафта|нафти]] склало 170 тис. барелів на добу, [[Природний газ|природного газу]]&nbsp;— 50&nbsp;млн м³ на добу<ref name="Дубович"/>.

=== Агровиробництво ===
{{main|Аграрне виробництво Марокко}}
У сільськогосподарському обробітку знаходиться 18&nbsp;% площі держави<ref name="Дубович"/>. Головні [[сільськогосподарські культури]]: [[Зернові культури|зернові]], [[цитрусові]] (назва [[мандарин]]ів, «танжерин» пішла від назви марокканського порту Танжер, звідки їх масово експортували), [[оливки]], [[цукрова тростина]], [[цукровий буряк]], [[банан]]и, [[виноград]].

Велике значення має [[тваринництво]] (у тому числі і як сировинна база для шкіряної промисловості). Поголів'я овець складає 16&nbsp;млн голів, кіз&nbsp;— 5&nbsp;млн, великої рогатої худоби&nbsp;— 2,5&nbsp;млн. Розвивається [[птахівництво]].

У прибережних водах виловлюють 840 тис. тон риби на рік (1 місце на африканському континенті).

Починаючи з 1960-х років, з ініціативи Короля [[Хасан II|Хасана II]] була прийнята програма по будівництву водосховищ і розвитку водних ресурсів дозволила забезпечити питною водою населення а також сільське господарство та інші сектори економіки зберігши при цьому водні ресурси країни<ref>{{Cite web |url=http://www.terrevie.net/ibnourochd/etageres/eau/sujeteau/(51)mobilisation(tv6162)(51).pdf |title=Maroc, la mobilisation des eaux de surface par les barrages |accessdate=15 січня 2017 |archive-date=7 березня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120307133618/http://www.terrevie.net/ibnourochd/etageres/eau/sujeteau/(51)mobilisation(tv6162)(51).pdf }}</ref>. Завдяки цій політиці, в 2014—2015 роках королівство має понад 139 великих водосховищ із загальною потужністю понад 17,6&nbsp;млрд кубічних метрів і більше ста дрібних гребель. У&nbsp;середньому в рік вводитися в дію по 2—3 великих водосховищ. Будівництво здійснюється в основному місцевими підрядниками<ref>{{Cite web |url=https://www.barrages-cfbr.eu/IMG/pdf/07_-_el_ghomari_-_politique_des_barrages_au_maroc.pdf |title=BILAN DE LA POLITIQUE DE L'EAU AU MAROC (fr) |accessdate=15 січня 2017 |archive-date=22 листопада 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161122072029/http://www.barrages-cfbr.eu/IMG/pdf/07_-_el_ghomari_-_politique_des_barrages_au_maroc.pdf }}</ref>.

=== Транспорт ===
{{main|Транспорт Марокко}}
Транспорт: автомобільний, морський, залізничний, повітряний. У Марокко є 17 морських портів, в тому числі 8 великих: Касабланка, Сафі, Мохаммедія, Надор, Танжер, Агадір, Махдія, Джорф-Ласфар. Найважливіший аеропорт знаходиться в Касабланці; крім нього, Марокко має у своєму розпорядженні ще десять великих аеропортів, з яких п'ять мають міжнародне значення. Основні вантажі перевозяться морським транспортом. Це&nbsp;— фосфати (54&nbsp;% перевезень) і нафтопродукти (15,6&nbsp;%).

У 2018 році, Маррокко стане першою Африканською країною, що має високошвидкісний залізничний транспорт, а до 2030 планується побудувати близько 1500&nbsp;км високошвидкісних залізничних ліній (ТЖВ)<ref>{{Cite web |url=http://www.youtube.com/watch?v=FaL2BdeGmaE&feature=player_embedded#! |title=Le premier train à grande vitesse (TGV) en Afrique sera Marocain |accessdate=12 грудня 2010 |archive-date=25 лютого 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130225124841/http://www.youtube.com/watch?v=FaL2BdeGmaE&feature=player_embedded#! }}</ref>.

=== Туризм ===
{{main|Туризм у Марокко}}
[[Файл:Moroccan Architecture.jpg|міні|350px|«Блакитне місто» [[Шафшаван]] є популярним туристичним напрямком]]
У 1996 році Марокко відвідало 2,5&nbsp;млн іноземних туристів, що дало прибуток у 1,2&nbsp;млрд доларів США<ref name="Дубович"/>.

=== Зовнішня торгівля ===
{{main|Зовнішня торгівля Марокко}}
Основні торговельні партнери Марокко: [[Франція]], [[Іспанія]], [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Індія]].

Держава [[експорт]]ує: харчові продукти, аграрну сировину, рибу. Основні покупці: Франція (28&nbsp;%); Іспанія (10&nbsp;%); Індія (6&nbsp;%). У 2006 році вартість експорту склала 6,9&nbsp;млрд доларів США<ref name="Дубович"/>.

Держава [[імпорт]]ує: продукти харчування, паливо, промислові вироби. Основні імпортери: Франція (21&nbsp;%); Іспанія (8&nbsp;%); США (7&nbsp;%). У 2006 році вартість імпорту склала 10&nbsp;млрд доларів США<ref name="Дубович"/>.

== Населення ==
{{main|Населення Марокко}}
Населення держави у 2020 році становило 36&nbsp;910&nbsp;560&nbsp;осіб (40-ве місце в світі). Населення країни у 1926 році становило 4,2&nbsp;млн осіб; у 1960 році&nbsp;— 11,6&nbsp;млн осіб; у 1980 році&nbsp;— 20,3&nbsp;млн осіб. [[Густота населення]]&nbsp;— 74,84 осіб/км² (135-те місце в світі). Згідно статистичних даних за 2006 рік [[народжуваність]] 22&nbsp;‰; [[смертність]] 5,6&nbsp;‰; [[Природний приріст населення|природний приріст]] 16,4&nbsp;‰<ref name="Дубович"/>.

[[Віково-статева піраміда|Вікова піраміда]] населення виглядає наступним чином (станом на 2006 рік):
* діти віком до 14 років&nbsp;— 31,6&nbsp;% (5,3&nbsp;млн чоловіків, 5,1&nbsp;млн жінок);
* дорослі (15—64 років)&nbsp;— 63,4&nbsp;% (10,5&nbsp;млн чоловіків, 10,6&nbsp;млн жінок);
* особи похилого віку (65 років і старіші)&nbsp;— 5&nbsp;% (0,72&nbsp;млн чоловіків, 0,94&nbsp;млн жінок).

=== Урбанізація ===
{{main|Міста Марокко}}
Рівень [[Урбанізація|урбанізованості]] в 2000 році склав 49&nbsp;%<ref name="Дубович"/>. Головні [[місто|міста]] держави: [[Рабат]] (625 тис. осіб), [[Касабланка|Дар-ель-Бейда]] (Касабланка) (2,9&nbsp;млн осіб), [[Фес]] (775 тис. осіб), [[Марракеш]] (755 тис. осіб), [[Уджда]] (680 тис. осіб).

=== Етнічний склад ===
[[Файл:Volkeren in Marokko.jpg|міні|праворуч|Етнічна мапа Марокко]]
{{main|Етнічний склад Марокко}}
Головні [[етнос]]и, що складають марокканську націю: [[араби]]&nbsp;— 65&nbsp;%, [[бербери]]&nbsp;— 33&nbsp;%.

Існує численна марокканська діаспора, переважно у [[Франція|Франції]], до якої зараховують близько мільйона осіб включно із третім поколінням мігрантів. Багато марокканських общин і в Іспанії (близько 700&nbsp;000 осіб)<ref>{{Cite book|title=Avance del Padrón a 1 de enero de 2009. Datos provisionales|chapter=Población extranjera por sexo, país de nacionalidad y edad (hasta 85 y más).|year=2009|accessdate=13 червня 2009|publisher=[[Instituto Nacional de Estadística (Іспанія)|Національний інститут статистики Іспанії]]|publication-place=Spain|ref=CITEREFINE2009|url=http://www.ine.es/jaxi/tabla.do?path=/t20/e245/p04/provi/l0/&file=00000010.PX&type=pcaxis&L=0|language=ісп.|archive-date=10 липня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190710133750/http://www.ine.es/jaxi/tabla.do?path=%2Ft20%2Fe245%2Fp04%2Fprovi%2Fl0%2F&file=00000010.px&type=pcaxis&L=0}}</ref>, Нідерландах (360&nbsp;000 осіб) та Бельгії (300&nbsp;000 осіб)<ref>{{cite web |url=http://www.migrationinformation.org/Profiles/display.cfm?ID=339 |title=Марокко: від країни мігрантів до міграційного коридору Африка—Європа |publisher=Migrationinformation.org |accessdate=1 серпня 2011 |archive-date=10 лютого 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140210100911/http://migrationinformation.org/Profiles/display.cfm?ID=339 }}</ref>. У [[Ізраїль|Ізраїлі]] [[марокканські євреї]] складають другу за кількістю етнічну підгрупу країни.

=== Мови ===
{{main|Мови Марокко}}
[[Державна мова]]: [[Арабська мова|арабська]]. Арабською мовою у побуті користуються 75&nbsp;% населення країни, [[берберська мова|берберською]]&nbsp;— 25&nbsp;%, в ужитку також [[французька мова|французька]] і [[іспанська мова|іспанська]] мови.

=== Релігії ===
{{main|Релігія в Марокко}}
Головна [[релігія]] держави: [[іслам]] [[Сунізм|сунітського спрямування]]&nbsp;— 99&nbsp;% населення.

=== Охорона здоров'я ===
{{main|Охорона здоров'я в Марокко}}
Очікувана [[середня тривалість життя]] в 2006 році становила 70,9 року: для чоловіків&nbsp;— 68,6 року, для жінок&nbsp;— 73,4 року<ref name="Дубович"/>. Смертність немовлят до 1 року становила 40,2&nbsp;‰ (станом на 2006 рік). Населення забезпечене місцями в стаціонарах лікарень на рівні 1 ліжко-місце на 960 жителів; лікарями&nbsp;— 1 лікар на 5 тис. жителів (станом на 1996 рік)<ref name="Дубович"/>. Витрати на охорону здоров'я в 1990 році склали 2,6&nbsp;% від ВВП країни<ref name="Дубович"/>.<!--

У _ році _% населення було забезпечено [[Питна вода|питною водою]]<ref name="Дубович"/>.-->

=== Освіта ===
{{main|Освіта в Марокко}}
Рівень [[Грамотність|письменності]] в 2003 році становив 51,7&nbsp;%: 64,1&nbsp;% серед чоловіків, 39,4&nbsp;% серед жінок<ref name="Дубович"/>.

Витрати на освіту в 1996 році становили 3,3&nbsp;% ВВП<ref name="Дубович"/>.

=== Інтернет ===
{{main|Інтернет Марокко}}
У 2001 році всесвітньою мережею [[Інтернет]] у Марокко користувались 120 тис. осіб<ref name="Дубович"/>.

== Культура ==
{{main|Культура Марокко}}
[[Файл:Maroc Marrakech Bahia Luc Viatour 3.jpg|thumb|Марокканський каптан]]
Марокко&nbsp;— країна з багатою культурою та цивілізацією, що лишалися практично в первісному вигляді протягом тривалого часу. Марокканська кухня довго вважалась однією з найрозмаїтіших кухонь світу. Марокко&nbsp;— багатонаціональна країна, що протягом своєї багатовікової історії на додачу до корінних [[Бербери|берберів]] приймала багато етнічних груп, що прибували зі сходу (фінікійців, євреїв, арабів), півдня (маврів), та півночі (римлян та [[Вандали|вандалів]]), кожна з яких мала істотний вплив на соціальну структуру Марокко. Тут розповсюджені багато вірувань&nbsp;— від язичництва до юдаїзму, християнства та ісламу.

Серед своїх основних пріоритетів Марокко визначило захист культурного різноманіття та збереження культурного надбання.

=== Архітектура ===
{{main|Архітектура Марокко}}
Традиційна архітектура Марокко представлена невеличкими житловими будинками, так званими ''дар''ами (''Dar''), що характеризуються в першу чергу відсутністю вікон та будь-якого орнаменту. Складаються з товстих високих стін, що охороняють її мешканців від грабіжників, звірів та подібних небезпек.

=== Образотворче мистецтво ===
{{main|Мистецтво Марокко}}

=== Література ===
{{main|Література Марокко}}

=== Театр ===
{{main|Театр Марокко}}

=== Музика й танці ===
{{main|Музика Марокко}}

=== Кінематограф ===
{{main|Кінематограф Марокко}}
У Марокко розвинений кінематограф. Ще в 1944 році було запроваджено Марокканський кінематографічний центр та відкрито кіностудію в [[Рабат]]і. Крім того, багато іноземних режисерів знімали кіно в Марокко. У 2001 році вперше проведено Міжнародний кінофестиваль Марракешу.

=== Кухня ===
{{main|Кухня Марокко}}
Загалом марокканці їдять баранину.

=== Свята ===
{{main|Свята Марокко}}

=== Наука ===
{{main|Наука в Марокко}}

=== Засоби масової інформації ===
{{main|ЗМІ Марокко}}

=== Спорт ===
{{main|Спорт у Марокко}}

== Примітки ==
{{reflist|refs=

}}

== Література ==
* {{ref-ru}} ''Долгов Б.'' Партнерство цивилизаций: нет разумной альтернативы: Исламское движение в Тунисе и Марокко.&nbsp;— {{М.}}, 2011.&nbsp;— С. 24-41.
* {{ref-ru}} Королевство Марокко: Справочник / АН СССР, Институт Африки, Институт востоковедения.&nbsp;— {{М.}} : [[Наука (видавництво)|Наука]], 1991.&nbsp;— 270 с.
* {{ref-ru}} ''Володина М.'' Международно-политические процессы в Северной Африке // Мировая экономика и международные отношения&nbsp;— 2013.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 77–84.
* {{ref-ru}} ''Герман И.'' Касабланка поборется за инвестиции // [[Эксперт (журнал)|Эксперт]]&nbsp;— 2008.&nbsp;— №&nbsp;6(595).
* {{ref-ru}} ''Герман И.'' Марокко расширяет производство фосфатов // Эксперт&nbsp;— 2008.&nbsp;— №&nbsp;26(610).
* {{ref-ru}} ''Деминцева Е. Б.'' Марокко&nbsp;— Франция. С мечтой о «райской» жизни // [[Азия и Арфика сегодня]].&nbsp;— 2009.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;— С. 35–40.
* {{ref-ru}} ''Ткаченко К. А.'' Магриб: Уроки глобального кризиса // Азия и Африка сегодня&nbsp;— 2011.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— С. 64–68.
* {{ref-ru}} ''Черкасова Е.'' Испания и конфликт вокруг Западной Сахары // Мировая экономика и международные отношения&nbsp;— 2012.&nbsp;— №&nbsp;7.&nbsp;— С. 33–40.
* {{ref-ru}} Возобновляемые источники энергии в Марокко // Коринф.&nbsp;— 2003.&nbsp;— №&nbsp;15.
* {{ref-ru}} Марокко активизирует внешнеэкономические связи // Коринф.&nbsp;— 2004.&nbsp;— №&nbsp;27.

== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/14201126/legal/marokko Марокко] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170116075038/http://leksika.com.ua/14201126/legal/marokko |date=16 січня 2017 }} // {{Юридична енциклопедія|3}}
* {{cite web|url=http://www.maroc.ma/PortailInst/fr/|website=maroc.ma|title=Вебсайт марокканського уряду|language=fr|accessdate=16 червня 2009|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130420163314/http://www.maroc.ma/PortailInst/fr/|archivedate=20 квітня 2013|deadurl=yes}}

{{Марокко в темах}}{{Navboxes
| list =
{{ЛАР}}
{{Африканський Союз}}
{{Африка}}
{{Країни Середземного моря}}
{{Монархії Близького Сходу}}}}
{{бібліоінформація}}

[[Категорія:Країни Африки]]
[[Категорія:Марокко| ]]
[[Категорія:Арабська ліга]]
[[Категорія:Країни Середземного моря]]
[[Категорія:Північна Африка]]
[[Категорія:Магриб]]
[[Категорія:Конституційні монархії]]
[[Категорія:Королівства]]
[[Категорія:Франкомовні країни]]
[[Категорія:Держави-члени ООН]]
[[Категорія:Країни з мусульманською більшістю]]
[[Категорія:Держави-члени Організації ісламського співробітництва]]
[[Категорія:Держави і території, засновані 1956]]