Перегляд вихідного коду сторінки Самар (місто)

{{Otheruses}}
{{не плутати|Самар (містечко)|Старою Самар'ю|старішим козацьким поселенням, яке було розташоване в межах сучасного [[Дніпро (місто)|міста Дніпра]]|так}}
{{Місто України|назва=Самар|герб=Coat of Arms of Novomoskovsk.svg|прапор=Flag of Novomoskovsk.svg|опис герба=Герб Самарі|опис прапора=Прапор Самарі|зображення={{Photomontage|position=center
| photo1a                       = Фото 028 ostr.jpg
 | photo2a                       = Будинок 0138.jpg
 | photo2b                       = (Радянська), 31 0122.jpg
| photo3b                       = "Самолет" (центр города) - panoramio (1).jpg
| photo3a                      = Городской историко-краеведческий музей им. П.Калнышевского - panoramio.jpg
| photo4a                       = Без пам'ятника 0123.jpg
   | size                       = 275
   | spacing                    = 2
   | color                      = #FFFFFF
   | border                     = 0
   }}|зображення_підпис=Середмістя Самарі
Зверху вниз, зліва на право: [[Троїцький собор (Новомосковськ)|Троїцький собор]], Червоні будинки на Площі Героїв, [[Новомосковський міський історико-краєзнавчий музей ім. П.Калнишевського|Самарський міський історико-краєзнавчий музей ім. П.Калнишевського]], Пам'ятник льотчикам 295 авіадивізії, Площа Героїв.|прізвисько=Прізвиська: «Місто козацької слави», «Місто металургів», «Новий Єрусалим», «Новік»|район=[[Самарівський район]]|регіон=[[Дніпропетровська область]]|громада=[[Новомосковська міська громада]]|код КАТОТТГ=|засноване=[[1736]]|перша згадка=[[1576]]|колишня назва=Самарчик, Новоселиця, Новомосковськ|статус=[[1784]]|населення={{зменшення}} {{Formatnum:69855}} <small>(01.01.2022)</small>{{UKR-ukrstat-2022}}|агломерація=[[Дніпровська агломерація]]|площа=36|густота=1984|поштові індекси=51200-51214|код=5693|координати={{coord|48|38|16|N|35|13|43|E|scale:100000|display=inline,title}}|висота=62|водойма=р. [[Самара (притока Дніпра)|Самара]], Самарчик, Самарчук, [[Перевал (річка, протока)|Перевал]], Піскувата, Солона, Кривець|етнікон=самарчáнин/самáрець, самарчáнка/самáрка, самарчáни/самáрці <ref>{{Cite web|url=https://www.facebook.com/share/p/uo94CYWB67rJGzoT/|title=Приклад використання катойконіма "самарчани"}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.facebook.com/share/p/u34MBp2XDMsDy4e4/|title=Приклад використання катойконіма "самарці".}}</ref>|день міста=22 вересня|станція=[[Новомосковськ-Дніпровський]]|адреса=м. Самар, вул. Гетьманська, 14, 38-00-22|вебсторінка=[https://novomoskovsk-rada.dp.gov.ua/ Самарівська міська рада]|область=[[Дніпропетровська область]]|голова=[[Рєзнік Сергій Олександрович]]}}
{{Comment|'''Самáр'''|Назва жіночого роду третьої відміни.}} ({{lang-uk-old|Самáрь}}; інші давні назви до [[1794]] року&nbsp;— '''Самарчик''', '''Новоселиця''', у 1794—2024 роках&nbsp;— '''Новомосковськ''')&nbsp;— [[місто]] в [[Україна|Україні]], [[адміністративний центр]] [[Самарівський район|Самарівського району]] та [[Новомосковська міська громада|Новомосковської міської територіальної громади]] [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]]. Історичний центр географічного та етнокультурного українського краю&nbsp;— [[Посамар'я|Присамар'я]].

Місто здебільшого відоме природними скарбами околичного [[Посамар'я|Присамар'я]]&nbsp;— річкою [[Самара (притока Дніпра)|Самарою]], Самарською товщею, [[Самарський ліс|Самарським лісом]], [[Самарські плавні|Самарськими плавнями]], [[Самарська Лука (Україна)|Самарською Лукою]], [[Солоний Лиман (заказник)|Солоним Лиманом]], [[Самарська затока|Самарською затокою]] та унікальними пам'ятками козацької минувшини краю&nbsp;— [[Троїцький собор (Новомосковськ)|Троїцьким собором]] й [[Свято-Миколаївський пустельний Самарський чоловічий монастир УПЦ (МП)|Свято-Миколаївським пустельним Самарським монастирем]].

== Назва ==
Перші офіційні назви міста: '''Самарчик''' (пізніше '''Новоселиця'''). У народі&nbsp;— '''Самар'''.<ref>''Я. Новицький''. Твори, Том 1, Запоріжжя: Тандем, 2007, С. 193—194</ref><ref name=":7">{{Cite web|url=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=elib_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=ID=&S21COLORTERMS=0&S21STR=0009740|title=Списки населенных мест российской империи (1863)|website=resource.history.org.ua|accessdate=2023-12-03}}</ref><ref>Легенди та бувальщини Присамар'я (2006) https://www.flickr.com/photos/158964981@N07/albums/72157702522905215/</ref>. У [[1794]] році після [[Ліквідація Запорозької Січі (1775)|ліквідації Запорізької Січі]] (1775) та перенесення на місце Новоселиці повітового міста Катеринославської губернії Новомосковська з місця [[Богородицька фортеця|Старосамарського ретраншементу]] у [[Самар (містечко)|Старій Самарі]] місто отримало [[русифікація|зросійщену]] [[Колоніальна політика|колоніальну]] назву&nbsp;— '''Новомосковськ'''.<ref name=":1" /><ref name=":8" /><ref name=":9" /> У ході [[Деколонізація в Україні|процесу деколонізації топонімів України]] у вересні 2024 року місту повернено його історичну та народну назву '''Самар'''.<ref name=":10" />

=== Топонімія ===
Гідронім тюркського походження '''Самар''' виник унаслідок топонімічної метафоризації від тюрк. (чагат.) ''samar'' «мішок», (кирг.) ''samar «''таз, глечик» > д. тюрк. ''сäмäр'', ''семер'' «мішок, сідло, ярмо». Поступова фемінізація давньотюркського *'''Samar''', '''*Sämar''' відбулася на слов'янському мовному ґрунті за допомогою структурального суфікса *-jь ('''Самарь''' > '''Самар''') або приєднання закінчення -а ('''Самара''') у зв'язку з узгодженням гідронімів із номенклатурним іменем ''річка''<ref>Лучик, В. В., Етимологічний словник топонімів України, 2014, С. 413—414</ref>. Значних трансформацій зазнавала кінцева частина тюркізмів у зв'язку з переходом їх до ''слов'янської морфологічної системи'', внаслідок чого вони набували ''категорії роду'' (частіше ''жіночого'', за найпоширенішим типом слов'янських річкових назв, рідше&nbsp;— ''чоловічого''). Багатьом тюркським гідронімам були властиві консонантні закінчення, частина яких діставала кінцеве '''-а'''&nbsp;— показник жіночого роду ('''Самара''' > '''Самарь''' > '''Самар''')<ref>Масенко Л. Т., Тюрксько-українські взаємозв'язки і паралелі // Гідронімія України в її міжмовних і міждіалектних зв'язках, Київ: Наукова думка, 1981, С. 165.</ref>. Слов'янізація форми ''чоловічого роду'' відбувалася в двох напрямках&nbsp;— крім появи кінцевого '''-а''', набуття старим гідронімом ознак ''жіночого роду'' виникло завдяки пом'якшенню кінцевого приголосного, що призвело до появи поширеного в минулому варіанта «'''Самарь»'''<ref>''Є.&nbsp;С.&nbsp;Отін''. Гідроніми Східної України, Київ-Донецьк, 1977, С.19-20. </ref>. Така форма гідроніма була поширеною в мові запорожців, про що свідчить чиста поява її в документах, пов'язаних із Запорізькою Січчю. Таку саму назву мало й місто, що розташовувалось на цій річці, а ще раніше&nbsp;— центральне поселення Самарської паланки ''Новоселиця''. Цю неофіційну назву місто зберігало і в середині ХІХ-го століття<ref>Отін Є. С., Гідроніми Східної України, Київ-Донецьк, 1977, С. 20</ref>. Діалектна форма «'''Самарь»''' відповідає фонетичним особливостям [[Степовий говір|степового говору]] у системі південно-східного наріччя української мови<ref>Атлас української мови: Т. 1: Полісся, Середня Наддніпрянщина і суміжні землі / [ред. тому І.&nbsp;Г.&nbsp;Матвіяс].&nbsp;— 1984, карта №&nbsp;130; Атлас української мови: Т. 3: Слобожанщина, Донеччина, Нижня Наддніпрянщина, Причорномор'я і суміжні землі / [І.&nbsp;О.&nbsp;Варченко, С.&nbsp;Ф.&nbsp;Довгопол, Я.&nbsp;В.&nbsp;Закревська та ін. ; ред. тому: А.&nbsp;М.&nbsp;Залеський, І.&nbsp;Г.&nbsp;Матвіяс].&nbsp;— 2001, карта №&nbsp;26.</ref>.

=== Історія самоназви ===
До 1736 року&nbsp;— гіпотетична слобода '''Самар''' (Недоведене поселення часів гетьманування [[Іван Мазепа|Івана Мазепи]] або більш давніх часів. Ймовірно засноване переселенцями після побудови у 1688 році [[Богородицька фортеця|Богородицької фортеці]] на місці [[Самар (містечко)|Старої Самарі]]. Зникає внаслідок спустошення земель козаків після переходу під контроль [[Кримське ханство|Кримського ханства]] [[Військо Запорозьке Низове|Війська Запорізького Низового]] та встановлення кордону по [[Самара (притока Дніпра)|Самарі]]);<ref name=":0">{{Cite news|title=Список історичних мап України|url=https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Список_історичних_мап_України&oldid=38743721|work=Вікіпедія|date=2023-03-09|accessdate=2023-03-13|language=uk}}</ref>

1736—1775&nbsp;— слобода (село), пізніше містечко '''Самарчик / Новоселиця''' (перша назва походить від правого рукава [[Самара (притока Дніпра)|Самари]], на котрому розташовується місто і що на той час мав назву ''Самарчик'' чи ''Самарчук'' або пізніше ''Нова Самар''<ref>{{Cite web|title=Інтерактивні історичні карти м. Дніпро / Интерактивные исторические карты г. Днепр|url=https://oldmaps.dp.ua/?leftmap=1853&double=0&rightmap=280843#12/48.6300/35.2543|website=oldmaps.dp.ua|accessdate=2023-03-13}}</ref><ref name=":1">{{Cite web|title=Вольности запорожских казаков&nbsp;— Дмитро Яворницький|url=http://chtyvo.org.ua/authors/Yavornytskyi/Volnosty_zaporozhskykh_kazakov_ros/|website=Чтиво|accessdate=2023-03-13}}</ref>, є первинною офіційною назвою міста, а друга від слова ''«новосел»'', тобто поселенець, що пов'язано зі жвавим заселенням цих територій вихідцями з [[Гетьманщина|Гетьманщини]] у [[Нова Січ|період Нової Січі]]. Наявність подвійної назви містечка може свідчити про наявність у цій місцевості поселення і більш ранньої доби. Також в [[Архів Коша Запорозької Січі|архівах Запорізького Коша]] місто зветься '''Самар''', '''Самара''' або '''Паланка''', відповідно до назви [[Самарська паланка|Самарської паланки]] та річки [[Самара (притока Дніпра)|Самарі]]. Так само Самар'ю називає місто козак [[Корж Микита Леонтійович|Микита Корж]]<ref name=":9">{{Cite web|title=Усна оповідь колишнього запорожця, жителя Катеринославської губернії та повіту, с. Михайлівки, Микити Леонтійовича Коржа&nbsp;— Микита Лаврентійович Корж|url=https://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=2031|website=Чтиво|accessdate=2023-03-13}}</ref> та «батько історії козацтва» [[Яворницький Дмитро Іванович|Дмитро Яворницький]]<ref name=":1" />. За цієї доби містечко є центром [[Самарська паланка|Самарської паланки]] [[Військо Запорозьке Низове|Війська Запорізького Низового]].<ref name=":1" /><ref name=":8">{{Cite news|title=Архів Коша Запорозької Січі|url=https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Архів_Коша_Запорозької_Січі&oldid=35915446|work=Вікіпедія|date=2022-05-26|accessdate=2023-03-13|language=uk}}</ref> Слід зазначити, що пізня назва '''Нова Самара''' або '''Нова Самар''' є [[неологізм]]ом; як історіографічний термін '''Нова Самара''' з'являється в наукових творах [[Яворницький Дмитро Іванович|Д. Яворницького]]);

1775—1794&nbsp;— місто '''Новоселиця''' (після скасування Вольностей Війська Запорізького у 1775 році місто приймає документальну назву Новоселиця і стає центром Самарського повіту [[Азовська губернія|Азовської губернії]], що пізніше у 1794 році буде перейменований у Новомосковський);

1794—2024&nbsp;— місто '''Новомосковськ''' (до 1923 року центр [[Новомосковський повіт|Новомосковського повіту]], проте з 1917 по 1918 є частиною [[Самарська земля|Самарської землі]] [[Українська Народна Республіка|УНР]], далі з 1923 по 2020 рік є центром [[Новомосковський район (1923—2020)|Новомосковського району]], з 2020 є центром [[Самарівський район|нового Новомосковського району]]);

1917—1918 (неофіційно)&nbsp;— місто '''Самар''' (перша спроба повернення народної історичної назви міста, але, внаслідок [[Російська революція (1917)|подій 1917—1920 років]]&nbsp;— невдала);<ref>{{Cite web|url=https://www.facebook.com/groups/samar.history/permalink/2006659983005152/|title=Понад сто років тому обирали назву САМАР|last=Костянтин Мешко|first=|website=facebook.com}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://davidrumsey.oldmapsonline.org/maps/7368a540-d4ac-44a8-ab68-9b60c20b2c38/view|title=Мапа «Ukrainia Tierras Cozacas»|last=Б. Милінський|first=|date=1943|website=www.davidrumsey.com}}</ref>

з 2024 року&nbsp;— місто '''Самар''' (перейменовано також район&nbsp;— на [[Самарівський район|Самарівський]]).<ref name=":10" />

[[Файл:Історія самоназви міста Самар.png|780x780px]]

=== Прізвиська міста ===
'''Місто козацької слави''' '''(сучасність)'''<ref>{{Cite web|url=https://novomoskovsk-rada.dp.gov.ua/pro-misto/istorichna-dovidka|title=Приклад використання прізвиська "Місто козацької слави"}}</ref>

Виникло з причини тісного зв'язку ранньої історії заснування та розвитку міста з [[Українське козацтво|українським козацтвом]].

'''Новік''' '''(сучасність)'''<ref>{{Cite web|url=https://dnepr.info/uk/news/mer-novomoskovska-poyasnyv-chomu-misto-ne-perejmenovuvatymut-na-novik/|title=Приклад використання прізвиська "Новік"|date=|website=Днепр Инфо - Новости Днепра|language=|accessdate=}}</ref>

Походить як скорочення старої назви міста «''Новомосковськ»''.

'''Місто металургів''' '''(радянські часи)'''<ref>{{Cite web|url=https://nmsk.dp.ua/proishestviya/1761-novomoskovsk-misto-metalurgiv.html|title=Приклад використання прізвиська "Місто металургів"|website=nmsk.dp.ua}}</ref>

Після будівництва у радянські часи [[Новомосковський трубний завод|жерстекатального заводу]], що стає головним підприємством у місті та його містобудівною основою, саме місто починає активно асоціюватися саме з цим заводом до часів відновлення незалежності України.

'''Новий Єрусалим (козацькі часи)<ref name=":1" />'''

Козаки вважали [[Посамар'я|Присамар'я]]&nbsp;— [[Палестина|Палестиною]], річку [[Самара (притока Дніпра)|Самару]]&nbsp;— [[Йордан]]ом, а місто Самар&nbsp;— «Істинно Новим [[Єрусалим]]ом» за природні скарби регіону річки та зв'язок назви із [[Самарія|Самарією]]. Саме тому більшість церков та головний військовий монастир Війська Запорізького Низового були саме тут, на [[Самара (притока Дніпра)|Самарі]], а церковні свята, такі як [[Водохреще|Водохреща]], проводилися з розмахом, коли за традицією козаки, збираючись у великий натовп з усіх вольностей, йшли до [[Самара (притока Дніпра)|Самари]], влаштовували тут ярмарок, розстрілювали з рушниць та гармат «нечисту силу», котра чимдуж вискакувала з води, саме в ту мить, коли священик занурював у воду хреста<ref>{{Cite book
|title=Историческая записка о Пустынно-Николаевском Самарском монастыре.
|year=1838
|location=Одеса
}}</ref>.

=== Деколонізація ===
Назву ''Новомосковськ'' місто отримало у 1794 році як спадщину [[Російська імперія|Російської імперії]]. Тож Український інститут національної пам'яті вніс назву в перелік деколонізації топонімів. Процес перейменування розпочався ще 27 липня 2023 року. Відтоді депутати порушували питання перейменування міста тричі на позачергових сесіях. 16 січня 2024 року обирали серед двох назв: ''Самар'' та ''Нова Самар'', проте 23 січня 2024 року депутати міської ради проголосували за нову назву та врешті-решт узгодили назву&nbsp;— '''Нова Самарь''', додавши м'який знак наприкінці назви. Ця пропозиція була подана до Верховної Ради України.<ref>{{Cite web|url=https://suspilne.media/667460-novomoskovsk-na-dnipropetrovsini-otrimav-novu-nazvu-za-akij-variant-progolosuvali-deputati/|title=Новомосковськ на Дніпропетровщині отримав нову назву: за який варіант проголосували депутати|date=2024-01-23|website=Суспільне. Новини}}</ref>

21 лютого 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування ухвалив рішення про перейменування Новомосковська на історичну назву&nbsp;— '''Самар'''.<ref>{{Cite web|url=https://www.rada.gov.ua/news/news_kom/246786.html|title=Комітет Верховної Ради підтримав перейменування|date=https://www.rada.gov.ua|вебсайт=https://www.rada.gov.ua}}</ref>

19 вересня 2024 року Верховна Рада підтримала перейменування Новомосковська на '''Самар'''.<ref>{{Cite web|url=https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/44913|title=Проект Постанови про перейменування окремих населених пунктів та районів|website=Офіційний портал Верховної Ради України}}</ref> 26 вересня 2024 року перейменування набуло чинності<ref name=":10">{{Cite web|url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3984-IX#Text|title=Про перейменування окремих населених пунктів та районів|website=Верховна Рада України}}</ref>.

== Історія ==

=== Археологія ===
Археологічні дослідження у історичній частині міста майже не проводилися, що є основною причиною проблеми виявлення точної доби заснування міста.

Перші поселення на території сучасної Самарі належать до ІІІ тисячоліття до н.&nbsp;е. При розкопках [[курган]]ів [[ямна культура|ямної культури]] [[бронзова доба|бронзової доби]], зокрема археологи виявили поховання, у яких знайшли зброю, крем'яні знаряддя праці, глиняні ліпні горщики. У [[1932]] році під час будівництва [[Новомосковський трубний завод|жерстекатального заводу]] розкопано і досліджено кілька курганів [[катакомбна культура|катакомбної]] та [[зрубна культурно-історична спільність|зрубної культур]] (ІІ—І тисячоліття до н.&nbsp;е.).

=== Козацька доба (1576—1775) ===
У ході науково-практичної конференції «Історія м. Новомосковська, його околиць та поселень нижньої течії річки Самара»(13) вченими істориками аргументовано доведено, що згаданий «''городок старинный запорожский Самарь''» дав початок історії нинішньої Самарі, а дата&nbsp;— 31.08.1576 року, рішенням сесії Новомосковської міськради №&nbsp;431 від 07.09.2005 року визнана датою заснування міста Самарі.

==== Період Польсько-Литовського панування та Гетьманщини (1576—1734) ====
З історичних літописів відомо(4)<ref name=":2" />, що у 1630-48 роках ці землі були сильно розорені поляками -"''церкви, рыбния ловли и козацкие перевози по Самари і Днепру были отданы поляками в рендное пользование жидам, а от сюда пошло страшное теснение народа и поборы. Угнетенный «жидами-риндарями» народ оставил страшные сказания о тех событиях, положенных в основу восстания гетманов Хмельницкаго і Остряніци'' «. &nbsp;Також, відомо про Великий Мор („''Моровая язва''“) 1690-91р.р. у цих краях.

У 1680 році сталась сильна посуха, а за нею великий голод. У 1688—1690 роках була&nbsp; спочатку напасть від сарани, а потім Чумний Мор, а далі сильний голод. А потім у 1695—1730 роках розорення краю московськими окупаційними військами.

===== Стародавня Самар (?&nbsp;— 1688) =====
[[Файл:Каленик.png|міні|320x320px|Початок історичної повісті Григорія Надхіна „Каленик“ (1878)<ref>Надхин Г. П., Каленик: историческая повесть из последних лет Запорожья.&nbsp;— Вестник Европы, 1878 г., Т. 11, с. 104—140.</ref>.]]
Визначити наявність козацьких поселень на території сучасного Самара за історичними документами або за старими мапами до [[Нова Січ|періоду Нової Січі]] без археологічних досліджень місцевості є майже не можливою. Єдиним документом, що підтверджує наявність на [[Самара (притока Дніпра)|Самарі]] певних поселень тих часів є грамота польського короля [[Стефан Баторій|Стефана Баторія]] до козаків за 1576 рік про передачу їм старовинного містечка [[Самар (містечко)|Самар]]. Проте цей документ неодноразово підлягав сумніву<ref>Векленко В., Філімонов Д., Археологічне закриття козацької Самарі XVI—XVII&nbsp;ст. // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні: Зб. наук. статей. Київ: Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК, 2018. Вип. 27. С. 125—134.</ref>. Зокрема залишається не зрозумілим відсутність інших джерел, де б згадувалося це місто, а відсутність його на мапах до 1688 року взагалі наводить на думки про підробку цього документу. Тим паче залишається не зрозумілим місцезнаходження цього поселення, розкопки у [[Самар (містечко)|Старій Самарі]] на місці [[Богородицька фортеця|Старосамарського ретраншементу]] показують про наявність певного поселення на території селища Шевченко у межах Дніпровської МТГ, а не Самара. Проте цей документ є головним джерелом по визначенню дати заснування міста, але підтвердити його та легітимізувати можливо лише археологічними дослідженнями місцевості у майбутньому.

===== Сергіївський монастир (кінець XVII&nbsp;ст.&nbsp;— 1750-ті) =====
Поселення і однойменний монастир на річці [[Самара (притока Дніпра)|Самарі]], що з'являється на мапах кінця 17&nbsp;— початку 18 століття. Часто змінював своє місцерозташування. Зокрема саме він, скоріш за все, і є пращуром сьогоденного [[Свято-Миколаївський пустельний Самарський чоловічий монастир УПЦ (МП)|Самарського монастиру]]. Проте, можливо, що він не має відношення до заснування Самара, а дав початок як фортеця у 1688 році селу [[Вільне (Самарівський район)|Вільне]], біля якого тоді було вибудовано росіянами [[Новосергіївська фортеця|Новосергіївську фортецю]] та селу [[Піщанка (Самарівський район)|Піщанка]] у [[Нова Січ|період Нової Січі]], яка тоді мала назву слобода Монастирська<ref name=":4">{{Cite web|title=dostovernaya_landkarta_1749.jpg|url=https://drive.google.com/file/d/1gBmtgGAFxpKjdEJhpDLWG6H8danX3L_a/view?usp=embed_facebook|website=Google Docs|accessdate=2023-03-14}}</ref><ref name=":6">{{Cite web|title=dostovernaya_landkarta_1750.JPG|url=https://drive.google.com/file/d/1Ul1XHptgU4UTfP56VVyfrJWmFI0zOZNb/view?usp=embed_facebook|website=Google Docs|accessdate=2023-03-14}}</ref><ref name=":0" /><ref>{{Cite news|title=Новосергіївська фортеця|url=https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Новосергіївська_фортеця&oldid=38683020|work=Вікіпедія|date=2023-03-03|accessdate=2023-03-14|language=uk}}</ref>.

==== Період Нової Січі або Російського протекторату (1734—1775) ====
[[Файл:Maps Palan u.svg|ліворуч|міні|252x252px|[[Паланка|Паланки]] [[Військо Запорозьке Низове|Війська Запорізького Низового]]]]
Появу чи відновлення міста Самарчика (Самара) на прикінці 1740-их років можливо ототожнювати з існуванням крайнього північного самарського російського укріплення на території сучасної Новомосковської ТГ ''—'' '''[[Пришибной редут|Пришибного редуту]]''', одного з 6 укріплень на [[Самара (притока Дніпра)|Самарі]] за часів [[Російсько-турецька війна (1735—1739)|Російсько-турецької війни (1735—1739)]], а саме [[Усть-Самарський ретраншемент|Усть-Самарського ретраншементу]], [[Самар (містечко)|Старосамарського ретраншементу]], [[Піщана Самара (фортеця)|Піщаної (Нової) Самари]], [[Новозбудований редут|редуту Новозбудованого]], [[Самарський Сергіївський монастир|Монастирського ретраншементу]] та [[Пришибной редут|редуту Пришибного]].<ref name=":4" /><ref name=":6" /><ref>{{Cite web|title=Локалізація на території Нижнього Присамар'я укріплення XVIII ст. Піщана Самара - Дмитро Філімонов - Тека авторів|url=http://chtyvo.org.ua/authors/Filimonov_Dmytro/Lokalizatsiia_na_terytorii_Nyzhnoho_Prysamaria_ukriplennia_XVIII_st_Pischana_Samara/|website=Чтиво|accessdate=2023-03-14}}</ref> Ймовірно, що саме навколо нього почали виникати козацькі хутори під час відродження цих земель у [[Нова Січ|період Нової Січі]] після татарської влади. Наразі це укріплення загублене у активній міській забудові Новомосковська.<ref name=":0" />

Самарчик був центром [[Самарська паланка|Самарської паланки]] [[Військо Запорозьке Низове|Війська Запорозького низового]], однієї з найбагатших разом з [[Кодацька паланка|Кодацькою паланкою]]. Так, в „''Описании городов [[Азовська губернія|Азовской губернии]]“(1781—1782г.г.)'' сказано, що&nbsp;— ''»…Местечко&nbsp; Новоселица (ремарка: «Ныне уездный город Новомосковск, в народе Самарь-город, Я[ков] Н[овицкий]»), над рекой Самарою, по течению онной с правой стороны лежит на ровном та пространном лесистом месте, там где ранее была паланка или судопроизводство прежде бывших Запорожцев"''<ref>http://history.org.ua/LiberUA/novits4/8.pdf С. 129</ref>''.''

Саму ж річку [[Самара (притока Дніпра)|Самару]] козаки вважали святою, а Присамар'є&nbsp;— Палестиною і Житницею. Відповідно до [[Літопис Самовидця|літопису «Самовидця»]] район [[Самара (притока Дніпра)|Самари]] був самим густонаселеним регіоном [[Запорозька Січ|Запорізької Січі]]&nbsp;— ''«…при реки Самаре имеется многіе тисячі Запорожскихь козаков и потому тамо, и токо онным на Сечи, надь ними от всего Войска Запорожскаго Низового выбираится Старшина,…»''. Неймовірно багата природа, легкі чорноземи, ріки повні риби, ліси забиті звіром та птицею, а також гарантовані Кошем Запорізької Січі вольності, постійно манили сюди переселенців з усієї України «''вільно жити, землю обробляти або віку з богом в серці доживати (в монастир)''».

Поселення Самарчик з монастирем описували (4,7<ref name=":5" />)<ref name=":2">Старожитные уезды Екатеринославской губернии Новомосковский и Павлоградский. Сборник статей Екатеринославского историч. общ-ва изучения края. Екатеринослав 1905г.</ref> також, як&nbsp;— ''«… приютившиеся в лесной товще окруженные рыбными реками, озерами, плодородними грунтами и лучшими лесами монастырь и козацкие зимовники омели обширные и во всех отношениях прекрасные угодья. При обилии воды, земли и леса,&nbsp;— хлебопашество, скотарство, пчеловодство, рыбная ловля и охота составляли главные занятие козаков и воинских монахов. Отсюда в Запорожскую Сечь для нужд Коша, для торговли и мены, поставляли лучших орловских лошадей и черкасский рогатый скот, а так же муку, просоленную рыбу, воск, мёд, сапожные товары, меховые линтвары, медь и кожу»''. '' ''

Відомо, що недалеко від сучасного Самара з незапам'ятних часів проходило декілька торгових шляхів (<ref>В.Русов. Русские тракты XVI—XVIII веков"</ref>6) та їх відгалужень, зокрема «Муравський, Залозний, Чумацький, Брилевий і&nbsp;т.&nbsp;д. шляхи», які мають своє відображення на древніх картах. Так, «''Муравський Тракт держался возвышеного кряжа степи у рек Псел, Ворскла, Орель, Самара и под названием Старокримського бытого шляху тянулся Малоросіею до Перекопской башты и далее в Крым''».

Зі спогадів місцевих старожилів: «Одне із відгалужень названого Шляху проходило через козацькі зимівники: Решитилів Кут, Воронівку, Кущівку та Животилівку, а далі Самарськими плавнями (затоплені після будівництва Запорізької ГЕС) правим її берегом, аж до Дніпра, де з давніх часів біля козацького поселення Половиці (нині м. Дніпро) була переправа на правий берег ріки Дніпро. Цією ж переправою люди переправлялися з правого на лівий берег Дніпра та рухались у сторону Одінковки де піщаним бродом через залив Гнилокіш переходили на лівий берег Самари і далі понад Татарвою (річка Татарка) прямували до виходу на Чумацький шлях.»

Донині про Чумацький шлях нагадують народні назви окремих місцевостей у Самарських плавнях, зокрема: озеро Чумацька Яма&nbsp;— з легендою про потонулого чумака, рукав річки Самари&nbsp;— Солоний, озеро Лошаче, озера Паїсові Ями, залив&nbsp;— Солоний лиман і&nbsp;т.&nbsp;д. Ці торговельні артерії, а також річкові «перевози» на Самарі, зокрема два в межах сучасного міста Самара і ще один вище по течії поблизу козацького зимівника&nbsp;— Вільного (село [[Вільне (Самарівський район)|Вільне]], [[Самарівський район|Самарівського району]]), забезпечували процвітання регіону, а також спонукали розвиток у Посамар'ї конярства, скотарства, виробництва шкіри, муки та хліба, бджільництва, рибальства та інш. Торгові каравани потребували захисту від кочовиків, який забезпечували місцеві Запорожці, маючи з цього окремий зиск для Кошу(16)<ref name=":3">Грушевский М.&nbsp;С.&nbsp;История Украины</ref>.

На жаль, кримські орди також знали про заможне Посамар'я і нерідко заходили за ясиром до Самару. Так, у [[1616]] році Гетьман Запорізький&nbsp;— [[Петро Конашевич-Сагайдачний|Петро Сагайдачний]], а у [[1660]] році Кошовий отаман Славетного війська Запорізького Низового&nbsp;— легендарний [[Іван Сірко]] саме на Муравському Шляху під прикриттям «товщі лісної» та [[Самарські плавні|Самарських плавень]]  - «''учинили страшную резню над татарвой и освободили масу плененнаго в Украине народу''»(4<ref name=":2" />). Як свідчить історія, козаки-запорожці на відміну від московитів, вкрай рідко будували серйозні фортеці або постійні муровані укріплення, тим більш на відкритій місцевості та на перетині шляхів (як то Новобогородицька-московитська, чи-то Кодацька-польська фортеці). У бою з ворогом запорожці завжди надавали перевагу особистій відвазі у маневреному бою на пересіченій місцевості, бажано з природними пастками, балками, річками, болотами тощо<ref name=":3" />

У літописах монастиря згадується(7)<ref name=":5">Матеріали для історико-статистичного опису Катеринославської єпархії. Феодосий (Макаревский) К., 1873г., Дніпропетровськ Дніпрокнига 2000&nbsp;р.</ref>, як&nbsp;— «''закона Греческаго исповедания, Киевского подчинения, поставлен во времена пограничной охраны Запорожскими козаками польско-литовских владений (XVI&nbsp;ст.) от турок и кримчаков''». Згадки про нього є у багатьох історичних джерелах, зокрема у роботах відомого інженера та картографа Гійома Левассера де Боплана (початок-середина XVII&nbsp;ст.).

На початку другої половини XVIII століття у Новоселиці проживало 9 227 жителів<ref name="iso">Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии, вып. 1{{ref-ru}}</ref>. Розвинуте було [[землеробство]], а з часом дістала значне поширення і торгівля.

У серпні [[1774]] року у Старій Самарі під керівництвом [[Василь Журба|Василя Журби]] були спроби до повстання на підтримку селянського повстання [[Пугачов Омелян Іванович|Омеляна Пугачова]]. Від 1776-го року Новоселиця стає [[Пункт постійної дислокації|пунктом дислокації]] [[Полтавський пікінерний полк|Полтавського пікінерного полку]].

=== Російська імперська доба (1775—1917) ===
[[Файл:Coat of Arms of Novomoskovsk 1811.svg|міні|праворуч|200пкс|Герб міста, затверджений [[29 липня]] [[1811]] року]]
Герб міста Самар Російської доби: у нижній частині на малиновому полі гербу зламана козацька шабля, як нагадування нащадкам козаків про ліквідовані московською імперією їхні дідівські вольності та знищене (1775) українське козацтво.
[[Файл:Катеринослав Самарський.jpg|ліворуч|міні|праворуч|250пкс|Богородицька фортеця (унизу за річкою Кримка) на місці Самарі]]
Після [[Ліквідація Запорозької Січі (1775)|ліквідації Запорозької Січі]] Новоселиця увійшла спочатку до складу [[Азовська губернія|Азовської губернії]]. [[1784]] року утворене [[Катеринославське намісництво]].
[[Файл:Планы городов из Полного собрания законов Российской империи 107.jpg|міні|праворуч|250пкс|Генеральний план міста, затверджений 14 липня 1803 року, який передбачав повну перебудову міста]]
Історія перейменування міста Самара тісно пов'язана з іншою історією створення-перейменування міста Катеринослава у ході реалізації Російською імперією заходів з ліквідації Січі, а також «розкозачування» і закріпачування місцевого населення. З історичних джерел (4)<ref name=":2" /> відомо, що у середині XVIII століття [[Потьомкін Григорій Олександрович|князь Потьомкін]] насаджав у цих краях волю російської цариці Катерини. Бажаючи улестити імператрицю фаворит замість будівництва рядового губернського міста московії ''«замислил казенным счетом южную столицу для Царицы устроить, именовавонную&nbsp;— Екатеринославлем»''. При цьому, місце під Катеринослав Потьомкін вибрав вкрай невдало. Це була заболочена місцевість у гирлі річки Кільчень (поруч з м. Підгороднім на сучасному [[Самарський острів|Самарському острові]]), яка періодично затоплювалась весняним паводком. Будівництво Катеринославу базувалося на укріпленнях Самарського ретраншементу та зникаючої [[Самар (містечко)|Старої Самари]]. Закладаючи міські квартали Катеринослава-І, Потьомкін зрештою зрозумів недолугість проекту і залучивши ''«доктора Шенфогеля осмотреть все селения вокруге»'', все-ж вирішив розмістити губернське місто Катеринослав на правому високому березі Дніпра. Однак, щоб приховати власні прорахунки та бездарну трату казенних коштів, Потьомкім наказав будувати місто не «з нуля», а наказав перейменувати давнє козацьке поселення&nbsp;— [[Половиця|Половицю]], (на той час налічувалось 250 подвір'їв та 800 мешканців) у Катеринослав (Катеринослав ІІ). При цьому, попереднє провальне будівництво «''южной столицы''» перейменував у будівництво «''новога уезднаго городка Новомосковск''», у величаво-московсько-імперському стилі. Зрозуміло, що '''з тих же самих причин Новомосковську-І не судилось''' процвітати на «''гиблом месте''», як його  визначив «''доктор Шенфогель''». Тому, з подачі губернатора Азовської губернії&nbsp;— [[Чертков Василь Олексійович|Василя Черткова]] у [[1786]] році м. Новомосковськ І було перенесено нижче за течією річки Самари впритул до Новобогородицької фортеці, тобто на місце старовинного [[Самар (містечко)|Самару]] (Старої Самари). На той час мало назву Богородицьк, а згодом стало містом Новомосковськ ІІ.

Сама Новобогородицька фортеця була збудована росіянами у [[1686]] році, зокрема князем В. Голіциним (разом з гетьманом Іваном Мазепою) під час Кримської війни. Головне завдання, яке мала вирішувати фортеця, це розчленування Війська Запорозького Низового, тобто відокремлення від нього найчисленнішого підрозділу&nbsp;— Самарської паланки разом з Флотом Січі. Таку саму роль для поляків виконувала Кодацька фортеця, що стояла там-же, але на іншому березі Дніпра. Для захисту південних кордонів Російською імперії використовувалась інша лінія фортець і укріплень&nbsp;— вздовж річки Орелі, тодішнього російського кордону з Запорозькою Січчю. Однак, вказане укріплення так і не змогло суттєво вплинути на хід історії, оскільки невдовзі після його будівництва у [[1690]]—[[1691]] роках фортецю та Стару Самар викосив «Чумний Мор». Понад 5 років у фортеці ніхто не проживав, навіть полковники полтавські відмовлялись виконувати наказ Івана Мазепи щодо несення служби у фортеці, а згодом у 1712 році Новобогородицька фортеця була розібрана за умовами Прутського договору після '''поразки''' Російського царства у війні з турками.

У 1736 році, графом Мініхом на місці фортеці було відновлено частину земляних укріплень «велично» названих&nbsp;— «Старо-Самарським ретраншементом» (від містечка Стара Самар). Заселяти нове укріплення планувалось не російськими військами, а місцевими козаками. Однак, після розорення Запорозької Січі у 1775 році Стара Самар разом зі «Старосамарським ретраншементом» перестали існувати. Так, у 1791 році священик В. Власовський (під час находження тут Новомосковська ІІ) доповідав Катеринославському архієпископу Амвросію: ''«В городе жителей, кроме городничаго с штатною командою, с ротою солдат и некотораго числа канцелярских служителей, ныне уже никого не имеется, все разошлись по разным местам».'' Таким чином, потуги російських чиновників штучно утворити «величне повітове місто», у черговий раз&nbsp;— провалились. Слід зауважити, що всі пересування та перенесення повітового міста Новомосковськ здійснюватись фактино тільки на папері. Попередні експерименти, у тому числі з Новобогородицькою фортецею, не мали шансів, оскільки вибрані місця були «''гиблими для проживания (по Шенфогелю)»'' тобто непридатними для будівництва і проживання, а «штучність» поселень призводила до їх швидкого занепаду і зникнення (13). З вказаних причин, з метою «остаточного» вирішення питання «повітового міста Росії», у 1794 році імперські чиновники з формулюванням «''…ввиду слишком близкаго расположение уездного города к губернському (Катеринославу)''» у черговий раз Новомосковськ (ІІ) перемістили (на папері) «…''вверх по течению Самари к городку Новоселице''» до найбільш заселеної території Посамар'я (4)<ref name=":2" />. '''Саме з 1794 року Новомосковськ й отримав таку назву.'''[[Файл:Навчальний корпус Новомосковського кооперативного технікуму, Новомосковськ, вул. Радянська, 29.jpg|міні|праворуч|250пкс|Навчальний корпус [[Новомосковський кооперативний коледж економіки та права|Новомосковського кооперативного технікуму]]]]У XIX столітті Новомосковськ був повітовим містом, в якому проживало 7 919 жителів. Місто мало 1 095 дерев'яних будинків. Тричі на рік тут відбувалися ярмарки.

У місті існують 4 площі&nbsp;— Соборна (навпроти Троїцького собору, зберіглася понині), Ярмаркова (на місці Новомосковського фахового коледжу Національної металургійної академії України, не зберіглася), Пшенична (у передмісті Кущівка, не зберіглася) та Дерев'яна (нині&nbsp;— Площа Героїв).

Діє три дерев'яні ([[Троїцький собор (Новомосковськ)|Троїцька]], [[Воронівська церква Новомосковська|Воронівська]] та [[Цвинтарська церква Новомосковська|Цвинтарська]]) та 1 цегляна ([[Толгська церква Новомосковська|Толгська]]) православні церкви, існує [[Католицька церква|католицька]] [[каплиця]] та синагога.

Функціонують школи при церквах, першою з котрих вважається школа при [[Свято-Миколаївський пустельний Самарський чоловічий монастир УПЦ (МП)|Самарському монастирі]].

Напередодні [[селянська реформа в Російській імперії (1861)|реформи]] [[1861]] року, у Новомосковську проживало 9 786 жителів. Основну частину економіки становило сільськогосподарське виробництво. Було декілька дрібних підприємств легкої промисловості (салотопні, воскобойні, шкіряні, цегляні).

У [[1824]] року відкрита перша російська школа. [[1861]] року діяли повітове, парафіяльне, казенне відкрите чотирирічне земське ремісниче училище. У ньому викладали ковальську, слюсарну, теслярську справи. До училища приймали хлопчиків 14 років, які закінчили народну школу.

У 1890 році місто відвідав відомий американський мандрівник [[Томас Стівенс]], про що написав у книзі «Через Росію на мустанзі» ({{lang-en|Through Russia on a Mustang}})<ref>{{Cite web|url=https://archive.org/stream/throughrussiaonm00stevrich#page/n0/mode/2up|title=Through Russia on a mustang|website=archive.org|accessdate=2017-08-24}}</ref>.

За переписом [[1897]] року чисельність населення Новомосковська становила 12 900 осіб.
[[Файл:Грушевський ілюстр.png|міні|праворуч|296x296px|Грушевський М., Ілюстрована історія України (1913)]]
У жовтні [[1905]] році в місті відбувалися масові заворушення і [[страйк]]и, у сутичках поліції і трудящих загинуло 2 людей. Для їх придушення було оголошено воєнний стан та введено сотню козаків і роту солдат. Напередодні [[Перша світова війна|Першої світової війни]] економічне життя міста дещо пожвавилось. Цьому сприяло будівництво двох залізничної колії сполученням [[Харків-Пасажирський|Харків]]&nbsp;— [[Херсон (станція)|Херсон]] та гілки на [[Павлоград]].

=== Революційний період (1917—1919) ===
В ході революційних та [[українська революція (1917—1921)|воєнних подій 1917—1919]] років у Новомосковську неодноразово змінювалась влада. В грудні [[1919]] року у Новомосковську було остаточно встановлено радянську владу.

'''Українська Народна Республіка (7 (20) листопада 1917&nbsp;— січень 1918)'''

Після проголошення [[Третій Універсал Української Центральної Ради|ІІІ універсалу]] [[Українська Центральна Рада|Українською Центральною Радою]] Новомосковськ переходить під владу [[Українська Народна Республіка|УНР]]. Першою адміністративною будівлею, над якою підняли прапор [[Українська Народна Республіка|України]], була Новомосковська земська управа. Сталося це 9 листопада 1917 року, коли у місті відбулось Перше демократичне земське зібрання, і саме під час нього на балконі управи, вперше у Новомосковську, був піднятий жовто-блакитний прапор. У грудні стає частиною адміністративної одиниці [[Українська Народна Республіка|УНР]]&nbsp;— [[Самарська земля]] з центром у [[Кременчук|Кременчуці]].
[[Файл:Самарь.jpg|міні|праворуч|226x226px|Витяг з газети «Новомосковская жизнь» (листопад 1917 року)]]
29 жовтня 1917 року на одному з повітових з'їздів у докладі «''О переименовании города Новомосковска''» змінити назву міста, як результат впливу русифікації на назву «''Самарь»'', що є стародавньою й запорозькою та нагадує про волелюбний та незалежний народ України.

'''Українська Народна Республіка Рад (січень 1918&nbsp;— квітень 1918)'''

У січні місто переходить під окупаційну радянську владу маріонеткової держави [[Українська Народна Республіка Рад|УНРР]].

'''Українська держава (квітень 1918&nbsp;— січень 1919)'''

Після підписання [[Берестейський мир (з УНР)|Брест-Литовського мирного договіру]] Новомосковськ переходить під владу відновленої української держави&nbsp;— [[Українська Держава|Гетьманату]] [[Скоропадський Павло Петрович|Скоропадського]], під [[протекторат]]ом [[Німецька імперія|Німецької імперії]].

'''Махновщина (грудень 1918&nbsp;— кінець грудня 1918)'''

У грудні 1918 року містом оволодівають війська [[Махно Нестор Іванович|Махно]]. Проте під січень їх вибивають війська [[Українська Держава|Гетьманату]].

'''Українська Радянська Соціалістична Республіка (початок січня 1919&nbsp;— липень 1919)'''

Після падіння [[Німецька імперія|Німецької імперії]] у [[Перша світова війна|Першій світовій війні]] Радянська влада знову вторгається в Україну і у січні 1920 року встановлює контроль над Новомосковськом.

'''Біла Армія (липень 1919&nbsp;— кінець грудня 1919)'''

З липня 1919 року Новомосковськ контролювала влада [[Білий рух|Білих]] та, інколи, сили Махно, з якими білі вели бої за ці території.

'''Радянська окупація (з січня 1920)'''

У грудні/січні радянські сили вибивають білих з Новомосковська і остаточно закріплюють свою владу на цій території.[[Файл:Coat of arms Novomoskovsk SU.png|міні|праворуч|202x202px|Герб Новомосковська за Радянського періоду]]

=== Радянська доба (1919—1991) ===
[[Файл:Житловий будинок,Новомосковськ, вул. Радянська, 31.jpg|міні|Радянська забудова міста|праворуч|220x220px]]
Згодом місто увійшло до складу [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]]. [[1923]] року до складу міста увійшли передмістя: [[Подол (Новомосковськ)|Подол]], [[Перевал (Новомосковськ)|Перевал]], [[Кущівка (Новомосковськ)|Кущівка]], [[Красний Кут (Новомосковськ)|Красний Кут]]. [[1927]] року відкрито регулярне автобусне сполучення з [[Дніпро (місто)|обласним центром]].

Під час організованого радянською владою [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомору 1932—1933 років]] померло щонайменше 1208 жителів міста<ref name="Голодомор УІНП"/>.
[[Файл:Витяг з газети "Український вісник" (07.10.1944, Берлін)..png|міні|Витяг з газети «Український вісник» (07.10.1944, Берлін).]]
[[1932]] року розпочато будівництво найбільшого на той час у Радянському Союзі [[Новомосковський трубний завод|жерстекатального заводу]]. [[28 березня]] [[1935]] року було введено в експлуатацію листопрокатний стан. Завод виробляв тонколистовий метал, декоративну й оцинковану покрівлю, білу жерсть і забезпечував цією продукцією оборонні заводі. На ньому працювало до 6 тисяч робітників.

[[1937]] року до складу міста включені передмістя [[Воронів Кут]] і [[Животилів Кут]]. Того ж року відкрито шпалопросочувальний завод.

У 1939&nbsp;— 40 роках&nbsp;— місто обласного підпорядкування<ref>Відомості Верховної Ради СРСР.&nbsp;— 1940.&nbsp;— №&nbsp;10 (73).&nbsp;— 29 березня.&nbsp;— С. 4</ref>. На початку [[1941]] року в місті проживало 38 800 мешканців.

В ході німецько-радянської війни сили Червоної армії зайняли місто 22 вересня 1943 року.

[[1958]] року село [[Кулебівка]] ввійшло до складу міста. Того ж року жерстекатальний завод перейменований на ''Металургійний''.

По закінченню [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] розпочалася активна відбудова міста, під час якої місто втратило чимало історичної забудови.

[[1963]] року комуністи повторно закрили [[Троїцький собор (Новомосковськ)|Свято-Троїцький собор]] і відкрили там Історико-краєзнавчий музей. [[1972]] року відкрито завод залізобетонних і електротехнічних виробів. [[1973]] відкрита нова швейна фабрика. [[1977]] року відкрита нова меблева фабрика. [[1981]] року побудовано новий автовокзал.

[[1988]] року відновив діяльність [[Троїцький собор (Новомосковськ)|Свято-Троїцький собор]].

=== Доба відновленої незалежності (з 1991) ===
[[Файл:Без пам'ятника 0123.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Площа Героїв (Новомосковськ)|Площа Героїв]] після реконструкції (2017—2018)]]
6 грудня [[2014]] року міста дістався [[Ленінопад]]<ref>{{Cite web|url=http://espreso.tv/news/2014/12/06/na_dnipropetrovschyni_quotupavquot_cherhovyy_lenin|title=На Дніпропетровщині «упав» черговий Ленін|accessdate=6 грудня 2014 |archive-date=10 грудня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141210042647/http://espreso.tv/news/2014/12/06/na_dnipropetrovschyni_quotupavquot_cherhovyy_lenin}}</ref>.

У 2014—2015 роках починається зароджуватися ідея перейменування міста, проте назва не підпадає під закон про декомунізацію. Йде [[Декомунізація в Україні|декомунізація]] назв вулиць міста, з'являються назви, що увіковічують козацьке минуле краю, як наприклад Паланочна, Гетьманська та Калнишевського.
[[Файл:Арт-об'єкт "Я кохаю Новомосковськ".jpg|міні|праворуч|250пкс|Арт-об'єкт «Я люблю Новомосковськ»]]
У 2018 році закінчено реконструкцію площі Героїв, на якій з'явився світломузичний фонтан, що став ще однією візитною карткою міста, та започатковано два нових свята&nbsp;— «День відкриття фонтану» навесні та «День закриття фонтану» восени. Під час обох свят, зазвичай увечері, проходить світломузичне шоу, яке збирає багато жителів міста. Після початку [[Пандемія коронавірусної хвороби 2019|пандемії COVID-19]] ці заходи не проводяться.

У 2022 році, в ході [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російського вторгнення в Україну]], відновлюється ідея перейменування міста, яку підтримує чинний мер Новомосковська [[Рєзнік Сергій Олександрович|Сергій Рєзнік]]. Під час голосування найбільшу кількість голосів набрали варіанти назв «Новосамарськ», «Нова Самар»/«Самар» і «Новоселиця». Того ж року йде активна [[Дерусифікація в Україні|дерусифікація]] назв та топонимів вулиць міста.

21 лютого 2024 року комітет Верховної Ради України ухвалив рішення про перейменування міста на '''Самар''' відповідно до норм [[Український правопис 2019 року|чинного правопису]].

=== Місцевості міста ===
[[Глоди (Новомосковськ)|Глоди]]&nbsp;(Гльоди)&nbsp;— острівець східніше Перевала між річками-протоками Самарчик та Кривець. Раніше був центром суднобудування та місцем розташування зимівників козаків. Назва походить під кущів глоду, яким був вкрита значна частина півострову.

[[Перевал (Новомосковськ)|Перевал]]&nbsp;— острів між річками-протоками [[Перевал (річка, протока)|Перевал]], Самарчик та Піскувата. Існує теорія, що саме на цьому місці знаходилася козацька старшина Нової Самарі та стояли невеликі укріплення, що являли собою паланкову фортецю. Відносно назви існує декілька теорій: * Назва походить від мосту, що йшов через вали фортеці, тобто ''перевалював.''
* Назва походить від назви річки, що значить «''переходити хвилю''», так як на її місці існував [[брід]], по якій, до будівництва мосту, переходили по воді.

[[Подол (Новомосковськ)|Подол]]&nbsp;— нижнє місто, знаходився північніше Перевала та з'єднувався з ним мостом. Назва місцевості походить від старослов'янського «''подолъ''»&nbsp;— низина, низинна місцевість.

[[Матня (Новомосковськ)|Матня]]&nbsp;— місто риболовів, знаходилося східніше [[Троїцький собор (Новомосковськ)|Троїцького собору]]. Назва походить від довгого мішка (''«матня»)'', куди потрапляє риба під час ловлення ''.''

[[Кущівка (Новомосковськ)|Кущівка]]&nbsp;— місце розташування зимівників козаків [[Кущівський курінь|Кущівського куреню]], знаходилося західніше Подолу та міської частини Нової Самарі. Назва походить від типу місцевості, бо до будівництва каналів у цій місцевості існував струмок, який йшов з Воронівки та впадав у річку [[Перевал (річка, протока)|Перевал]], тому вся місцевість була вкрита [[Рогіз|рогозом]] та разними кущами.

[[Воронів Кут]] (Воронівка)&nbsp;— козацьке поселення, місце розташування зимівників козаків, знаходилося північніше міської частини Нової Самари. Топонім походить, напевно, від найбільшого місцевого кладовища.

[[Животилів Кут]] (Животилівка)&nbsp;— козацьке поселення-зимівник, знаходиться західніше Перевалу та Кущівки. Засноване козаками животовцями&nbsp;— вихідцями Животовського полку (створеного Богданом Хмельницьким у 1648 році), які після масових гонінь (XVII&nbsp;століття) з рідних земель (Віницька область, землі Гетьманської України) знайшли прихисток на землях Війська Запорізького Низового, Кошовим Отаманом якого на той час був їх колишній полковник&nbsp;— легендарний Іван СІРКО.

[[Красний Кут (Новомосковськ)|Красний Кут]]&nbsp;— місце розташування зимівників козаків та перевізу через Самару, що з'єднував Нову Самару з Самарським монастирем та Піщаною Самарою, знаходилося південніше Матні. Топонім має значення ''«''красива місцевість».

[[Решитилів Кут]] (Решкут)&nbsp;— козацьке поселення, місце розташування зимівників козаків, знаходилося північніше Воронівки. Топонім походить від слова ''«решето»''&nbsp;— господарська річ у вигляді дерев'яного обода з натягнутою з одного боку сіткою для просіювання чого-небудь.

[[Кулебівка]]&nbsp;— наймолодший мікрорайон міста, який почав засновуватися у кінці [[XIX століття]]. Топонім походить від ''«кулеба» —'' густий [[Куліш (страва)|куліш]]''.''

== Географія ==

=== Географічне розташування ===
Місто розташовано на правому березі річки [[Самара (притока Дніпра)|Самари]], лівої притоки річки [[Дніпро]], та декількох безіменних її приток, на заході [[Самарські плавні|Самарських плавень]] та Самарської Товщі, за 25&nbsp;км на північний схід від міста [[Дніпро (місто)|Дніпро]] у межах Орільсько-Самарської низовинної степової фізико-географічна області.<ref>{{Cite book
|url=https://esu.com.ua/article-75747
|title=Орільсько-Самарська низовинна степова фізико-географічна область
|last=Чехній
|first=В. М.
|publisher=Інститут енциклопедичних досліджень НАН України
|volume=24
|language=Ukrainian
|isbn=978-966-02-2074-4
}}</ref> На північ від міста розташований пагорб «Мар'янівська гора», на захід&nbsp;— безіменна болотиста місцевість з рядом дрібних річок, на південь&nbsp;— залишки [[Самарські плавні|Самарських плавнів]] та [[Самарська затока]], на схід&nbsp;— Самарська Товща. Самар є найбільшим містом області, що повністю розташовано по праву сторону річки Самарі.{{Розташування|центр=Самар|пн_зх=[[Мирне (Самарівський район)|Мирне]]|пн=[[Губиниха]] 
[[Вільне (Самарівський район)|Вільне]] 
[[Зарічне (Самарівський район)|Гвардійське]]|пн_сх=[[Черкаське (Самарівський район)|Черкаське]]
[[Хащеве]]|зх=[[Спаське (Дніпровський район)|Спаське]]|сх=[[Орлівщина]]|пд_зх=[[Підгородне]] 
[[Дніпро (місто)|Дніпро]]|пд=[[Новоселівка (Самарівський район)|Новоселівка]]|пд_сх=[[Піщанка (Самарівський район)|Піщанка]]}}

=== Екологія та туризм ===

==== Самара ====
[[Самара (притока Дніпра)|Самара]]&nbsp;— основна «артерія» міста. Завдяки їй працюють майже всі [[Сектор економіки|сектори економіки]] міста. Проте, сама річка має багато екологічних вад, які з часом накопичуються. Сама річка із року в рік «цвіте», бувають локальні мори риби, спостерігається її [[мінералізація]]. Проте річка все одно залишається привабливою для туристів, а для міста&nbsp;— головним ресурсом.

==== Самарські плавні ====
Головна [[Рекреаційний туризм|рекреаційна зона]] Самара. Знаходиться через правий рукав [[Самара (притока Дніпра)|Самари]] відносно міста. [[Самарські плавні]] являють собою лісові масиви, [[типи озер|заплавні озера]], [[Рукав річки|рукави]] [[Самара (притока Дніпра)|Самари]], [[Стариця|стариці]], [[плавні]] тощо. Є улюбленим місцем відпочинку мешканців міста.

==== Паркові зони ====
[[Парк імені Сучкова|Центральний міський парк імені Сучкова]]&nbsp;— головний парк міста. У парковій зоні наявні [[атракціон]]и, пляж «Жабеня», ігровий майданчик для [[Пляжний волейбол|пляжного волейболу]], 2 кафе, дитячий басейн, міська набережна, «Горбатий» міст, «Алея героїв [[Російсько-українська війна (з 2014)|Російсько-української війни]]», фонтан «Слон» тощо.

«[[Молодіжний острів (Новомосковськ)|Молодіжний острів]]»&nbsp;— зона відпочинку на перехресті вулиць Паланочна та Бориса Джонсона. Наявний пляж, ігрові майданчики для [[Пляжний волейбол|пляжного волейболу]], спортивний майданчик, місця для риболовлі тощо. У 2022 році планувалося оновити острів, проте, через [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російське вторгнення в Україну]] у 2022 році, ці плани були відкладені.
<gallery mode="packed" heights="160" caption="">
Файл:Ранкова Самара.jpg|Ранкова [[Самара (притока Дніпра)|Самара]]
Файл:Вид через реку Самару - panoramio.jpg|Краєвид осінньої [[Самара (притока Дніпра)|Самари]] з міської набережної
Файл:Ріка Самара.jpg|Літня [[Самара (притока Дніпра)|Самара]]
Файл:Самара плавні.jpg|[[Самарські плавні]]
</gallery>

== Населення ==
{{Historical populations
| percentages = pagr
|1897| 23400
|1907| 20100
|1926| 15000
|1939| 37000
|1959| 44000
|1970| 61000
|1979| 69245
|1989| 75608
|2001| 72439
|2006| 70196
|2007| 69655
|2008| 69485
|2009| 69882
|2010| 70096
|2011| 70354
}}

=== Національний склад ===
Розподіл населення за національністю за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-ethnic-cities}}:
{| class="standard"
![[Національний склад населення України|Національність]]
!Відсоток
|-
|[[Українці в Україні|українці]]
| align="right" |84,45&nbsp;%
|-
|[[Росіяни в Україні|росіяни]]
| align="right" |13,34&nbsp;%
|-
|[[Білоруси в Україні|білоруси]]
| align="right" |0,48&nbsp;%
|-
|[[Вірмени в Україні|вірмени]]
| align="right" |0,30&nbsp;%
|-
|[[Цигани в Україні|цигани]]
| align="right" |0,28&nbsp;%
|-
|[[Молдовани в Україні|молдовани]]
| align="right" |0,11&nbsp;%
|-
|[[Азербайджанці в Україні|азербайджанці]]
| align="right" |0,11&nbsp;%
|-
|[[Татари в Україні|татари]]
| align="right" |0,10&nbsp;%
|-
|[[Українські євреї|євреї]]
| align="right" |0,10&nbsp;%
|-
|інші/не вказали
| align="right" |0,73&nbsp;%
|}

=== Мовний склад ===
Рідна мова населення за даними [[Перепис населення Російської імперії (1897)|перепису 1897 року]]<ref>{{ref-ru}} {{Cite web|url=http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=441|title=Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.|website=www.demoscope.ru|access-date=2021-06-05|archive-date=2016-03-04|archive-url=https://web.archive.org/web/20160129233920/http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=441|deadlink=no}}</ref>:
{| class="standard"
|-
! Мова
! Чисельність, осіб
! Доля
|-
| [[Українська мова|Українська]]
| align="right"| 9 956 || align="right"| 77,28&nbsp;%
|-
| [[Їдиш]]
| align="right"| 1 436 || align="right"| 11,15&nbsp;%
|-
| [[Російська мова в Україні|Російська]]
| align="right"| 1 237 || align="right"| 9,60&nbsp;%
|-
| Інші
| align="right"| 254 || align="right"| 1,97&nbsp;%
|-
| Разом
| align="right"| 12 883 || align="right"| 100,00&nbsp;%
|}

Рідна мова населення за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="standard"
!Мова
!Чисельність, осіб
!Відсоток
|-
|[[Українська мова|Українська]]
| align="right" |58 118
| align="right" |80,88&nbsp;%
|-
|[[Російська мова в Україні|Російська]]
| align="right" |13 277
| align="right" |18,48&nbsp;%
|-
|[[Вірменська мова|Вірменська]]
| align="right" |93
| align="right" |0,13&nbsp;%
|-
|[[Білоруська мова|Білоруська]]
| align="right" |90
| align="right" |0,12&nbsp;%
|-
|[[Циганська мова|Циганська]]
| align="right" |43
| align="right" |0,06&nbsp;%
|-
|[[Румунська мова|Румунська]]
| align="right" |21
| align="right" |0,03&nbsp;%
|-
|Інші/Не вказали
| align="right" |218
| align="right" |0,30&nbsp;%
|-
|'''Разом'''
| align="right" |71 860
| align="right" |100&nbsp;%
|}
[[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|Вторгнення Росії в Україну]] спровокувало нову хвилю [[Українізація|українізації]] в місті, дедалі більше людей вважають за краще розмовляти [[Українська мова|українською мовою]].

== Економіка ==
У місті працюють 124 промислових підприємства, серед яких найбільші:
* ВАТ «[[Новомосковський трубний завод]]» (основний вид продукції&nbsp;— труби),
* ПНВП «Полімер-Акація» є одним з найбільших виробників пінопласту в Україні.
* Завод ПКФ «КУРС» з виробництва промислових ультразвукових лічильників газу.
* ТОВ НВП «Дніпро-Контакт» (лакофарбовий завод)
* колективне підприємство «Швейна фабрика ПАН» (швейні вироби),
* ЗАТ «Новомосковська меблева фабрика»,
* ЗАТ «Новомосковський завод залізобетонних та електротехнічних виробів».
* ТОВ «Новомосковський посуд»
* Новомосковський завод мінводи

За даними на 2009&nbsp;рік, промисловими підприємствами міста реалізовано продукції на суму 1 452&nbsp;млн грн.

Станом на [[2021]] рік доходи бюджету Новомосковської міської територіальної громади становлять у сумі 511 401 311 гривень.

== Транспорт ==
Через Самар пролягає автошлях міжнародного значення {{Автошлях М|18}} (Харків&nbsp;— Запоріжжя&nbsp;— Сімферополь&nbsp;— Ялта), яка є частиною європейського маршруту {{Автошлях E|105}}, а також автошлях {{Автошлях М|04}}, що є частиною європейського маршруту {{Автошлях E|50}}.

Місто також є великим залізничним вузлом, із залізничною станцією [[Новомосковськ-Дніпровський]].

У 1910 році планувалося побудувати трамвайну лінію, яка б сполучила Катеринослав (Дніпро) з Новомосковськом<ref>{{Cite web|title=З Катеринослава до Новомосковська в 1910 році планувалося запустити трамвай - dnepr-future.com.ua|url=https://dnepr-future.com.ua/uk/articles-z-katerynoslava-do-novomoskovska-v-1910-roczi-planuvalosya-zapustyty-tramvaj|accessdate=2022-01-23|language=uk|archive-date=23 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220123175724/https://dnepr-future.com.ua/uk/articles-z-katerynoslava-do-novomoskovska-v-1910-roczi-planuvalosya-zapustyty-tramvaj}}</ref>. Проєкт так і не вдалось реалізувати бельгійським акціонерним товариством через Першу світову війну та буремні події.

27 квітня 2022 року районна влада демонтувала стелу «Новомосковський район»<ref>{{Cite web|title=Зміна назв вулиць та ліквідація радянської символіки на Дніпропетровщині - dnepr-future.com.ua|url=https://dnepr-future.com.ua/uk/articles-zmina-nazv-vulycz-ta-likvidacziya-radyanskoyi-symvoliky-na-dnipropetrovshhyni|date=2022-04-29|accessdate=2022-04-29|language=uk}}</ref>.

== Культура ==

=== Музична спадщина ===
«А Самара&nbsp;— річка не глибока» (історична козацька пісня)
[[Файл:А самара річка.png|міні|503x503пкс|«А Самара річка»]]


А Самара річка неглибока

І на перевозі неширока.

А луги з берегами

Не проходять з кораблями.

А колись було проходили

І бурлаченків проводили, А теперь не проходять

І бурлак не проводять, -

Все за вражими панами

Та віють вітри все бойнії

Та ідуть дощі заливнії

Та на землю спадають

А траву напояють, -

Все цвітами зукрашають<ref>Яворницький Д. І., Запорожжя в залишках старовини і переказах народу, Частина І, Дніпропетровськ, Арт-Прес, 2005, С, 72.; Шаповал І., У пошуках скарбів // Нові дні, Рік XVII, ч. 196, травень, 1966, С. 16.</ref>.

=== Архітектура та пам'ятки ===

==== Церковна архітектура ====
Більшість старовинних церков та соборів міста були знищені [[Компартійно-радянська влада|радянською владою]] у першій половині [[XX століття]]. Вцілів від ''«червоного варварства»'' тільки [[Троїцький собор (Новомосковськ)|Троїцький собор]] та [[Свято-Миколаївський пустельний Самарський чоловічий монастир УПЦ (МП)|Свято-Миколаївський пустельний Самарський монастир]].

===== Свято-Троїцький собор =====
[[Троїцький собор (Новомосковськ)|Троїцький храм]] (пл. Соборна, 1) споруджено протягом 1772—1781 років народним майстром [[Погрібняк Яким Кіндратович|Якимом Погребняком]] із дерева без жодного залізного цвяха. Конструктивне вирішення споруди не має аналогів у світовій архітектурі. Це дев'ятизрубна дев'ятибанна церква, висота якої до ремонту сягала 44 метрів. Фахівці відносять цей храм до слобожансько-полтавського архітектурного стилю епохи «[[Українське бароко|українського бароко»]]. Утім, ця споруда вважається унікальною перлиною [[Дерев'яні храми України|української дерев'яної архітектури]].<ref>Власенко А., протоієрей. На кораблі спасіння. Книга мандрів.&nbsp;— К.: КЖД «Софія», 2010. ISBN 978-966-2374-17-9</ref> Сучасного вигляду Троїцький собор набув [[1888]] року в результаті перебудови за планом архітектора Харманського. Попри декларування, що перебудова здійснювалася «за старим зразком», Харманський вніс в архітектуру собору достатньо багато змін, не порахувавшись з задумами будівничих XVIII&nbsp;ст., які створювали певні оптичні ілюзії для кращого візуального сприйняття споруди<ref>{{Cite web |url=http://derev.org.ua/inshi/novomoskovsk.htm |title=Троїцький собор в Новомосковську на сайті «Дерев'яні храми України» |accessdate=5 грудня 2014 |archive-date=7 грудня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141207212124/http://derev.org.ua/inshi/novomoskovsk.htm }}</ref>.
Краса Троїцького собору надихнула багатьох митців, у тому числі і відомого українського письменника [[Гончар Олесь Терентійович|Олеся Гончара]], який зробив його головним образом свого відомого твору «[[Собор (значення)|Собор»]].
<gallery mode="packed" heights="160" caption="">
Файл:Дзвіниця Троїцького собору (Новомосковськ).jpg|Вид з [[Соборна площа (Новомосковськ)|Соборної площі]]
Файл:Свято-Троїцький монастир Новомосковськ.jpg|[[Троїцький собор (Новомосковськ)|Свято-Троїцький собор]] [[Православна церква України|УПЦ]]
Файл:Троїцький собор (дер.),Новомосковськ, пл.Перемоги, 1, Дніпропетровська область.jpg|Вид з річки [[Самара (притока Дніпра)|Самара]]
</gallery>

===== Самарський монастир =====
[[Свято-Миколаївський пустельний Самарський чоловічий монастир УПЦ (МП)|Самарський монастир]] ([[Орлівщина]], вул. Монастирська, 1) збудований спочатку, як Церква Святого Миколая у [[1576]] році козаками на острові серед обох рукавів [[Самара (притока Дніпра)|Самари]] та згодом перетворена у [[1602]] році на монастир. Монастир підлягав безпосередньо Кошу Запорізької Січі та був місцем, де козаки зустрічали свою старість.

===== Інші церкви міста =====

====== Православні ======
* Свято-Троїцкий храм [[Православна церква України|ПЦУ]] (вул. Паланкова, 32);
* Храм Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ (ж/м Перевал; вул. Глодянська, 19);
* Свято-Покровський храм (вул. Холодноярської бригади, 286);
* Храм ікони Божої Матері «Достойно Є» (Милуюча) (вул. Волонтерська);
* Храм ікони Божої Матері «Лікувальниця» (вул. Лікарняна, 1);
* Храм ікони Божої Матері «Самарської» (пров. Волгоградський, 23);
* Храм Святителя і сповідника Луки (Войно-Ясенецького) (вул. Гетьманська, 238 (на території ЦРБ Новомосковського району));
* Храм Святих Жон-мироносиць (Решетилівський Кут);
* Храм Святого архістратига Божого Михаїла (вул. Героїв-рятувальників, 3);
* Храм Сорока мучеників Севастійських (вул. Центральна, 20);

====== Католицькі ======
* [[Храм Святого Адальберта (Войцеха) (Новомосковськ)|Римо-католицький храм Святого Адальберта (Войцеха)]] (вул. Зіни Білої, 28)

====== Реформаторські ======
* Зал Царства Свідків Єгови (пров. Новомосковський, 7);
* [[Нове покоління (релігійна організація)|Християнська церква «Нове покоління»]] (вул. Гавриїла Зелінського, 9);
* Церква Адвентистів сьомого дня (вул. Гетьманська, 169);
* [[Самарська церква євангельських християн-баптистів|Церква євангельських християн-баптистів]] (вул. Паланкова, 29-А);
* Церква євангельських християн-баптистів (пров. Академіка Жлуктенка, 1-6);
* Церква Християн Віри Євангельської (П'ятидесятники) (вул. Ігоря Ємельяненка, 202-Б);
* Церква «Шлях порятунку» (вул. Гетьманська, 239).
<gallery mode="packed" heights="160" caption="">
Файл:Самарский монастырь 2.jpg|Свято-Миколаївський пустельний Самарський чоловічий монастир
Файл:Церква ЄХБ.jpg|Церква євангельських християн-баптистів
Файл:Новомосковськ Кулебівка Свято-Покровський храм.jpg|Свято-Покровський храм
Файл:Новомосковськ Кулебівка Храм Самарської ікони Божої Матері.jpg|Храм Самарської ікони Божої Матері
Файл:Новомосковськ Храм Сорока мучеників Севастійських.jpg|Храм Сорока мучеників Севастійських
Файл:Новомосковськ Храм Архістратига Михайла.jpg|Храм Архістратига Михайла
Файл:Новомосковськ Храм Святого Адальберта.jpg|Храм Святого Адальберта (Войцеха)
Файл:Новомосковськ Храм ікони Божої Матері "Лікувальниця".jpg|Храм ікони Божої Матері "Лікувальниця"
Файл:Новомосковськ Свято-Троїцький храм ПЦУ.jpg|Свято-Троїцький храм
Файл:Новомосковськ Храм Покрови Пресвятої Богородиці.jpg|Храм Покрови Пресвятої Богородиці
Файл:Novomoskovsk Cathedral.JPG|Будівля колишньої Самарської синагоги
</gallery>

==== Визначні пам'ятники ====
* [[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Новомосковськ)|Пам'ятник Кобзарю]];
* [[Братська могила радянських воїнів (Новомосковськ, завод)|Братська могила радянських воїнів]];
* Пам'ятник полеглим Героям АТО/ООС;<ref>{{Cite web |url=https://armyinform.com.ua/2021/12/24/u-novomoskovsku-vidkryly-pamyatnyk-poleglym-geroyam-ato-oos/ |title=У Новомосковську відкрили пам’ятник полеглим героям АТО/ООС. 24.12.2021, 19:28 |accessdate=24 грудня 2021 |archive-date=24 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211224233852/https://armyinform.com.ua/2021/12/24/u-novomoskovsku-vidkryly-pamyatnyk-poleglym-geroyam-ato-oos/ }}</ref>
* Оригінальний дерев'яний міст через річку [[Самара (притока Дніпра)|Самару]];
* Колишня [[синагога]];
* Літак «[[МіГ-21]]» знаходиться на постаменті в центрі міста на головній площі. Встановлений у 1985 році на честь льотчиків 295-й авіаційно-винищувальної дивізії, які брали участь у визволенні Самара від німецько-фашистських військ у роки [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]].
* Пам'ятник «Вічний вогонь» встановлений загиблим воїнам у [[Німецько-радянська війна|німецько-радянській війні]].
<gallery mode="packed" heights="160" caption="Пам'ятники та визначні пам'ятки">
Файл:MiG-21 Novomoskovsk.jpg|Пам'ятник "Літак [[МіГ-21|„МіГ-21“]]"
Файл:Шевченко 0169.jpg|Пам'ятник [[Шевченко Тарас Григорович|Тарасу Шевченко]] на однойменній вулиці міста
Файл:Горбатый мост зимою - panoramio.jpg|«Горбатий міст» через річку Самару, що веде до лісу
Файл:Надпис на основній частині.jpg|Меморіал вічного вогню «Вічна Слава»
Файл:Новомосковськ Пам'ятний знак на честь полковника Олександра Сучкова.jpg|Пам'ятний знак на честь полковника Олександра Сучкова
Файл:Новомосковськ Пам'ятник воїнам-героям АТО.jpg|Пам'ятник воїнам-героям [[Антитерористична операція на сході України|АТО]]
Файл:Новомосковськ Пам'ятник жертвам Чорнобиля.jpg|Пам'ятник жертвам Чорнобиля
Файл:Новомосковськ Пам'ятник партизанам Присамар'я.jpg|Пам'ятник партизанам Присамар'я
Файл:Новомосковськ Пам'ятник воїнам-афганцям.jpg|Пам'ятник воїнам-афганцям
Файл:Меморіал партизанам Новомосковщини.jpg|Меморіал партизанам Новомосковщини
</gallery>

==== Історична забудова міста ====
Розташована в своїй більшості по вулицях Шевченка, Микити Головка, Гетьманській та Калнишевського і площах Героїв та Соборній.
<gallery mode="packed" heights="160" caption="">
Файл:Житловий будинок,Новомосковськ, вул. Радянська, 31.jpg|„Червоні будинки“ у стилі [[Сталінський ампір|Сталінського ампіру]], Площа Героїв
Файл:Вулиця Шевченка станом на вересень 2019 року.jpg|Вулиця Шевченко, історична забудова часів [[Російська імперія|Російської імперії]]
Файл:Будинок 3 0171.jpg|Будівля банку, історична забудова часів [[Російська імперія|Російської імперії]], як і раніше залишається міським банком у наш час
Файл:Вид з вулиці Гетьманської.jpg|Будівля Новомосковського кооперативного коледжу, історична забудова часів [[Російська імперія|Російської імперії]]
Файл:Забудова станом на 24.09.2019 року.jpg|Будівля колишнього кінотеатру "Авангард"
</gallery>

=== Література ===

==== Бібліотеки ====
[[Файл:Nmsklib2.jpg|міні|праворуч|250пкс|Міська бібліотека]]
[[Новомосковська міська централізована бібліотечна система]]:
* [[Бібліотека-філія № 1 Новомосковської МЦБС|Бібліотека-філія №&nbsp;1]];
* [[Бібліотека-філія № 2 Новомосковської МЦБС|Бібліотека-філія №&nbsp;2]];
* [[Бібліотека-філія № 3 Новомосковської МЦБС|Бібліотека-філія №&nbsp;3]];
* [[Бібліотека-філія № 4 Новомосковської МЦБС|Бібліотека-філія №&nbsp;4]];
* [[Центральна дитяча бібліотека Новомосковської МЦБС|Центральна дитяча бібліотека]].

=== Сценічне мистецтво ===
[[Файл:ДК Металлургов - panoramio.jpg|міні|Палац Металургів|міні|праворуч|250пкс]]
[[Файл:ДК им. Кирова - panoramio.jpg|міні|праворуч|250пкс|Будинок культури імені Олеся Гончара (до реконструкції)]]

==== Палац культури «Металургів» ====
У місті діє Палац культури «Металургів». У вересні 2013 року, Новомосковська міська рада дала дозвіл ПАТ «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» приватизувати цей об'єкт культури<ref>''Вадим Красноштан''. [http://gorozhanin.dp.ua/novosti/6276-pat-interpajp-ntz-poluchil-dobro-na-vykup-dk-metallurgov.html ПАТ «Интерпайп НТЗ» получил добро на выкуп ДК «Металлургов» (ВИДЕО, ФОТО).] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141129082117/http://gorozhanin.dp.ua/novosti/6276-pat-interpajp-ntz-poluchil-dobro-na-vykup-dk-metallurgov.html |date=29 листопада 2014 }} ''Горожанин''. 06.09.2013</ref>. Проте 24 березня 2020 року регіональне відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській області ухвалило рішення щодо приватизації ПК «Металург». Палац виставили на аукціон. Стартова ціна, яку заявили, складала понад 8,3&nbsp;млн грн.

Після цього Фонд отримав звернення від представників громади та влади про ризики зміни цільового призначення палацу після приватизації. Тому, як пояснили в Фонді, 13 травня 2020 року рішення про приватизацію ПК «Металург» скасували. Тоді балансоутримувач&nbsp;— завод&nbsp;— заявив, що палац культури «буде законсервований».

==== Будинок культури імені Олеся Гончара ====
Раніше мав назву «Будинок культури імені Кірова». Станом на 2022 рік продовжується загальна реконструкція території закладу.

=== Втрачена культурна спадщина ===
Успенська церква Пресвятої Богородиці&nbsp;— знаходилася в мікрорайоні [[Воронів Кут|Воронівка]] на місці Професійно-технічного училища №&nbsp;48. Була побудована за проектом [[Погрібняк Яким Кіндратович|Якима Погрібняка]], як і [[Троїцький собор (Новомосковськ)|Троїцький собор]]. Розібрана радянською владою.

[[Толгська церква (Новомосковськ)|Толгська церква]]&nbsp;— знаходилася на перехресті вулиць Шевченка та Кущівської. Була побудована на місці, де раніше розташовувався [[кущівський курінь]]. Розібрана радянською владою у кінці 1930-х років.

Церква з кладовищем на місці Швейної фабрики&nbsp;— існували одночасно з Успенською церквою Пресвятої Богородиці та [[Троїцький собор (Новомосковськ)|Троїцьким собором]]. Знищені після [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]].

[[Єврейське кладовище]]&nbsp;— знаходилося по вулиці Транспортній.

Будинок [[Тарах-Тарловський Кирило Миколайович|Тарловського]]&nbsp;— найстаріша будівля Самара, знищена місцевою владою у 2008 році.

Новомосковське міське (повітове) училище&nbsp;— відкрито у 1807 році, знаходилося на вулиці Шевченко, знищене у 20 столітті.

Будівля гуртожитку Педагогічного інституту (Кооперативного коледжу). Знищена після [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]].

=== Легенди ===

==== Підземний хід під Самарою ====
Існує легенда, що між [[Троїцький собор (Новомосковськ)|Троїцьким собором]] та [[Свято-Миколаївський пустельний Самарський чоловічий монастир УПЦ (МП)|Самарським монастирем]] існує підземний тунель, яким користувалися козаки і мешканці монастиря у тяжкі часи.<ref>{{Cite web|title=Безкоштовна бібліотека підручників|url=http://www.info-library.com.ua/books-text-10809.html|website=www.info-library.com.ua|accessdate=2022-10-23}}</ref>

==== Вінчання Нестора Махна ====
Існує легенда, що [[Махно Нестор Іванович|Нестор Махно]] провів вінчання у Новомосковській церкві.

== Відомі уродженці ==
* [[Білий Максим Іванович]]&nbsp;— український футболіст.
* [[Глущенко Микола Петрович]]&nbsp;— український художник та радянський розвідник.
* [[Матвієнко Ірина Григорівна|Горошко Ірина]]&nbsp;— українська танцюристка.
* [[Гребенюк Максим Олегович]] (1996—2015)&nbsp;— солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Дорошенко Кирило Олександрович]]&nbsp;— український футболіст, півзахисник луганської «Зорі».
* [[Дубовик Руслан Вікторович]] (1980—2014)&nbsp;— солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Іллєнко Вадим Герасимович]]&nbsp;— кінооператор, кінорежисер, народний артист України (2000).
* [[Коба Тамара Павлівна]] (* 1957)&nbsp;— українська радянська спортсменка-бігунка, майстер спорту СРСР міжнародного класу з легкої атлетики.
* [[Коваль Степан Миколайович]]&nbsp;— український режисер, художник-мультиплікатор.
* [[Колесников Семен Гаврилович]]&nbsp;— [[Герой Радянського Союзу]].
* [[Костріченко Олег Володимирович]]&nbsp;— сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Кушіль Олександр Дмитрович]]&nbsp;— старший сержант Збройних Сил України.
* [[Лапшин Ярополк Леонідович|Лапшин Ярополк Леонідович —]] радянський і російський кінорежисер, сценарист.
* [[Мітягін Олександр Петрович]]&nbsp;— молодший сержант Збройних Сил України, загинув у боях за Новоазовськ.
* [[Ніколенко Валерій Васильович]] (* 1951)&nbsp;— український прозаїк, есеїст.
* [[Таран-Жовнір Юрій Миколайович]]&nbsp;— академік НАН України, ректор.
* [[Попова Наталя Сергіївна]]&nbsp;— радянський математик, автор ряду підручників і навчальних посібників (народилася в Самару).
* [[Селіхов Роман Павлович]] (1976—2018)&nbsp;— старший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Скляренко Оксана Сергіївна]]&nbsp;— українська [[Легка атлетика|легкоатлетка]], учасниця [[Літні Олімпійські ігри 2008|Літніх олімпійських ігор 2008]] року у [[Пекін]]і.
* [[Скрипник Віктор Анатолійович|Віктор Скрипник]]&nbsp;— український футболіст і тренер.
* [[Челяда Олександр Олександрович]] (1981—2014)&nbsp;— солдат Збройних Сил України, загинув у боях за Донецький аеропорт.
* [[Четверіков Олександр Дмитрович]] (1992—2023)&nbsp;— молодший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Ясногор Сергій Володимирович]]&nbsp;— сержант Збройних Сил України, загинув у боях за Іловайськ.

== Проживали ==
* [[Бєдарьов Роман Георгійович]] (* 2003)&nbsp;— український веслувальник; майстер спорту України. Срібний призер чемпіонату Європи.
* [[Потуданський Дарвін Каренович]] (1989—2020)&nbsp;— старший лейтенант поліції України.

== Історичні постаті, пов'язані з містом ==
* [[Гончар Олесь Терентійович|Олесь Гончар]] (1918—1995)&nbsp;— український письменник, прозаїк, літературний критик, політик, громадський діяч. Написав [[Собор (роман, Гончар)|роман «Собор»]] під враженням [[Троїцький собор (Новомосковськ)|Свято-Троїцького собору]].
* [[Тарах-Тарловський Кирило Миколайович]] (1709—1784)&nbsp;— український релігійний та громадський діяч, відомий під прізвиськом ''«Дикий піп»'', за його гроші була перебудована Микільська соборна церква у [[Свято-Миколаївський пустельний Самарський чоловічий монастир УПЦ (МП)|Самарському (Військовому) монастирі]] і можливо він вплинув на перебудову [[Троїцький собор (Новомосковськ)|Свято-Троїцького собору]] у [[Самар (місто)|Самарчику-Новоселиці]].
* [[Феодосій Паляничка]]&nbsp;— міський поміщик, що створив перший у місті краєзнавчий музей.
* [[Головатий Антон Андрійович|Головатий Антін Андрійович]] (1744—1797)&nbsp;— козацький [[кошовий отаман]], полковник [[Самарська паланка|Самарської паланки]], за його керівництва [[Самар (місто)|Самар'ю]] був збудований [[Троїцький собор (Новомосковськ)|Свято-Троїцький собор]].
* [[Петро Калнишевський|Петро Іванович Калнишевський]] (1690—1803)&nbsp;— визначний український державний, культурний та релігійний діяч, кошовий отаман Війська Запорозького Низового (1762, 1765—1775). Особисто бував у Самарчику під час сварок місцевого козацтва із жителями міста Богородичного сусіднього [[Богородицька фортеця|Старо-Самарського ретраншементу]] за окружні пасовища.
* [[Яворницький Дмитро Іванович|Дмитро Іванович Яворницький]] (1855—1940)&nbsp;— український історик, археолог, етнограф, фольклорист, лексикограф, письменник, дослідник історії українського козацтва, музеєзнавець, автор понад 1500 наукових праць, один з перших, хто детально вивчив всю історію запорозького козацтва. Досліджував Троїцький собор у '''Самару''', а також святиню запорозького козацтва, його «Новий Єрусалим»&nbsp;— Самарський Пустельно-Миколаївський монастир.
* [[Левандовський Прокопій Степанович]] (1782—1849) —український маляр, музикант, створив понад 80 мелодій на вірші із псалтирі і молитов, світської музики. Був знаним, єдиним на все Присамар'я і середнє Подніпров'я визнаним богомазом, творчість котрого отримала благословення святійшого Синоду Російської імперії.

== Див. також ==
* [[Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Дніпропетровська область)]]
* [[Самарська паланка]]
* [[Самар (містечко)|Самар]]

== Примітки ==
{{reflist|2|refs=

<ref name="Голодомор УІНП">{{cite web |title=Новомосковськ |website=Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні» |url=http://194.44.11.173:8099/pt?pt=284 |publisher=[[Український інститут національної пам'яті]] |accessdate=18 червня 2020 |url-status=dead }}</ref>

}}

== Джерела популярної інформації ==
* ''О.&nbsp;Г.&nbsp;Бажан.''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Novomoskovsk Новомосковськ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161013222739/http://history.org.ua/?encyclop&termin=Novomoskovsk |date=13 жовтня 2016}} // {{ЕІУ|7|477}}
* [[Історія міст і сіл Української РСР]]. Том 4. Дніпропетровська область.&nbsp;— К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971.&nbsp;— С. 480—498.
* ''С. Краснобай.''. Процес нобілітації запорозької старшини в Російській імперії: Василь Пшимич та Василь Чернявський.
* [http://imsu-dnipropetrovsk.com/mista-i-sela/novomoskovskyj-rajon/novomoskovsk.html Новомосковськ&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал|Дніпропетровська область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130317082042/http://imsu-dnipropetrovsk.com/mista-i-sela/novomoskovskyj-rajon/novomoskovsk.html|date=17 березня 2013}} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область.&nbsp;— К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969.&nbsp;— 959 с.)

== Історична та наукова література ==
* «[https://vivaldi.nlr.ru/bx000003553/details '''Памятная книжка'''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211208212232/https://vivaldi.nlr.ru/bx000003553/details |date=8 грудня 2021 }} Екатеринославской губернии на 1864г.». Архів.
* [http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0002953 '''Яворницький Д. І., Запоріжжя.'''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211208213735/http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0002953 |date=8 грудня 2021 }}…&nbsp;— Київ, 1991.
* [https://www.yakaboo.ua/istorija-novoi-sichi-abo-ostann-ogo-kosha-zaporoz-kogo.html Скальковський А.&nbsp;О.&nbsp;Історія Нової Січі.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211209195436/https://www.yakaboo.ua/istorija-novoi-sichi-abo-ostann-ogo-kosha-zaporoz-kogo.html |date=9 грудня 2021 }}&nbsp;— Дніпропетровськ, 2006.
* '''[http://history.org.ua/LiberUA/novits4/9.pdf Старожитные уезды] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220123231407/http://history.org.ua/LiberUA/novits4/9.pdf |date=23 січня 2022 }}''' Екатеринославской губернии Новомосковский и Павлоградский. Сборник статей Екатеринославского историч. общ-ва изучения края. Екатеринослав 1905г.
* '''[https://avidreaders.ru/book/opis-ukra-ni.html Боплан Г. Левассер де. Опис України]'''… К.: Наукова думка, 1990.
* '''[http://elib.shpl.ru/ru/nodes/23859-rusov-a-a-russkie-trakty-v-kontse-xvii-i-nachale-xviii-vekov-i-nekotorye-dannye-o-dnepre-iz-atlasa-kontsa-proshlogo-stoletiya-kiev-1876 В.Русов. Русские тракты] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211208213735/http://elib.shpl.ru/ru/nodes/23859-rusov-a-a-russkie-trakty-v-kontse-xvii-i-nachale-xviii-vekov-i-nekotorye-dannye-o-dnepre-iz-atlasa-kontsa-proshlogo-stoletiya-kiev-1876 |date=8 грудня 2021 }}''' XVI—XVIII веков". Записки Одесского общества истории и древности. Москва.  Копии архивн. 2016г.
* '''[http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/86993 Матеріали для історико-статистичного опису Катеринославської єпархії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211208212235/http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/86993 |date=8 грудня 2021 }}'''. Феодосий (Макаревский) К., 1873г., Дніпропетровськ, Дніпрокнига, 2000
* '''Атлас Екатеринославского наместничества''', составленный из одной губернской генеральной карты и пятнадцати уездных с назначением каждого владения дач, к коим присоединены подробные изъяснения, и купно пятнадцати уездных, двух приписных и одного портового городов планы. Сочинён в городе Кременчуге в 1787 г // Джерела з іст. Південної України.  Т10/  Описи Степової України … / Упор.: А. Бойко.&nbsp;— Запоріжжя, 2009.
* '''[http://litopys.org.ua/samovyd/sam11.htm Семен Мышецкий 1847. История о козаках запорожских] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220123205841/http://litopys.org.ua/samovyd/sam11.htm |date=23 січня 2022 }}''', как оные из древних лет зачалися, и откуда свое происхождение имеют, и в каком состоянии ныне находятся. Собрание. Чтения в императорском обществе истории и древностей российских при Московском университете (ЧОИДР). М., 1847. №&nbsp;6. МОСКВА. Въ Университетской Типографіи. 1847. Сканування та обробка: Максим, «Ізборник» (<nowiki>http://litopys.kiev.ua</nowiki>) 22.V.2002 (останні правки 7.VII.2005).
* '''[http://resource.history.org.ua/item/0006984 Записки Одесскаго Общества] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211208220740/http://resource.history.org.ua/item/0006984 |date=8 грудня 2021 }}''' Исторіи и Древностей, томъ II.Н. М./ Сочиненіе секретаря Василія Чернявскаго. 1766. В. Чернявський. Опис Запорозької Січі (1766)./ Записки Тимофея Титловскаго 1620—1621./ Дневникъ Симеона Окольскаго. 1638 (Ч.3). Сканування та обробка: Максим, «Ізборник» (<nowiki>http://litopys.kiev.ua</nowiki>) 22.V.2002 (останні правки 7.VII.2005).
* ''Дмитро Яворницкий'', Пам'ять про Запоріжжя, І, 64. Запоріжжя, 1905.
* '''[http://resource.history.org.ua/item/0013950 Яворницький Д. І.,  Історія запорізьких козаків] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211208220740/http://resource.history.org.ua/item/0013950 |date=8 грудня 2021 }}'''. Львів, 1990&nbsp;р., т-1,
<nowiki>http://resource.history.org.ua/item/0013950</nowiki>
* '''[https://www.twirpx.com/file/1484120/ Матеріали науково-практичної конференці]'''ї. Придніпров'я: історико-красзнавчі дослідження: 36. наук. пр. П 75 Ред. кол.: С.&nbsp;І.&nbsp;Світленка (відп. ред.)та ін.&nbsp;— Вип. 2.&nbsp;— Д.: Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2005. -180 с.
* ''Д.&nbsp;Н.&nbsp;Бантыш-Каменский.'' '''[https://runivers.ru/lib/book4342/ История Малой России] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211208212235/https://runivers.ru/lib/book4342/|date=8 грудня 2021}}'''&nbsp;— К., 1993.
* ''М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевский.'' '''[http://litopys.org.ua/hrushrus/iur1.htm История Украины], К., 1996 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211102160303/http://litopys.org.ua/hrushrus/iur1.htm |date=2 листопада 2021}}'''.
* '''[[Мицик Юрій Андрійович|Мицик Ю. А.]] Козацький край:''' Нариси з історії Дніпропетровщини… . МФ «Відродження», Дніпропетровськ. 1997 рік.
* ''Ю.&nbsp;А.&nbsp;Мицик, Н.&nbsp;В.&nbsp;Мосьпан, С.&nbsp;М.&nbsp;Плохій. '''Місто на Самарі'''. Дніпропетровськ, 1994.
* [https://www.dnipro.libr.dp.ua/DzhusovAnatolyBonifatievich '''А.&nbsp;Б.&nbsp;Джусов'''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211230211519/https://www.dnipro.libr.dp.ua/DzhusovAnatolyBonifatievich|date=30 грудня 2021 }} Історія Новомосковська.&nbsp;— Дніпропетровськ: Пороги, 2003.&nbsp;— 351 с.

== Література ==
* ''М.&nbsp;Ф.&nbsp;Карпенко, Д.&nbsp;С.&nbsp;Шелест.'' Новомоско́вськ // [[Історія міст і сіл Української РСР]]: у 26 т. / П.&nbsp;Т.&nbsp;Тронько (голова Головної редколегії).&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974.&nbsp;— том Дніпропетровська область / А.&nbsp;Я.&nbsp;Пащенко (голова редколегії тому), 1969: 959&nbsp;с.&nbsp;— С.&nbsp;480-498

== Посилання ==
{{commonscat|Novomoskovsk, Ukraine}}
* [https://web.archive.org/web/20121101082707/http://adm.dp.ua/OBLADM/Obldp.nsf/CardAreaV/32?opendocument Сайт Дніпропетровської ОДА]
* [http://nmsk.dp.ua Информационный портал Новомосковска] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220316105629/https://nmsk.dp.ua/|date=16 березня 2022}} {{ref-ru}}
* [https://www.istpravda.com.ua/columns/2023/05/1/162629/ Не Новомосковськ, а Самар] // [[Історична правда]]

{{Navboxes
|title = Статті та теми пов'язані з містом
|titlestyle = background:#CCCCFF;
|list  =
{{Міста Дніпропетровської області}}
{{Дніпропетровська область}}
{{Самарська паланка}}
{{Новомосковський повіт}}
{{Історичні місця Дніпропетровської області}}}}
{{Нормативний контроль}}
{{ВП-портали|Дніпропетровська область|Україна|Географія}}

[[Категорія:Самар (місто)| ]]
[[Категорія:Міста Дніпропетровської області]]
[[Категорія:Районні центри Дніпропетровської області]]
[[Категорія:Міста над Самарою]]
[[Категорія:Міста обласного значення]]
[[Категорія:Населені пункти з історичною єврейською громадою]]
[[Категорія:Виборчий округ 38]]
[[Категорія:Населені пункти Самарівського району]]
[[Категорія:Населені пункти Новомосковської міської громади]]