Перейти до вмісту

Портал:Африка

Вибраний портал
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Портал:Африка

Редактори
П:АФ

Портал Обговорення порталу Доглядачі порталу Червоні посилання ПРОЄКТ


А́фрика — другий за площею і населенням материк у світі, після Євразії. З площею понад 30 300 000 км², враховуючи прилеглі острови — він займає 5,9% площі земної поверхні і 20,3% площі суходолу. А його населення — понад 922 млн (на 2005), складає понад 12% населення світу.

Назва Африка набула вжитку на Заході завдяки римлянам, які використовували назву Africa terra — «земля Афрі» (множина, чи у однині — Афер) — для північної частини материка, а також і для провінції Африки з її столицею Карфагеном, що відповідає теперішньому Тунісу.

Афрі були (можливо берберським) плем'ям, яке жило у Північній Африці поблизу Карфагена. Походження Afer може бути пов'язано з фінікійським `afarпилюка (також зустрічається в багатьох інших Семітських мовах). Серед інших, досить таки суперечливих, етимологій, які спираються на значення античного терміну 'Africa', виділяються латинське слово aprica, що означає «сонячний» та грецьке слово aphrike, що означає «без холоду». Ця гіпотеза була запропонована істориком Левом Африканським (14951554), який припустив, що грецьке слово phrike (φρίκη, що означає «холод і жах») в комбінації з заперечним префіксом a-, вказувало на землю вільну від холоду і жаху. Але так, як зміна звуку ph на f в грецькій мові датується приблизно десятим століттям, то малоймовірно, що це справжнє походження терміну Африка.


Вибране зображення

Жінка з Гамбії

Країни Африки

Алжир Алжир · Ангола Ангола · Бенін Бенін · Ботсвана Ботсвана · Буркіна-Фасо Буркіна-Фасо · Бурунді Бурунді · Габон Габон · Гамбія Гамбія · Гана Гана · Гвінея Гвінея · Гвінея-Бісау Гвінея-Бісау · ДР Конго ДР Конго · Джибуті Джибуті · Екваторіальна Гвінея Екваторіальна Гвінея · Еритрея Еритрея · Ефіопія Ефіопія · Єгипет Єгипет · Замбія Замбія · Зімбабве Зімбабве · Кабо-Верде Кабо-Верде · Камерун Камерун · Кенія Кенія · Коморські Острови Коморські Острови · Республіка Конго Республіка Конго · Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар · Лесото Лесото · Ліберія Ліберія · Лівія Лівія · Маврикій Маврикій · Мавританія Мавританія · Мадагаскар Мадагаскар · Малаві Малаві · Малі Малі · Марокко Марокко · Мозамбік Мозамбік · Намібія Намібія · Нігер Нігер · Нігерія Нігерія · Південний Судан Південний Судан · ПАР ПАР · Руанда Руанда · Сан-Томе і Принсіпі Сан-Томе і Принсіпі · Есватіні Есватіні · Сейшельські Острови Сейшельські Острови · Сенегал Сенегал · Сомалі Сомалі · Судан Судан · Сьєрра-Леоне Сьєрра-Леоне · Танзанія Танзанія · Того Того · Туніс Туніс · Уганда Уганда · Центральноафриканська Республіка Центральноафриканська Республіка · Чад Чад

Вибрана стаття

«Касабла́нка» (англ. Casablanca) — американський кінофільм 1942 року, романтична драма, поставлена режисером Майклом Кертісом з Гамфрі Богартом та Інгрид Бергман у головних ролях. Дія фільму розгортається в марокканському місті Касабланка у часи Другої світової війни, що знаходилось тоді під контролем вішистської Франції. Сюжет зосереджений на внутрішньому конфлікті людини, якій доводиться вибирати між любов'ю й гідністю, між коханою жінкою і необхідністю вчинити правильно — допомогти їй та її чоловіку, лідеру руху Опору, втекти з Касабланки для продовження боротьби з нацистами.

Вибрана особистість

Де́від (Давід) Лівінгсто́н (англ. David Livingstone; *19 березня 1813, Блантайр, Шотландія — †1 травня 1873, Читамбо, сучасна Замбія) — шотландський місіонер і знаменитий дослідник Африки, книги про подорожі якого значною мірою сформували погляди та ставлення західного суспільства XIX ст. стосовно Чорного континенту.

11 листопада 1853 року він вирушив з Лін'янті на північний захід. Його метою був пошук шляхів з земель кололо до атлантичного узбережжя, якими б можна було безборонно торгувати із зовнішнім світом, що мало зробити невигідною работоргівлю, і які були б зручнішими, ніж південний маршрут через територію бурів і Калахарі. В супроводі групи кололо Лівінгстон спочатку спустився на човнах по річці Чобе (Квандо) до її злиття з Замбезі, після чого експедиція вирушила проти течії до її верхів'я.

Подальша подорож вниз по Замбезі стала можливою лише завдяки підтримці ватажка кололо Секелету, сина Себетване (Себетване помер в 1851 році, невдовзі після зустрічі з Лівінгстоном), оскільки кошти Лівінгстона та гранти Географічного товариства були вже давно вичерпані. Секелету забезпечив експедицію носіями, в'ючними ослами та провізією, надав їй запас скляних бус та залізних виробів, які в багатьох місцях Африки правили за засіб розрахунку, а також виділив велику партію слонової кістки для торгівлі. Експедиція вирушила на схід удовж Замбезі 3 листопада; Секелету особисто супроводжував її до Мосі-оа-Тунья — ревучого і паруючого 120-метрового водоспаду на Замбезі, який Лівінгстон, перший з європейців, що його побачив, з притаманним йому патріотизмом назвав водоспадом Вікторія на честь британської королеви.

Він став першим європейцем, який перетнув Африканський континент від океану до океану.

Нова стаття


Добра стаття

Добра стаття/1

Франко-туніська війна 1961 року більше відома як бізе́ртинська криза (фр. Crise de Bizerte) — збройний конфлікт між Францією й Тунісом у липні 1961 року. Предметом конфлікту була військово-морська база в Бізерті, яка після здобуття Тунісом незалежності 1956 року залишилася у володінні французів. Дипломатична напруженість між двома державами, яка виникла в травні 1961, після того, як французькі військові почали розширювати злітно-посадкову смугу військового аеродрому в Бізерті, 19-23 липня переросла у військову конфронтацію. Через непропорційність військового потенціалу сторін, конфлікт швидко завершився перемогою збройних сил Франції, хоча й призвів до великої кількості жертв серед цивільного населення. Результатом кризи стали франко-туніські переговори щодо евакуації французів з Бізерти й остаточного виведення французьких військ із Тунісу.

view - talk -


Добра стаття/2

О́стрів Маде́йра (порт. Ilha da Madeira, МФА['iʎɐ mɐdeiɾɐ]) є головним островом однойменного архіпелагу, що знаходиться у північній частині Атлантичного океану біля північно-західного узбережжя Африки. Розташована на Африканській літосферній плиті, Мадейра вже майже шість століть етнічно, культурно, політично й економічно цілком відноситься до Європи. Разом з іншим заселеним островом архіпелагу, — Порту-Санту, та островами Дезерташ і Селваженьш утворює Автономний регіон Мадейри зі столицею у місті Фуншалі. Належить Португалії.

Для відважних мореплавців в епоху великих географічних відкриттів Мадейра була тією тихою гаванню, яка нагадувала про батьківщину під час повернення з далеких мандрів. Сьогодні Мадейра у більшості асоціюється з кріпленим вином мадерою, названим на честь острова, проте насправді цей мальовничий острів часто називають земним раєм, що має все для чудового відпочинку: фешенебельні готелі, пляжі, тропічні ліси, водоспади, що поєднуються з пригодами першопрохідців…

view - talk -


Добра стаття/3

Погруддя Нефертіті, інші назви — Голова Нефертіті або просто Нефертіті, один з найвідоміших мистецьких скарбів Давнього Єгипту та шедевр скульптури Амарнського періоду. Виготовлено його за часів правління фараона Ехнатона, 18-та династія (Нове царство) між 1353–1336 до н. е.

Погруддя Нефертіті знайдено 6 грудня 1912 року при розкопках Німецьким Східним товариством (нім. Deutsche Orient-Gesellschaft) під керівництвом Людвіга Борхардта у Тель-ель-Амарні в будинку P 47,2 — майстерні скульптора Тутмеса. У січні 1913 за результатами розподілу археологічних знахідок погруддя з дозволу єгипетської Вищої ради старожитностей було привезено до Німеччини. 1920 року погруддя Нефертіті разом з іншими об'єктами, які до того були у тривалій позиці Єгипетському відділу Королівського прусського мистецького зібрання, був подарований Джеймсом Саймоном прусській державі. Однак перша відкрита демонстрація в музеї, спеціально побудованому для єгипетської колекції державних музеїв Берліну на Музейному острові, відбулася лише 1924 року.

view - talk -


Добра стаття/4

Африка́нська міфоло́гія — міфологія африканського регіону, а саме негроїдних та інших народів, що живуть на південь від Сахари, не враховуючи арабських народів, які прийшли з Аравійського півострова на африканський континент, хоча арабська культура та іслам вплинули на сусідні африканські народи. Подекуди у різних африканських народів існують різні версії одного і того ж міфу, тому на думку деяких філологів (Еліс Вернер та ін.), африканський континент досить однорідний і їхні міфології можна розглядати узагальнено. Основні африканські вірування монотеїстичні. В них існують і духи, і предки, які оточують людей, але Бог у них тільки один. Особливе місце в релігійних уявленнях африканців займає світ духів, привидів і демонів>. Африканські міфи дійшли до наших часів переважно у вигляді усних переказів, які в основному були записані в XIX і на початку XX ст. дослідниками-африканістами. Нерідко в цих творах можна зустріти суто християнські чи мусульманські елементи, які тісно переплелись із традиційними африканськими віруваннями.

view - talk -


Добра стаття/5

Бізертська ескадра також відома як Російська ескадра в Тунісі — загін бойових кораблів і допоміжних суден, що у листопаді 1920 року брав участь в евакуації військ генерала Врангеля з Криму; основні сили білого «врангелівського» Чорноморського флоту. З грудня 1920 до лютого 1921 року ескадра з 33 кораблів і суден колишнього російського Чорноморського флоту увійшла в гавань французької військово-морської бази Бізерта в Тунісі. Згодом частина кораблів була реквізована французькою владою в оплату російських боргів, інші — розібрані на метал у 1930–1936 роках, після встановлення дипломатичних відносин між Францією і СРСР.

view - talk -


Добра стаття/6

Державний переворот у Габоні — спрямований проти габонського керівника Леона Мба заколот частини збройних сил, що відбувся в період з 17 по 18 лютого 1964 року. Його безпосередньою причиною стало рішення Мба про розпуск Національної асамблеї 21 січня 1964, що не сподобалася габонській армії. Зранку 18 лютого того ж року група зі 150 армійців та поліцейських захопила президентський палац, заарештувала президента й весь урядовий кабінет. Через декілька годин габонська столиця повністю перейшла під контроль революціонерів. Було сформовано перехідний уряд на чолі з Жан-Ілер Обамом. Повалення африканського союзника викликало велике неприйняття в метрополії. Президент Шарль де Голль прийняв рішення подавити бунтівних лейтенантів, перекинувши в Габон французькі підрозділи, дислоковані в інших африканських країнах. Після свого повернення Мба піддав репресіям всіх причетних до перевороту осіб.

view - talk -


Добра стаття/7

Населення Алжиру 2015 року становило 39,54 млн осіб (34-те місце в світі). Чисельність алжирців стабільно збільшується, народжуваність в Алжирі 2015 року становила 23,67 ‰ (63-тє місце в світі), смертність — 4,31 ‰ (203-тє місце в світі), природний приріст — 18,4 ‰ (60-те місце в світі). Історично чисельність населення країни зростала наступним чином: 1900 року — 4,6 млн осіб, 1930 — 5,5 млн, 1970 — 13,7 млн, 1987 — 23 млн, 2006 — 32,9 млн . Алжир населяють нащадки арабів і корінних берберських народів з домішкою європейців, головним чином французів . Заселене переважно північне узбережжя, більша частина живе у містах, густота в окремих районах Сахари менша за 1 особу на 1 км² . Офіційна мова — арабська, у вжитку також французька і берберські мови . Алжирці масово сповідують іслам (99 %). Система освіти в країні залишилась від французьких колоніальних часів.

view - talk -


Добра стаття/8

Кубок африканських націй 2006 року — 25-та континентальна футбольна першість, організована Африканською конфедерацією футболу. Змагання проходили з 20 січня до 10 лютого 2006 року у Єгипті. Шістнадцять команд, включаючи господаря турніру, збірну Єгипту, змагалися спочатку у груповому турнірі, а потім у матчах на вибування за титул футбольного чемпіона Африки. Всього було зіграно 32 матчі, в яких забито 73 м’ячі (в середньому по 2,28 м’яча за матч).

Єгипет здобув чемпіонський титул, п’ятий у своїй історії, перемігши в серії післяматчевих пенальті збірну Кот-д’Івуару з рахунком 4:2, третє місце, як і на попередньому турнірі в 2004 році, посіла Нігерія. Найкращим бомбардиром турніру став камерунець Самуель Ето'о, гравець іспанської «Барселони», який забив п’ять м’ячів. Найкращим гравцем турніру був визнаний єгиптянин Ахмед Хассан.

view - talk -


Добра стаття/9

Друга франко-малагасійська війна (малаг. Ady Hova-Frantsay Faharoa) — колоніальна війна Франції проти королівства Імерина. Метою Франції було закінчення васалізації Мадагаскару, яка була почата за підсумками першої франко-малагасійської війни. Ця агресія є складовою частиною низки війн Франції проти малагасійців (Див. Франко-малагасійські війни).

До нової війни з Імерина французи підготувались краще, відправивши майже в чотири рази більше солдатів, ніж минулого разу. Дисциплінована, гарно підготована армія за лічені тижні змогла зайняти все узбережжя. «Летюча колона» Дюшена була в Антананаріву всього через 10 місяців після початку війни. Мирний договір, який був підписаний 18 січня 1896 року, перетворював Мадагаскар на чергову колонію Франції.

view - talk -


Добра стаття/10

Кубок африканських націй (фр. Coupe d'Afrique des nations, англ. African Nations Cup, араб. كأس الأمم الأفريق) — найважливіший футбольний турнір Африки для національних збірних, континентальна першість, яка влаштовується Африканською конфедерацією футболу (фр. Confédération africaine de football, КАФ). Перший розіграш відбувся у 1957 році у Судані. Починаючи з 1968 року турнір розігрується кожні два роки. Матчі фінальної частини турніру відбуваються у січні — лютому.

Кількість учасників фінального розіграшу була збільшена до 16-ти у 1992 році, і з тих пір формат чемпіонату залишається незмінним: чотири групи по чотири команди, які грають по одному матчу з кожною іншою командою групи; дві найкращі команди в кожній групі виходять до стадії плей-оф, де граються чвертьфінали і півфінали, фінальний матч і матч за третє місце.

view - talk -


Добра стаття/11

Африка́нська міфоло́гія — міфологія африканського регіону, а саме негроїдних та інших народів, що живуть на південь від Сахари, не враховуючи арабських народів, які прийшли з Аравійського півострова на африканський континент, хоча арабська культура та іслам вплинули на сусідні африканські народи. Подекуди у різних африканських народів існують різні версії одного і того ж міфу, тому на думку деяких філологів (Еліс Вернер та ін.), африканський континент досить однорідний і їхні міфології можна розглядати узагальнено. Основні африканські вірування монотеїстичні. В них існують і духи, і предки, які оточують людей, але Бог у них тільки один. Особливе місце в релігійних уявленнях африканців займає світ духів, привидів і демонів. Африканські міфи дійшли до наших часів переважно у вигляді усних переказів, які в основному були записані в XIX і на початку XX ст. дослідниками-африканістами. Нерідко в цих творах можна зустріти суто християнські чи мусульманські елементи, які тісно переплелись із традиційними африканськими віруваннямиі.::::::::::::::::читати далі
view - talk -


Добрі статті та списки

Категорії

Допомога

Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей про Африку. Наберіть слово або термін, про який ви бажаєте створити статтю, і натисніть кнопку «Створити статтю».


Див. також: червоні посилання та Категорія:Незавершені статті про Африку

Інші розділи Вікімедії

Довідка · Пісочниця · Кнайпа · Портали · Проєкти · Запити · Портал спільноти

Оновити кеш