Laibach

Laibach
Основна інформація
Жанр	індастріал пост-панк
Роки	1980— до сьогодні
Країна	Югославія Словенія
Місто	Любляна
Лейбл	Југотон, Mute Records
Склад	Milan Frasd, Eva Breznikard, Mina Špilerd, Ivan Novakd, Luka Jamnikd і Janez Gabričd
Офіційний сайт
Laibach у Вікісховищі

Laibach ( Лайбах, у перекладі з нім. Любляна)) — авангардний музичний колектив, створений 1980 року в Любляні, столиці Соціалістичної республіки Словенія, яка тоді була часткою Югославії.

Історія

Гурт «Laibach» офіційно створено 1 червня 1980 року в Трбовлі, індустріальному місті в центрі Словенії, що спеціалізується на вугледобуванні. У вересні Laibach приготував свій перший мультимедійний проект «Червоні райони» (Rdeči revirji), що кинув виклик політичній структурі міста того часу. Проект було заборонено ще до його відкриття за «неадекватне використання символів», і гурт не зміг з'явитися на сцені, незважаючи на протест преси. Незабаром призив до військової служби розкидає членів гурту по всій країні, однак навіть у цих умовах вони спромоглися зорганізувати виставку своїх графічних і музичних робіт у Белграді 14 червня 1981 року. 1982 року Laibach дебютує як концертний гурт, спочатку в Любляні (12 січня), потім у Загребі (2 квітня) та Белграді (28 квітня). Ці концерти ініціюють підвищену цікавість поліції до творчості гурту з причини використання мілітаристських прийомів у своїх виставах. Більш як за десять років записи з цих концертів будуть скомпоновані в альбом Ljubljana-Zagreb-Beograd (1993) — один з небагатьох альбомів, де можна почути голос Томаса Хостника (Tomas Hostnik), поета й музиканта, одного із засновників Laibach, який здебільшого визначив стиль та ідеологію гурту. Після концерту в Загребі 11 грудня 1982 року Хостник покінчив життя самогубством. Незадовго до смерті він написав поезію, яка стала його своєрідною передсмертною запискою — ця поезія стала текстом пісні Apologija Laibach.

23 червня 1983 року гурт уперше виступає з телевізійним інтерв'ю в телепрограмі «TV Tednik». Інтерв'ю виявилося досить провокаційним і викликало загальну реакцію суспільства, що вилилося в заборону владою концертів гурту й використання ним назви Laibach. У листопаді й грудні того ж року Laibach концертує Європою разом з британським гуртом Last Few Days. Він дає 17 концертів у 16 містах 8 країн як у Східній, так і в Західній Європі. У грудні 1984 року гурт анонімно виступає з концертом у Любляні. 1984 року Лайбах спільно з гуртом художників Irwin і театральною трупою Scipion Nasice Sisters організує неформальну організацію Neue Slowenische Kunst (NSK). Сьогодні найвидатнішими членами цього руху є Laibach, Irwin, Noordung, Студія Нового Колективізму, Відділення Чистої й Прикладної Філософії, а також велика кількість дрібніших підрозділів, що з'являються і зникають за потребою. NSK отримала досить великий розвиток у Словенії, й навіть створила власну державу, розробивши власні паспорти, посольства, марки тощо.

У квітні 1985 року на лейблі Slovenian Ropot виходить дебютний диск Laibach. З причини офіційної заборони на використання назви Laibach, диск виходить безіменним, але з символом гурту на обкладинці. Цього ж року на гамбурзькій незалежній студії Walter Ulbricht Schallfolien виходить альбом «Rekapitulacija 1980-1984» — перший альбом гурта, що отримав міжнародне визнання. Після виходу альбому Nova Acropola на британському незалежному лейблі Cherry Red гурт підписує контракт зі студією Mute, з якою співпрацює й досі. Першим альбомом, випущеним на Mute, став Opus Dei, що був випущений навесні 1987 року й ознаменував деяке зрушення в звучанні Laibach. У лютому 1987 року гурт дає перший офіційний концерт у Словенії з часів заборони 1983 року. Вихід наступних альбомів супроводжується великими концертними турами Європою та Америкою. 26 грудня 1990 року гурт уперше дає концерт у своєму рідному місті на тепловій електростанції в Трбовлі, ознаменувавши одночасно десятиріччя Laibach і заснування NSK State. Останніми роками гурт активно концертує по всьому світі, виступає на великій кількості фестивалів, але видавати новий матеріал не квапиться. Laibach продовжує брати участь у постановці вистав, у виставках образотворчого мистецтва, створенні документальних фільмів і книг. Музиканти живуть і працюють у Любляні.

Склад

Теперішні

• Мілан Фрас (із 1980 дотепер) — вокал
• Іван Новак (із 1980 дотепер) — світ и проектор
• Деян Кнез (із 1980 дотепер) — клавішні, електроніка
• Ервін Маркожек (1980-1989, із 1992 дотепер) — вокал
• Роман Декман — ударні
• Никола Секулович — бас-гітара
• Матей Мрсник — гітара
• Ева Брезникар — ударні, вокал
• Наташа Реговець — ударні, вокал

Минулі

• Томаш Хостник (1980-1982) — вокал, ідеолог (помер 11 грудня 1982 року)
• Андрій Люпінч — засновник гурту
• Біне Зерко — засновник гурту
• Аня Рупель — вокал
• Шреко Байда — засновник гурту
• Прімож Хладник — клавішні, електроніка
• Даміан Бежілий — клавішні, електроніка

Література

• Скотт Льюис. Laibach: идеология или развлечение? // «Контр Культ Ур’а» (Москва). — №2 (1990). — С. Щ.(рос.)
• Айэн Гиттинс. Laibach: славяне делает шотландскую пьесу? // «Контр Культ Ур’а» (Москва). — №2 (1990). — С. Щ.(рос.)
• Inke Arns: Neue Slowenische Kunst – NSK. Laibach, Irwin, Gledališče sester Scipion Nasice, Kozmokinetično gledališče Rdeči pilot, Kozmokinetični kabinet Noordung, Novi kolektivizem. Eine Analyse ihrer künstlerischen Strategien im Kontext der 1980er Jahre in Jugoslawien. Museum Ostdeutsche Galerie, Regensburg 2002, ISBN 961-90851-1-6 (Частина: PDF; 2,93 MB)
• Marjan Golobic: Neue Slowenische Kunst. Amok Books, Los Angeles 1992, ISBN 1-878923-05-6
• Peter Mlakar: Reden an die deutsche Nation. Turia und Kant, Wien 1993, ISBN 3-85132-040-9
• Alexei Monroe: Pluralni Monolit. Laibach in NSK. Maska, Ljubljana 2003, ISBN 961-91078-3-7
• Alexei Monroe: Interrogation Machine. Laibach and NSK. The MIT Press, 2005, ISBN 0-262-63315-9