Ґеґ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гег (від англ. gag — жарт, комічний епізод) — комедійний прийом, в основі якого лежить очевидна безглуздість. Наприклад, коли під час пожежі чоловік носить воду решетом — це безглуздість, але вона може розсмішити. Коли замість того щоб різати млинці ножем, використовують ножиці — це безглуздість, але вона теж смішить. Одна з найвідоміших гег-груп на пострадянському просторі в кінці 90-х були «Маски-шоу».

Термін виник в англійському театрі в середині XIX століття. Гегами називалися фрази, жарти, які актор імпровізував під час виконання ролі. У період німого кіно гегами стали називатися комічні трюки, що широко використовувались у комічних стрічках і часом набували характеру вставних епізодів. Б. Кітон, Р. Ллойд, М.Ліндер та ін., широко застосовували геги, самі складали їх. Ч. Чаплін по-новому використовував геги, надавши їм особливої значущості в німому комічному. У звуковому кіно геги використовуються і в діалозі, надаючи дії несподіваних, комедійних акцентів[1].

Гег у німому кіно

На студіях Мака Сеннета існувала спеціальна група людей, в обов'язки яких входило придумувати геги. Їх так і називали — гегменами.[2].

Примітки