Dei Gracia
Dei Gracia (Божою милістю) — латинський вираз, складова частина титулів європейських монархів і правителів починаючи з середньовіччя. Ставилася перед, або після імені монарха (лат. nomen), перед власне переліком володінь (лат. titulum)[1]. В українській традиції перекладалася по різному: милістю Божою, Божою милістю, з ласки Божої тощо. Символізує зв'язок монарха із Богом, Ісусом Христом, який, зі своєї ласки, надає монархові право керувати у тій чи іншій землі; легітимізована таким чином влада монарха спирається на божественний авторитет, а не власне монарший. Вираз використовувався в офіційній документації правителів — на статутах, конституціях, грамотах, дипломатичному листуванні, печатках, монетах тощо. Вперше вживався у католицькій традиції, у титулуванні франкських королів з Каролінгського і Оттонського домів IX—X ст. Звідти них поширився на периферію: до Британії, Іспанії, Східної Європи. В українських землях широко відомий з XIV ст., з листів та грамот руських і литовських князів, а також польських королів. Досі використовується британськими монархами (постійно з 1521 року). Інша назва — формула посвяти (лат. formula devotionis).
Приклади вживання
Велика Британія
- 1953: англ. Queen Elizabeth the Second, by the Grace of God, of Great Britain, Ireland and the British Dominions beyond the Seas, Defender of the Faith (Єлизавета II, милістю Божою, королева Великої Британії, Ірландії й британських домініонів заморських, захисниця віри).
Русь-Україна і Литва
- 1322:
Польща
Примітки
- ↑ Swiezawski 1994:7-8; Rogulski 2017:100;
Бібліографія
Джерела
- Пещак, М.М. Грамоти XIV ст. Київ: Наукова думка, 1974.
Монографії
- Swiezawski, А. Tytulatura ruska ksiazat mazowieckich. Cze̦stochowa : Wydawn. WSP, 1994.
Статті
- Rogulski, Jakub. Titles, Seals and Coats of Arms as Symbols of Power and Importance of Lithuanian Dukes Before the Union of Lublin // Zapiski Historyczne. Poświęcone Historii Pomorza i Krajów Bałtyckich, 2017. T. LXXXII, p. 97-129.