Mustela

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мустела
ласка (Mustela nivalis)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Мустелові (Mustelidae)
Підродина: Mustelinae
Рід: Mustela
Linnaeus, 1758
Види

підрід Oreogale
Mustela altaica
Mustela lutreolina
підрід Mustela
Mustela erminea типовий
Mustela haidarum
Mustela nivalis
Mustela richardsonii
підрід Putorius
Mustela eversmanni
Mustela furo
Mustela putorius
підрід Kolonocus
Mustela itatsi
Mustela sibirica
підрід Flavogaster
Mustela kathiah
підрід Palaeovison
Mustela lutreola
підрід Neoputorius
Mustela nigripes
підрід Pockockictis
Mustela nudipes
підрід Cryptogale
Mustela strigidorsa
Згідно з МСОП також:
Mustela russelliana
Mustela subpalmata
Mustela tonkinensis

Вікісховище: Mustela

Мустела (Mustela) — рід хижих ссавців з родини мустелових (Mustelidae).

Українська назва роду Mustela є неусталеною, оскільки значна частина видів і видових груп має свої власні назви (ласка, тхір, норка, колонок тощо). Рід фігурує в літературі під дуже різними назвами, як правило назвами однієї з груп: «горностай», «ласка», «тхір», «тхори і ласки»[1]. Типовим видом роду Mustela і найвідомішим його представником є горностай (Mustela erminea).

Групи Mustela в Україні

Різноманіття назв пов'язано з доброю відомістю видів (видових груп) та з поділом роду на низку підродів, яким нерідко надають ранг окремих родів:

Останню групу з 2000 року розглядають окремо від роду Mustela, як рід «американських тхорів» («американських норок») — візон. Попри таку віддаленість від інших видів, у практиці ведення мисливського господарства в Україні візона і норку облікують разом під спільною назвою «норка вільна» (державна статистична звітність за формою «2тп-мисливство»).

Сучасна систематика

За зведенням «Види ссавців світу» (2005), у складі роду Мустела визнають такі 17 видів (в дужках — назви підвидів):

Рід Мустела — Mustela (типовий вид роду: Mustela erminea — горностай)

Горностай
  • Підрід Mustela (Linnaeus, 1758) — білочерева мустела, горностай
    • Мустела алтайська, солонгой — Mustela altaica (altaica, birulai, raddei, temon)
    • Горностай — Mustela erminea (erminea, aestiva, alascensis, anguinae, arctica, augustidens, bangsi, celenda, cigognanii, fallenda, ferghanae, gulosa, haidarum, hibernica, initis, invicta, kadiacensis, kaneii, karaginensis, lymani, martinoi, minima, mongolica, muricus, nippon, ognevi, olympica, polaris, richardsonii, ricinae, salva, seclusa, semplei, stabilis, streatori, teberdina, tobolica)
    • Мустела жовтошия — Mustela kathiah (kathiah, caporiaccoi)
    • Мустела ласиця — Mustela nivalis (nivalis, allegheniensis, boccamela, campestris, caucasica, eskimo, heptneri, mosanensis, namiyei, numidica, pallida, pygmaea, rixosa, rossica, russelliana, stoliczkana, tonkinensis, vulgaris)
    • Мустела єгипетська — Mustela subpalmata.
  • Підрід Putorius (Cuvier, 1817) — тхір
  • Підрід Lutreola (Wagner, 1841) — норка
норка європейська
(Mustela lutreola)
    • Вимерлі види:
M. buwaldi Merriam 1919Мохаве, Каліфорнія
M. jacksoni Storer 2004 — ранній плейстоцен території Юкон, Канада
M. meltoni Bjork 1973 — верхній пліоцен південно-західного Канзасу
M. ogygia Matthew 1901 — верхній міоцен Колорадо
M. palaeattica Weithofer 1888 — міоцен Греції й Молдови
M. palermina Petényi 1934 — середній плейстоцен центральної та східної Європи
M. praenivalis Kormos 1934 — четвертинний період Бельгії, Угорщини, Румунії; пліоцен — плейстоцен Франції; пліоцен Угорщини
M. rexroadensis Hibbard 1950 — 4.9 — 1.8 Ma США
M. spelaea Holl 1829 — Чехія

Джерела

  1. Загороднюк, 2001: Роди звірів східноєвропейської фауни та їх українські назви (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 квітня 2022. Процитовано 10 травня 2022.
  • Абелєнцев В. I. Куницеві. — Київ: Наукова думка, 1968. — 280 с. — (Фауна України. Том 1, випуск 2).
  • Загороднюк І. Роди звірів східноєвропейської фауни та їх українські назви. Частина 1. Загальні положення. Комахоїдні, кажани та хижі // Вісник Національного науково-природничого музею НАН України. — 2001. — Вип. 1. — С. 113—132. [1] [Архівовано 4 квітня 2022 у Wayback Machine.]
  • Панов Г. Динаміка ареалів та чисельності напівводяних хутрових звірів в Україні у другій половині XX століття // Вісник Львівського національного університету. Серія біологічна. — 2002. — № 30. — С. 119—132. [2][недоступне посилання з травня 2019]
  • Рід Mustela у монографії «Види ссавців світу» (MSW3 2005) [3] [Архівовано 12 серпня 2011 у Wayback Machine.]