Іґнац фон Коліш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.
Іґнац фон Коліш
Оригінал імені Ignaz von Kolisch
[[File:‎|280px|center|alt=Іґнац фон Коліш|Іґнац фон Коліш]]
Країна Угорщина Угорщина
Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Народження 6 квітня 1837(1837-04-06)
Пресбург
Смерть 30 квітня 1889(1889-04-30) (52 роки)
Відень

Іґнац фон Коліш (нім. Ignaz von Kolisch; 6 квітня 1837, Пресбург — 30 квітня 1889, Відень) — австро-угорський шахіст, один з найсильніших у світі в 60-х роках XIX століття. Банкір, журналіст.

Біографія

Народився в Австро-Угорщині, в Прессбурзі (тепер Братислава) в заможній єврейській родині. Ранні роки провів у Відні[1], де вже в 17 років успішно боровся проти відомого шахіста Е. Фалькбеєра в «Срібному кафе»[2]. Тоді ж під псевдонімом Ideka[3] вів шахові рубрики в кількох віденських газетах.

Міжнародний шаховий успіх прийшов до Коліша після низки перемог у Парижі над Даніелем Гарвіцем, чемпіоном кафе Режанс 1859 року і нічиєї в серії «легких» партій проти Адольфа Андерсена 1860 року (6: 6)[4]. Того ж 1860 року переміг на турнірі Британської шахової федерації (Кембридж), а також переміг Бернхарда Горвіца (3:1; +3-1 =0) і Т. Барнса (10:1; +10-1 =0)[5]. 1861 року здобув перемогу на турнірі в Брістолі й з мінімальним рахунком програв матчі Андерсену (4:5; +3-4 =2) й Паульсену (15:16; +6-7 =18), останній матч перервано та визнано нічийним[5] зважаючи на те, що боротьба занадто затягнулась.

1862 року як особистий секретар графа Кушельова-Безбородько відвідав Петербург[4][6], де зіграв два невеликих матчі проти Іллі Шумова (6:2) і Сергія Урусова (2:2). Це був перший візит відомого іноземного шахіста до Росії. 1863 року намагався організувати матч проти Пола Морфі під час його другого приїзду до Європи, але той уже не погоджувався грати з ким би то не було[5].

Перемога на міжнародному турнірі в Парижі 1867 року — найвище спортивне та творче досягнення Коліша (20 із 24, 2-е місце Шимон Вінавер — 19, 3-є Вільгельм Стейніц). Після цієї перемоги він закінчив свою шахову кар'єру[5] і зайнявся комерцією. 1868 року зустрічався з відомим віденським банкіром А. Ротшильдом[en], 1869 року заснував Wiener Börse-Syndikatskasse, в 1873 — комісійний будинок у Парижі[7]. У біржовому бізнесі досяг значного успіху. 1881 року герцог Георг II подарував йому титул барона.

Закінчивши свою шахову кар'єру Коліш продовжував підтримувати шахи, фінансуючи турніри в Баден-Бадені (1870), Відні (1873), Парижі (1878), Відні (1882), Лондоні (1883). Був засновником і головним редактором газети Wiener Allgemeine Zeitung, де під псевдонімом Ideka опублікував безліч фейлетонів[8].

Примітки

  1. ↑ Österreichisches Biographisches Lexikon 1815 — 1950 Online-Edition. Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 28 лютого 2015.
  2. ↑ Wiener Silbernen Kaffeehaus in der Plankengasse
  3. ↑ Ideka — псевдонім, утворений від ініціалів Коліша.
  4. ↑ а б Шахматы: энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 471—472. — 624 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-85270-005-3. (рос.)
  5. ↑ а б в г Ignatz Von Kolisch [Архівовано 4 лютого 2011 у Wayback Machine.] — особова картка в базі chessgames.com
  6. ↑ Дудаков С. Євреї в шахах [Архівовано 16 лютого 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  7. ↑ Singer I., Porter A. Kolisch, Baron Ignaz Von [Архівовано 22 травня 2011 у Wayback Machine.] // Jewishencyclopedia.com
  8. ↑ Székely Dávid: Magyak irók álnevei a multban és jelenben [Архівовано 5 червня 2011 у Wayback Machine.], p.18 (Budapest, 1904)

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Іґнац_фон_Коліш&oldid=40540901