Зрин
| Зрин Zrin |
|
|---|---|
 |
|
| Координати45°11′31″ пн. ш. 16°22′11″ сх. д. / 45.19194444° пн. ш. 16.36972222° сх. д.: 45°11′30.999984″ пн. ш. 16°22′10.999992″ сх. д. / 45.19194444000° пн. ш. 16.36972222000° сх. д. | |
| Країна |  Хорватія
|
| Жупанія | Сисацько-Мославинська |
| Населення (2011) [1] | |
| - Усього | 18 |
| Часовий пояс | UTC+1 |
  Зрин |
|
 | |
Зрин (хорв. Zrin, серб. Зрин[2]) — населений пункт у центральній Хорватії, у Сисацько-Мославинській жупанії, адміністративно належить до громади Двор.
Історія
З 1347 року замок у Зрині був помістям хорватських дворян і банів Шубичів, відомих через це як рід Зринських. У добу Османських воєн Зринський замок був оплотом хорватської оборони. В селі досі можна побачити його руїни. Під час Другої світової війни село спалили дощенту комуністичні партизани. Вони ж зруйнували і старовинну католицьку церкву Святого Хреста та вигнали або стратили близько 800 жителів-хорватів. Після Другої світової війни комуністичний режим переселив залишки хорватського населення Зрина в конфісковані будинки фольксдойчів Славонії, яких тітовська влада вигнала з їхніх осель.
Під час хорватської війни за незалежність Зрин загарбали війська сербських заколотників і приєднали до Республіки Сербська Країна. В ході операції «Буря» в селі було відновлено хорватську владу.
Руїни місцевого укріплення і замку ще й досі викликають захват та відчуття могутності славетної хорватської аристократичної династії. Нині ведеться відновлення замку Зринських і зруйнованої римо-католицької парафіяльної церкви.
Цікаво, що Загребська архідієцезія так і не розпустила Зринську парафію, попри те, що це єдина парафія у Хорватії, де немає жодного живого парафіянина.[3]
Сисацька єпархія у 2013 році замовила археологічні розкопки на місці, де стояла зруйнована місцева церква. Було виявлено, що під нею є залишки ще старішої готичної церкви з XIV століття. Тоді ж було знайдено і останки людських кісток, які, як з'ясувалося, походять із часів Другої світової війни.[4]
Демографія
За даними перепису 1910, Зрин налічував 781 жителя, з яких 777 хорватів, 3 серби і 1 угорець. За віросповіданням було 778 католиків і троє православних. За останнім переписом перед Другою світовою війною, проведеним у 1931 році, у селі проживало 697 душ, а вже в 1948 році їх налічувалося тільки 44. Перед самою війною за незалежність Хорватії Зрин населяли 64 особи.[5] За даними перепису 2011, населення становить 18 жителів, серед яких немає жодного хорвата.[1] Динаміка чисельності населення поселення[6]:
Клімат
Середня річна температура становить 10,56 °C, середня максимальна – 24,70 °C, а середня мінімальна – -5,82 °C. Середня річна кількість опадів – 1072 мм.[7][8]
| Клімат поселення | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
| Середній максимум, °C | 7,26 | 8,77 | 12,99 | 17,00 | 21,49 | 24,70 | 23,89 | 23,40 | 19,83 | 15,12 | 9,48 | 5,59 | |
| Середня температура, °C | 0,72 | 2,24 | 6,46 | 10,49 | 14,95 | 18,16 | 19,96 | 19,47 | 15,90 | 11,19 | 5,55 | 1,64 | |
| Середній мінімум, °C | −5,82 | −4,3 | −0,08 | 3,94 | 8,42 | 11,64 | 16,01 | 15,52 | 11,95 | 7,25 | 1,62 | −2,28 | |
| Норма опадів, мм | 67 | 67 | 75 | 92 | 93 | 100 | 94 | 93 | 97 | 99 | 108 | 87 | |
| Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 1.66 | 1.82 | 2.19 | 2.12 | 1.94 | 1.75 | 1.71 | 1.60 | 1.59 | 1.69 | 1.73 | 1.76 | |
| Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 4366 | 7127 | 10838 | 15202 | 19381 | 21523 | 22757 | 19808 | 14591 | 9212 | 4930 | 3615 | |
| Джерело: [7][8] | |||||||||||||
Див. також
Примітки
- ↑ а б Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017. Процитовано 01 червня 2018.
- ↑ Government of Croatia (жовтень 2013). Peto izvješće Republike Hrvatske o primjeni Europske povelje o regionalnim ili manjinskim jezicima (PDF) (хор.). Рада Європи. с. 36. Архів оригіналу (PDF) за 10 травня 2014. Процитовано 30 листопада 2016.
- ↑ Damir Borovčak: Zločini u Zrinu i bezobrazna šutnja (2) [Архівовано 26 грудня 2011 у Wayback Machine.], 21. siječnja 2010., hrsvijet.net, (процитовано 5 червня 2012) (хор.)
- ↑ Stjepan Vego: Mučenički Zrin - Počela iskapanja, Hrvatsko slovo, 5. prosinca 2014., str. 12
- ↑ - Republika Hrvatska - Državni zavod za statistiku: Naselja i stanovništvo Republike Hrvatske 1857.-2001. [Архівовано 13 листопада 2017 у Wayback Machine.] (хор.)
- ↑ Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 01 червня 2018.
- ↑ а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ а б Значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'