Перевірена версія

Індіанці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Запит «Індіанець» перенаправляє сюди; про сузір'я див. Індіанець (сузір'я).
Не слід плутати з індійцями — населенням Індії чи індусами — послідовниками індуїзму.
Представники племен-жителів Америки до приходу європейців (малюнок з книги «Nordisk familjebok» — «Шведська енциклопедія»), 1904

Індіа́нці — загальна назва корінного населення Америки (за винятком ескімосів і алеутів), яку їм дав мореплавець Христофор Колумб, оскільки вважав, що відкритий ним континент — Індія.

Пояснення до схеми: приналежність до племені: 1. Алеути; 2. Колоші (тлінкіти); 3, 4. Інуїти (ескімоси, жінка і чоловік); 5. Ковічіни (район Ванкувера); 6. Кроу; 7. Чорноногі; 8. Оджибва (оджибвеї); 9, 10. Паюти (жінка і чоловік); 11. Шошони; 12. Сіу; 13. Пауні; 14. Мандани; 15. Апачі; 16. Пуебло; 17. Мешіка (ацтеки); 18. Майпуре; 19. Камбеба; 20, 21. Ботокуди (чоловік і жінка); 22, 23. Тукуна (чоловік і жінка); 24. Міранья; 25. Перуанець із Серро-де-Паско; 26. Чилієець-креол з району Чилое; 27. Кечуа; 29. Мохо (Болівія); 30. Пуельче (керанді, Аргентина); 31. Патагонець; 32. Араукани (мапуче); 33. Вогнеземельці.

Походження

[ред. | ред. код]

Припускають, що азійські предки індіанців перейшли на територію Північної Америки 60-35 тисяч років тому по перешийкові між Сибіром і Аляскою, що опустився в океан під час останнього льодовикового періоду[джерело?].

Довгий час антропологи вважали, що предків американських індіанців слід шукати у Північно-Східній Азії, тобто в нинішньому Сибіру. Проте останні дослідження мітохондріальних ДНК показують, що індіанці походять з Південно-Східної Азії. З іншого боку, аналіз гаплотипів за Y-хромосомою підтверджує близькість індіанців до народів Сибіру. Дослідники також встановили, що предки навахо, апачі та інших індіанців сім'ї надене є пізнішими прибульцями. Вони проникли на Американський континент з другою міграційною хвилею близько 5—10 тисяч років тому.

Культура

[ред. | ред. код]

У Північній Америці проживало близько 400 племен індіанців. Усі вони говорили різними мовами й не мали писемності. Однак 1826 року вождь племені черокі — Секвойя (Джордж Гесс) створив азбуку черокі, а 1828 почав видавати газету «Черокі Фенікс» мовою черокі. Степові індіанці користувалися піктографічним письмом. Також існували міжплемінні жаргони, до яких відносять загальну торговельну мову чікасо — «мобіле». Деякі племена широко користувалися мовою сигналів або мовою жестів. Основними інструментами мови сигналів були умовні пересування пішки або верхи, дзеркала. Для спілкування використовували й вампуми, які за потреби слугували індіанцям як гроші.

Господарство індіанців залежало від клімату й місцевості, де вони проживали, а також рівнем їх розвитку. Індіанці займалися полюванням, збиральництвом, а осілі племена ще й землеробством. У північних районах індіанці полювали на морських звірів. З появою європейців на континенті у індіанців з'явилися коні й вогнепальна зброя, які зробили полювання на бізонів легшим і швидшим. Вельми поширеним продуктом харчування був пеммікан, приготуванням якого займалися тільки жінки.

Індіанці вирощували сільськогосподарські культури й розводили свійських тварин (насамперед це характерно для цивілізацій Мексики та Південної Америки).

Вірування індіанців у минулому — різні родоплемінні культи (шаманізм, культ особистих духів-покровителів, пережитки тотемізму та ін.). У сучасних індіанців ці культи збереглися лише у племен, що живуть у віддалених і малодоступних районах Америки (басейн р. Амазонка та ін.). Більшість індіанців прийняла християнство: у Південній Америці переважно католицизм, а в Північній Америці — різні напрями протестантизму.

Трапляються також й індіанці-юдеї, що свого часу дало розвиток псевдогіпотезі про юдейське походження індіанців. Про це згадує Мілослав Стінгл у книзі «Індіанці без томагавків». Одне таке індіанське отомійське поселення (Вента Прієта в Центральній Мексиці) відвідав Егон Ервін Кіш і цікаво розповів про нього у своїй книзі «Знахідки в Мексиці» («Objevy v Mexiku»), у розділі «Зірка Давида над індіанським селом». Індіанці, а ще частіше метиси (особливо в Мексиці) приймали віру Мойсея від єврейських жителів латиноамериканських міст, коли ті в пору антисемітських погромів ховалися в індіанських селах.

Традиція виготовлення кераміки в індіанців як Північної, так і Центральної і Південної Америки виникла задовго до контакту з європейцями, а місцеві стилі кераміки були вельми різноманітні. При цьому жодна доколумбова культура не мала гончарного кола, (що можна пов'язати з відсутністю в індіанців колеса). З цієї причини всі відомі археологам і етнографам види індіанської кераміки виліплені вручну з використанням ряду традиційних технологій. Крім керамічних посудин, представники різних індіанських культур виготовляли також глиняні статуетки, маски, інші ритуальні предмети.

Поширення і чисельність

[ред. | ред. код]
Індіанці Амазонії

Основні племена індіанців

[ред. | ред. код]
Докладніше: Класифікація корінних народів Америки


Відомі індіанці

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Індіанці

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Мар'ятеґі Х. К.. Огляд індіянського питання (1928) [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  • Морган Л. Г., Дома и домашняя жизнь американских туземцев, пер. с англ., Л., 1934;
  • Фостер У., Очерк политической истории Америки, пер. с англ., М., 1953;
  • Wiss1er Cl., The American Indian, 3 ed., N. Y., 1950;
  • Appleton le Roy H., Indian art of the Americas, L., 1950;
  • Covarrubias М., The eagle, the jaguar and the serpent., N. Y., 1954;
  • Dockstader F. J., Indian art in America, Greenwich (Connecticut), 1961.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Індіанці&oldid=38825636