Перевірена версія

Scorpions

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Scorpions
логотип
Основна інформація
ЖанрХард-рок, хеві-метал
Роки1965 — дотепер
КраїнаНімеччина Німеччина
МістоНижня Саксонія
МоваАнглійська
ЛейблSony BMG
СкладКлаус Майне
Рудольф Шенкер
Маттіас Ябс
Павел Мачівода
Міккі Ді
Офіційний сайт
Scorpions у Вікісховищі

Scorpions (Скорпіонс) — легендарний німецький рок-гурт, заснований 1965 року, у місті Ганновер. Для стилю групи є характерними як класичний рок, так і ліричні рок-балади. Гурт є найвідомішим у Німеччині, та одним з найвідоміших у світі. Понад 115 мільйонів платівок гурту було продано.

Історія

[ред. | ред. код]

Утворення

[ред. | ред. код]

Гурт утворився 1965 року у Ганновері з ініціативи гітариста Рудольфа Шенкера (Rudolf Schenker). Спочатку це був шкільний гурт, який виконував танцювальні твори з репертуару The Rolling Stones, The Yardbirds та Pretty Things, і склад якого постійно змінювався. 1969 року разом з Шенкером у Scorpions грали: Карл Хайнц Фоллмер (Karl-Heinz Vollmer) — гітара; Лотар Хаймберг (Lothar Heimberg) — бас та Вольфганг Дзийоні (Wolfgang Dziony) — ударні. Того ж року Фоллмера замінив брат Рудольфа — Міхаель Шенкер (Michael Schenker), а на початку 1971 року у складі Scorpions з'явився вокаліст Клаус Майне (Klaus Meine). До того вокальні партії виконував Рудольф Шенкер.

Початок кар'єри

[ред. | ред. код]

Завдяки допомозі відомого продюсера Конні Пленка група 1971 року записала дебютний альбом «Lonesome Crow», який наступного року видала невеличка фірма «Brain Records». Платівка здобула чималий успіх, однак невдовзі після її випуску Scorpions залишили Хаймберг, Дзийоні та Міхаель Шенкер (останнього запросили до британської формації UFO). Під час запису 1974 року наступного лонгплея «Fly to The Rainbow», який цього разу видала фірма «RCA» у складі групи з'явились Франсіс Бухольц (Francis Buchholz) — бас, Юрген Розенталь (Jurgen Rosenthal) — ударні (який замінив тимчасово запрошеного Вернера Лора (Werner Lohr) та Ульріх Рот (Ulrich Roth) — гітара.

Наступним був альбом «In Trance» 1975 року. Далі — перший в історії гурту альбом, що отримав статус «золотого» — «Virgin Killer», випущений 1976 року.

Шлях до успіху (1974—1978)

[ред. | ред. код]
Офіційний логотип гурту, вперше представлений на альбомі In Trance в 1975 році.

1974 року оновлений склад Scorpions підписує контракт із звукозаписною компанією RCA Records і випускає чотири альбоми, перший з яких Fly to the Rainbow[1]. Платівка більш успішна, ніж Lonesome Crow, і такі пісні, як «Speedy's Coming», «People Fly Fly» та «They Need a Million» установлюють звучання гурту[2]. Незабаром після цього Ахім Кіршинг і Юрген Розенталь залишають гурт, останній був замінений бельгійцем Руді Леннерсом[3].

Наступного року виходить альбом In Trance, який дає початок успішному співробітництву Scorpions з продюсером Дітером Дірксом[1]. Дірксу вдалося скоротити композиції Scorpions з семи хвилин до приблизно трьох - чотирьох, що зробило їх музику більш доступною. Обкладинка, зроблена фотографом Міхаелєм фон Гімбутом була скандальною через те, що на ній видно частину грудей жінки і деякі магазини відмовлялися продавати його, на обкладинці вперше був представлений і офіційний логотип гурту. Альбом був великим кроком вперед, і у стилістичному відношенні, і у тому, що гурт виграв велику кількість шанувальників, як у Німеччині, так і в інших країнах. Пісні, які підкреслюють і показають оновлений стиль Scorpions з цього альбому - „In Trance“, „Dark Lady“ і „Robot Man“. In Trance є найбільш продаваним альбомом RCA в Японії, де захоплення Scorpions спалахнуло[1]. В Німеччині, того ж року, вони були обрані найкращим гуртом[1].

Під час запису нового альбому, у період червня — жовтня 1977 року, Руді Леннерс покинув гурт і був замінений Германом Раребелом. Наступний альбом Taken by Force, перша платівка Scorpions, яка більш активно рекламується в США, а в Японії стає золотою. Обкладинка, яку зробив Міхаель фон Гімбут, викликала невдоволення у деяких країнах світу, через те, що зображає двох чоловіків на кладовищі, тому в Америці альбом було передруковано з іншою обкладинкою. Однією з пісень, яка робить враження балада «Born To Touch Your Feelings». Після виступів у Європі, Scorpions завершує гастролі в Японії (другий за величиною музичний ринок у світі), де отримують можливість, щоб висловити те, як рок-зірки. Коли ви прибуваєте в аеропорт Токіо, група була зустрінута від чисельності своїх шанувальників, там вони витягують концертів у Токіо, Осаці і Голе. У той же час, Улі Джон Рот починає дистанціюватися від Scorpions, тому що не схвалює стиль групи, який стилі, має тенденцію до сам ринок, а він хоче, щоб зосередитися на сольній кар'єрі. Після виходу подвійного концертного альбому Tokyo Tapes в 1978 році, Ульріх Рот був замінений Маттіас Ябсом, який виграв в кастингу з участю понад 140 гітаристів[4].

Комерційний успіх (1979—1987)

[ред. | ред. код]

На початку 1979 року Scorpions припинили співпрацю з RCA і підписати контракт з Mercury Records для запису свого наступного альбому. Кілька тижнів, після того, як був вигнаний з через проблеми з алкоголем, Міхаель Шенкер повернувся в Scorpions, і на деякий час гурт складався з трьох гітаристів. Міхаель брав участь у записі трьох пісень для альбому Lovedrive, який деякі критики називають «найкрасивішим». Lovedrive досяг 55 рядку в Billboard 200, і як попередні їхні альбоми став золотим[1]. Журнал назвав його «одним з найкращих хеві-метал альбомів 1979 року». Тим не менш, проблеми не зупинялись: Міхаель, який ще не покінчив з наркотиками і алкоголем систематично пропускав концерти, стало ясно, що він повинен покинути гурт назавжди. І в квітні 1979 року, під час концертів у Франції, Маттіас Ябс був залучений як постійний гітарист, замінивши Міхаеля[1].

Face the Heat, Pure Instinct і Eye II Eye (1993—1999)

[ред. | ред. код]

Слід альбом Face the Heat від 1993 року, який також стає золотий, і займає 24-е місце в Billboard 200[5]. Це останній студійний альбом, в якому стиль гурту досі не був змінений, і наближається багато до цього, з кінця 1970-х і 1980-х років. Відгуки критиків про альбом досить негативні. Альбому не вдається досягти комерційного успіху їх попереднього альбому. Незважаючи на проблеми в США, гурт проводить концерти в таких країнах, як Мексика, Аргентина, Бразилія, Чилі та Венесуела. Майкл Шенкер з'являється в частині турі як запрошений музикант.

Нова хвиля

[ред. | ред. код]

Звісно, йшлося про американського барабанщика Джеймса Коттака, який до приєднання до Скорпіонз грав у багатьох гуртах, серед яких найвідомішим є «Kingdom Come». Після знайомства з Коттаком Шенкер сказав лише одну фразу: «він з нами». Було б дивно, якби Шенкер не погодився. Коттак «ловив» ритм з перших звуків і передбачав партії. Саме тому Герман і сказав, що йому підготовка не потрібна. Джеймс Коттак — барабанщик найвищого «ґатунку», його гра сповнена імпульсивності й потужості. За його власними переконаннями, на кожному концерті він грає так, наче востаннє в своєму житті. Тур на підтримку нового альбому пройшов на «відмінно».

Влітку 1997 року компанія «Mercury» запропонувала прихильникам гурту збірку «Deadly Sting — The Mercury Years».

1999 рік. Інновації в сфері звукозапису зробили крок вперед і з'явилася змога записувати свою музику на електронний жорсткий диск. Саме так і був записаний альбом «Eye II Eye». Стиль платівки був незвичним для гурту так само, як і для слухачів. Передусім, через свою нетрадиційність: звук був вельми «неприродним» — надто далеко до звучання класичних лампових підсилювачів; звучання гітар було електронним. Втім, експеримент завжди необхідний. Натомість рокери зберегли гарну продуману та дещо слізну лірику, мелодійність, виважену важкість рифів. Але на жаль, цей альбом вважають не вельми успішним, позаяк він задалеко відхилений від усталених рок-традицій. Відтак експеримент закінчився поразкою, але не капітуляцією…

2000 рік. Ґранж полонить світ. Ця музика полонить серця багатьох рок-фанів. Бажання просуватися вперед, а не стояти на місці, породило нову ідейну мету. Тому в стилі Скорпіонз відбулися кардинальні зміни. Треба було дати людям чогось «свіжого». Тому було прийняте нетривіальне рішення: записати свої хіти разом із симфонічним оркестром — нехай почує весь світ. Так і зародилася ідея створити альбом, який згодом отримав назву «Moment of Glory». Надзвичайно гармонійне поєднання важкого року і симфонії перевершили всі очікування. Альбом буквально «розлетівся» світом, що принесло гурту чимале визнання.

2001 рік. Людство крокує вперед, шукаючи нових вражень. «Поп-музика майже захопила світ і треба це міняти, щоб втриматися на плаву» — саме так прокоментував свою ідею Рудольф Шенкер. Яку ідею? Ідею своєрідного «Бліцкріґу» в музиці — виконати свої найвідоміші хіти без допомоги традиційних електрогітар. Ідея полягає у тому, щоб старі пісні звучали легко, саме для цього і потрібні акустичні гітари. Так з'явилася платівка «Acoustica».

Ера New Generation

[ред. | ред. код]

Після випуску концертного акустичного лонгплею та однойменного DVD гурт розпочинає новий тур Європою та Азією зі сталим сетлістом. Водночас музиканти збирають свіжі мотиви для написання нового альбому. 22 червня 2004 року стає відомо про вихід у продаж нового альбому. Його назва — «Unbreakable». За словами Рудольфа Шенкера, назва платівки символізує нерозривність та міцність дружби учасників гурту, що працюють разом уже 29 років. До того ж, альбом, як більшість попередніх, розкриває одну з безлічі принад людського кохання. Попри свою новизну, пісні «She Said» i «Maybe I, Maybe You» увійшли до переліку найкращих балад гурту. Загалом, платівка набула найхарактерніших рис Scorpions (та й взагалі світової Хард-н-хеві музики). Головною особливістю лонгплею є те, що він записаний на вінілову пластинку, що забезпечує найкращу передачу музичної атмосфери та якість звучання. Тур на підтримку нового лонгплею був розпочатий у місті Києві. Турне відразу ж після початку було охрещене одним з найуспішніших в історії гурту.

Того ж року відбувся реліз DVD з записом виступу Scorpions у Відні — «One Night In Vienna».

Питання людяності у XXI сторіччі

[ред. | ред. код]

Людство не стоїть на місці, втім проблема зніяковіння понять людської моралі, взаємопідтримки та злагоди постала досить гостро. Саме це було мотивом для створення гуртом лонгплею нетрадиційної, але вражаюче актуальної, тематики — людина та людяність. 25 травня 2007 року — офіційна дата виходу в світ чи не найпереконливішого за своїм змістом альбому, виконаного у стилі Хард-рок. «Humanity: Hour I» — альбом, що покликаний змінити світ. Як завжди, гурт продемонстрував свою головну особливість якнайкраще. Актуальність, поєднана з філософією. Через три тижні після релізу платівки, в США вже було продано понад 15 тисяч копій, що, як запевнили експерти, є непоганим показником.

Теперішній час

[ред. | ред. код]

На початку 2015 року група видала свій 20 студійний альбом Return to Forever

Дискографія

[ред. | ред. код]
Студійні альбоми

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е History. www.the-scorpions.com. Процитовано 18 квітня 2015.
  2. ↑ Rivadavia, Eduardo. Fly to the Rainbow. Allmusic. Процитовано 1 вересня 2013.
  3. ↑ Gegers (29 серпня 2013). Interview de Rudy Lenners. crazyscorps.com. Процитовано 1 вересня 2013.
  4. ↑ Syrjala, Marko. (15 січня 2007). Interview with Francis Buchholz. metal-rules.com. Архів оригіналу за 17 жовтень 2013. Процитовано 1 вересня 2013. (англ.)
  5. ↑ Billboard Albums (англ.) . Allmusic. Процитовано 15 листопада 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Scorpions&oldid=29736120