Дзвінкий губно-зубний апроксимант
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Дзвінкий губно-зубний апроксимант | |||
---|---|---|---|
ʋ | |||
Номер МФА | 150 | ||
Кодування | |||
HTML (десяткове) | ʋ | ||
Юнікод (hex) | U+028B | ||
X-SAMPA | P or v\ | ||
Кіршенбаум | r<lbd> | ||
Брайль[en] | |||
| |||
Звучання | |||
Губно-зубний апроксимант — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʋ⟩. В українській мові цей звук передається на письмі літерою в.
- Губно-зубний апроксимант
- Лабіо-дентальний апроксимант (англ. labiodental approximant)
- Дзвінкий губно-зубний апроксимант
- Дзвінкий лабіо-дентальний апроксимант
Властивості «губно-зубного апроксиманта»:
- Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
- Спосіб творення — апроксимант, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи щілину, але недостатньо вузьку для спричинення турбулентності.
- Місце творення — губно-зубне, тобто він артикулюється нижньою губою проти верхніх зубів.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки |
---|---|---|---|---|
вірменська (східна[1]) | ոսկի | [ʋɔski] | золото | |
гавайська | wikiwiki | [ʋikiʋiki] | швидко | Інша реалізація — [w] або [v]. Див. гавайська фонетика |
гінді | वरुण | [ʋəruɳ] | Варуна | Див. фонетика гінді |
гуарані | avañe'ẽ | [ʔãʋ̃ãɲẽˈʔẽ] | гуарані | Опозиція /w/ і /ɰ/ |
данська[2] | véd' | [ʋe̝ːˀð̠˕ˠ] | знає | Див. данська фонетика |
маратхі | वजन | [ʋə(d)zən] | вага | Див. фонетика маратхі |
німецька | was | [ʋas] | що? | Див. німецька фонетика |
норвезька[3][4] | venn | [ʋɛ̝nː] | друг | Інша реалізація — [v][4][5]. Див. норвезька фонетика |
пенджабська | ਵਾਲ | [ʋäːl] | волосся | |
сербська | цврчак | [t͡sʋř̩ːt͡ʃak] | цвіркун | Інша реалізація — [v]. Див. сербська фонетика |
словенська[6] | veter | [ˈʋéːtər] | вітер | Інший запис — [v][7][8]. Див. словенська фонетика |
українська | вітер | [ˈʋi.t̪ɛ̝r] | — | Див. українська фонетика |
фінська | vauva | [ˈʋɑuʋːɑ] | дитина | Див. фінська фонетика |
шведська | vän | [ʋɛn] | друг | Див. шведська фонетика |
- ↑ Dum-Tragut (2009:20)
- ↑ Basbøll (2005:62)
- ↑ Kristoffersen (2000:22 and 25)
- ↑ а б Vanvik (1979:41)
- ↑ Kristoffersen (2000:74)
- ↑ Šuštaršič, Komar & Petek (1999:136)
- ↑ Priestley (2002:394)
- ↑ Greenberg (2006:18)
- Árnason, Kristján (2011). The Phonology of Icelandic and Faroese. Oxford University Press. ISBN 0199229317.
- Basbøll, Hans (2005), The Phonology of Danish, ISBN 0-203-97876-5
- Dum-Tragut, Jasmine (2009), Armenian: Modern Eastern Armenian, Amsterdam: John Benjamins Publishing Company
- Foulkes, Paul; Docherty, Gerard J., ред. (1999), Urban Voices, Arnold
- Greenberg, Mark L. (2006), A Short Reference Grammar of Standard Slovene, Kansas: University of Kansas, архів оригіналу за 11 березня 2021, процитовано 21 травня 2016
- Kristoffersen, Gjert (2000), The Phonology of Norwegian, Oxford University Press, ISBN 978-0-19-823765-5
- Mesthrie, Rajend (2004), Indian South African English: phonology, у Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive (ред.), A handbook of varieties of English, т. 1: Phonology, Mouton de Gruyter, с. 953—963, ISBN 3-11-017532-0
- Priestley, T.M.S. (2002), Slovene, у Comrie, Bernard; Corbett, Greville. G. (ред.), The Slavonic Languages, London: Routledge, с. 388—451, ISBN 0-415-28078-8
- Saborit Vilar, Josep (2009), Millorem la pronúncia, Acadèmia Valenciana de la Llengua
- Šuštaršič, Rastislav; Komar, Smiljana; Petek, Bojan (1999), Slovene, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 135—139, doi:10.1017/S0025100300004874, ISBN 0-521-65236-7
- Vanvik, Arne (1979), Norsk fonetikk, Oslo: Universitetet i Oslo, ISBN 82-990584-0-6