Блок Юлії Тимошенко
| «Блок Юлії Тимошенко» | |
 | |
| Заснована / зареєстрована | 2001 |
| Штаб-квартира | Київ, вул. Межигірська, 23/22 |
| Політична ідеологія | солідаризм, соціал-демократія, проєвропеїзм, Лівоцентризм |
| Членство у міжнародних організаціях | Європейська народна партія |
| Союзники, блоки | Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» партія «Реформи і порядок» |
| Очільник партії | Тимошенко Юлія Володимирівна |
| Кольори | біло-червоні |
| Кількість членів | |
| Кількість депутатів у ВР[2] | 0 / 450 [1]
|
| Вебсторінка | byut.com.ua |
| Політика України Політичні партії Вибори | |
«Блок Ю́лії Тимоше́нко» (БЮТ) — український політичний альянс, створений у листопаді 2001 року на базі Форуму національного порятунку (ФНП) — громадського об'єднання, що було створено 9 лютого 2001 року за ініціативою Юлії Тимошенко.
Першочергова мета, яку ставило перед собою об'єднання, — «усунути від влади злочинний режим Кучми». До складу ФНП в різні часи входили Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», Українська республіканська партія «Собор», Українська республіканська партія, Українська консервативна республіканська партія, Українська соціал-демократична партія, Українська християнсько-демократична партія, Патріотична партія та партія Реформи та порядок.
Під час збройної агресії Росії проти Грузії 2008 року очільник фракції у Верховній Раді Іван Кириленко відкрито виступив на підтримку російської агресії[3]. Вважається, що ці розбіжності стали однією з причин розвалу «помаранчевої» коаліції НУНС і БЮТ[4].
У 2010 році, під час голосування у Верховній Раді щодо ратифікації запропонованих Віктором Януковичем Харківських угод БЮТ фактично сприяв їхній ратифікації, саботувавши заздалегідь затверджений опозицією план щодо зриву голосування[5]. Свої голоси за ратифікацію угоди також віддали окремі представники БЮТ та НУНС[6].
Під час збройної агресії Росії проти України 2014—2017 рр. фракція перебувала і перебуває у неоголошеній опозиції до чинної влади України.
На парламентських виборах 2002 року БЮТ отримує 7,26 % голосів виборців. У Верховній Раді IV скликання фракція БЮТ була представлена 21-м депутатом.
БЮТ був співорганізатором масштабних протестних акцій «Повстань, Україно!» протягом 2002—2003 років (спільно з СПУ, КПУ, а також «Нашою Україною»).
У 2004 році Блок Юлії Тимошенко та блок Віктора Ющенка «Наша Україна» оголошують про створення коаліції «Сила народу» для підтримки кандидатури Ющенка на виборах Президента у жовтні 2004 року.
27 листопада 2005 відбувся передвиборчий з'їзд БЮТ напередодні парламентських виборів (березень 2006). Голова передвиборчого штабу Олександр Турчинов оголосив, що назва блоку залишається колишньою, але ввійти в нього готові тільки «Батьківщина» та Українська соціал-демократична партія.
7 грудня 2005 року на міжпартійному з'їзді Блоку Юлії Тимошенко в Києві Ю. Тимошенко презентує нову ідеологію Блоку — солідаризм.
На парламентських виборах 2006 року БЮТ отримує 22,29 % голосів (другий результат), отримавши в Верховній Раді V скликання 129 мандатів.
БЮТ участь в переговорах зі створення «помаранчевої» коаліції з Блоком «Наша Україна» та СПУ, проте після рішення останніх про блокування з Партією регіонів та КПУ БЮТ переходить в опозицію.
Результати БЮТ по округах
:
Максимальну підтримку БЮТ одержав у Київській області (44,54 %), Значну підтримку блок мав також на Волині, Центральній та Північній Україні, а також у місті Києві. Мінімальна підтримка у Донецькій області — 2,47 %.
На дострокових виборах до ВРУ у 2007 році Блок Юлії Тимошенко зайняв друге місце (після Партії Регіонів), здобувши 30,71 % голосів.
Перша п'ятірка мала такий вигляд:
- Тимошенко Юлія Володимирівна
- Турчинов Олександр Валентинович
- Томенко Микола Володимирович
- Вінський Йосип Вікентійович
- Шевченко Андрій Віталійович
Разом з «Народним Союзом — Нашою Україною» БЮТ зайняв більшу частину парламентських місць, що дало обом блокам змогу сформувати коаліцію, до якої пізніше приєднався і Блок Литвина.
Динаміка зростання рейтингу БЮТ
На позачергових виборах Київської міськради до блоку Юлії Тимошенко увійшли об'єднання «Батьківщина», Українська Соціал-демократична партія та партія «Реформи та порядок». Блок здобув 22,79 % голосів і зайняв 32 зі 120 місць у раді, створивши другу за чисельністю фракцію.
Напередодні виборів до місцевих органів влади 2010 року у БЮТі відбулися розколи у київській та львівській обласних організаціях. На вибори політичне крило БЮТ йде як партія «Батьківщина», стрижнем якого вона є, оскільки участь політичних блоків була скасована політичними змінами до Конституції України.
- ↑ Депутатські фракції. Архів оригіналу за 15 жовтня 2010. Процитовано 29 січня 2009.
- ↑ Депутатські фракції і групи IX скликання. rada.gov.ua. Процитовано 26 листопада 2020.
- ↑ БЮТ обозвал Грузию агрессором и собирается на выборы [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ БЮТ не намерен осуждать Россию, агрессию начала Грузия. Архів оригіналу за 23 лютого 2016. Процитовано 18 квітня 2017.
- ↑ [[Мустафа Найєм]]. Як БЮТ допоміг ратифікувати харківські угоди. Архів оригіналу за 2 липня 2017. Процитовано 15 червня 2017.
- ↑ Ратифікацію Харківських угод підтримали дев'ять бютівців і сім нунсівців. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 15 червня 2017.
- www.byut.com.ua — Сайт Блоку Юлії Тимошенко [Архівовано 20 липня 2006 у Wayback Machine.]
- www.tymoshenko.com.ua — Персональний сайт Юлії Тимошенко [Архівовано 28 грудня 2005 у Wayback Machine.]
- БЮТ на виборах 2002 року (сайт ЦВК)
- БЮТ на виборах 2006 року (сайт ЦВК)
- Динаміка виборчих рейтингів найпопулярніших політичних партій України (опитування Центру Разумкова)[недоступне посилання з травня 2019]
|
Це незавершена стаття про політику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |