Товстолист пісковий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Crassula vaillantii)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Товстолист пісковий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Ломикаменецвіті (Saxifragales)
Родина: Товстолистові (Crassulaceae)
Рід: Товстолист (Crassula)
Вид:
C. vaillantii
Біноміальна назва
Crassula vaillantii
(Willd.) Roth, 1827

Товстолист пісковий[1] (Crassula vaillantii, syn. Tillaea vaillantii Willd.) — вид квіткових рослин з родини товстолистових (Crassulaceae).

Біоморфологічна характеристика

[ред. | ред. код]

Це однорічні трав'яні рослини (1)2–6(15) см заввишки, голі, часто червонуваті, утворюють дрібні пухкі дернини. Стебла гіллясті від основи, вгору спрямовані чи лежачі, мало облистнені, слабкі. Листки супротивні, довгасто-лінійні, 1.5–4(6) мм завдовжки, субтупуваті, плоскі, трохи м'ясисті. Квітки поодинокі чи в невеликих кінцевих і пазушних суцвіттях, на порівняно довгих квітконіжках, 4–6 мм завдовжки, 4-члені, дрібні. Чашолистки 0.2–1 мм, широкояйцеподібні, спаяні біля основи, зеленуваті. Пелюстки (1)1.5–2 мм, довші, ніж чашолистки, яйцювато-ланцетні, рожеві. Тичинки 1–1.5 мм. Плоди 8–12-насінні, яйцеподібні, з коротким носиком. Насіння ≈ 0.4 мм, злегка поздовжньо-смугасте, коричневе[2][3][4].

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширення: Європа, Центральна Азія, Північна Африка, ПАР[5][6].

В Україні вид росте на берегах річок на піщаному ґрунті — у Степу (Вознесенськ, Первомайськ), дуже рідко[2]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Crassula vaillantii // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 151.
  3. Tela Botanica. Процитовано 16.01.2023. (фр.)
  4. Flora Vascular. Процитовано 16.01.2023. (ісп.)
  5. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 16.01.2023. (англ.)
  6. The Euro+Med PlantBase. Процитовано 16.01.2023. (англ.)