Гері Кларк-молодший
Гері Кларк-молодший | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 15 лютого 1984[1] (40 років) |
Місце народження | Остін, США[2] |
Роки активності | 1996 — тепер. час |
Громадянство | США |
Професії | автор-виконавець, гітарист, телеактор, кіноактор, музикант |
Освіта | Austin High Schoold |
Співацький голос | тенор |
Інструменти | гітара[3] і вокал[d][3] |
Мова | англійська |
Жанри | блюз-рок, блюз, рок-музика, соул і ритм-енд-блюз |
Лейбли | Warner Bros. Records[d] |
Нагороди | |
У шлюбі з | Nicole Trunfiod |
garyclarkjr.com | |
Файли у Вікісховищі |
Гері Кларк-молодший (англ. Gary Clark, Jr.) — американський музикант, композитор та гітарист.
Гері Кларк народився та виріс в Остіні, штат Техас, США. Він почав грати на гітарі у 12-річному віці, спочатку виступаючи для родини разом із сестрами, а потім і для широкого загалу. Його помітив місцевий промоутер Кліффорд Ентон та запропонував виступати в його блюзовому клубі. Протягом 2000-х років Кларк записав та самостійно спродюсував три повноформатні альбоми Tribute, 110 та Worry No More, а також однойменний мініальбом Gary Clark, Jr, на яких самостійно грав на гітарі та співав. 2007 року Кларк відзначився у музичному фільмі «Бар „Медонос“» (англ. Honeydripper) режисера Джона Сейлза[4][5].
2010 року провідний англійський гітарист Ерік Клептон запросив Кларка виступити на фестивалі Crossroads Guitar. Молодого музиканта помітили представники великих лейблів, і він підписав контракт із Warner Bros. Records 2011 року вийшов його дебютний запис на мейджор-лейблі, мініальбом Bright Lights, а 2012 року — повноформатний Blak and Blu, що містив хітову композицію «Please Come Home», яка принесла Кларку «Греммі» в категорії «Найкраще традиційне ритм-енд-блюзове виконання». Окрім цього, Кларк випустив подвійний концертний альбом Live, записаний під час тривалого турне на підтримку Blak and Blu. Окрім сольних виступів, він грав на розігріві у таких провідних рок-колективів, як Rolling Stones та Foo Fighters[4].
Другий альбом Кларка на великому лейблі The Story of Sonny Boy Slim вийшов 2015 року, та посів восьме місце в хіт-параді Billboard. 2017 року вийшов концертний альбом Live North America 2016. Кларк також записав для фільму «Ліга Справедливості» кавер-версію бітлівської «Come Together», яка потрапила до чартів Billboard. 2018 року гітарист відзначився на збірці The Atlas Underground, виконавши пісню «Where It's at Aint' What It Is», а ще за рік видав власний альбом This Land, який мав політичний характер, захищаючи права темношкірих на півдні США. Платівка була позитивно сприйнята Академією звукозапису та принесла Кларку три «Греммі» в номінаціях «Найкращий альбом сучасного блюзу» (за альбом), «Найкраща рок-пісня» та «Найкраще рок-виконання» (за пісню «This Land»)[4].
Під час пандемії COVID-19 на початку 2020-х років Кларк продовжував співпрацювати з іншими виконавцями, серед яких Статік Селекта, Джон Ледженд, Трой Ендрюс, Віллі Нельсон та Rolling Stones. 2022 року він записав кавер-версію The Idles of March «Vehicle», яка потрапила до саундтреку до анімаційного фільму «Посіпаки: Становлення лиходія», а 2024 року — четвертий альбом на мейджор-лейблі — JPEG RAW, який містив елементи етнічної музики Африки та був записаний за участі Стіві Вандера та Джорджа Клінтона[4].
- 2001 — Worry No More[I]
- 2004 - 110[I]
- 2005 — Tribute[I]
- 2010 — GC Jr.[I]
- 2012 — Blak and Blu
- 2014 — Live
- 2015 — The Story of Sonny Boy Slim
- 2016 — Live North America
- 2019 — This Land
- 2024 — JPEG RAW
↑ I — не входять до офіційної дискографії музиканта на його вебсайті[6][7]
Рік | Номіновано | Нагорода | Результат |
---|---|---|---|
2014 | «Please Come Home» | Найкраще виконання традиційного ритм-енд-блюзу | Перемога |
«Ain't Messin' 'Round» | Найкраща рок-пісня | Номінація | |
2020 | This Land | Найкращий альбом сучасного блюзу | Перемога |
«This Land» | Найкраще рок-виконання | Перемога | |
Найкраща рок-пісня | Перемога | ||
Найкраще музичне відео[8] | Номінація |
- ↑ Discogs — 2000.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1031777229 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Montreux Jazz Festival Database
- ↑ а б в г Leggett, Steve. Gary Clark, Jr. Songs, Albums, Reviews, Bio & ... AllMusic (англ.). Процитовано 19 липня 2024.
- ↑ Gary Clark Jr. Bio. Gary Clark Jr. Official Website – GaryClarkJr.com (англ.). Процитовано 19 липня 2024.
- ↑ Gary Clark Jr. Discogs.
- ↑ Music. Gary Clark Jr. Official Website – GaryClarkJr.com (англ.). 25 січня 2024. Процитовано 19 липня 2024.
- ↑ Gary Clark, Jr. | Artist | GRAMMY.com. grammy.com. Процитовано 19 липня 2024.