Зозулинець
Зозулинець | |
---|---|
Зозулинець шоломоносний | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
Родина: | Зозулинцеві (Orchidaceae) |
Підродина: | Орхідні (Orchidoideae) |
Триба: | Orchideae |
Підтриба: | Orchidinae |
Рід: | Зозулинець (Orchis) Tourn. ex L., 1753 |
Вікісховище: Orchis |
Зозулине́ць (Orchis) — рід багаторічних рослин родини зозулинцевих. Серед його представників багато декоративних рослин, в минулому зозулинці були джерелом лікарської сировини — салепу.
Латинська назва походить від давньогрецького ὄρχις (яєчко) через парні бульб, які нагадують яєчка. В українські мові має власну назву «зозулинець», яка співзвучна з народною російською назвою «зозулині сльози».
Усі представники роду є багаторічними трав'янистими рослинами. Підземні органи в них представлені парними бульбами кулястої або овальної форми. Середня висота стебла дорівнює 10-50 см. Листки черешкові, стеблоохопні, широколанцетні або лінійно-широколанцетні.
Квітки невеликі, від світло-рожевих до темно-вишневих, зібрані в довге багатоквіткове колосоподібне суцвіття довжиною 7-9, іноді 15 см. Верхні пелюстки квітки утворюють шолом, а нижні — губу зі шпорцем. Червонуваті цятки на губі слугують своєрідним вказівником для комах-запилювачів. В очікуванні запилення квіти зозулинця можуть не в'янути протягом 7-10 днів, але в'януть відразу після потрапляння пилку на приймочку маточки. Цвіте з квітня по серпень.
У більшості видів єдиний спосіб розмноження — насіннєвий. Деякі види, наприклад, зозулинець шоломоносний, здатні розмножуватись вегетативно, утворюючи дочірні бульби.
Види цього роду зростають у помірному і субтропічному поясі Північної півкулі, звичайні для Центральної та Південної Європи, заходять далеко в Азію. Деякі види зустрічаються в Північній Америці. В Україні поширені в Карпатах та в Криму.
Зозулинці віддають перевагу добре зволоженим ґрунтам, хоча не терплять його застою вологи. Деякі види віддають перевагу сухому ґрунтові (зозулинець прованський). У найспекотніші та найпосушливіші періоди літа вони переходять у стан спокою, зберігаючись у вигляді кореневищ і бульб до наступного сприятливого періоду. Восени зозулинці знову починають рости і квапляться пройти свій життєвий цикл до наступного липня. В період літнього спокою впадають насамперед види середземноморського походження.
Рід представлений видами:
- Orchis adenocheilae Czernaik. (1924) (Іран)
- Orchis anatolica Boiss. (1844): Anatolian Orchis (Кіпр, Туреччина, Southern Aegean Islands, Ліван, Ізраїль, Іран)
- Orchis anatolica subsp. anatolica
- Orchis anatolica subsp. troodi (Renz) Renz (1932).
- Orchis anthropophora (L.) All. (1785) (Західна Європа до Середземного моря)
- Orchis brancifortii Biv. (1813) (Southern Italy, Sicilia, Sardinia)
- Orchis canariensis Lindl. (1835) (Canary islands)
- Orchis cazorlensis Lacaita (1930): Hunter's Orchis (Spain, Baleares)
- Orchis dinsmorei (Schlechter) H.Baumann & Dafni (Israel) (synonym of Anacamptis laxiflora (Lam.) R.M.Bateman, Pridgeon & M.W.Chase )
- Orchis fauriei Finet (1808) (Japan)
- Orchis galilaea (Bornm. & M.Schulze) Schltr. (1923) (Turkey, Lebanon, Israel)
- Orchis insularis Sommier (1895) (Italy)
- Orchis italica Poir. in J.B.A.M.de Lamarck (1798): (Mediterranean)
- Orchis mascula (Зозулинець чоловічий) (L.) L. (1755): (N. & C. Europe to Iran, Canary Islands)
- Orchis mascula subsp. acutiflora (W.D.J.Koch) Quentin (1993)
- Orchis mascula subsp. hispanica (A.Niesch. & C.Niesch.) Soó (1972) (Southern Pyrenees, Spain, Portugal, Morocco)
- Orchis mascula subsp. longibracteatoides Balayer (1986) (Eastern Pyrenees)
- Orchis mascula subsp. longicalcarata Akhalkatski, H. Baumann, R. Lorenz, Mosulishvili &R. Peter (2005) (Eastern and central Caucasus)
- Orchis mascula subsp. maghrebiana B. Baumann & H. Baumann (2005)(Morocco)
- Orchis mascula subsp. mascula (N. & C. Europe to Iran, Canary Islands)
- Orchis mascula subsp. pinetorum (Boiss. & Kotschy) E.G.Camus (1908) (Macedonia to Iran)
- Orchis mascula subsp. speciosa (Mutel) Hegi (1909) (Europe)
- Orchis mascula subsp. wanjkovii (E.Wulff) Soó in G.Keller & al. (1932) (Crimea)
- Orchis langei K. Richter: (Portugal)
- Orchis militaris (Зозулинець шоломоносний) L. (1753): (Europe to Mongolia)
- Orchis pallens L. (1771): (Europe to Caucasus)
- Orchis patens Desf. (1799) (Central Mediterranean to NW. Africa)
- Orchis patens subsp. nitidifolia W.P.Teschner (1975) (Crete)
- Orchis patens subsp. patens (Central Mediterranean to NW. Africa)
- Orchis provincialis Balb. (1806): (SC. & S. Europe to Caucasus, NW Africa)
- Orchis provincialis subsp. pauciflora (Ten.) E.G.Camus (1908) (S. Europe to Crimea)
- Orchis provincialis subsp. provincialis (SC. & S. Europe to Caucasus)
- Orchis provincialis var. laeta (Steinh.) Maire & Weiller in R.C.J.Maire (1959) (Algeria, Tunisia)
- Orchis punctulata Steven ex Lindl. (1835): (SE. Europe to W. Asia)
- Orchis purpurea Huds. (1762): (Europe to Caucasus, Algeria)
- Orchis quadripunctata Cirillo ex Ten. (1811): (Sardinia to Eastern Mediterranean)
- Orchis scopulorum Summerh. (1961): (Madeira)
- Orchis sezikiana B.Baumann & H.Baumann (1991) (Crete, Cyprus, SW Turkey)
- Orchis simia Lam. (1779): Зозулинець мавпячий (Europe to Iran, N. Africa)
- Orchis spitzelii Saut. ex W.D.J.Koch (1837): (Sweden (Gotland), E. Spain to Caucasus, NW. Africa)
- Orchis spitzelii subsp. latiflora B. Baumann & H. Baumann (2005) (Lebanon)
- Orchis spitzelii subsp. teschneriana B. Baumann & H. Baumann (2005) (Northern Algeria)
- Orchis tridentata R.M. Bateman, Pridgeon & M.W. Chase: (southern Europe from Spain to Turkey and the Lebanon; northwards to the Crimea, Poland and Germany)[1][2]
- Orchis wardii W.W.Sm. (1921) (S. & E. Tibet to SC. China)
- Orchis × angusticruris Franch. in V.Humnicki (1876) (Orchis purpurea × Orchis simia) (Europe to Caucasus)
- Orchis × apollinaris W.Rossi & al. (1992) (Orchis italica × Orchis simia) (Italy)
- Orchis × bergonii Nanteuil (1887) (Orchis anthropophora × Orchis simia) (Western Mediterranean)
- Orchis × beyrichii (Rchb.f.) A.Kern. (1865) (Orchis militaris × Orchis simia) (Europe to Turkey)
- Orchis × bivonae Tod. (1840)(Orchis anthropophora × Orchis italica) (Southern Europe)
- Orchis × blidana B.Baumann & H.Baumann (1980) (Orchis laeta × Orchis mascula subsp. olbiensis) (NW Africa)
- Orchis × calliantha Renz & Taubenheim 1983 (Orchis punctulata × Orchis simia) (Turkey)
- Orchis × clandestina Hautz. (1978) (Orchis patens × Orchis provincialis) (NW Italy)
- Orchis × colemanii Cortesi 1907 (Orchis mascula × Orchis provincialis subsp. pauciflora) (Italy)
- Orchis × fitzii Hautz. (1980 publ. 1983) (Orchis anatolica × Orchis mascula) (Turkey)
- Orchis × golestanica Renz (1978) (Orchis adenocheilae × Orchis simia) (Iran)
- Orchis × hybrida (Lindl.) Boenn. ex Rchb. (1830) (Orchis militaris × Orchis purpurea) (Europe)
- Orchis × klopfensteiniae P.Delforge (1985) (Orchis pallens × Orchis spitzelii) (SW Europe)
- Orchis × ligustica Ruppert. (1933) (Orchis mascula × Orchis patens) (Mediterranean)
- Orchis × loreziana Brügger (1874) (Orchis mascula × Orchis pallens) (Europe)
- Orchis × loreziana nothosubsp. kisslingii (Beck) Potucek (1976) (Orchis mascula subsp. speciosa × Orchis pallens) (Eastern Europe)
- Orchis × loreziana nothosubsp. loreziana (Orchis mascula × Orchis pallens) (Central Europe)
- Orchis × macra Lindl. (1835) (Orchis anthropophora × Orchis purpurea) (Europe)
- Orchis × permixta Soó (1932) (Orchis mascula subsp. signifera × Orchis pallens × Orchis provincialis) (Crimea)
- Orchis × petterssonii G.Keller ex Pett. (1947) (Orchis mascula × Orchis spitzelii) (Europe, NW Africa)
- Orchis × plessidiaca Renz (1928) (Orchis pallens × Orchis provincialis) (SE Europe to Krim)
- Orchis × pseudoanatolica H.Fleischm. (1914) (Orchis provincialis subsp. pauciflora × Orchis quadripunctata) (SE Europe)
- Orchis × pseudoanatolica nothosubsp. buelii (Wildh.) ined. (Orchis provincialis × Orchis quadripunctata) (SE Europe)
- Orchis × pseudoanatolica nothosubsp. pseudoanatolica (Orchis provincialis subsp. pauciflora × Orchis quadripunctata) (SE Europe)
- Orchis × razzarae Galesi (2005) (Orchis lactea Poir. × Orchis italica Poir.) (Sicilia)
- Orchis × sardoa (Scrugli & M.P.Grasso) Scrugli, A.Musacchio, D'Emerico, Pellegrino & Cozzolino (2004, publ. 2005)
- Orchis × spuria Rchb.f. (1849) (Orchis anthropophora × Orchis militaris) (Europe)
- Orchis × subpatens E.G.Camus in E.G.Camus & A.A.Camus (1928) (Orchis patens × Orchis provincialis) (S. Europe)
- Orchis × tingitania Hautz. (1976) (Orchis provincialis × Orchis spitzelii) (Western Mediterranean)
- Orchis × tochniana Kreutz & Scraton (2002) (Orchis italica × Orchis punctulata) (Cyprus)
- Orchis × wulffiana Soó (1932) (Orchis punctulata × Orchis purpurea) (Crimea to caucasus)
- Orchiophrys (Ophrys x Orchis)
- Orchiserapias (Orchis x Serapias)
Використовується для приготування напою салеп.
- ↑ Encyclopedia of Life. Neotinea tridentata (Scop.) R.M. Bateman, Pridgeon & M.W. Chase - Encyclopedia of Life. Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 24 вересня 2009.
- ↑ National Museums and Galleries of Northern Ireland (2004). Orchis tridentata. ORCHIDS OF EUROPE WEB SITE. Архів оригіналу за 5 березня 2009. Процитовано 24 вересня 2009.
- Лікарські рослини: енциклопедичний довідник/ Відп.ред. А. М. Гродзінський. — К.:Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп»,1992. — 544 с.: ISBN 5-88500-055-7
- Зозулинці [Архівовано 31 жовтня 2019 у Wayback Machine.] / Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1959. — Т. 3. — С. 826.
- Зозулинцеві [Архівовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] / УРЕ
- Зозулинець [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
- База даних зображень зозулинців