Тілопо рожеволобий
| Тілопо рожеволобий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ptilinopus huttoni Finsch, 1874[2] | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тілопо рожеволобий[3] (Ptilinopus huttoni) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[4]. Ендемік Французької Полінезії. Вид названий на честь британського зоолога Фредеріка Хаттона.
Довжина птаха становить 31 см, вага 103 г. Верхня частина тіла тьмяно-зелена, крила синьо-зелені. Шия і груди сріблясто-сірі з зеленим відтінком, живіт жовтий. На лобі і тімені, щоках і на верхній частині живота рожевувато-пурпурові плями, покривні пера хвоста рожевувато-пурпурові. Райдужки і дзьоб жовтий, біля основи дзьоб роговий. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів пляма на тімені відсутня, забарвлення загалом тьмяніше, крила мають жовті края.
Рожеволобі тілопо є ендеміками острова Рапа-Іті[en] в групі островів Острал. Вони живуть переважно в тропічних лісах, трапляються на плантаціях інтродукованої карибської сосни[5]. Зустрічаються на висоті від 40 до 450 м над рівнем моря. Рожеволобі тілопо живляться плодами і нектаром.
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція рожеволобих тілопо становить від 50 до 250 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища та хижацтво з боку інвазивних кішок і щурів[6].
- ↑ BirdLife International (2016). Ptilinopus huttoni. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 30 листопада 2021.
- ↑ Otto Finsch: On a new Species of Fruit-Pigeon from the Pacific Island of Rapa or Opara. In: Proceedings of the Scientific Meetings of the Zoological Society of London for the Year 1874. S. 92–95 (biodiversitylibrary.org).
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Pigeons. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
- ↑ Thibault, Jean-Claude; Varney, Albert (March 1991). Numbers and habitat of the Rapa Fruit-dove Ptilinopus huttoni. Bird Conservation International (англ.). 1 (1): 75—81. doi:10.1017/S0959270900000551. ISSN 0959-2709.
- ↑ Roland; Seitre, Julia (October 1992). Causes of land-bird extinctions in French Polynesia. Oryx (англ.). 26 (4): 215. doi:10.1017/S0030605300023747. ISSN 0030-6053.
- David Gibbs, Eustace Barnes und John Cox: Pigeons and Doves. A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001, S. 494–495, ISBN 1-8734-0360-7.
- Jean-Claude Thibault, Alice Cibois: Birds of Eastern Polynesia – A biogeographic Atlas Lynx Edicions, Barcelona 2017, S. 92–94, ISBN 978-84-16728-05-3
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |