Імбирне пиво
 |
Імбирне пиво — підсолоджений газований напій на основі імбиру. Продукт бродіння імбирних прянощів, дріжджів та цукру.
Його витоки походять від колоніальної торгівлі прянощами зі Сходу та островів Карибського моря, що виробляли цукор[1]. Сучасне імбирне пиво зазвичай безалкогольне, лише невеликі броварні досі виготовляють слабоалкогольну версію, яка зазвичай маркується як «алкогольне імбирне пиво»
Нинішнє імбирне пиво часто виготовляють з ароматичними чи кольоровими добавками. В домашніх умовах імбирне пиво виготовляють із використанням симбіотичної колонії дріжджів та лактобактерій.
Варене імбирне пиво виникло в Йоркширі в Англії в середині 18 століття і стало популярним у всій Великій Британії, США, Ірландії, Південній Африці та Канаді, досягнувши піку популярності на початку 20 століття.[2] Існували варіанти напою з різними спеціями. Вміст алкоголю був обмежений до 2 % у 1855 році акцизними законами.[3]
«Рослинка імбирового лимонаду» — це різновид закваски, що використовується для проведення ферментації. Зерна під назвою «рослинка імбирового лимонаду», які за словами Мартінуса Беєрінка[4] привезли до своєї країни британські солдати після повернення з Кримської війни в 1855 році, були визначені Гаррі Маршаллом Уордом як «напій, що містить симбіотичну суміш дріжджів і бактерій, з достатньою кількістю азотної органічної речовини та бурякового цукру або тростинного цукру у його водному розчині».[5] «Рослинка імбирового лимонаду» була вперше описана Уордом у 1892 році на основі зразків, отриманих ним у 1887 році.[6][7][8]
Також відома як «бджолине вино», «палестинські бджоли», «каліфорнійські бджоли» та «гілеадський бальзам»,[9][10] це не рослина, а складний організм, що складається з дріжджів Saccharomyces florentinus (раніше S. pyriformis) і бактерії Lactobacillus hilgardii (раніше Brevibacterium vermiforme),[11][6] які утворюють симбіотичну культуру бактерій і дріжджів (зооглея). Ця культура утворює драглисту речовину, яка дозволяє легко переносити її з одного субстрату для ферментації на інший, подібно до кефірних зерен, чайного гриба та морського рису.[12] Справжнє імбирне пиво готують, ферментуючи кілька днів «рослинкою імбирового лимонаду» розчин, до складу якого входить цукор, імбир, та додаткові інгредієнти, такі як лимонний сік і винний камінь, внаслідок чого частина цукру перетворюється на спирт.
- ↑ Old Jamaica. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 21 травня 2016.
- ↑ Donald Yates (Spring 2003). Root Beer and Ginger Beer heritage. Архів оригіналу за 21 серпня 2008. Процитовано 6 грудня 2006.
- ↑ Barritts Ginger Beer. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 21 травня 2016.
- ↑ Fiorda, Fernanda Assumpção; de Melo Pereira, Gilberto Vinicius; Thomaz-Soccol, Vanete; Rakshit, Sudip Kumar; Pagnoncelli, Maria Giovana Binder; de Souza Vandenberghe, Luciana Porto; Soccol, Carlos Ricardo (September 2017). Microbiological, biochemical, and functional aspects of sugary kefir fermentation - A review. Food Microbiology. 66: 86—95. doi:10.1016/j.fm.2017.04.004.
- ↑ Ward, Harry Marshall (1 січня 1892). The ginger-beer plant, and the organisms composing it: A contribution to the study of fermentation-yeasts and bacteria. Philosophical Transactions of the Royal Society of London (B.). 183: 125—197. doi:10.1098/rstb.1892.0006.
- ↑ а б Lactic Acid Beverages: sour beer, (milk) & soda (PDF). 22 червня 2006. Архів оригіналу (PDF) за 15 січня 2007. Процитовано 6 грудня 2006.
- ↑ Harry Marshall Ward : Biography. Процитовано 6 грудня 2006.
- ↑ Vines, Gail (28 вересня 2002). Marriage of equals. New Scientist (2362): 50. Alternative source [Архівовано 2017-08-30 у Wayback Machine.]
- ↑ Kebler, Lyman F. (1921). California Bees, a paper submitted by L.F. Kebler to the American Pharmaceutical Association. Journal of the American Pharmaceutical Association. 10 (12): 939—943. doi:10.1002/jps.3080101206.
- ↑ Beeswine. National Collection of Yeast Cultures. Архів оригіналу за 17 травня 2008.
- ↑ Ginger — ginger beer plant. Plant Cultures. 16 червня 2006. Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 15 вересня 2012.
- ↑ Walter Donald Daker; Maurice Stakey (14 вересня 1938). CCLI. Investigation of a Polysaccharide Produced From Sucrose by Betabacterium Vermiformé (Ward-Meyer). Biochem. J. 32 (11): 1946—8. doi:10.1042/bj0321946. PMC 1264278. PMID 16746831.