Акуліч Михайло Васильович
| Михайло Акуліч Акуліч Михайло Васильович | |
|---|---|
 Молодший сержант | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 20 березня 1992 м. Кривий Ріг,Дніпропетровська область, Україна |
| Смерть | 28 листопада 2022 (30 років) с. Діброва (Сєвєродонецький район),Луганська область, Україна (загинув в ході бойових дій) |
| Національність | українець |
| Псевдо | "Модний" |
| Військова служба | |
| Приналежність |  Україна |
| Вид ЗС |  Збройні сили |
| Формування | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна / Битва за Донбас |
| Нагороди та відзнаки | |
  | |
Миха́йло Васи́льович Аку́ліч (нар. 20 березня 1992, Кривий Ріг, Дніпропетровська обл. — пом. 28 листопада 2022, Діброва, Луганська обл.) — молодший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну, Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023, посмертно). Позивний «Модний».
Акуліч Михайло народився 20 березня 1992 року в м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, Україна.
В 1999 році пішов у перший клас середньої школи № 5 м. Кривий Ріг. Хлопець мав здібності до математики, тому в середню школу він пішов в Криворізьку гімназію № 103 в клас з математичним напрямком навчання. У 2012 році закінчив шкільну освіту в гімназії № 30 і того ж року вступив до Криворізького коледжу при Національному авіаційному університеті за спеціальністю «Електро радіо техніка повітряних суден».
З квітня 2015 року проходив строкову службу в ЗСУ. Після звільнення у запас з кінця 2016 року працював помічником машиніста тепловоза з вивезення гірської маси з карсту криворізького підприємства «АрселорМіттал».
З початком Михайло перебував на заробітках в Польщі, утім почувши про російське повномасштабне вторгнення негайно повернувся до України, де одразу пішов у центр комплектування[1]. Боровся проти держави-терориста у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ на посаді командира стрілецького відділення.
Вірний військовій присязі, загинув 28 листопада 2022 року при виконанні службового обов'язку по захисту Батьківщини в районі н.п. Діброва, Сіверськодонецький район, Луганська область.
У Михайла залишились дружина і син, а також сестра, мати та батько, який наразі служить у 17-й окремій танковій Криворізькій бригаді імені Костянтина Пестушка.
Похований на Центральному кладовищі у секторі почесних поховань, м. Кривий Ріг.
В червні 2023 року відповідно до указу президента України № 313/2023[2] Акуліча Михайла Васильовича за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі було посмертно відзначено державною нагородою: орденом «За мужність» III ступеня.
В травні 2024 відповідно до указу Міністра оборони України №786 від 21 травня 2024 року відзначено медаллю "Захиснику України".
- ↑ Кривий Ріг простився з Михайлом Акулічем, котрий віддав життя за незалежність України. Перший міський (ua) . Процитовано 22 січня 2024.
- ↑ Зеленський, Володимир (2 червня 2023). УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №313/2023 Про відзначення державними нагородами України. https://www.president.gov.ua (українською) . Процитовано 22 січня 2024.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |