Перейти до вмісту

Астаф'єва Віра Леонідівна

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Астаф'єва.
Астаф'єва Віра Леонідівна
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження1867(1867)
Місце народженняКонотопський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія (тепер — Сумська область України)
Дата смерті4 грудня 1927(1927-12-04)
Місце смертіКиїв, Українська РСР, СРСР (тепер — столиця України)
ПохованняБайкове кладовище
Громадянство Російська імперія → СРСР СРСР
Національністьукраїнка
Професіяоперна співачка, вокальна педагогиня
ОсвітаКиївське музичне училище (1882-1886), Міланська консерваторія (1887-1889)
Праця в операхКиївська, Казанська, Саратовська опера[ru], Опера Гаврила Солодовникова[ru] (Москва), Тифліська опера, «Нова опера» (Санкт-Петербург); опери Пізи, Кремони, Мессіни, Ґенуї, Турина, Парми, Трієста; «Ла Скала»
Співацький голосдраматичне сопрано
Інструментивокал[d]
Жанропера
На головному фото сторінки зображена не Віра Астаф'єва, а белеріна Серафима Астаф'єва.
Астаф'єва В. Співачка Тифліської казенної опери. Портрет у молодості з автографом чорнилом.

Ві́ра Леоні́дівна Аста́ф'єва (нар. 1867 — пом. 4 грудня 1927) — українська оперна співачка (драматичне сопрано), вокальна педагогиня; солістка Київської опери; викладачка Музично-драматичної школи М. Лисенка (1912—1918), професорка Київського музично-драматичного інституту ім. М. Лисенка. Сестра художниці Варвари Астаф'євої, племінниця скульптора Володимира Беклемішева[1], тітка художниці Ірини Беклемішевої.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася у 1867 році у Конотопському повіті Чернігівської губернії Російської імперії (тепер — Сумська область України) у родині поміщика Леоніда Олександровича Астаф'єва та Олени Костянтинівни. Батько мав маєток біля села Бахмач Бахмацької волості Конотопського повіту Чернігівської губернії, займався землеробством (серед іншого — вирощував сортовий овес і за контрактом продавав для царської кавалерії)[2].

Жила в мистецькому оточенні. Старша сестра — художниця Варвара Астаф'єва. Ще одна сестра, Олександра, одружилася з братом скульптора Володимира Беклемішева[3]. Також мала єдинокровного брата Миколу (по-домашньому його називали Кока; він був силачем — через будинок перекидав пудову гирю)[2].

В Києві закінчила гімназію. Із 1882 по 1886 рік навчалася у Київському музичному училищі, клас К. Брагіна. Із 1887 по 1889 рік — у Міланській консерваторії, клас Галетті та Ванцо.

1886—1887, 1892—1895 — солістка Київської опери. Дебютувала у опері партією Маргарити («Фауст» Шарля Гуно).

1895—1896 — солістка Казанської опери.

1896—1897 — солістка Саратовської опери[ru].

1897—1898 — в артистичному турне (Вільно, Рига, Мінськ та інші міста).

1899—1900, 1901—1902 — солістка Опери Гаврила Солодовникова[ru] (Москва).

1900—1901 — солістка Тифліської опери.

1902—1903 — солістка «Нової опери» (Санкт-Петербург).

1889—1891, 1905—1908 — солістка оперних театрів Пізи, Кремони, Мессіни, Ґенуї, Турина, Парми, Трієста.

Гастролювала в США (1907), Австрії.

1908—1912 — солістка міланського театру «Ла Скала».

1912[4]—1918 — викладачка у київській Музично-драматичній школі Миколи Лисенка. Серед її учнів — Віктор Будневич (1912—1914). Жила у Києві у одному будинку із сестрами. Брат Микола виступав у цирку силачем і борцем[2].

У 1918 році, разом із сестрами, прибула до Бахмача, поселилися в Гойденьковому саду. Бідувала і голодувала. Колишня наймичка родини Астаф'євих, Євдокія Руденко, носила сестрам їжу, щоб врятувати від голодної смерті. Невдовзі після бою під Крутами до Астаф'євих зайшли муравйовці. Вони запідозрили, що син однієї із сестер Астаф'євих — Олександри (у шлюбі Белемішевої) — брав участь у бою під Крутами, хотіли його забрати, а коли мати не відпускала юнака — застрелили його[2].

1919—1927 — професорка Київського музично-драматичного інституту імені Миколи Лисенка.

Померла 4 грудня 1927 року у Києві. Похована на Байковому кладовищі.

Творчість

[ред. | ред. код]

У репертуарі — понад 60 провідних партій в операх світової класики, народні пісні. Перша виконавиця партії Мададжари (в однойменній опері Бориса Яновського) та Ольги («Потьомкінське свято» Михайла Іванова[ru]).

У Росії та Італії широко пропагувала українські народні пісні та романси Миколи Лисенка[5].

Мала сильний голос широкого діапазону, рівний у всіх регістрах, з особливою м'якістю тембру та гнучкістю[6].

Виступала на сцені разом з Олександром Антоновським, Олександром Брагіним, Олександром Мишугою, Олексієм Борисенко, Антоном Секар-Рожанським, Йосипом Томарсом.

Партії

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Славні дочки України-Русі. — 1999. — с. 460
  2. ↑ а б в г Ковтун І. Про хутір Поросючка і художницю Астаф'єву // Порадник (Бахмацька районна незалежна газета). Архів оригіналу за 20 травня 2011. Процитовано 6 березня 2016.
  3. ↑ Досьє на Віру Астаф'єву у фонді Державної архівної служби України (ф. 307, оп. 1)
  4. ↑ За іншими даними — 1913
  5. ↑ Проценко Л.А. Астаф'єва Віра Леонідівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І.М. Дзюба [та ін.]; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — Київ: Поліграфкнига, 2001. — Т.1: А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 лютого 2016.
  6. ↑ Німилович О.М. Астаф'єва, Віра Леонідівна // Велика українська енциклопедія: [у 30 т.] / упоряд. д. і. н., проф. Киридон А.М. — Київ: Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2020. — Т.3: Апа-Аят. — 712 с. — ISBN 978-617-7238-39-2.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Астаф%27єва_Віра_Леонідівна&oldid=43494003