Баранячі лоби

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Баранячі лоби в Ладожських шхерах.
Баранячі лоби у Фінляндії

Бара́нячі ло́би — згладжені рухом льодовика скельні виступи корінних порід. Схили, звернені в бік, звідки прийшов льодовик, похилі та згладжені з безліччю рисок від моренного каміння, протилежні — більш нерівні та обривисті. Довжиною до декількох сотень метрів, у висоту сягають 50 м. Мають овальну подовгасту форму, орієнтовану довшою віссю за ходом льодовика. Ділянки невеликих баранячих лобів називають кучерявими скелями. Зустрічаються в зонах сучасного й давнього заледеніння, як материкового, так і гірського.

Поширені у Новій Шотландії (Канада), Фенноскандії[1], що охоплює Скандинавський і Кольский півострови, Фінляндію і частину Карелії.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. БСЭ — Баранячі лоби [Архівовано 26 жовтня 2011 у Wayback Machine.]. (рос.)