Перейти до вмісту

Бетті Робінсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Робінсон.
Бетті Робінсон
англ. Betty Robinson
Загальна інформація
Громадянство США
Народження23 серпня 1911(1911-08-23)[1]
Рівердейл, Кук, Іллінойс, США
Смерть18 травня 1999(1999-05-18)[1] (87 років)
Денвер, США
Зріст1,66 м
Вага57 кг
Alma materПівнічно-Західний університет і Thornton Township High Schoold
Спорт
Країна США
Вид спортулегка атлетика
Дисциплінаспринт
CMNS: Бетті Робінсон у Вікісховищі

Елізабет «Бетті» Робінсон (англ. Elizabeth "Betty" Robinson), у шлюбі Шварц (англ. Elizabeth Schwartz; 23 серпня 1911, Рівердейл, США — 18 травня 1999, Денвер, США) — американська легкоатлетка, спринтерка, олімпійська чемпіонка та володарка світового рекорду з бігу на 100 метрів[2]. Перша в історії жінка, яка виграла олімпійську медаль з легкої атлетики[3].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилась 23 серпня 1911 року в Рівердейлі — невеликому містечку на південь від Чикаго, в родині Гаррі та Елізабет Робінсон.

Бігом серйозно почала займатись в Торнтонській міській старшій школі (англ. Thornton Township High School). В 1928 році шкільний вчитель біології й за сумісництвом помічник тренера команди легкоатлетів Чарльз Прайс помітив Бетті, які бігла за приміським потягом, і був вражений її швидкістю. Прайс запропонував Робінсон серйозно зайнятись бігом. У своїх перших змаганнях вона взяла участь 30 березня 1928 року, це були змагання регіонального рівня, що проходили під егідою жіночого легкоатлетичного клубу Іллінойса[4]. Робінсон фінішувала другою на дистанції 100 метрів, поступившись лише Гелен Філкі, тогочасній рекордсменки США на цій дистанції. Незабаром, на змаганнях в Чикаго, що проходили в рамках підготовки до Олімпійських ігор, Бетті Робінсон встановила новий світовий рекорд з бігу на 100 метрів — 12 секунд[3].

На літніх Олімпійських іграх 1928 року вперше проходили жіночі змагання з легкої атлетики, але з набагато меншою кількістю дисциплін, ніж у чоловіків. Ігри в Амстердамі були лише четвертими змаганнями 16-річної Робінсон, яка до того часу займалась спортом лише 4 місяці. У попередньому забігу Робінсон фінішувала другою, в півфіналі була першою і стала єдиною представницею США, яка потрапила до фінального забігу. Переможниця в фіналі була неоднозначна через невеликий відрив. Порадившись, судді віддали перемогу Робінсон з офіційним часом 12,2 сек. Робінсон стала першою в історії жінкою, яка виграла олімпійську медаль з легкої атлетики. Також в складі збірної США вона виграла срібну медаль в естафеті 4×100 метрів[3].

Після повернення до США на честь Робінсон були влаштовані паради в Нью-Йорку та Чикаго. Президент олімпійського комітету США Дуглас Макартур нагородив Бетті золотим кулоном, в рідному місті їй вручили срібний кубок та годинник з діамантами[3].

В 1931 році недалеко від Чикаго розбився біплан з Робінсон на борту. Спортсменка вижила, однак отримала серйозну травму голови, перелом ноги та руки, в результаті чого 11 тижнів провела в лікарні. Для стабілізації ноги в неї було вставлено срібну спицю, чотири місяці Робінсон пересувалась лише в кріслі колісному або на милицях, її травмована нога стала коротшою на пів дюйма[скільки?][3].

Попри серйозну травму, Робінсон повернулась до спорту після 3.5-річної перерви. Вона була змушена починати забіг з високого старту, оскільки не могла стати на коліно. Однак Робінсон увійшла до складу збірної США на Олімпійських іграх 1936 року в Берліні. В естафеті 4×100 метрів американки виграли золоті медалі завдяки тому, що німецька легкоатлетка впустила естафетну паличку[3].

Після Олімпійських ігор 1936 року Робінсон завершила кар'єру легкоатлетки, але залишилась в спорті. Вона працювала тренеркою і суддею змагань з легкої атлетики.

В 1939 році Робінсон одружилася з власником оббивної фірми Річардом С. Шварцом. Народила двох дітей: Річара Шварца-молодшого і Джейн Гемілтон.

В останні роки життя Робінсон страждала від хвороби Альцгеймера та хворіла на рак. Вона померла в Денвері 18 травня 1999 року у віці 87 років[3].

Література

[ред. | ред. код]
  • Gergen, Joe (2014). First Lady of Olympic Track: The Life and Times of Betty Robinson. Northwestern University Press. ISBN 978-0810129580. (англ.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Porter D. L. Schwartz, Elizabeth Robinson (23 August 1911–18 May 1999), track-and-field athlete // American National Biography Online / S. Ware — [New York]: Oxford University Press, 2017. — ISSN 1470-6229 — doi:10.1093/ANB/9780198606697.ARTICLE.1900969
  2. ↑ Betty Robinson. sports-reference.com
  3. ↑ а б в г д е ж Litsky, Frank. (21 травня 1999). Betty Robinson, a Pathfinder In Women's Track, Dies at 87 (англ.). The New York Times. Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 4 травня 2016.
  4. ↑ Porter, David L. Schwartz, Elizabeth Robinson (англ.). American National Biography Online. Архів оригіналу за 31 грудня 2016. Процитовано 4 травня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бетті_Робінсон&oldid=43418525