Координати: 51°06′40″ пн. ш. 17°03′50″ сх. д. / 51.11111° пн. ш. 17.06389° сх. д. / 51.11111; 17.06389

Бидгоська політехніка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

51°06′40″ пн. ш. 17°03′50″ сх. д. / 51.11111° пн. ш. 17.06389° сх. д. / 51.11111; 17.06389

Бидгоська політехніка імені Яна та Єнджея Снядецьких

PBS
Типдержавний
Країна Республіка Польща
РозташуванняБидгощ, Польща Польща
Назва на честьJan and Jedrzej Sniadeccyd
Засновано1951
Ректорпроф. Томаш Тополінський
Студентів7 534
ВипускникиCategory:Alumni of the University of Technology and Life Sciences in Bydgoszcz
Штаб-квартираБидгощ
Адресаul. Al. prof. S. Kaliskiego, 7
85-796 Bydgoszcz
Сайтwww.utp.edu.pl
Мапа
CMNS: Uniwersytet Technologiczno-Przyrodniczy in Bydgoszcz у Вікісховищі

Бидгоська політехніка імені Яна та Єнджея Снядецьких (пол. Politechnika Bydgoska im. Jana i Jędrzeja Śniadeckich) — природничий заклад вищої освіти у польській Бидгощі, заснований у 1951 році.

Заснований у 1951 році як Сільськогосподарська академія. З часу заснування пережив ряд реорганізацій:

  • 1951—1964: Вечірня інженерна школа з двома факультетами — механічний та хімічний;
  • 1964—1974: Вища інженерна школа, що забезпечувала навчання на чотирьох технічних факультетах у денній, вечірній та заочній системах навчання;
  • 1974—2006: Технічна та сільськогосподарська академія, після приєднання до вищої інженерної школи з бидгощським відділенням Природничого університету у Познані;
  • 2006—2021: Технологічно-природничий університет імені Яна та Єнджея Снядецьких у Бидгощі;
  • з 2021: Бидгоська політехніка імені Яна та Єнджея Снядецьких[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Згідно Постанови Президії уряду Польщі від 23 червня 1951 року створено Вечірню інженерну школу, як запрацювала 10 січня 1952 року у складі двох факультетів[2]:

У 1957 році хімічний факультет був ліквідований. У 1959 році здійснено спроби перетворення школи на інженерну школу. У квітні 1961 року за домовленістю з Міністерством зв'язку було створено відділ зв'язку. 1 лютого 1962 року там розпочали навчання перші 104 співробітники Міністерства зв'язку з усіх регіонів Польщі[2].

12 вересня 1964 року згідно Постанови Ради Міністрів вечірня школа перетворена на Вищу інженерну школу з правом здійснювати інженерну освіту в денній та заочній формах[2].

У 1964 році створено факультет телекомунікацій та електротехніки (на базі факультету телекомунікацій), а в 1965 році — загальнотехнічний факультет, який працював за 2 напрямками підготовки: механічним та електричним. На заочному та вечірньому навчанні було 4 напрямки підготовки: механіка, хімія, електротехніка та будівництво[3]. У травні 1966 року хімічно-технологічний факультет був відновлений та з 1973 року отримав право набору студентів на денну магістерську освіту. Аналогічним шляхом йшов відділ цивільного будівництва, створений у 1967 році з двома напрямками підготовки: містобудування та промислове будівництво, дорожнє та вуличне будівництво.[2].

Згідно Закону про вищу освіту 1968 року вищі інженерні школи прирівнювались до академічних шкіл. У 1971–1974 роках школа отримала право на проведення магістерських досліджень у галузі цивільного будівництва, механічних технологій, телекомунікацій, хімічної технології та електротехніки[3].

Паралельно з розвитком технічних досліджень у середині 1960-х років у Бидгощі була створена філія сільськогосподарської школи в Познані[3]. У 1972 році сільськогосподарська школа у Познані була перетворена на сільськогосподарський університет, і в той же час філія цього університету в Бидгощі отримала статус незалежної організаційної одиниці як сільськогосподарський відділ із зоотехнічним відділом[2].

У 1974 році філія сільськогосподарського університету у Познані ввійшла до структури інженерної академії у Бидгощі[2].

У 1975 році сільськогосподарський факультет першим в академії отримав право на надання докторських ступенів. У 1978 році таке право отримав факультет тваринництва. У 1977 році у Влоцлавку було створено перший консультаційний відділ поза межами школи[2].

У 1987 році в академії організовано перший Національний симпозіум з питань телекомунікацій, який у наступні збирав кілька сотень фахівців у галузі телекомунікацій.

У 1990-х роках кількість напрямів підготовки значно збільшилася, і окремі факультети отримали право на надання докторських ступенів (1993 — Машинобудівний факультет, 1998 — Факультет телекомунікацій та електротехніки, 1999 — Факультет цивільного та екологічного машинобудування, 2003 — Факультет хіміко-технологічної та інженерної) та ступеня доктора габілітованого (1998 — факультет зоотехніки, 2002 — факультет машинобудування). У 2000 році кількість напрямків підготовки становила 14, спеціальностей 37[2].

У 2005 році наглядова рада академії прийняв резолюцію про перетворення академії на Технологічно-природничий університет імені Яна та Єнджея Снядецьких у Бидгощі. 15 жовтня 2006 року Сейм прийняв Акт про надання нових імен певним державним академічним університетам. 30 жовтня 2006 року Президент Лех Качинський урочисто підписав цей акт у актовій залі університету[4].

У лютому 2021 р. Серед викладачів університету відбувся референдум щодо його перетворення і перейменування в Бидгоську політехніку імені Яна та Єнджея Снядецьких; цю концепцію підтримала переважна більшість виборців (83,2 % з явкою 75 % серед викладачів академії та 60 % серед інших працівників університету). 26 лютого 2021 р. Міністр освіти і науки схвалив заяву та надав їй статус законопроєкту. 6 квітня 2021 р. відповідний законопроєкт був прийнятий Постійною комісією Ради Міністрів, а 28 квітня 2021 р. Радою Міністрів. Відповідний акт був прийнятий Сеймом 20 травня 2021 р. та підписаний Президентом Республіки Польща 24 червня 2021 р.[5]

Структура

[ред. | ред. код]

У структурі університету працює 7 факультетів та 1 інститут:

Ректори

[ред. | ред. код]
  • проф. Ернест Пішингер (1951–1967)
  • проф. Юзеф Сломінський (1967–1971)
  • проф.Станіслав Келян (1971-1974)
  • проф. Єжи Бошак (1974–1977), (1977–1981)
  • проф. СТаніслав Грабарчик (1981–1982)
  • проф. Юзеф Салацінський (1982–1984)
  • проф. Войцех Цешля (1984–1987), (1987–1990)
  • проф. Юзеф Шаля (1990–1993)
  • проф. Єжи Пончковський (1993–1996)
  • проф. Януш Семпрух (1996–2002)
  • проф. Збігнєв Скіндер (2002–2008)
  • проф. Антоній Бакалюк (2008–2016)
  • проф. Томаш Тополінський (з 1 вересня 2016).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Był UTP, a teraz będzie PBŚ. Dlaczego taka nazwa Politechniki Bydgoskiej?. Архів оригіналу за 29 вересня 2021. Процитовано 30 серпня 2021.
  2. ↑ а б в г д е ж и Historia szkolnictwa wyższego w Bydgoszczy. Praca zbiorowa pod red. Zygmunta Mackiewicza. Bydgoskie Towarzystwo Naukowe. Bydgoszcz 2004. ISBN 83-917322-7-4
  3. ↑ а б в Bednarski Henryk: Szkolnictwo wyższe i środowisko naukowe, [w.] Bydgoszcz wczoraj i dziś 1945–1980, praca zbiorowa pod red. Stanisława Michalskiego. Bydgoskie Towarzystwo Naukowe. Państwowe Wydawnictwo Naukowe Warszawa-Poznań 1988, s. 215–224
  4. ↑ Ustawa z dnia 18 października 2006 r. o nadaniu nowych nazw niektórym publicznym uczelniom akademickim[недоступне посилання] Dz.U. 2006 nr 202 poz. 1483
  5. ↑ Politechnika Bydgoska powołana. Jest podpis prezydenta Andrzeja Dudy.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бидгоська_політехніка&oldid=41401755