Боровик Євген Станіславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Боровик Євген Станіславович
Народився11 (24) квітня 1915
Петроград, Російська імперія
Помер7 лютого 1966(1966-02-07) (50 років)
Харків, Українська РСР, СРСР
ПохованняМіське кладовище № 2
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьфізик, викладач університету
Галузьфізика
Alma materЛенінградський індустріальний інститут (1937)
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук (1955)
Вчене званняпрофесор[d]
Науковий керівникЛазарєв Борис Георгійович
ЗакладХНУ ім. В. Н. Каразіна і ННЦ ХФТІ
ЧленствоАН УРСР

Євге́н Станісла́вович Боровик (24 квітня 1915, Петроград — 7 лютого 1966, Харків) — український фізик, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Петрограді, де 1937 закінчив Ленінградський політехнічний інститут. З 1945 — старший науковий співробітник Фізико-технічного інституту АН УРСР (Харків) і одночасно професор Харківського державного університету. 1961 — член-кореспондент АН УРСР[1][2]. Учень професора Бориса Лазарєва.

Раптово помер у 50-річному віці 7 лютого 1966 року. Похований на харківському міському кладовищі № 2.

Родина

[ред. | ред. код]

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Досліджував теплопровідність зріджених газів у широкому інтервалі температур і тисків, поведінку електронів у металах під впливом потужних електричних і магнітних полів.

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Б. Г. Лазарев (2004). Боровик Євген Станіславович. Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 14 серпня 2020.
  2. Боровик Євген Станіславович (24.04.1915 - 7.02.1966). Національна академія наук України. Архів оригіналу за 13 червня 2021.
  3. БОРОВИК Евгений Станиславович. Объединение учителей Санкт-Петербурга. Архів оригіналу за 29 листопада 2020.