Браян Іно
| Брайан Іно | |
|---|---|
| англ. Brian Eno англ. Brian Peter George St John le Baptiste de la Salle Eno | |
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | англ. Brian Peter George Eno англ. Brian Peter George St. John le Baptiste de la Salle Eno |
| Дата народження | 15 травня 1948 (76 років) |
| Місце народження | Мелтон, Саффолк, Англія |
| Роки активності | 1970-дотепер |
| Громадянство | .svg?lang=uk){kind=small} Велика Британія |
| Віросповідання | атеїзм[1] |
| Професія | Музикант, продюсер, композитор, художник, саунд-дизайнер, активіст |
| Освіта | Університет Саутгемптона, Школа мистецтв Вінчестераd і Коледж святого Йосифа, Іпсвічd |
| Інструменти | Клавішні, синтезатор, вокал, бас-гітара, гітара |
| Жанр | Ембієнт, артрок, електронна музика, мінімалізм, поп |
| Magnum opus | Another Green World |
| Псевдоніми | Eno |
| Колективи | Scratch Orchestra, Portsmouth Sinfonia, Roxy Music, Fripp & Eno, 801, Harmonia 76 |
| Членство | Fripp & Enod і Roxy Music |
| Лейбл | Island, Polydor, E.G., Obscure, Opal, Virgin, Astralwerks, All Saints, Rykodisc, Warner Bros., Warp |
| Нагороди | |
| Брати, сестри | Roger Enod |
| brian-eno.net | |
 Файли у Вікісховищі | |
Браян Іно (англ. Brian Peter George St. Jean le Baptiste de la Salle Eno, 15 травня 1948 року, Мелтон, Саффолк, Англія) — англійський музикант, композитор, продюсер і художник. Найбільш відомий своїм новаторським внеском в ембієнт та електронну музику, а також продюсуванням, записом і написанням творів у жанрі рок і попмузики.
Народився в містечку Вудбридж, розташованому в Саффолку, Англія, 15 травня 1948 року. При хрещенні йому було дане ім'я Браян Пітер Джордж Сент-Джон Ле Баптист де Ла Салле Іно.
До 16 років Браян навчався у Коледжі Святого Йосипа, що належав чернечому католицькому ордену «De La Selle». Після коледжу Браян вступив у Іпсвічську школу мистецтв. Як незабаром з'ясувався, випадково зроблений вибір виявився вдалим. Школа була заснована просвітителем Роєм Ескотом і помітно виділялась серед інших англійських шкіл: практика викладання була спрямована на саморозвиток і розширення способів сприйняття, ніж на якісь спеціальні технічні дисципліни. Браян, що почував потребу у творчій самореалізації і не бажав ставати офісним працівником, почував себе в потрібному місті — «замість того, щоб просто сидіти й малювати, ми вчилися знаходити себе в гарячих дискусіях і різних проектах, спрямованих на самопізнання й самозбагнення». Великий вплив у цей період життя на Іно зробив художник й музикант Том Філіпс. У ті два роки, що там учився Іно, школу відвідав знаменитий композитор-авангардист Корнеліус Кард'є, він зацікавив Брайана музикою мінімалістів і музичними експериментами. В 1965 році Іно залишив Іпсвіч і перевівся до Вінчестерської школи мистецтв. Це був традиційний заклад, у якому експерименти доводилося тримати в таємниці, через що більшість студентів вважали Іно трохи дивним. Викладачі, що вважали Іно талановитим і розумним парубком, прагнули відговорити його від занять «дурницями» й обрати щось серйозне. Однак, Іно разом зі своїми однокурсниками й гітаристом Ентоні Грефтоном засновує групу «Maxwell Demon». Записана на Різдво пісня «Ellis B. Compton Blues» на довгий час залишалась єдиною піснею Іно.
На початку 1970-х Браян Іно розпочинає свою кар'єру клавішником і фахівцем зі звукових ефектів у групі Roxy Music. Згодом, крім сольної діяльності, співпрацював з такими музикантами й групами, як U2, Talking Heads й Девід Бірн, Девід Бові, Філіп Ґласс, Роберт Фріпп, Елвіс Костелло, Кейл Джон, Ніко, Звуки Му, Genesis, Cluster та ін. Іно також написав звукове оформлення запуску операційної системи Windows 95.
- «Here Come The Warm Jets» (1973)
- «Taking Tiger Mountain (By Strategy)» (1974)
- «Another Green World» (1975)
- «Discreet Music» (1975)
- «Before and After Science» (1978)
- «Music for Films» (1978)
- «Ambient #1 / Music for Airports» (1978)
- «Ambient #4 / On Land» (1982)
- «Apollo: Atmospheres and Soundtracks» (1983)
- «Thursday Afternoon» (1985) (саундтрек до відеоролика художньої галереї)
- «The Shutov Assembly» (1990)
- «Nerve Net» (1992)
- «Neroli» (1993)
- «The Drop» (1997)
- «Another Day on Earth» (13 червня 2005, Hannibal Records)
- «Drums Between the Bells» (4 липня 2011) разом з Rick Holland
- Дэвид Квонтик. Brian Eno: во главе стаи эмбиентов // «ЭНск» (Новосибирск). — 1994. — №2 (38). — С. 8.(рос.)
- Матиас Бичюлис. Звучная тишина // «Экзотика» (Москва). — № 2 (1994). — С. 11-13.(рос.)
- (англ.) EnoShop [Архівовано 24 травня 2022 у Wayback Machine.] — інтернет-магазин, що продає записи й інші творчі продукти Брайана Іно.
- (англ.) Enoweb [Архівовано 13 травня 2015 у Wayback Machine.] — сайт присвячений творчості Браяна Іно.
|
Це незавершена стаття про британського музиканта чи музикантку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |