Білл Барілко
Білл Барілко | |
---|---|
Народився | 25 березня 1927 Тіммінс |
Помер | 26 серпня 1951 (24 роки) Онтаріо, Канада |
Зріст | 180 см |
Вага | 82 кг |
Позиція | крайній нападник |
Кидок | правий |
Проф. клуби | «Торонто Мейпл-Ліфс» |
Ігрова кар'єра | 1945 — 1951 |
Білл Барілко (англ. Bill Barilko, нар. 25 березня 1927, Тіммінс — пом. 26 серпня 1951, Кокран) — канадський хокеїст, що грав на позиції крайнього нападника.
Володар Кубка Стенлі.
Білл народився в сім'ї українського походження, в нього також був брат Алекс та сестра Енн.[1]
Хокейну кар'єру розпочав 1943 року.
Усю професійну клубну ігрову кар'єру, що тривала 7 років, провів, захищаючи кольори команди «Торонто Мейпл-Ліфс».
Загалом провів 299 матчів у НХЛ, включаючи 47 ігор плей-оф Кубка Стенлі.
- Володар Кубка Стенлі в складі «Торонто Мейпл-Ліфс» — 1947, 1948, 1949, 1951.
- Учасник матчу усіх зірок НХЛ — 1947, 1948, 1949.
Сезон | Клуб | Ліга | Регулярний сезон | Плей-оф | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
І | Г | П | О | ШХ | І | Г | П | О | ШХ | |||
1943–44 | Holman Pluggers | ПОХА | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — |
1944–45 | «Тіммінс Канадіанс» | ПОХА | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — |
1944–45 | Porcupine Combines | ПОХА | — | 3 | 2 | 5 | 8 | — | — | — | — | — |
1945–46 | «Голлівуд Вулвс» | ТХЛ | 38 | 4 | 5 | 9 | 103 | 12 | 2 | 3 | 5 | 26 |
1946–47 | «Торонто Мейпл-Ліфс» | НХЛ | 18 | 3 | 7 | 10 | 33 | 11 | 0 | 3 | 3 | 18 |
1946–47 | «Голлівуд Вулвс» | ТХЛ | 47 | 9 | 2 | 11 | 69 | — | — | — | — | — |
1947–48 | «Торонто Мейпл-Ліфс» | НХЛ | 57 | 5 | 9 | 14 | 147 | 9 | 1 | 0 | 1 | 17 |
1948–49 | «Торонто Мейпл-Ліфс» | НХЛ | 60 | 5 | 4 | 9 | 95 | 9 | 0 | 1 | 1 | 20 |
1949–50 | «Торонто Мейпл-Ліфс» | НХЛ | 59 | 7 | 10 | 17 | 85 | 7 | 1 | 1 | 2 | 18 |
1950–51 | «Торонто Мейпл-Ліфс» | НХЛ | 58 | 6 | 6 | 12 | 96 | 11 | 3 | 2 | 5 | 31 |
Усього в НХЛ | 252 | 26 | 36 | 62 | 456 | 47 | 5 | 7 | 12 | 104 |
26 серпня 1951 Білл разом зі своїм стоматологом Генрі Хадсоном на гідроплані Fairchild 24 вирушив на риболовлю на річку Сіл у провінції Квебек. На зворотному шляху одномоторний літак зник. Одинадцять років потому, 6 червня 1962, пілот вертольота Рон Бойд виявив уламки літака близько 100 кілометрів (62 милі) на північ від містечка Кокрейн, Онтаріо. Причиною аварії було визнано недосвідченість пілота, погану погоду та перевантаження літака. Слід зазначити, що «Торонто Мейпл-Ліфс» виграв Кубок Стенлі в тому році після того, як не вигравав його протягом одинадцяти років, після зникнення Білла.[2]
У гурту The Tragically Hip є хіт «Fifty-Mission Cap» присвячений Біллу Барілко, який забив вирішальний гол у фіналі Кубку Стенлі 1951 року.[3]
- ↑ Hornby, Lance (20 квітня 2011). The legend of Bill Barilko. The Toronto Sun. Архів оригіналу за 22 квітня 2011. Процитовано 20 квітня 2011.
- ↑ Maple Leafs History: 1960s. Maple Leaf Sports & Entertainment. Архів оригіналу за 18 серпня 2007. Процитовано 1 серпня 2007.
- ↑ Watching Canada’s Biggest Rock Band Say a Dramatic Goodbye. The New Yorker. 20 серпня 2016. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 22 серпня 2016.
- Білл Барілко на сайті Легенди хокею (англ.)
- Білл Барілко на сайті The Internet Hockey Database (англ.)