Велика шахівниця
| Автор | Збігнєв Бжезінський |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | The Grand Chessboard: American Primacy and Its Geostrategic Imperatives |
| Країна | США |
| Мова | англійська |
| Тема | геополітикаміжнародні відносини |
| Видано | 1997 |
| ISBN | 0-465-02725-3 |
«Велика шахівниця: панування Америки і її геостратегічні імперативи» (англ. The Grand Chessboard: American Primacy and Its Geostrategic Imperatives) — найвідоміша книга, написана Збігнєвом Бжезинським, американським політологом, соціологом і державним діячем та концепція. Автор присвятив її своїм учням, щоб допомогти їм формувати світ майбутнього. Книга, що містить багато карт, розділена на 7 розділів, у кожному з яких розглядається геополітично відокремлена, ключова область земної кулі. Книга опублікована англійською мовою в 1997 році та в польському перекладі в 1998 році.
Книга є роздумами про геополітичну могутність США і про стратегії, завдяки яким ця могутність може бути реалізована у XXI столітті.
Найбільшу увагу Бжезинський зосереджує на геополітичній стратегії США щодо Євразії. Бжезинський вважає, що верховенство на Євразійському континенті фактично є верховенством у всьому світі, і вважає найважливішими стратегічними цілями США — поширити свій вплив у Центральній Азії і на пострадянському просторі (в першу чергу на Росію, що займає найбільшу площу цього простору).
Бжезинський є послідовником засновника сучасної англо-саксонської геополітики Маккіндера, тобто розглядає політику з точки зору протиборства цивілізації моря (США, Велика Британія) і цивілізації суші.
Книгу критично оцінили The New York Times, Kirkus Reviews, Foreign Affairs, та інші видання.
Джерела концепції великої шахової дошки включають [1]:
- Доктрина Альфреда Мегена, "навалізм", згідно якої основою влади є флот і контроль узбережжя. Підкреслює важливість основних районів Азії [2] ;
- Теорія Гелфорда Джон Маккіндера, який вважав, що епоха морської могутності закінчилася. Ключовою територією є Гартленд, що складається з територій Центральної та Східної Азії, воротами до яких є території Центральної та Східної Європи ;
- Теорія Ніколаса Спайкмена, який вважав, що найважливішим є т. зв Рімленд – узбережжя Євразії, який є буфером між сухопутними та морськими державами.
Площа великої шахівниці :
- Євразійський простір
- він містить 2 з 3 ключових регіонів земної кулі
- виробляє 60% світового ВВП
- має ¾ відомих у світі ресурсів енергетичної сировини
- Тут проживає 75% населення світу
- є воротами до Африки та Австралії
- Євразійська шахівниця
- Західна зона
- Південний район
- Східна зона
- Центральний район
- Периферії є ключовими: Південно-Східна Азія та Європа
- Найбільшу геополітичну загрозу створить злиття Центру з іншим регіоном
Поверхня глобуса являє собою ігрове поле – шахівницю. У грі беруть участь гравці різного статусу :
- Єдиний світовий гегемон (наддержава) - США;
- Активні глобальні гравці на шахівниці – країни, які завдяки своїй могутності можуть і хочуть трансформувати існуючий геополітичний порядок настільки, щоб він впливав на політику Сполучених Штатів. Вони проводять віддану багатовимірну політику, сміливо формулюють свої цілі та стають ідеологічно заангажованими. До них належать Франція, Німеччина, Росія, Китай, Індія;
- Дуже важливі країни, але неактивні на міжнародній арені: Велика Британія, Японія, Індонезія;
- Критично геополітично важливі країни – т. зв геополітичні опори: Україна, Азербайджан, Південна Корея, Туреччина, Іран. Їх статус визначається географічним положенням і сировинними ресурсами;
- Можна навести переконливі аргументи, що геополітичними опорами також можуть бути Тайвань , Таїланд і Пакистан , можливо також Казахстан і Узбекистан .
Головними фігурами шахівниці, на думку Бжезинського, виступають Росія, Німеччина, Франція, Китай та Індія. Ці великі держави мають власні амбіції і їх інтереси можуть зіткнутися з інтересами США. Американська могутність у Євразії має покласти край амбіціям цих країн. Геополітичною метою США є контроль над Євразією, щоб не допустити на політичній арені суперників, здатних кинути виклик Америці. Євразія, що займає ключове положення в світі, є головним геополітичним надбанням Америки.
Україна
Автор підкреслює особливе значення території України в цій геополітичній грі і обґрунтовує важливість відриву її від всього російського для збереження однополярного світу з гегемонією США:
|
Найбільш турбуючим моментом стала втрата України. Поява незалежної держави України не тільки змусила всіх росіян переосмислити характер їхньої власної політичної та етнічної ідентичності, але й позначила велику геополітичну невдачу російської держави. Зречення від більш ніж 300-річної російської імперської історії означало втрату потенційно багатої індустріальної та сільськогосподарської економіки і 52 млн. осіб, етнічно і релігійно найбільш тісно пов'язаних з росіянами, здатних перетворити Росію на дійсно велику і впевнену в собі імперську державу. Незалежність України також позбавила Росію її панівного положення на Чорному морі, де Одеса служила життєво важливим портом для торгівлі з країнами Середземномор'я і всього світу в цілому... ...без України з її 52-мільйонним слов'янським населенням будь-яка спроба Москви відтворити євразійську імперію сприяла б, судячи зі всього, тому, що на гордій самоті Росія опинилася вплутаною в затяжні конфлікти з неслов'янськими народами, повсталими на захист своїх національних і релігійних інтересів; Чечня є, ймовірно, просто першим тому прикладом. Більш того, беручи до уваги зниження рівня народжуваності в Росії і буквально вибух народжуваності в республіках Середньої Азії, будь-яка нова Євразійська держава, що базується виключно на владі Росії, без України неминуче з кожним роком ставатиме дедалі менш європейською і дедалі більш азійською. | 
|
- Збіґнєв Бжезінський. Велика шахівниця. Американська першість та її стратегічні імперативи. / З англ. перекл. Олена Фешовець. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000.
- Бжезинский. Великая шахматная доска (аудиокнига) [Архівовано 16 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
|
Це незавершена стаття про книгу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Jakub Wilk: Zbigniew Brzeziński (1928-2017). In memoriam | Geopolityka.net - polski portal o geopolityce (pl-PL) . 10 червня 2017. Процитовано 5 червня 2024.
- ↑ Mahan, Alfred T. (1987). The influence of sea power upon history 1660-1783. New York: Dover. ISBN 978-0-486-25509-5.