Грузинський національний легіон
| Грузинський національний легіон | |
|---|---|
| груз. ქართული ლეგიონი | |
 Шеврон | |
| На службі | квітень 2014 року — квітень 2024 року |
| Країна |  Україна |
| Вид |  Збройні сили |
| Тип | сили спеціальних операцій |
| Роль | штурмовий підрозділ, спеціальні операції, родвідка, диверсії |
| Чисельність | 500-700 [1][2] |
| У складі |  |
| Війни/битви | Російсько-українська війна |
| Вебсайт | georgianlegion.com.ua |
| Командування | |
| Поточний командувач | Мамука Мамулашвілі |
| Перший заступник | Леван Піпія |
Медіафайли на Вікісховищі | |
Грузинський національний легіон (груз. ქართული ლეგიონი, трансліт. картулі леґіоні) — добровольчий військовий підрозділ, заснований в квітні 2014 року добровольцями-грузинами, для виконання бойових завдань із відсічі збройної агресії проти України у зоні ведення бойових дій. Підрозділ став першим офіційним підрозділом із іноземців у складі Збройних сил України.[3]
З квітня 2024 року у складі Збройних сил України не існує єдиного підрозділу з назвою «Грузинський національний легіон». Проте, колишні бійці легіону продовжують виконувати бойові завдання у складі різних підрозділів окремих родів військ і сил Збройних сил України. Попри відсутність формальної організаційної структури, ветерани «Грузинського національного легіону» зберігають міцні зв'язки, об'єднані спільною мотивацією та ідеалами боротьби за свободу та територіальну цілісність України.[4]
Перший військовий квиток був виданий командиру легіону, громадянину Грузії — Мамуці Мамулашвілі.
Ініціатором та засновником легіону є Командир — Мамука Мамулашвілі.
— говорить Мамука Мамулашвілі.Українці свого часу у 90-х роках дуже сильно допомагали Грузії у боротьбі з окупаційними військами Росії під час Абхазького конфлікту. Україна була єдиною країною, яка відкрито допомагала Грузії у протистоянні з Росією. Вважаю, що це обов’язок кожного грузина прийти та допомогти Україні. Тому те, що ми тут зовсім не дивно. Наприклад, зараз зі мною воює мій друг, якого українські військові врятували у Грузії, коли йому було шість років. Ми тут тому, що це та лінія фронту, де проходить межа свободи та незалежності, як України, так і Грузії. Це чергова лінія військового зіткнення двох різних ідеологій, війна двох світів. Це не просто війна за свободу та незалежність, це війна проти російського середньовічного мракобісся, невігластва та імперського псевдовеличчя,
У квітня 2014 року, відразу після початку російської агресії на Донбасі, Мамука зібрав земляків, що мали бойовий досвід у бойових діях, і приїхав до України. Був створений бойовий підрозділ із назвою «Грузинський Національний Легіон». З перших днів війни воювали практично на всіх ділянках фронту.[5]
Легіон має диверсійно-розвідувальний характер, також займається інструктажем та тренуванням українських військовиків. Взаємодіє із ЗСУ та МВС України. Також неодноразово брали участь і в позиційних боях. Після офіційного приєднання до Збройних Сил України, бійці Грузинського Національного Легіону виконують бойові завдання відповідно до наказів та розпоряджень українського командування. До офіційного приєднання до ЗСУ служба в легіоні відбувалася виключно на волонтерських засадах.
Спочатку в легіоні служили виключно грузини, після приєднання до ЗСУ служать добровольці інших національностей, які проходять ретельний відбір (32+ національностей, 2500+ бійців особового та офіцерського складу), Грузинський Національний Легіон - найбільше іноземне професійне військове формування в Збройних Силах України.
Легіон активно брав та бере участь у боях на Україні, зокрема під Києвом, у Гостомелі, Ірпені та Маріуполі.У перший день повномасштабного вторгнення першими зустріли гелікоптери з російським десантом у аеропорту Гостомеля, тим самим розвалили план взяття Києва — на самому його початку. Крім того, бійці легіону захищали міста Попасна і Бахмут. Відзначається участь легіону у створенні нових моторизованих спец-підрозділів з танками T-72M1 з Польщі, та проведенні інструкторсько-методичних занять для Тероборони України та міста Київ, за місяці до повномасштабного вторгнення і до тепер. На базі Грузинського Легіону відкрито декілька освітніх, необхідних в цей час — підготовчих програм, де окрім інструкторів власних від початку, також задіяні більше 20 інструкторів НАТО.
24 лютого 2016 бійці легіону були переведені в 3-тю роту 25 батальйон «Київська Русь» 54-ї ОМБр Збройних Сил України.
У 2018 році, коли Грузинський національний легіон заявив про вихід з 54 бригади, у ЗСУ зазначали, що окремого підрозділу з такою назвою не існувало. Натомість іноземці-добровольці несли службу в різних підрозділах бригади.[6]
З квітня 2024 року бійці Легіону служать в різних підрозділах Збройних сил України, хокрема і в Силах спеціальих операцій ЗСУ.[7]
У серпні 2024 стало відомо, що Грузинський легіон бере участь в боях в Курській області [8].
- 19 грудня 2014 — поблизу села Старий Айдар (Луганська область) загинув Алєко Григолашвілі.
- 2 липня 2015 — біля Маріуполя загинув Коте Лашхія.
Від початку російського вторгнення в Україну, за 2022 рік загинуло 30+ воїнів «Грузинського легіона»[9].
На шевроні легіону – вовча голова з червоними очима, на лобові вовка повна карта Грузії, що включає Абхазію та Осетію. Вовча голова символізує грузинську націю (у дохристиянські часи перси називали грузинів «гюрджи», що перекладається як «вовк»). На фоні — жовто-блакитний щит. Розробники Мамука Мамулашвілі та Алєко Григолашвілі (один із перших, хто загинув на Сході України).
Легіон мав від початку та має значний вплив на перебіг бойових подій в Україні, демонструючи мужність, справжній героїзм та рішучість своїх бійців у боротьбі за суверенітет та територіальну цілісність України.Під його патронатом також створюється "Дитяча військова академія", метою якої є підготовка підлітків до обставин та сучасних умов війни по всіх регіонах та школах України. Легіон першим почав проводити професійний військовий рекрутинг, залучаючи все більше професійних бійців з усього світу до лав Збройних Сил України та інших спеціалістів до професійних відомств ВПК України. Цей огляд бойового шляху Грузинського національного легіону з 2014 року до сьогодення відображає його важливу роль у сучасних конфліктах на території України, а також його внесок у загальну боротьбу за свободу та незалежність.
- ↑ Band of others: Ukraine’s legions of foreign soldiers are on the frontline [Архівовано 24 березня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Georgia mourns two fighters killed in Ukraine [Архівовано 3 травня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Командир «Грузинського легіону» про бюрократію у ЗСУ, полон та умови поразки Росії
- ↑ У Силах оборони кажуть, що «Грузинський національний легіон» не є окремим підрозділом
- ↑ За словами командира підрозділу, Грузинський легіон створений у квітні 2014 рок
- ↑ У Силах оборони кажуть, що «Грузинський національний легіон» не є окремим підрозділом
- ↑ У Силах оборони кажуть, що «Грузинський національний легіон» не є окремим підрозділом
- ↑ Югоосетинских и абхазских добровольцев перебросили в Курскую область.
- ↑ Lasha Rukhaia. Facebook (укр.). Процитовано 4 грудня 2022.
- Potočňák, Adam; Mareš, Miroslav (2019). Georgian Foreign Fighters in the Conflict in Eastern Ukraine, 2014–2017. The Journal of Slavic Military Studies. 32 (2): 159—177. doi:10.1080/13518046.2019.1618583. ISSN 1351-8046.
- Война с грузинским акцентом. В Башкировку из зоны АТО вышел «Грузинский легион» [Архівовано 2 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Легіон з вовком на шевроні [Архівовано 18 червня 2017 у Wayback Machine.] // glavnoe.ua, 2017
- ГРУЗИНИ ЗА УКРАЇНУ-НАЙЖОРСТКІШИЙ ПІДРОЗДІЛ ЗСУ // pressing.ua, 2022
| Підрозділи |  | |
|---|---|---|
| Регіональні центри РЕР | ||
| Навчальні частини | ||
| Закордонні добровольці | ||
| Колишні частини ГУР | ||
.svg?lang=uk)
