Гюстав Шарпантьє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гюстав Шарпантьє
фр. Gustave Charpentier
Народився25 червня 1860(1860-06-25)[4][5][…]
Дьєз, Гранд-Ест[1][6]
Помер18 лютого 1956(1956-02-18)[1][2][…] (95 років)
Париж, Франція[1][6]
ПохованняПер-Лашез
Країна Франція
Місце проживанняПариж
Діяльністькомпозитор, диригент, письменник
Alma materПаризька вища національна консерваторія музики й танцю
ВчителіEmile Pessardd
Знання мовфранцузька[7][8]
ЧленствоАкадемія красних мистецтв Франції (18 лютого 1956)[9]
Напрямоккласична музика
Жанропера і класична музика
Magnum opusLouise[d] і Julien ou La Vie du poèted
Нагороди
IMDbID 0153431

Гюстав Шарпантьє (фр. Gustave Charpentier; 25 червня 1860, Дьєз, Франція — 18 лютого 1956 Париж, Франція) — французький композитор, послідовник натуралістичного руху Еміля Золя, член Інституту Франції (1912).

Біографія

[ред. | ред. код]

Музичну освіту здобув в Паризькій консерваторії, де його педагогами були Ламбер Жозеф Массар (скрипка) і Жуль Массне (композиція). За кантату «Дідона» був удостоєний Римської премії, завдяки чому 1887 — 90 роки провів в Італії. Після перебування в Римі написав симфонічну сюїту «Італійські враження» (1890), на музику якої пізніше, у 1913, був поставлений балет. Надалі жив у Парижі. Вершина творчості композитора — опера «Луїза», за своїм стилем близька традиціям веризму і французької ліричної опери.

Музично-просвітницька діяльність

[ред. | ред. код]

Гюстав Шарпантьє вів інтенсивну музично-просвітницьку роботу. У 1900 він заснував Народну консерваторію (Інститут Мімі Пенсон), в якій дівчата з соціальних низів мали можливість отримати безкоштовну освіту, і став її директором. Був ініціатором створення Народного театру, організатором масових народних музичних свят «Свято коронування Музи», писав до них музику.

Твори

[ред. | ред. код]

Опери

[ред. | ред. код]
  • «Луїза»(1900)
  • «Жульєн, або Життя поета» (1913)

Кантати

[ред. | ред. код]
  • «Дідона» (1887)
  • «До сторіччя Віктора Гюго»(1902)

Оркестрові твори

[ред. | ред. код]
  • Три прелюдії (1885)
  • «Італійські враження», сіюта (1890)

Твори для голосу з фортепіано

[ред. | ред. код]
  • «Квіти зла»(1895)
  • "Поеми для співу (1887—1897)

та ін.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Шарпантье Гюстав // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
  6. ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
  7. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  8. ↑ CONOR.Sl
  9. ↑ www.academiedesbeauxarts.fr

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Гюстав_Шарпантьє