Координати: 51°18′17″ пн. ш. 24°46′34″ сх. д. / 51.30472° пн. ш. 24.77611° сх. д. / 51.30472; 24.77611
Очікує на перевірку

Гішин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Гішин
Дмитрівська церква
Дмитрівська церква
Дмитрівська церква
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Ковельський район
Тер. громада Ковельська міська громада
Код КАТОТТГ UA07060190050062877
Основні дані
Населення 380
Площа 1,51 км²
Густота населення 251,66 осіб/км²
Поштовий індекс 45022
Телефонний код +380 3352
Географічні дані
Географічні координати 51°18′17″ пн. ш. 24°46′34″ сх. д. / 51.30472° пн. ш. 24.77611° сх. д. / 51.30472; 24.77611
Середня висота
над рівнем моря
166 м
Водойми річка Турія
Місцева влада
Адреса ради вул. Шкільна, 5, с. Доротище, Ковельський р-н, Волинська обл., 45022
Карта
Гішин. Карта розташування: Україна
Гішин
Гішин
Гішин. Карта розташування: Волинська область
Гішин
Гішин
Мапа
Мапа

CMNS: Гішин у Вікісховищі

Гі́шин — село в Україні, у Ковельській міській громаді Ковельського району Волинської області. Населення становить 380 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Турія.
На схід від села розташований ландшафтний заказник місцевого значення «Прирічний».

Могила невідомих радянських воїнів (на кладовищі)

Історія

[ред. | ред. код]

У 1906 році село Гушин Несухоїзької волості Ковельського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 12 верст, від волості 10. Дворів 62, мешканців 519[1].

Пам'ятка архітектури

[ред. | ред. код]

В селі знаходиться пам'ятка архітектури національного значення — збудована у 1567 році церква святого великомученика Димитрія Солунського (охоронний номер № 1029), яка є найдавнішою пам'яткою дерев'яної архітектури Волині[2][3].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 364 особи, з яких 171 чоловік та 193 жінки.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 381 особа.[5]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 99,74 %
російська 0,26 %

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 13 жовтня 2019.
  2. Офіційний сайт Управління культури і туризму Волинської облдержадміністрації. Пам’ятки містобудування і архітектури Волинської області. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 24 грудня 2011.
  3. Справочник «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР» (том 2 ст.83) [Архівовано 20 березня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]