Девід Ваноул

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Девід Ваноул
Девід Ваноул
Девід Ваноул
Девід Ваноул на чемпіонаті світу 1990 року
Особисті дані
Народження 6 лютого 1963(1963-02-06)
  Редондо-Біч, США
Смерть 15 січня 2007(2007-01-15) (43 роки)
  Солт-Лейк-Сіті, США
Зріст 193 см
Вага 94 кг[1]
Прізвисько Dino[1]
Громадянство  США
Позиція воротар
Юнацькі клуби
1981-1985 США «УКЛА Брюїнз»[en]
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1986–1987 США «Лос-Анджелес Гіт»  ? (?)
1987–1988 США «Вічіта Вінгз»[en]  ? (?)
1988 США «Сан-Хосе Ерсквейкс»  ? (?)
1988–1990 США «Лос-Анджелес Гіт»  ? (?)
1991 США «С.-Ф. Бей Блекгоукс»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1987–1988 США США (ол.) 9 (0)
1986–1989 США США 14 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1995–2000 США «УКЛА Брюїнз»[en] (воротарі)
1995–1999 США «УКЛА Брюїнз» (жін.)[en] (воротарі)
1997–1999 США США U-20 (воротарі)
2000 США США (жін.) (воротарі)
2001–2003 США «Вашингтон Фрідом» (воротарі)
2003 США «Ді Сі Юнайтед» (воротарі)
2004–2006 США «Нью-Інгленд Революшн» (воротарі)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Девід Ваноул (англ. David Vanole, 6 лютого 1963, Редондо-Біч — 15 січня 2007, Солт-Лейк-Сіті) — американський футболіст, що грав на позиції воротаря. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за національну збірну США, у складі якої був учасником чемпіонату світу 1990 року.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 6 лютого 1963 року в місті Редондо-Біч. Закінчив Середню школу Авіейшн[en] у рідному місті, де займався футболом та чотири рази входив до символічної збірної Всеокеанської ліги. У 1981—1985 грав за команду Каліфорнійського університету Лос-Анджелеса «УКЛА Брюїнз»[en], з якою у 1985 році виграв чемпіонат NCAA, перемігши в овертаймі у фіналі команду «Амерікан Іглз»[en] з Американського університету.

Після закінчення університету в Лос-Анджелесі він грав за команду «Лос-Анджелес Гіт» з Західного футбольного альянсу[en], після чого у сезоні 1987/88 грав за футбольну команду «Вічіта Вінгз»[en] у Major Indoor Soccer League, а 1988 році — за «Сан-Хосе Ерсквейкс», який також виступав у Західному футбольному альянсі. Того ж року він повернувся до «Лос-Анджелес Гіт». Цього разу відіграв за команду з Лос-Анджелеса наступні два з половиною сезони своєї ігрової кар'єри.

Завершив ігрову кар'єру у команді «Сан-Франциско Бей Блекгоукс», за яку виступав протягом 1991 року, вигравши Американську професіональну футбольну лігу[en][2][3].

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

5 лютого 1986 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної США в грі проти Канади (0:0).

Також Ваноле провів 4 ігри за олімпійську збірну США, включаючи участь у Панамериканських іграх в 1987 році[4] та Олімпійських іграх 1988 року у Сеулі[5].

30 квітня 1989 року він відбив вирішальний пенальті в компенсований час матчу кваліфікації до чемпіонату світу 1990 року проти Коста-Рики, завдяки чому США змогли перемогти 1:0 і кваліфікуватись у фінальну стадію турніру[6]. Втім на самому чемпіонаті світу 1990 року в Італії Девід наполе не виходив, будучи дублером Тоні Меоли. Натомість на лаві запасних Ваноул сидів, носячи бейсболку з приколотим до неї з прапором США, чим привернув увагу світових ЗМІ[7].

Загалом протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 4 роки, провів у її формі 14 матчів. Також протягом чотирьох років Ваноул виступав за збірну США з футзалу, з якою став бронзовим призером чемпіонату світу з футзалу 1989 року[8].

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

З 1995 року працював тренером воротарів чоловічої та жіночої команди Каліфорнійського університету Лос-Анджелеса «УКЛА Брюїнз»[en]. З 1997 по 1999 рік також працював помічником у молодіжній збірній США U-20.

25 травня 2000 року став тренером воротарів жіночої збірної Сполучених Штатів з футболу[9], а у 2001—2003 роках був тренером жіночої команди «Вашингтон Фрідом».

2003 року повернувся до чоловічого футболу і працював тренером воротарів «Ді Сі Юнайтед», а з 2004 по 2006 рік на цій же посаді працював у «Нью-Інгленд Революшн» під керівництвом тренера Стіва Нікола.

Смерть

[ред. | ред. код]

Раптово помер 15 січня 2007 року на 44-му році життя у місті Солт-Лейк-Сіті. від серцевого нападу: він відпочивав із сім'єю на гірськолижному курорті. У нього залишилися мати, кілька братів і сестер, дружина (Керрі Тетлок, старший директор НБА з питань маркетингу та партнерства) та численні родичі[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Olympedia — 2006.
  2. ↑ The Year in American Soccer — 1991
  3. ↑ USA — A-League (American Professional Soccer League) (RSSSF)
  4. ↑ USA - Details of International Matches 1980-1989. rsssf.com. Архів оригіналу за 9 вересня 2012. Процитовано 21 квітня 2020.
  5. ↑ David Vanole Biography and Statistics. Sports Reference. Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 9 червня 2009.
  6. ↑ Former US keeper Vanole dies at 43. AFP. 17 січня 2007. Архів оригіналу за 9 листопада 2007. Процитовано 9 червня 2009.
  7. ↑ Vanole with his legendary cap. 17 січня 2007. Архів оригіналу за 10 листопада 2007. Процитовано 9 червня 2009.
  8. ↑ USA FIFA Futsal World Cup Netherlands 1989. FIFA.com. 23 вересня 2011. Архів оригіналу за 23 вересня 2011. Процитовано 15 лютого 2022.
  9. ↑ David Vanole Named Goalkeeper Coach for U.S. Women's National Team; Jan Smisek and Janet Rayfield Named as National Staff Coaches. Архів оригіналу за 25 квітня 2012. Процитовано 17 лютого 2012.
  10. ↑ Former US keeper Vanole dies at 43 - FIFA.com. FIFA.com. 4 листопада 2012. Архів оригіналу за 27 червня 2010. Процитовано 15 лютого 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Девід Ваноул на сайті ФІФА (англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Девід_Ваноул&oldid=42967461