Джебраїльський район
Джебраїльський район | |||
---|---|---|---|
(азерб. Cəbrayıl rayonu) | |||
| |||
Адм. центр | Джебраїл | ||
Країна | Азербайджан | ||
Номерний знак | 14 | ||
Офіційна мова | азербайджанська | ||
Населення | |||
- повне | 54 430 | ||
- густота | 51,8 осіб/км² | ||
Етнікон | азербайджанці | ||
Площа | |||
- повна | 1 050 км² | ||
Висота | |||
- максимальна | 434 м | ||
- мінімальна | 434 м | ||
Часовий пояс | UTC+4, влітку UTC+5 | ||
Дата заснування | 1930 | ||
Голова виконавчої влади | Махмуд Ґулієв | ||
Вебсайт | Сайт виконавчої влади району | ||
Код ISO 3166-2 | AZ-CAB | ||
Телефонний код | +994 26[1] | ||
| |||
Джебраїльський район на мапі | |||
| |||
|
Джебраїльський район (азерб. Cəbrayıl rayonu) — адміністративно-територіальна одиниця у південно-західній частині Азербайджанської Республіки, з літа 1993 року до осені 2020 контролювалася невизнаною Нагірно-Карабаською Республікою, що було кваліфіковано резолюціями Радою Безпеки ООН як окупація території Азербайджану вірменами[2][3]. Згідно з адміністративно-територіальним поділом НКР, територія Джебраїльського району входила до складу Гадрутського району.
Адміністративний центр — місто Джебраїл[4].
Район розташований на південному сході Малого Кавказу, на лівому березі річки Аракс і межує на півдні з Іраном, на південному заході — з Зангеланським, на заході — Кубатлинським, на півночі — з Ходжавендським, на сході — з Фізулинським районами. Площа району складає 1050 км², центр району — місто Джебраїл.
У 1841 році територія Джебраїла була підпорядкована Каспійській області з центром у Шамахи, а у 1846 — Шушинському повіту. У 1873 Джебраїл та прилеглі до нього території вийшли зі складу Шушинського повіту, і у складі Єлизаветпольської губернії було утворено Джебраїльський повіт. До цього часу площа повіту складала 2922,6 км², а населення — 66 360 осіб[5]; він охоплював нинішній Джебраїльський, Фізулинський, Ходжавендський, Кубатлинський та Зангеланський райони. У 1905—1918 роках повіт називався Карягинським.
8 серпня 1930 року був створений Джебраїльський район Азербайджанської РСР.
Наприкінці серпня 1993 року у результаті наступу вірменських сил Збройні сили Азербайджану були вимушені залишити територію району, яка досі знаходиться під контролем невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки та адміністративно входить до Гадрутського району НКР[6].
Внаслідок відновлення бойових дій у Карабасі у квітні 2016, під контроль Азербайджану перейшла висота Лала біля села Джоджуґ-Мерджанли. Це єдиний населений пункт району, який фактично контролюється Азербайджаном.[7]
У Джебраїльському районі історично проживали переважно азербайджанці. Це засвідчують усі переписи населення, що проводилися на цій території. Найбільшою національної меншиною у районі традиційно були росіяни.
Нац-сть | 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Азербайджанці | 22 813 | 97,1 % | 25 951 | 98,1 % | 36 735 | 98,7 % | 42 415 | 98,5 % |
Росіяни | 436 | 1,9 % | 196 | 0,7 % | 370 | 1,0 % | 434 | 0,1 % |
Талиші | 11 | 0,1 % | - | 0 % | - | 0 % | - | 0 % |
Лезгини | 15 | 0,1 % | 9 | 0,1 % | 18 | 0,1 % | 33 | 0,1 % |
Вірмени | 157 | 0,7 % | 166 | 0,6 % | 46 | 0,1 % | 41 | 0,1 % |
Грузини | 2 | 0,1 % | 3 | 0,1 % | 6 | 0,1 % | 10 | 0,1 % |
Всього | 23 502 | 100,00 % | 26 377 | 100,00 % | 37 227 | 100,00 % | 43 047 | 100,00 % |
Згідно з останнім переписом населення, проведеним у районі у 1989 році, його населення складало 49159 осіб.[9]
У районі є сировина для виробництва цементу, мармур, залізна руда, також є поклади нафти. До окупації район був важливим центром розведення шовкопряду. Також у районі займались виноробством та шиттям килимів.[10]
- ↑ Şəhərlərarası telefon kodları. Aztelekom MMC. Aztelekom İB. Архів оригіналу за 3 травня 2018. Процитовано 19 серпня 2015.
- ↑ Резолюция № 874 от 14 октября 1993 года
- ↑ Резолюция СБ ООН № 884 от 12 ноября 1993 года
- ↑ Місто знаходиться на території, яку контролює невизнана Нагірно-Карабаська Республіка, і згідно з її адміністративно-територіальним поділом називається Джракан
- ↑ Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 23 квітня 2016.
- ↑ Карабах: хронология конфликта [Архівовано 11 липня 2012 у Archive.is] BBC Russian.
- ↑ Nagorny-Karabakh: le cessez-le-feu globalement respecté entre l'Azerbaïdjan et les séparatistes. Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 23 квітня 2016.
- ↑ Населення Азербайджану [Архівовано 28 березня 2012 у Wayback Machine.] в різні моменти історії
- ↑ Всесоюзний перепис населення [Архівовано 22 грудня 2014 у Wayback Machine.] 1989
- ↑ Cəbrayıl Rayon Məhkəməsi [Архівовано 15 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті jabrayilcourt.gov.az (аз.)
- Джебраїльський район на сайті azerbaijan.az