Очікує на перевірку

Дзенцуджі (Каґава)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дзенцуджі
Прапор
Дзенцуджі (Каґава). Карта розташування: Японія
Дзенцуджі (Каґава)
34°13′42″ пн. ш. 133°47′14″ сх. д.H G O
КраїнаЯпонія Японія
РегіонШікоку
ПрефектураКаґава
Код37204-8
Площа39,88 км²[1]
Населення33 536 осіб
(Станом на 1 липня 2012)
Густота841 осіб/км²
Зв'язокОфіційна сторінка
проєкт

Дзенцу́джі (яп. 善通寺市, ぜんつうじし, МФА[d͡zent͡suːd͡ʑi ɕi̥]?) — місто в Японії, в префектурі Каґава. Розташоване в північно-західній частині префектури. Виникло на основі однойменного середньовічного містечка, що сформувалось довкола буддистського монастиря Дзенцу секти Шінґон. До завершення Другої світової війни місто було одним з центрів Імперської армії Японії.. Отримало статус міста 1954 року. Площа становить 39,88 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 33 536 осіб, густота населення — 841 осіб/км². Основою економіки є сільське господарстворисівництво, вирощування мандаринів, овочівництво, скотарство; хімічна, деревооброна і текстильна промисловість, комерція та туризм.. В місті розташовані монастир Дзенцу, гарнізон і музей Сухопутних Сил Самообоони Японії.

Географія

[ред. | ред. код]
   Дзенцуджі

Дзенцуджі розташоване на північному заході префектури Каґава, у північно-східній частині острова Шікоку. На півдні воно межує із містечками Котохіра й Манно, на півночі — з містом Маруґаме і містечком Тадоцу, а на заході — з містом Мітойо[2][3].

Рельєф Дзенцуджі переважно рівнинний. Місто розташоване в східній частині рівнини Санукі. На півдні пролягають гори Оса, а на заході — гори Хіаґе. Рівнинну частину пронизують з півдня на північ річки Канекура й Хірота[2][3].

Станом на 2012 рік площа Дзенцуджі становила 39,88 км². Місто займає 2,1% площі усієї префектури Каґава. Його протяжність з півночі на південь становила 7,96 км, а з заходу на схід — 8,9 км[2][3]. Станом на 2002 рік близько 40% площі міста складали сільськогосподарські поля і городи, 30% — гірські ліси та водойми, 15% — житлові масиви[3].

Дзенцуджі належить до кліматичної зони Внутрішнього Японського моря. Клімат у місті вологий субтропічний. Зима відносно тепла, літо — спекотне. Середня річна температура — +15,5 °C. Опади часті, особливо влітку. Сніг в рівнинних областях випадає рідко. Середня річна кількість опадів — 978,5 мм[2].

Історія

[ред. | ред. код]
Монах Кукай.

Місто Дзенцуджі виникло на основі стародавнього села, що мало назву На́ка (яп. 仲村, なかむら, МФА[nakamuɾa]). За переказами, у 807813 роках, японський буддистський монах Кукай, патріарх сетки Шінґон, заснував у цьому селі монастир Дзенцу (Дзенцу-джі). Він був споруджений на честь покійного батька Кукая, що був родом з цих місць і мав посмертне ім'я Дзенцу. Відтоді, село стали називати за іменем монастиря Дзенцу — «Дзенцуджі».

Наприкінці 7 — початку 8 століття Дзенцуджі входило до складу повіту Тадо провінції Санукі. У 14 столітті ним керував самурайський рід Хосокава, що 1364 року спорудив поблизу села замок Амаґірі. У 16 столітті Дзенцуджі перейшов під керівництво роду Каґава, який був володарем західної частини провінції Санукі.

Протягом 16021871 років примонастирське поселення Дзенцуджі входило до складу автономного уділу Маруґаме. Цей уділ почергово керувався трьома самурайськими родами — Ікома, Ямадзакі та Кьоґоку. Частина територій майбутнього міста перебували під контролем сусіднього уділу Такамацу. Деякі землі належали монастирю Дзенцу.

15 лютого 1890 року, згідно з новим адміністративним поділом Японії, поселення Дзенцуджі отримало статус села [4]. Воно розташовувалося в повіті Тадо префектури Каґава. 1 квітня 1899 року повіт Тадо обєднався із сусіднім повітом Нака, утворивши новий повіт Накатадо. В результаті село було перепідпорядковане цьому повіту.

З 1898 року Дзенцуджі стало місцем постійної дислокації 11-ї дивізії Імперської армії Японії. Її першим командиром став Нокі Маресуке, майбутній герой російсько-японської війни. За його наказом в селі були споруджені штаб дивізії, казарми та арсенал в європейському стилі. Протягом першої половини 20 століття Дзенцуджі був перетворений на «військову столицею» усього острова Шікоку. Після Другої світової війни в ньому дислокуються частини Сухопутних Сил Самооборони Японії[2][5].

3 листопада 1901 року на базі сіл Дзенцуджі, Йошіда й Асано було засновано містечко Дзенцуджі[6]. 31 березня 1954 року воно об'єдналося із селами повіту Накатадо — Йоґіта, Йошівара, Фудеока й Тацукава. В результаті утворилося нове місто Дзенцуджі[7]. 31 березня 1958 року місто розширило свої межі, поглинувши частину села Дзоґо повіту Накатадо[7].

Об'єднання

[ред. | ред. код]
Волості й села
до 1890
Села
15 лютого 1890
Містечко
3 листопада 1901
Місто
31 березня 1954

31 березня 1958
Ікано (生野郷) Оса (大麻村) Асано (麻野村) Дзенцуджі
(善通寺町)
Дзенцуджі
(善通寺市)
Дзенцуджі1
(善通寺市)
Ікано (生野村)
Йошіда (良田郷) Камі-Йошіда (上吉田村) Йошіда (吉田村)
Шімо-Йошіда (下吉田村)
Інаґі (稲木村)
Накамура (中村郷) Дзенцуджі (善通寺村) Дзенцуджі (善通寺村)
Нака (中村) Фудеока (筆岡村)
Хірота (弘田郷) Хірота (弘田村)
Йошівара (吉原郷) Йошівара (吉原村) Йошівара (吉原村)
Хідоно (碑殿村)
Кітоку (喜徳郷) Йоґіта (与北村) Йоґіта (与北村)
Кітоку (木徳村) Тацукава (龍川村)
Харада (原田村)
Канекура (金倉郷) Кондзоджі (金蔵寺村)
Дзоґо (象郷村)

1 30 березня 1955 року квартали Харада й Кондзоджі (колишні села) були передані місту Маруґаме[3].

Населення

[ред. | ред. код]
Станція «Дзенцуджі».

1950 року, напередодні заснування міста Дзенцуджі, населення його майбутніх складових становило &&&&&&&&&&037106.&&&&0037 106 осіб; з них — &&&&&&&&&&018536.&&&&0018 536 чоловіків та &&&&&&&&&&018570.&&&&0018 570 жінок. Кількість господарств — &&&&&&&&&&&07689.&&&&007689[8].

За переписом 2005 року населення Дзенцуджі становило &&&&&&&&&&035495.&&&&0035 495 осіб.

Перепис Населення
1970 &&&&&&&&&&035254.&&&&0035 254
1975 &&&&&&&&&&038106.&&&&0038 106
1980 &&&&&&&&&&038080.&&&&0038 080
1985 &&&&&&&&&&038630.&&&&0038 630
1990 &&&&&&&&&&038423.&&&&0038 423
1995 &&&&&&&&&&037361.&&&&0037 361
2000 &&&&&&&&&&036413.&&&&0036 413
2005 &&&&&&&&&&035495.&&&&0035 495
2010 &&&&&&&&&&033817.&&&&0033 817

Транспорт

[ред. | ред. код]

З півночі на південь Дзенцуджі перетинає державна автострада № 319, а з заходу на схід — державна автострада № 11. В північній частині міста автострада № 319 перетинається із залізничною колією лінії Санукі залізничної компанії JR. Там само розташована дорожня розв'язка «Дзенцуджі»[5]. Головна залізнична станція — Дзенцуджі компанії JR.

Туризм

[ред. | ред. код]

Дзенцуджі є великим туристичним центром острова Шікоку. Центральний міський монастир відомий як місце народження релігійного діяча і філософа Кукая, а також як одне з 88 святих паломницьких місць острова.

  • Монастирі

На території Дзенцуджі розташовані 5 з 88 святих монастирів острова Шікоку[5].

  • Музеї

З 1961 року Сили Самооборони Японії (ССЯ) квартируються в Дзенцуджі. З 2006 року штаб, казарми і арсенал їхніх попередників — 11-ї армійської дивізії — перетворені на музей. Він має велику експозицію японської військової техніки.

Міста-побратими

[ред. | ред. код]

Уродженці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Інститут географії Японії. 2010.10.1
  2. а б в г д Адміністрація міста Дзенцуджі (2006). Опис міста Дзенцуджі (японською) . Офіційна сторінка міста Дзенцуджі. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 30 вересня 2012.
  3. а б в г д е ж и Опис міста Дзенцуджі. Основна частина [Архівовано 31 липня 2012 у Wayback Machine.]. — Дзенцуджі, 2006. — С.3.
  4. яп. 善通寺村, ぜんつうじむら, МФА[d͡zent͡suːd͡ʑi muɾa]
  5. а б в Інада М. Дзенцуджі (Каґава) // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Шьоґакукан, 1994—1997.
  6. яп. 善通寺町, ぜんつうじちょう, МФА[d͡zent͡suːd͡ʑi t͡ɕoː]
  7. а б Хіґашіде М. Історія міст префектури Каґава. Адміністративний поділ Японії. (японською) . Архів оригіналу за 9 жовтня 2012. Процитовано 20 вересня 2012.
  8. Опис міста Дзенцуджі. Основна частина [Архівовано 31 липня 2012 у Wayback Machine.]. — Дзенцуджі, 2006. — С.4.

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Дзенцуджі (Каґава) // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дзенцуджі (Каґава)