Еволюція павуків
Еволюція павуків налічує понад 380 мільйонів років.[1] Наразі[коли?] описано 48 159 видів павуків, що належать до 4131 родів та 117 родин[2]Описано лише 20 % світової фауни, невивчено ще близько 170 тис. видів[3] Ряд павуки — давня група, що розвивається, починаючи з Девону[1]
Ряд Trigonotarbida — найдавніші павукоподібні організми. Схожими рисами з павуками є: наземний спосіб життя, дихання через легеневі мішки, 8 ходильних кінцівок, мали пару педипальп, розташованих поблизу рота, схожий ротовий апарат.[4] Дискусійним залишається питання, чи могли вони продукувати павутинну нитку. Тригонотарбіди не є справжніми павуками, більшість їхніх видів сьогодні не мають живих нащадків. Одна лінія, однак, призвела в кінцевому результаті, до розвитку павуків, скорпіонів, теліфонів і їхніх близьких родичів.
Цікавий павукоподібний організм знайдений у бурштині в 2017 році, було названо Chimerarachne yingi на честь грецької міфологічної Химери, гібридної істоти, що складається з частин більш ніж однієї тварини. Раніше було відомо, що предки павуків мали хвости, проте, до останнього часу не знаходили скам'янілостей, які б демонстрували це. Вид Chimerarachne yingi жив близько 100 мільйонів років тому та мав хвіст, схожий на хвіст предків павуків і сучасних скорпіонів. Вважається перехідною формою між палеозойськими предками павуків (рід Uraraneida) та справжніми павуками. Це крихітне створіння нагадувало павука, який мав хеліцери з кігтями і павутинні залози на черевці. Хоча Chimerarachne вмів продукувати павутину, ловчі сіті не створював, також невідомо для чого використовувався хвіст. Даний організм жив на стовбурах дерев або біля них, можливо, під корою або в моху біля дерев.
Можливо — але малоймовірно — що дана тварина все ще може жити сьогодні в тропічних лісах Південно-Східної Азії. Віддалене середовище існування істоти і невеликі розміри дають можливість, щоб хвости все ще могли жити в М'янмі, де були знайдені скам'янілості.[5]
Найбільш давні викопні рештки павука Attercopus fimbriunguis відомі з Середнього девону (380—374 млн років н. е.), їх було знайдено у США .[3] Переважна більшість викопних павуків знайдено у бурштині — 820 видів[6] Всього викопних видів, знайдених не тільки у бурштині — 979[6]
Два види павуків-кругопрядів відомі з ранньої Крейди з вапняку в Іспанії. Цих тварин можна віднести до двох сучасних родин павуків Tetragnathidae і Deinopoidea. Родина Juraraneidae відома з Юри. Відомі янтарні скам'янілості близько 400 видів з еоцену до міоценового віку, в основному з балтійського або домініканського бурштину. Серед них переважно дрібні види родини Theridiidae і самці тетрагнатидного роду Nephila. Всього в Балтійському та Домініканському бурштині представлені 45 родин, з яких 2-3 є вимерлими.[3]
Павуки з павутинними бородавками на кінці черевця (Mygalomorphae і Araneomorphae) з'явилися більше 250 мільйонів років тому. Найстаріший мігаломорф, Rosamygale, був описаний з тріасу у Франції і належить до сучасної родини Hexathelidae.[7]
- ↑ а б Garrison, Nicole L.; Rodriguez, Juanita; Agnarsson, Ingi; Coddington, Jonathan A.; Griswold, Charles E.; Hamilton, Christopher A.; Hedin, Marshal; Kocot, Kevin M.; Ledford, Joel M. (23 лютого 2016). Spider phylogenomics: untangling the Spider Tree of Life. PeerJ (англ.). Т. 4. с. e1719. doi:10.7717/peerj.1719. ISSN 2167-8359. PMC 4768681. PMID 26925338. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 11 квітня 2019.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Gloor, Daniel; Nentwig, Wolfgang; Blick, Theo; Kropf, Christian (2017), World Spider Catalog (англ.), Natural History Museum Bern, doi:10.24436/2, архів оригіналу за 11 травня 2018, процитовано 11 квітня 2019
- ↑ а б в Coddington, Jonathan A.; Levi, Herbert W. (1991-11). Systematics and Evolution of Spiders (Araneae). Annual Review of Ecology and Systematics (англ.). Т. 22, № 1. с. 565—592. doi:10.1146/annurev.es.22.110191.003025. ISSN 0066-4162. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 11 квітня 2019.
- ↑ Garwood, Russell J.; Edgecombe, Gregory D. (2011-9). Early Terrestrial Animals, Evolution, and Uncertainty. Evolution: Education and Outreach (англ.). Т. 4, № 3. с. 489—501. doi:10.1007/s12052-011-0357-y. ISSN 1936-6426. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2019.
- ↑ Briggs, Helen (5 лютого 2018). Fossil sheds light on origins of spiders (брит.). Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 14 квітня 2019.
- ↑ а б Dunlop, Jason A.; Penney, David; Tetlie, O. Erik; Anderson, Lyall I. (2008-8). How many species of fossil arachnids are there. Journal of Arachnology (англ.). Т. 36, № 2. с. 267—272. doi:10.1636/CH07-89.1. ISSN 0161-8202. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 13 квітня 2019.
- ↑ Penney, David, 1968- (2008). Dominican amber spiders : a comparative palaeontological-neontological approach to identification, faunistics, ecology and biogeography. [Manchester]: Siri Scientific Press. ISBN 9780955863608. OCLC 229420252.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |