Очікує на перевірку

Ендрю Скотт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ендрю Скотт
англ. Andrew Scott
Під час церемонії вручення телевізійних нагород BAFTA (2019)
Під час церемонії вручення телевізійних нагород BAFTA (2019)
Під час церемонії вручення телевізійних нагород BAFTA (2019)
Народився21 жовтня 1976(1976-10-21)[1][2][3] (48 років)
Дублін, Ірландія[1]
Громадянство Ірландія
Діяльністьактор театру, кіноактор, актор, телеактор
Alma materGonzaga Colleged
Роки діяльності1995 — тепер. час
Провідні роліДжим Моріарті у серіалі
«Шерлок»
IMDbnm0778831
Нагороди та премії

Премія британського незалежного кіно (2014)

Laurence Olivier Award for Outstanding Achievement in an Affiliate Theatred (2005)

Laurence Olivier Award for Best Actord (2020)

Out100d (2023)

British Academy Television Award for Best Supporting Actord (2012)

Shooting Stars Awardd (2004)

Capri Hollywood International Film Festivald (2023)

Critics' Choice Television Award for Best Supporting Actor in a Comedy Seriesd (2019)

Irish Film & Television Awardsd (2003)

Irish Film & Television Awardsd (2013)

Irish Film & Television Awardsd (2019)

премія Національної спільноти кінокритиків США за найкращу чоловічу рольd (2023)

Evening Standard Theatre Award for Best Actord (2019)

Critics’ Circle Theatre Award for Best Actord (2020)

BBC Audio Drama Awardsd (2012)

BBC Audio Drama Awardsd (2013)

International Cinephile Society Award for Best Actord (2024)

CMNS: Ендрю Скотт у Вікісховищі

Е́ндрю Скотт англ. Andrew Scott (нар. 21 жовтня 1976(19761021), Дублін) — ірландський актор кіно, телебачення і театру. У 2005 році він отримав Премію Лоуренса Олів'є за п'єсу «Дівчина в машині з чоловіком», та премію IFTA за фільм «Трупи». Найпомітніші ролі на телебаченні: Пол Маккартні у фільмі «Леннон як він є» та професор Моріарті в серіалі «Шерлок», за яку він 2012 року отримав премію Британської академії телебачення та кіномистецтва як «Найкращий актор другого плану».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у Дубліні в сім'ї Нори і Джима Скоттів. Його батько працював у агентстві зайнятості, а мати викладала у музичній школі. У Ендрю Скотта є дві сестри.

Навчався у коледжі «Gonzaga College», на півдні Дубліна. Під час навчання займався у молодіжному театрі та двічі зіграв у рекламі ірландського телебачення. У віці 17 років його було обрано на головну роль у фільмі «Корея».

Скотт пішов із Триніті Коледжу, щоб приєднатися до відомого у Дубліні Театру Еббі.[4]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Після виконання незначної ролі у фільмі Стівена Спілберга Врятувати рядового Раяна він працював у театрі, де виконав роль в п'єсі Довгий день іде у ніч режисера Карела Рейша. За цю роль він здобув премію «Актор року» від Independent/Spirit of Life Awards та номінацію на премію Irish Times Award як «Найкращий актор другого плану».

Скотт зіграв у фільмі Нора з Юеном Мак-Грегором та в телеадаптації роману Генрі Джеймса Американець. Після цього він зіграв у серіалі Довгота разом із Майклом Гембоном та в серіалі HBO Брати по зброї.

Після ролі в ситкомі Екранізація мого життя на BBC він отримав свою першу нагороду Олів'є за роль у п'єсі Дівчина в машині з чоловіком у театрі «Королівський двір». Потім він виконав роль братів-близнюків в оригінальній постановці Крістофера Шина «Занедбане місто»,[5] яка була номінована на Пулітцерівську премію.[6] У 2006 році відбувся його дебют на Бродвеї — він зіграв у п'єсі The Vertical Hour режисера Сема Мендеса разом із Джуліанн Мур та Біллом Наї.[7] for which he was nominated for a Drama League Award.[8]

У 2008 році Скотт зіграв у серіалі Джон Адамс, а у 2009 — у п'єсі одного актора «Морська стіна», написаній спеціально для нього.[4]

У 2009 році разом із Беном Вішоу та Кетрін Паркінсон він зіграв у надпопулярній п'єсі Cock. Також він зіграв епізодичну роль у серіалі «Війна Фойла».[9] У 2010 році він зіграв в екранізації повісті Антона Чехова «Дуель».[10]

Найбільшу популярність йому принесла роль Джима Моріарті — головного злодія у серіалі Шерлок, яку він виконував у 2010–2011 роках. У 2012 році він отримав за цю роль премію Британської академії телебачення та кіномистецтва як «Найкращий актор другого плану».

Крім того, Скотт займається радіопостановками та записує аудіокниги. У його доробку є ролі Джея Гетсбі в адаптації роману Фіцджеральда Великий Ґетсбі і роль Стівена Дедала у постановці Улісса Джеймса Джойса.

Театр

[ред. | ред. код]
Вистава Персонаж Режисер Театр Нагороди
Спогади із Брайтон-Біч Стен Ріта Тіг Andrew's Lane, Дублін
Шість персонажів шукають автора Син Джон Кроулі Abbey Theatre
Одруження Фігаро Керубіно Браян Бреді Abbey Theatre
Жінка, не варта уваги Джеральд Арбетнот Бен Барнс Abbey Theatre
Довгий Захід Велш Гаррі Гайнс Druid Theatre Company
Довгий день іде у ніч Едмунд Карел Рейш The Gate, Дублін
Дублінська пісня Марк Єн Ріксон Old Vic / Театр Королівський двір
The Secret Fall of Constance Wilde Лорд Альфред Дуґлас Патрік Мейсон Abbey Theatre / Барбікан-центр, RSC
The Coming World Ед Марк Брікман Soho Theatre
Бажання B Вікі Фізерстоун Театр Королівський двір
Первородний гріх Янгол Пітер Гілл Театр Крусібл
Вдаючи жертву Валя Річард Вілсон Told by an Idiot
The Cavalcaders Рорі Робін Лефевр Tricycle Theatre
Дівчина у машині з чоловіком Алекс Джо Хілл-Гріббінс Театр Королівський двір Премія Лоуренса Олів'є
Аристократи Казимир Том Кейрнс National Theatre
Занедбане місто Крейг / Пітер Джеймс МакДональд Театр Королівський двір
The Vertical Hour Філіп Лукас Сем Мендес Music Box Theatre Номінація — «Drama
League Award»
Морська стіна Алекс Джордж Перрін The Bush Theatre
Жвава торгівля Донні Роксана Сілберт Soho Theatre
Cock M Джеймс МакДональд Театр Королівський двір Премія Лоуренса Олів'є
Design for Living Лео Ентоні Пейдж Old Vic
Emperor and Galilean Джуліан Джонатан Кент Royal National Theatre
Гамлет Гамлет Роберт Іка театр Алмейда, театр Гарольда Пінтера

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Фільм Оригінальна назва Роль Примітка Нагороди
1995 Корея Імон Дойл
1997 Волога Пол
1998 Опівнічне диво Майкл Гранбаум телефільм
Врятувати рядового Раяна солдат на пляжі
The Tale of Sweety Barrett Денні
Американець Валентин де Беллегард телефільм
2000 Довгота Джон Кемпбел телефільм
Нора Майкл Бодкін
2001 I Was the Cigarette Girl Тім короткометражка
Брати по зброї Джон «Ковбой» Холл епізод «День із днів»
2003 Убити Гітлера Снайпер документальний
Трупи Tommy McGann IFTA — Найкращий актор
2004 Екранізація мого життя Джонс серіал (6 епізодів)
2005 Експеримент Квотермаса Вернон телефільм
2007 Ядерні секрети Андрій Сахаров міні-серіал (епізод «Супербомба»)
2008 Джон Адамс Вільям Стівенс Сміт серіал (4 епізоди)
Маленька брехня Баррі телефільм
2009 Дуель Антона Чехова Лаєвський
2010 Chasing Cotards Гарт Елліот-Гінвуд короткометражка
Мовчазні речі Джейк короткометражка
Війна Фойла Джеймс Деверо серіал (6 сезон, 3 епізод «The Hide»)
Леннон як він є Пол Маккартні телефільм
2010 — 2012 Шерлок Джим Моріарті серіал (4 епізоди) BAFTA 2012 — Найкращий
актор другого плану
2010 Закон Герроу Капітан Джонс серіал (2 сезон, 2 епізод)
2011 Година Адам ле Рей серіал (2 епізоди)
2012 Морська стіна Алекс короткометражка
Затемнення Деліен Беван міні-серіал
Цап-відбувайло Пол, брат Спенса телефільм
Місто Марк Ніколас серіал (3 епізоди)
2014 Лок Донел фільм
Гордість Гетін Робертс фільм
2015 007: Спектр Макс Денбі телефільм
Віктор Франкенштайн Родерік Турпін фільм
2016 Чарівні чудові Вернон кінофільм
Аліса в Задзеркаллі Аддісон Беннет фільм
Порожня корона Король Людовик епізод «Генріх VI», частина 2
2019 1917 лейтенант Леслі фільм
Чорне дзеркало Крістофер Майкл Ґіллгейні 5 сезон, 2 епізод «Друзки»
2019 — донині Темні матерії Полковник Джон Паррі / Джопарі 6 епізодів
2022 Кетрін, на прізвисько Пташка батько Кетрін
2023 Всі ми незнайомці All of Us Strangers Адам
2024 Back in Action
Ріплі Ripley Том Ріплі 8 епізодів

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1023785188 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ Internet Broadway Database — 2000.
  4. ↑ а б Sherlock actor Andrew Scott: Tenderness is more interesting than blatant sexuality. Metro.co.uk. Архів оригіналу за 14 жовтня 2010. Процитовано 8 лютого 2011.
  5. ↑ Lyn Gardner (19 травня 2006). Dying City, Royal Court, London. The Guardian. Архів оригіналу за 12 серпня 2010. Процитовано 8 лютого 2011.
  6. ↑ 2008 Pulitzer Prizes for Letters, Drama and Music. New York Times. 7 квітня 2008. Архів оригіналу за 1 листопада 2012. Процитовано 8 лютого 2011.
  7. ↑ Ben Brantley (1 грудня 2006). Battle Zones in Hare Country. New York Times. Архів оригіналу за 12 серпня 2011. Процитовано 8 лютого 2011.
  8. ↑ 73rd Annual Drama League Award Nominees Announced. Playbill.com. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 8 лютого 2011.
  9. ↑ Foyle's War: Series VI. Slant Magazine. Архів оригіналу за 9 січня 2013. Процитовано 8 лютого 2011.
  10. ↑ Manohla Dargis (28 квітня 2010). Movie Review - Anton Chekhov's The Duel - Summer's Heat Breeds Love, Loathing and Darwinian Competition. New York Times. Процитовано 8 лютого 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]
Актор Це незавершена стаття про актора.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ендрю_Скотт&oldid=42422773