Карл Юліус Белох
Карл Юліус Белох | |
---|---|
Народився | 21 січня 1854[3][1][…] Пешкув, Ґміна Любін, Любінський повіт, Нижньосілезьке воєводство, Республіка Польща |
Помер | 1 лютого 1929[1][2] (75 років) або 7 лютого 1929[3] (75 років) Рим, Італія[3] |
Поховання | Римський протестантський цвинтар[2] |
Країна | Німеччина |
Діяльність | історик, професор, класицист |
Alma mater | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла, Фрайбурзький університет і Римський університет ла Сапієнца (1875) |
Відомі учні | Luigi Paretid |
Знання мов | німецька[1] |
Заклад | Лейпцизький університет і Римський університет ла Сапієнца |
Членство | Угорська академія наук |
Діти | Margherita Beloch Piazzollad |
Карл Юліус Белох (нім. Karl Julius Beloch; * 21 січня 1854, Печкендорф, Сілезія — 1 грудня 1929, Рим) — німецький історик, антикознавець; прихильник теорії циклічності цивілізацій.
Здобув ступінь доктора історичних наук у Гейдельберзькому університеті Рупрехта-Карла. Професор університету в Римі (1879). Досліджуючи історію Стародавньої Греції та Риму, Белох цікавився соціально-економічними відносинами і першим застосував статистичний метод при дослідженні економіки давнини. Розробляв статистику народонаселення античного світу, а також Італії середньовічного і нового часу.
Белох вважав, що у Стародавній Греції після первісного періоду настав феодалізм — так зване, «грецьке середньовіччя», яке в 6 столітті до н. е. почало змінюватися капіталізмом, який досяг розвитку в 5 і 4 столітті до н. е. і особливо в елліністичний період і добу римського панування. Він ототожнював фактичне становище рабів з положенням робітників у капіталістичному суспільстві, а майстерні ремісників — з капіталістичними фабриками. Основу історичного процесу Белох вбачав у розвитку духовної культури.
- Griechische Geschichte («Грецька історія», в двох томах) (рос.) — чи не єдина праця з історії архаїчної та класичної Греції, яка не обмежується виключно історією Афін та Спарти. У «Грецькій історії» подана історія Стародавньої Греції в цілому, з якої можна довідатися про розвиток подій у Мілеті, Віза́нтії, Мегарах, Коринфі, Сікіоні, Сіракузах, Акраганті, Беотії, Фессалії, Фокіді, Арголіді, на Керкірі, Евбеї, Самосі, Лесбосі та інших полісах, областях і островах Греції.
- Die Attische Politik Seit Perikles(нім.)
- Der italische Bund unter Roms Hegemonie [Архівовано 5 липня 2014 у Wayback Machine.](нім.)
- Die bevölkerung der griechisch-römischen welt [Архівовано 5 липня 2014 у Wayback Machine.](нім.)
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #119092212 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Professorenkatalog der Universität Leipzig — 2006.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Большая советская энциклопедия[недоступне посилання з липня 2019]
- Kelly Boyd. Encyclopedia of historians and historical writing//Karl Julius Beloch. — Taylor & Francis, 1999. — Т. 1. — 1562 с. — ISBN 1884964338.
- Народились 21 січня
- Народились 1854
- Уродженці Нижньосілезького воєводства
- Померли 1 лютого
- Померли 1929
- Померли 7 лютого
- Померли в Римі
- Поховані на кладовищі Тестаччо
- Випускники Гайдельберзького університету
- Випускники Фрайбурзького університету
- Випускники Римського університету
- Викладачі Лейпцизького університету
- Викладачі Римського університету
- Члени Угорської академії наук
- Німецькі історики
- Антикознавці
- Науковці Гайдельберзького університету
- Елліністи