Кривбасруда

Кривбасруда

48°1′8.6400001012043″ пн. ш. 33°27′57.970000100792″ сх. д.
Тип	державне підприємство і виробниче об'єднанняd
Організаційно-правова форма господарювання	виробниче об'єднанняd
Засновано	1973
Закриття (ліквідація)	1997
Штаб-квартира	Кривий Ріг і Адмінбудинок рудоуправління виробничого об’єднання «Південруда»
Дочірні компанії	Рудник Галковського, Рудоуправління ім. Карла Лібкнехта, Рудоуправління ім. Ф. Е. Дзержинського, Рудоуправління ім. Рози Люксембург, Рудоуправління ім. Леніна, ПрАТ «Суха Балка», Рудоуправління ім. Фрунзе, Рудоуправління Першотравневе і Рудоуправління імені Комінтерну

«КРИВБАСРУДА» — виробниче об'єднання з видобутку залізної руди Криворізького залізорудного басейну підземним способом. Утворене 1973 року. Характеристика ВО «Кривбасруда» станом на кінець XX ст.:

• Шахта «Тернівська». Проектна потужність шахти 2000 тис.тонн багатої руди. Очисні роботи ведуться на горизонті 1200 м і вище. Середній вміст заліза в рудниковому масиві на робочих горизонтах становить 55,77 %. В 1997 році видобуто 1,7 млн тонн руди з вмістом заліза 53,89 %.
• Шахта «Гвардійська». Проектна потужність шахти 2000 тис.тонн багатої руди. В експлуатацію здані гор. 1110 і 1190 м. Вміст заліза в рудниковому масиві на робочих горизонтах 59,6 %. В 1997 році на шахті видобуто 1377 тис.тонн руди з вмістом заліза 55,04 %.
• Шахта «Жовтнева». Проектна потужність шахти 1,7 млн тонн багатої руди. В 1997 році видобуто-1411 тис.тонн руди з вмістом заліза 58,43 %. Вміст заліза в рудниковому масиві на робочих горизонтах 1115 м і вище — 60,10 %.
• Шахта «Родіна». Проектна потужність шахти 2,6 млн тонн багатої руди забезпечується введенням горизонтів 1240—1315 м. Вміст заліза в рудниковому масиві на робочих горизонтах 1165 м і 1240м— 58,6 %. В 1997 році на шахті видобуто 811 тис. тонн руди з вмістом заліза 54,31 %.

Інші власники шахт Кривбасу

Всі інші шахти належать різним власникам і не входять до складу об'єднання:

• Шахта імені Орджонікідзе — єдина шахта в Криворізькому басейні, на якій видобувають бідні магнетитові кварцити, які направляються на збагачення на Центральний гірничо-збагачувальний комбінат. Проектна потужність шахти 1500 тис.тонн. Очисні роботи ведуться на гор. 447 м. В 1997 році на шахті видобуто 1363 тис.тонн магнетитових кварцитів з вмістом заліза магнетитового 24,5 %. Розробляється одне велике рудне тіло, що дає можливість мати відносно низьку собівартість видобутку.
• Рудник «Суха Балка»:
• Шахта «Ювілейна». Проектна потужність шахти 2,3 млн тонн багатої руди. Очисні роботи ведуться на гор. 860 м, 940 м і 1020 м. В 1997 році видобуто 2057 тис.тонн руди з вмістом заліза 56,4 %.
• Шахта імені Фрунзе. Проектна потужність шахти 1,7 млн тонн багатої руди. Розробляються рудникові залягання на горизонтах 835 м і 910 м. В 1997 році на шахті видобуто 1213,4 тис.тонн руди з вмістом заліза 57,1 %.
• Рудник імені Кірова представлений шахтами: № 1 ім. Артема, ім. Кірова, «Північна». Весь видобуток руди видається через похилий ствол шахти № 2 ім. Артема, обладнаний стрічковим конвеєром. Таких стволів на руднику побудовано два. Крім них, родовище ім. Кірова розкрите також рядом вертикальних стволів. Проектна потужність рудника з 1993 року становила 7600 тис. тонн руди. В 1997 році на руднику видобуто 2045,5 тис. тонн з вмістом заліза 53,77 %. Рудникові залягання розробляються на гор. 955, 1045 м. На січень 2009 року шахта № 2 ім. Артема повністю зруйнована, конвеєра зрізані. Видобуток йде лише скипами на шахті № 1 ім. Артема.

Історія

Будинок тресту «Дзержинськруда»

Розробка природно-багатих залізних руд Криворізького басейну розпочато в 80-90-х роках ХІХ сторіччя відкритим способом, а з початку ХХ сторіччя підземним способом. У повоєнні роки весь підземний видобуток руди в Кривбасі здійснювалася шахтами двох трестів: «Дзержинськруда» (південна частина басейну) і «Ленінруда» (північна частина басейну), а також рудоуправлінь імені С. М. Кірова та Першотравневого. У 1973 році трести були скасовані, а на їхній базі створено промислове об'єднання з підземного видобутку руд «Кривбасруда», до якого увійшли такі рудоуправління:

• Рудоуправління Інгулець,
• Рудоуправління ім. Ілліча,
• Рудоуправління ім. Дзержинського,
• Рудоуправління ім. Кірова,
• Рудоуправління ім. Карла Лібкнехта,
• Рудоуправління ім. Комінтерна,
• Рудоуправління ім. Фрунзе (Шахта імені Фрунзе),
• Рудоуправління ім. ХХ партз'їзду,
• Рудоуправління ім. Рози Люксембург,
• Рудоуправління ім. Леніна,
• Рудоуправління Першотравневе.

Обсяг виробництва товарної руди за 1973 склав 47589,5 т. т. У 1975 році промислове об'єднання «Кривбасруда» перетворено у виробниче об'єднання, до складу якого увійшли всі рудоуправління на правах виробничих одиниць. Виробництво товарної руди за 1975 склав 45320,3 т.т. У 1978 році рудник «Інгулець» був переданий до складу Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату.

До 1984 року включало 10 рудоуправлінь (24 шахти), автобазу, управління залізничного транспорту, завод залізобетонних виробів і будівельних матеріалів тощо. Виробляли товарну залізну руду, щебінь, пісок, бетон, стінові матеріали, збірні залізобетонні конструкції і деталі.

1 січня 1988 на базі рудоуправлінь ім. Леніна, ім. Р. Люксембург, ім. ХХ партз'їзду та ім. Фрунзе, ім. Дзержинського, ім. Ілліча створені три виробничі одиниці: рудоуправління ім. Леніна, ім. ХХ партз'їзду, ім. Дзержинського.

З 1 жовтня 1989 рудоуправління ім. Кірова та ім. ХХ партз'їзду виділилися зі складу об'єднання в самостійні підприємства. Решта 5 рудоуправлінь були ліквідовані, а на їх базі були створені на правах структурних одиниць 10 шахт: «Першотравнева-1», «Першотравнева-2», ім. Леніна, ім. Орджонікідзе, «Гвардійська», «Жовтнева», «Родина», «Саксагань», «Гігант», ім. Валявко.

1 січня 1995 шахти «Першотравнева-1» і «Першотравнева-2» були об'єднані в шахту «Першотравнева». 1 серпня 1995 шахта «Саксагань» виділена в самостійне державне підприємство. Запаси багатих залізних руд на цій шахті були відпрацьовані, вона займалася видобутком гранітного щебеню. У квітні 1996 року шахта ім. Валявка була ліквідована у зв'язку з відпрацюванням запасів.

У 1996 році у складі об'єднання перебували шахти: «Першотравнева», ім. Леніна, «Гвардійська», ім. Орджонікідзе, «Жовтнева», «Родіна», «Гігант», з яких шахти «Першотравнева», ім. Орджонікідзе і «Гігант» займалися видобутком бідної залізорудної сировини — магнетитових кварцитів. Обсяг виробництва товарної руди за 1996 рік склав 4658,7 тис. Т.

У 1997 році на базі шахт «Гігант» і «Родіна» було створено шахтоуправління «Родина». У 1998 зі складу об'єднання виділені шахти «Гігант-дренажна» і «Першотравнева-дренажна» і на їх базі створено «Криворізьке державне гірничорудне управління гідрозахисту».

У липні 1998 року ВО «Кривбасруда» було перейменовано в ДП «Криворізький державний залізорудний комбінат». До складу «КЗРК» входили шахти: ім. Леніна, «Гвардійська», шахтоуправління «Жовтневе» та «Родіна», які добували товарну залізну руду, і шахта ім. Орджонікідзе — яка видобувала магнетитові кварцити. Виробництво товарної залізної руди за 1998 р склало 4244,6 тис. Т. З 01.01.1999 шахта ім. Орджонікідзе передана Центральному ГЗК. Шахта «Більшовик», що входила раніше до шахтоуправління «Жовтневе» спочатку була виведена з нього, а в 2002 об'єднана з шахтою «Жовтневою». На 2010-й копер шахти «Більшовик» зрізано на металобрухт.

Джерела

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
• І. Я. Сова, «Відомості Академії гірничих наук», № 2'98.