Кривонос Сергій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Кривонос
Кривонос Сергій Григорович
Сергій Кривонос
Сергій Кривонос
Заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України
12 березня 2019 — 29 грудня 2020
ПрезидентПетро Порошенко
Володимир Зеленський
Прем'єр-міністрВолодимир Гройсман
Олексій Гончарук
Денис Шмигаль
ПопередникГладковський Олег Володимирович
Перший заступник командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ
31 грудня 2015 — 12 березня 2019
ПрезидентПетро Порошенко
Прем'єр-міністрАрсеній Яценюк
Володимир Гройсман

Народився26 липня 1970(1970-07-26) (54 роки)
м. Кременчук, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Відомий яквійськовослужбовець
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
ОсвітаКиївське вище загальновійськове командне училище
Національний університет оборони України
Політична партіяВоїни АТО
У шлюбі зОлена Кривонос
ДітиАнна Кривонос
Звання Генерал-майор
Нагороди
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»

Сергі́й Григо́рович Кривоно́с (нар. 26 липня 1970, Кременчук, Полтавська область, Українська РСР, СРСР) — український політичний та військовий діяч, генерал-майор запасу Збройних Сил України, перший заступник Командувача Сил спеціальних операцій ЗС України (2016—2019).

Заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України (2019[1]-2020[2]).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народився 26 липня 1970 року у м. Кременчуці на Полтавщині в родині робітників. Його двоюрідний дід був учителем композиторів Георгія та Платона Майбород[3]. Бабуся — росіянка з Нижньогородської губернії. Дідусь з бабусею були офіцерами Радянської армії, у Другу світову війну нагороджені орденами та медалями[4].

Коли хлопцеві було 6 років родина переїхала до Сибіру, бо батько працював у м. Сургуті. Там закінчив три класи початкової школи. І звідти його позивний: «Юган». Так називається річка в тій околиці[4].

Зброю до рук взяв у 5 років, на полювання з батьком пішов у 8 років[4].

Згодом сім'я повернулася в Україну. Після закінчення середньої школи навчався в кременчуцькому ПТУ № 19, працював на місцевому НПЗ[3]. Двічі не був прийнятий на навчання до Київського вищого загальновійськового командного училища.

У грудні 1988 року був призваний до війська на строкову службу.

У серпні 1990 року вступив на навчання до Київського вищого загальновійськового командного училища, яке після ліквідації приєднали до Одеського інституту Сухопутних військ, який закінчив у червні 1994 року.

Того ж року одружився[3].

Військова служба

[ред. | ред. код]

1994 року у військовому званні лейтенанта почав службу у 10-й окремій бригаді спеціального призначення в селищі Первомайське[4].

Майже одразу був призначений командиром навчального взводу розвідників. На загальноукраїнських змаганнях його група посіла третє місце. За це отримав погони старшого лейтенанта й почав командувати ротою. У Криму мав позивний «Мішка Ґаммі»[4].

1999 року вступив на навчання до Військової академії, відмовившись від пропозицій залишитися у президентському полку. Обрав службу у 8-й окремій бригаді спецпризначення, що на Хмельниччині. Там кар'єра йшла вгору: заступник командира бригади, заступник командира полку, командир полку[4].

Командир групи спецпризначення, командир 8 ОПСпП, — двічі виводив полк у найкращі частини ЗС України за підсумками року; перебував на керівних посадах у Командуваннях сухопутних та аеромобільних військ[5]. Брав участь у багатьох міжнародних навчаннях.

У 2003—2004 роках Сергій Кривонос двічі злітав в Ірак — «Я та група моїх людей, чотири особи, охороняли там керівництво наших Збройних сил. Після тих поїздок у мені багато що ментально змінилося. Ірак, мабуть, допоміг вибити „совкове“ сприйняття»[6].

У 2009 році, коли з пальним у ЗСУ було сутужно, загін спецпризначенців під час навчань під керівництвом Кривоноса здійснив 500-кілометровий марш та провів тактико-спеціальні навчання на території Чернівецької області вздовж державного кордону. Близько 40 машин пройшли з Хмельницького до Чернівців, Сторожинця і повернулися на базу. Небувала для того часу операція[7].

Влаштувався викладачем у Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Буквально через тиждень почався конфлікт із керівництвом закладу і через кілька місяців Кривонос звідти пішов, повернувшись до спецпризначенців[4].

У 2012 році очолив штаб Високомобільних десантних військ Збройних сил України. Російське вторгнення 2014 року полковник Кривонос зустрів на посаді начальника штабу — першого заступника командувача ВДВ[6].

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

У 2014 році особисто командував обороною Краматорського аеродрому, яка позначилася значними втратами нападників.

7 жовтня 2014 року був призначений начальником Управління спеціальних операцій Генерального штабу ЗС України. Полковник Кривонос і його команда у співробітництві з представниками НАТО розробили Стратегію побудови українських Сил спеціальних операцій. Але, за даними журналіста Юрія Бутусова, начальник Генштабу Віктор Муженко через особистий конфлікт негласно усунув Кривоноса від реалізації програми підготовки ССО.

5 січня 2016 року наказом Міністра оборони України призначений першим заступником командувача Сил спеціальних операцій ЗС України.

12 березня 2019 року Указом Президента України був призначений заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України[8].

9 квітня 2019 року президент Порошенко призначив Кривоноса головою комісії з військово-технічного співробітництва та експортного контролю[9][10], а 7 травня 2019 року він став керівником новоствореної міжвідомчої робочої групи з підготовки пропозицій щодо зміцнення обороноздатності держави[11][12].

У травні 2019 року секретним Указом Президента України заступник Секретаря РНБО України Сергій Кривонос отримав звання генерал-майора[13].

29 листопада 2019 року Президент України Володимир Зеленський звільнив Кривоноса з посади керівника міжвідомчої робочої групи з підготовки пропозицій щодо зміцнення обороноздатності держави[14].

29 грудня 2020 року Президент України Володимир Зеленський звільнив Кривоноса з посади заступника Секретаря РНБО України[2].

5 червня 2021 року Сергія Кривоноса було звільнено з військової служби в Збройних Силах України[15].

Російське вторгнення (2022)

[ред. | ред. код]

Від початку російського вторгнення в Україну, Сергія Кривоноса, виключно як добровольця та враховуючи бойовий досвід щодо оборони краматорського аеродрому 2014 року, головнокомандувачем ЗС України було призначено керівником оборони аеропорту «Київ»[16]. Протягом 39 діб він керував обороною важливого стратегічного об'єкта[17].

Однак від 24 лютого 2022 року і до кінця серпня 2022 року на військовій службі не перебував та на військову службу під час мобілізації не призивався[16].

Журналіст Юрій Бутусов заявив, що слідчі ДБР порушили проти генерал-майора Кривоноса кримінальну справу за його діяльність навесні 2022 року, коли він за погодженням з начальником Генштабу генералом Сергієм Шапталою відповідав за оборону цього об'єкта[18].

Протягом 2023 року бере активну участь в оцінці передумов і причин російського вторгнення в Україну та висвітленню власних поглядів стосовно шляхів подолання ворога на чисельних телеканалах, в тому числі відеохостингу YouTube[19][20].

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

5 лютого 2019 року Центральна виборча комісія зареєструвала Кривоноса кандидатом на пост Президента від партії «Воїни АТО»[21]. 6 березня 2019 року він зняв кандидатуру з виборів[22], підтримавши Петра Порошенка на виборах[23].

Я виважено оцінюю кожен свій крок. Тому, поки йде війна і вірогідність відкритої агресії зі сторони нашого головного ворога Російської Федерації є занадто великою, мені прийшлося прийняти зважене та дуже не просте для себе рішення щодо зняття своєї кандидатури з подальшої гонки за пост Президента України. Вважаю сьогодні в тих умовах, яких знаходиться держава, не доцільним зміну Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України.
— Сергій Кривонос, 6 березня 2019.

Виступає за узаконення приватних військових компаній. В інтерв'ю виданню «Новинарня» зазначив: «ПВК потрібні для цієї держави, бо створюють безпеку суспільства. Україна має величезну кількість населення, яке пройшло війну і повернулося звідти, але не всі можуть адаптуватися до мирного життя. І не хочуть. То давайте надамо їм спроможність продовжувати займатись військовою справою, при цьому отримувати нормальні кошти і не становити небезпеку для держави. Приватні військові компанії, скажімо, у США — це колишні військові, які не знайшли себе в цивільному житті. Це такий громовідвід військових спеціалістів. Розумієте, якщо ці люди будуть не зайняті, не визнані, не оцінені, не оплачені добре — вони почнуть шукати, або їх почнуть шукати і використовувати для дестабілізації ситуації в країні. Тому, вважаю, варто дати їм змогу нормально працювати в ПВК і заробляти чисті, нормальні гроші»[6].

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

6 грудня 2023 року, в День Збройних Сил України, у місті Кременчуці на Полтавщині було проведено спецпогашення марок на конвертах із зображенням військовослужбовців-кременчужан, які удостоєні звання Героїв України. Ще один з поштових конвертів був присвячений генерал-майору Сергію Кривоносу[24].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Президент призначив полковника Кривоноса заступником секретаря РНБОУ /Сайт Президента України, 12.3.2019/. Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 12 березня 2019.
  2. а б Зеленський звільнив Кривоноса з РНБО /Укрінформ, 29.12.2020/. Архів оригіналу за 29 грудня 2020. Процитовано 29 грудня 2020.
  3. а б в 10 фактів про полковника Кривоноса, найзакритішого кандидата в президенти [Архівовано 16 березня 2019 у Wayback Machine.] // Дмитро Добрий, espreso.tv, 1 березня 2019 13:11
  4. а б в г д е ж Незакінчена війна генерал-майора Кривоноса. localhistory.org.ua (укр.). Процитовано 2 серпня 2023.
  5. Сергій Кривонос - Рада національної безпеки і оборони України. www.rnbo.gov.ua. Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 3 листопада 2019.
  6. а б в Генерал Кривонос: За всю війну не загинув жоден мій підлеглий. Муженко сказав: “Значить, не воював” - Новинарня. novynarnia.com (укр.). 5 грудня 2019. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 7 квітня 2022.
  7. Генерал Кривонос: За всю війну не загинув жоден мій підлеглий. Муженко сказав: “Значить, не воював” - Новинарня. novynarnia.com (укр.). 5 грудня 2019. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 3 червня 2022.
  8. Указ Президента України № 68/2019 від 12.3.2019. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 12 березня 2019.
  9. Порошенко призначив С.Кривоноса главою комісії з військово-технічного співробітництва та експортного контролю замість О.Гладковського. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 3 листопада 2019.
  10. Указ Президента України № 114/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 3 листопада 2019.
  11. Порошенко ввів в дію рішення РНБО щодо зміцнення обороноздатності. tyzhden.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 3 листопада 2019.
  12. Указ Президента України № 201/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 3 листопада 2019.
  13. Сергій Кривонос отримав звання генерал-майора. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 11 травня 2019. Архів оригіналу за 11 травня 2019. Процитовано 11 травня 2019.
  14. Кривоноса звільнили з двох посад. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 30 листопада 2019. Процитовано 30 листопада 2019.
  15. Ексзаступника секретаря РНБО Кривоноса звільнили з лав ЗСУ. 05.06.2021, 11:51. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 5 червня 2021.
  16. а б Кривонос був призначений керувати обороною аеропорту «Київ» як доброволець - Генштаб. Укрінформ. 29 серпня 2022.
  17. Генерал Кривонос 39 днів керував обороною міжнародного аерпорту “Київ”. novynarnia.com (укр.). 6 квітня 2022. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 7 квітня 2022.
  18. Слідчі Державного бюро розслідувань (ДБР) розслідують діяльність генерал-майора Збройних сил України, колишнього першого заступника командувача Сил спеціальних операцій та колишнього заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони України Сергія Кривоноса навесні 2022 року, коли він за погодженням з начальником Генштабу Валерієм Залужним відповідав за оборону міжнародного аеропорту "Київ".
  19. Генерал Кривонос: спливли приховані дії влади, захід виконав план поставок зброї лише на половину. // Телеканал Прямий. 11.05.2023
  20. Генерал Кривонос: Рано розслабилися! Ця помилка стане великою бідою для Києва. // Фабрика новин. Червень 2023
  21. Сьогодні комісія зареєструвала чотирьох кандидатів на пост Президента України. Архів оригіналу за 8 лютого 2019. Процитовано 6 лютого 2019.
  22. Мінус ще один кандидат: Сергій Кривонос вирішив знятися з виборів президента. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 7 березня 2019. Процитовано 7 березня 2019.
  23. Кандидат у президенти відмовився брати участь у виборах і підтримав Порошенка. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 7 березня 2019. Процитовано 7 березня 2019.
  24. У Кременчуці до Дня Збройних сил України випустили конверти й листівки з зображенням військовослужбовців. 06.12.2023, 19:29
  25. Указ президента України №333/2020. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 24 серпня 2020.
  26. Указ Президента України від 8 вересня 2014 року № 708/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  27. Указ Президента України від 27 липня 2018 року № 217/2018 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Декларація

[ред. | ред. код]