Крижень китайський
| Крижень китайський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Anas zonorhyncha R. Swinhoe, 1866 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Anas poikilorhynchus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Крижень китайський[2] (Anas zonorhyncha) — вид водоплавних птахів родини качкових (Anatidae). Поширений у Східній Азії.
Традиційно китайського крижня вважали підвидом чорного крижня (A. poecilorhyncha). Американський орнітолог Бредлі Лівзі в морфологічному дослідженні качок, опублікованих у 1991 році, запропонував, щоб крижень китайський була підвищений до статусу виду. Згодом польові дослідження, проведені в Гонконзі на півдні Китаю, виявили, що хоча і китайський крижень і чорний крижень (підвид A. poecilorhyncha haringtoni) розмножувалися в цьому регіоні одночасно, змішані пари спостерігаються дуже рідко. На підставі цього спостереження Американська спілка орнітологів визнала крижня китайського окремим видом у 2008 році.[3] Це підтримали також більшість сучасних систематиків.[4][5][6]
Ареал цього виду включає східну Росію, Монголію, Китай, Гонконг, Тайвань, Бутан, Японію та Корею.
Це качка середнього розміру, що досягає в довжину 58-63 см.
Птах має переважно вегетаріанську дієту, засновану на насінні та вегетативних частинах різних водних рослин, іноді доповнених комахами. Сезон розмноження залежить від кількості опадів і стану води, але зазвичай між квітнем і липнем. Гніздиться на землі серед рослинності поблизу води. У кладці зазвичай 7-9 яєць. Інкубація починається після відкладання останнього яйця (що дозволяє курчатам вилупитися одночасно), а молодняк вилуплюється приблизно через 24 дні. Пташенята чорні з жовтою спинкою і схожі на дорослих, але з ширшою смужкою на очах.
- ↑ BirdLife International (2018). Anas zonorhyncha: інформація на сайті МСОП (версія 2023.1) (англ.) 3 березня 2024
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Banks, Richard C. та ін. (2008). Fifty-Ninth Supplement to the American Ornithologists' Union Check-List of North American Birds. The Auk. 125 (3): 758—768. doi:10.1525/auk.2008.9708.
- ↑ del Hoyo, P.F.; Collar, N.; Kirwan, G.M. (2017). del Hoyo, J.; Elliott, A.; Sargatal, J.; Christie, D.A.; de Juana, E. (ред.). Chinese Spot-billed Duck (Anas zonorhyncha). Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions. doi:10.2173/bow.spbduc.01. S2CID 242623661. Процитовано 25 July 2017.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2017). Screamers, ducks, geese & swans. World Bird List Version 7.3. International Ornithologists' Union. Процитовано 23 July 2017.
- ↑ Lepage, Denis. Eastern Spot-billed Duck, Anas zonorhyncha Swinhoe, 1866. Avibase. Bird Studies Canada. Процитовано 26 July 2017.
- Xeno-canto: audio recordings of the eastern spot-billed duck
- Bird Research — Eastern Spot-billed Duck
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
