Курка банківська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Курка банківська
Самець
Самець
Самиця
Самиця
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Куроподібні (Galliformes)
Родина: Фазанові (Phasianidae)
Підродина: Фазанні (Phasianinae)
Рід: Курка (Gallus)
Вид: Курка банківська
Gallus gallus
(Linnaeus, 1758)
Ареал банківського півня
Ареал банківського півня
Синоніми
Gallus bankiva
Посилання
Вікісховище: Gallus gallus
Віківиди: Gallus gallus
ITIS: 176086
МСОП: 22679199
NCBI: 9031
Fossilworks: 321675

Курка банківська[2] (Gallus gallus) — тропічний представник родини фазанових, що часто вважається предком домашньої курки.

Зовнішній вигляд

[ред. | ред. код]

Банківський півень — невеликий птах . Довжина самця 66 см, вага 900—1250 г; вага самки — 500—750 г. Забарвлення самця червонувато-золотисте на спинній стороні, чорнувато-буре — на черевній. Пір'я на голові, шиї, потилиці і на верхній стороні хвоста — золотисто-жовте. Спина пурпурно-бура, груди і рульове пір'я чорно-зелені, крила бурі. Гребінець на голові червоний, дзьоб бурий. Ноги аспідно-чорні. Самка менше самця, має коротший хвіст і відрізняється менш яскравою, бурою, забарвленням: шийне пір'я її чорне з жовтими краями, нижня сторона тіла брудно-бура з світлішими плямами на стрижнях пір'я, спина буро-сіра.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Водиться в Південній і Південно-Східній Азії, включаючи південь і схід Індостану, південно-східний Китай (Юньнань, Гуансі, острів Хайнань), Індокитай, острови Малайського архіпелагу. Ймовірно, був завезений людиною на Філіппінські острови, Нову Гвінею, острови Товариства, Полінезію, Фіджі, Нові Гебриди та інші, де пізніше знов здичавів. Три споріднені види диких курей (G. lafayettii, G. sonneratii, G. varius) населяють захід і південь Індії, Шрі-Ланку, Яву і деякі дрібні острови поблизу Яви.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Живе в лісах, бамбукових і чагарникових хащах, переважно в горах і рідше на рівнинах. Спосіб життя цього птаха довгий час був мало відомим. Ночує і відпочиває на деревах. Харчується зернами, насінням, плодами і дрібними безхребетними. Гнізда облаштовує на землі.

Людина і банківський півень

[ред. | ред. код]

Передбачається, як це запропонував ще Ч. Дарвін, що цей вид є родоначальником домашніх курей. Можливо, проте, що домашні кури походять від схрещування банківських з сірими курками[3]. Дикі банківські кури легко приручаються. Їх одомашнення ймовірно вперше відбулося в Китаї і Південно-Східній Азії близько 6000 року до н. е., у Індії — близько 3000 року до н. е. Звідси домашні кури, можливо, через Іран і Близький Схід поширилися до Європи.

За відомостями А. Нумерова[4], банківські або домашні кури відображені на монетах 16 країн і є абсолютними лідерами серед окремих видів птахів, що зображаються на монетах.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Gallus gallus: інформація на сайті МСОП (версія 2016.3) (англ.) 01 жовтня 2016
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Eriksson J, Larson G, Gunnarsson U, Bed'hom B, Tixier-Boichard M, et al. (2008) Identification of the Yellow Skin Gene Reveals a Hybrid Origin of the Domestic Chicken.[недоступне посилання з липня 2019] PLoS Genet January 23, 2008.
  4. Нумеров А. Птицы на монетах [Архівовано 6 липня 2007 у Wayback Machine.].