Координати: 68°00′27″ пн. ш. 35°00′56″ сх. д. / 68.0075° пн. ш. 35.015555555556° сх. д. / 68.0075; 35.015555555556

Ловозеро (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Ловозеро
рос. Ловозеро
кільд. Луяввьр
Герб Прапор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Мурманська область
Муніципальний район Ловозерський район
Код ЗКАТУ: 47210000001
Код ЗКТМО: 47610401101
Основні дані
Поштовий індекс 184592
Телефонний код +7 81538
Географічні координати: 68°00′27″ пн. ш. 35°00′56″ сх. д. / 68.0075° пн. ш. 35.015555555556° сх. д. / 68.0075; 35.015555555556
Мапа
Ловозеро (Росія)
Ловозеро
Ловозеро

Ловозеро (Мурманська область)
Ловозеро
Ловозеро

Мапа


CMNS: Ловозеро у Вікісховищі

Лово́зеро (кільд. Луяввьр) — село в Мурманській області Росії. Адміністративний центр Ловозерського району, другий за чисельністю населення, після селища Ревда, населений пункт району. Входить до складу Ловозерського сільського поселення, центром якого є. Населення — 2871 осіб (перепис 2010).

Географія

[ред. | ред. код]

Село розташоване на обох берегах невеликої річки Вирма, неподалік від озера Ловозеро. Найближча залізнична станція Оленєгорськ, зав 80 км на захід від села[1].

Назва

[ред. | ред. код]

Саамська назва села кільд. Луявьр-сыййт (також Лойъяврсийт) походить від назви озера Луяввьр (від кільд. я̄ввьр — «озеро») та слова сиййт («село»). Назва першої частини слова (Лу-), на думку місцевих саамів, походить від «Поселення сильних біля озера».

Культура

[ред. | ред. код]

Село Ловозеро є центром культурного життя саамів Росії, корінної народності Мурманської області. У селі проводяться різні саамські свята та фестивалі, у тому числі міжнародні, його часто називають «столицею російської Лапландії». В селі також розташований Музей історії кольських саамів.

Історія

[ред. | ред. код]

Поселення навколо оз. Ловозеро відомі з часів неоліту. Офіційно вважається, що вперше Ловозерський сийт згадується в 1574 р в Писаревій книзі Василя Агаліна, точніше в цитаті з неї, що міститься в Писаревій книзі Алая Міхалкова 1607—1611 рр.

Населення

[ред. | ред. код]

Населення — 2871 осіб. У селі є близько ста повністю саамських сімей, а також близько трьохсот, у яких хоча б один член сім'ї є саамом.

Чисельність населення
1939[2]1959[3]1970[4]1979[5]1989[6]2002[7]2010[8]
824233034633397363831412871
1000
2000
3000
4000
1959
2010

Економіка

[ред. | ред. код]

Основне промислове виробництво на території сільського поселення — оленярство.

Література

[ред. | ред. код]

Село згадується у романі Андрія Буторина "Север" по мотивам проєкту "Всесвіт Метро 2033" Дмитра Глуховського.

Галерея

[ред. | ред. код]

Міста-побратими

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Топографічна карта. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 14 лютого 2020.
  2. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Численность сельского населения СССР по районам, крупным селам и сельским населённым пунктам - районным центрам. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
  3. Всесоюзная перепись населения 1959 года. Численность сельского населения РСФСР — жителей сельских населённых пунктов — районных центров по полу (рос.)
  4. Всесоюзная перепись населения 1970 года. Численность сельского населения РСФСР - жителей сельских населенных пунктов - районных центров по полу. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 14 жовтня 2013. (рос.)
  5. Всесоюзная перепись населения 1979 года. Численность сельского населения РСФСР - жителей сельских населённых пунктов - районных центров. Архів оригіналу за 29 грудня 2013. Процитовано 29 грудня 2013. (рос.)
  6. Всесоюзная перепись населения 1989 года. Численность сельского населения РСФСР - жителей сельских населённых пунктов - районных центров по полу. Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 20 листопада 2013. (рос.)
  7. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
  8. Всероссийская перепись населения 2010 года. Том 1 «Численность, размещение и возрастно-половой состав населения Мурманской области». Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 2 лютого 2014.
  9. Города-побратимы Мурманской области [Архівовано 18 березня 2020 у Wayback Machine.]}}
  10. Информационный центр финно-угорских народов. Архів оригіналу за 10 листопада 2007. Процитовано 18 жовтня 2017.
  11. О Ловозере и саамском народе. Архів оригіналу за 28 листопада 2010. Процитовано 2 травня 2012.