Майна джунглева

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Майна джунглева
Джуглева майна (Колката, Західний Бенгал, Індія)
Джуглева майна (Колката, Західний Бенгал, Індія)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Шпакові (Sturnidae)
Рід: Майна (Acridotheres)
Вид: Майна джунглева
Acridotheres fuscus
(Wagler, 1827)[2]
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Pastor fuscus
Aethiopsar fuscus
Посилання
Вікісховище: Acridotheres fuscus
Віківиди: Acridotheres fuscus
ITIS: 558401
МСОП: 22710932
NCBI: 245038

Ма́йна джунглева[3] (Acridotheres fuscus) — вид горобцеподібних птахів родини шпакових (Sturnidae). Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії. Був інтродукований на деяких островах Океанії.

Джунглева майна
Джунглева майна (підвид A. f. mahrattensis)
Джунглева майна в польоті

Довжина птаха становить 23-24 см. вага 72-98 г. Забарвлення переважно чорнувато-сіре, голова більш темна, крила і хвіст більш темні, буруваті, надхвістя і нижня частина тіла світлі, особливо на животі. Першорядні махові пера біля основи білі, що формує на крилах білу пляму, помітну в польоті. Гузка і нижні покривні пера хвоста білі, стернові пера мають білі кінчики. Райдужки яскраво-жовті, дзьоб оранжевий, знизу біля основи сизий, лапи оранжеві. Пера над дзьобом направлені догори, формуючи невеликий чуб.

Молоді птахи мають більш коричнювате забарвлення чуб на голові у них менш виражений, білий кінчик хвоста більш вузький. Горло і груди у них коричневі, пера на них маюить темну центральну частину, що надає нижній частині тіла пістрявого вигляду. Представники підвиду A. f. fumidus є більш темними, ніж представники номінативного підвиду. Представники підвиду A. f. mahrattensis мають більш коричнюватий відтінок, очі у них сині, блакитні або сірі. У представників підвиду A. f. torquatus чуб є більш довгим і блискучим, живіт більш темними, особливо з боків, а гузка білувата. У джунглевих майн були зафіксовані випадки альбінізму.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють чотири підвиди:[4]

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Джунглеві майни мешкають в Пакистані, Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш, М'янмі, Таїланді і Малайзії. Також вони були інтродуковані на островах Фіджі, Самоа, Токелау і Тонги[9]. Вони живуть в лісистих місцевостях поблизу полів, чайних плантацій і людських поселень, часто поблизу водойм. В Непалі вони зустрічаються на висоті від 75 до 1525 м над рівнем моря, місцями на висоті до 2200 м над рівнем моря. В Індії птахи гніздяться на висоті до 2400 м над рівнем моря. Птахи зустрічаються переважно парами. іноді зграйками до 10-30 птахів.

Джунглеві майни живляться переважно комахами, плодами, квітками і насінням[10][11], шукають паразитів на тілах великих тварин і відходи на звалищах поблизу людьких поселень[12][13]. Гніздування у цих птахів відбувається влітку і перед сезоном дощів, на півдні Індії з лютого по травень, на півночі Індії з квітня по липень. Гніздо розміщується в дуплах дерев і в будівлях. В кладці від 4 до 6 бірюзово-блакитних яєць. І самиці, і самці будують гніздо, насиджують яйця і доглядають за пташенятами.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Acridotheres fuscus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 18 грудня 2022
  2. Wagler, Johann Georg (1827). Systema Avium. Pars I. Т. pars 1. sumtibus J.G. Cottae. с. 88.
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nuthatches, Wallcreeper, treecreepers, mockingbirds, starlings, oxpeckers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 18 грудня 2022.
  5. Mayr, E.; Greenway, James C. Jr., ред. (1962). Check-list of birds of the World. Volume 15. Т. v.15 (1962). Cambridge, MA: Museum of Comparative Zoology. с. 113—114.
  6. Marien, Daniel (1950). Notes on some Asiatic Sturnidae (birds). Journal of the Bombay Natural History Society. 49 (3): 471—487.
  7. Ripley, S.D. (1950). Notes on Indian birds. III. Birds from Assam. Postilla. 1: 1–4.
  8. Davison, W.R. (1892). Descriptions of some new species of birds from the eastern coast of the Malayan Peninsula. Ibis. 6. 4 (13): 99—103. doi:10.1111/j.1474-919X.1892.tb01189.x.
  9. Rinke, Dieter (1986). The status of wildlife in Tonga. Oryx (англ.). 20 (3): 146—151. doi:10.1017/S0030605300019980. ISSN 1365-3008.
  10. Watling, R.J. (1975). Observations on the ecological separation of two introduced congeneric mynahs (Acridotheres) in Fiji (PDF). Notornis. 22 (1): 37—53. Архів оригіналу (PDF) за 3 листопада 2021. Процитовано 18 грудня 2022.
  11. Raju, Aluri J. S.; Rao, S.P. (2004). Passerine bird pollination and fruiting behaviour in a dry season blooming tree species, Erythrina suberosa Roxb. (Fabaceae) in the Eastern Ghats forests, India. Ornithological Science. 3 (2): 139—144. doi:10.2326/osj.3.139.
  12. Sazima, Ivan (2011). Cleaner birds: a worldwide overview (PDF). Revista Brasileira de Ornitologia. 19 (1): 32—47. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2018. Процитовано 18 грудня 2022.
  13. Narang, M.L.; Lamba, B.S. (1984). A contribution to the food habits of some Indian Mynas (Aves). (Records of the Zoological Survey of India Miscellaneous Publication Occasional Paper, 44. Calcutta: Zoological Survey of India.