Перейти до вмісту

Матросов Денис Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Матросов Денис Володимирович
Денис Владимирович Матросов
Дата народження10 грудня 1972(1972-12-10) (52 роки)
Місце народженняМосква, Російська РФСР, СРСР
ГромадянствоРосія Росія
Alma materВище театральне училище імені М. С. Щепкіна
Професіяактор, телеведучий, продюсер, режисер
Кар'єра1990 — дотепер
IMDbID 1450630
denismatrosov.narod.ru
CMNS: Матросов Денис Володимирович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Матросов.

Денис Володимирович Матросов (нар.. 10 грудня 1972, Москва, Російська РФСР, СРСР) — російський актор театру і кіно, продюсер, режисер.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 10 грудня 1972 року в Москві.

Родина

[ред. | ред. код]
  • мати Матросова (Лосєва) Галина Федорівна (нар. 5 грудня 1940), учителька початкових класів, інструктор міськкому Профспілок СРСР, пенсіонерка;
  • батько Матросов Володимир Іванович (2 липня 1946 — 15 травня 1984), інженер, архітектор, офіціант, метрдотель, творець першого в СРСР ресторану японської кухні «Сакура» в 1980 році. Директор ресторанного комплексу в Хаммер центрі;
  • сестра Андрєєва (Лосєва) Ольга (нар. 7 травня 1967).
  • Дружина — Ольга Матросова (Головіна) (нар. 28 жовтня. 1981)
    • син Федір Денисович Матросов (нар. 1 травня 2016)
    • падчерка Олександра Олександрівна Троцюк (Головіна) (нар. 9 травня 2001 року)
  • Був у шлюбі з — актриса Марія Куликова (нар. 1977). У розлученні з 2015 року
    • син Іван Денисович Матросов (нар. 22 серпня. 2011) від Марії Куликової

Навчання

[ред. | ред. код]

З 1989 по 1991 рік навчався в Школі-студії МХАТ, потім з 1991 по 1994 рік у Щепкинському театральному училищі (курс Миколи Верещенка).

Театральна кар'єра

[ред. | ред. код]

З 1994 по 1995 рік проходив військову службу в Театрі Російської армії, де згодом відпрацював актором вісім років. З 2003 по 2005 рік брав участь у проєкті німецького диригента Герда Альбрехта — театральній постановці «Євгеній Онєгін» на музику Сергія Прокоф'єва у виконанні Віденського симфонічного оркестру та читців. З 2004 року грає в антрепризних театральних проєктах. З 2016 року генеральний продюсер в «Театрі Дениса Матросова», також продюсер вистав «Двоє в ліфті, не рахуючи текіли» і «Ти будеш мій!». З 2020 року запрошений режисер у Московському обласному театрі драми і комедії.

Театральні роботи

[ред. | ред. код]
Антрепризи
  • "Трамвай «Бажання» " Теннессі Вільямса — Мітч
  • «Будьте здорові, Месьє!» — служитель похоронного бюро Атропо
  • «Справа в капелюсі» — Марчелло
  • «Немовля на прокат» — Вільям Гаррісон
  • «Фатальна пристрасть» — Капітан флагманського корабля Вікторі Англійського флоту, лорд Харді
  • «Здрастуйте, я ваша теща» — Женя
  • «Авантюрна сімейка» — Капітан естонської поліції Вельт «Вася»
  • «Ханума» Авксентія Цагарелі. Режисер: Роберт Манукян — князь Коте Пантіашвілі
  • «Шаленості любові» — видавець Анрі Ботені
  • «Піпаркукас» — Антон
  • «Божевільний вікенд» — Фредерік Вальтер
  • «Пастка» — Даніель Корбан
  • «Кіношники» — сценарист Бен Хект
  • режисер вистави «Я подарую тобі небо» "
  • «Двоє в ліфті, не рахуючи текіли» — коханець Макс, що застряг ввечері 8 березня в одному ліфті з законним чоловіком своєї пасії, якого грає Дмитро Орлов (Петро Красилів). Постановка «Театр Дениса Матросов»
  • «Ти будеш мій!»- Народний артист Максим Романов, серце якого намагається завоювати сусідка знизу Катя Попова у виконанні Катерини Волкової та Олени Бірюкової. У виставі зайнята ще Поліна Борунова. Постановка «Театр Дениса Матросова»
  • Московський обласний театр драми і комедії. Режисер-постановник вистави «Чарівна сила».
  • Московський обласний театр драми і комедії. Режисер-постановник вистави «Дімич, не гони Зинона», за п'єсою Ольги Степнової «Не женіть чорного ченця».

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  1. 1990 — Зроблено в СРСР — Льоха, фотограф
  2. 1996 — Любов на плоту — Митя
  3. 2001 — Мусорщик — круп'є
  4. 2001 — Зупинка на вимогу 2 — картковий шулер
  5. 2001 — Фаталісти
  6. 2002 — Навіть не думай — круп'є
  7. 2002 — Дві долі — Вадим, товариш Олега Хлєбнікова
  8. 2003 — Люди і тіні 2. Оптичний обман — Віталій Литовцев
  9. 2003 — Подаруй мені життя — Костя
  10. 2005 — Неділя у жіночій бані (серія № 4 «Перед заходом сонця») — Денис
  11. 2005 — 2010 — Кармеліта — Антон Астахов
  12. 2005 — Любов моя — Вадим Строєв
  13. 2005 — Новий російський романс — Сергій Недельський, художник, чоловік Олени
  14. 2006 — А Ви йому хто? — Віктор
  15. 2006 — Сищики-5 (серія № 4 «Бий першим») — Федір Точільцев
  16. 2007 — Білка в колесі — Костянтин, господар книжкової крамниці
  17. 2007 — Тримай мене міцніше — Данило Шумов, продюсер з Москви
  18. 2008 — Мара — Дмитро Колесніков
  19. 2008 — Від тюрми та від суми — В'ячеслав, хірург
  20. 2008 — Кухня
  21. 2010 — Метель — Павло Петрович
  22. 2010 — Зозуля — Роман, залицяльник Марини, син Валентини Петрівни
  23. 2012 — Профіль вбивці — Микола Удальцов, полковник, начальник відділення профайлерів Московського карного розшуку (МУРу)
  24. 2012 — Щасливий квиток — Анатолій Тетерін
  25. 2013 — Будинок з ліліями — Родіон Камишов, чоловік Лілії
  26. 2013 — Все на краще — Сергій
  27. 2014 — Фатальний спадок — Григорій
  28. 2014 — Я більше не боюся — Сергій Земцов
  29. 2016 — Профіль вбивці 2 — Микола Удальцов, полковник, начальник відділення профайлерів Московського карного розшуку (МУРу)
  30. 2016 — Домогосподар — Вільям Ковригін, журналіст, чоловік Ірини, батько Каті і Маші
  31. 2017 — Уроки щастя — Герман, будівельник і рок-музикант
  32. 2017 — Машкін будинок — Олексій Георгійович Звягін, завідувач відділенням хірургії
  33. 2017 — Аварія — Аркадій Шумін, олігарх, власник компанії «BosomOil»
  34. 2017 — Чужа — Віктор Жданов, чоловік Марини Жданової
  35. 2018 — Ціна минулого — Олексій Головін, архітектор, чоловік Марії Головіної
  36. 2019 — Сліпий поворот — Геннадій, власник автошколи, товариш Віталія Романова
  37. 2021 — Втрачені — «Абикак»

Робота на телебаченні

[ред. | ред. код]
  • З 1989 по 1991 рік — ведучий програми «У гостях у казки» на Першому каналі.
  • З 1993 по 1995 рік вів програму «6 соток» (РТР)
  • З 1995 по 1997 рік був провідним телефестивалю «Теле-Граф» на каналах НТВ, Телеекспо, ТВ-6 .
  • З 2001 по 2003 рік був ведучим ранкового каналу «Настрій» на телеканалі ТВ Центр.
  • B 2010 році в парі з фігуристкою Іриною Лобачовою брав участь в проєкті Першого каналу «Лід і полум'я»[1] .
  • У 2011 році — учасник проєкту телеканалу Росія «Подаруй собі життя»[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Ирина Лобачёва и Денис Матросов в шоу «Лёд и пламень»[недоступне посилання з Июль 2018]
  2. ↑ Подари себе жизнь — начни новую жизнь вместе с Денисом Матросовым. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 жовтня 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Матросов_Денис_Володимирович&oldid=43152359