Очікує на перевірку

Меїр Даган

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Меїр Даган
івр. מאיר דגן
Меїр Даган
Меїр Даган
2 жовтня 2002 — 5 січня 2011
 
Народження: 30 січня 1945(1945-01-30)
Херсон
СРСР СРСР
Україна Україна
Смерть: 17.03.2016
Ізраїль Ізраїль
Тель-Авів-Яфо, Ізраїль
Причина смерті: рак печінки
Країна: Ізраїль
Освіта: Тель-Авівський університет і Хайфський університет
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Меїр Даган (івр. מאיר דגן‎; 30 січня 1945 р., Херсон, Союз Радянських Соціалістичних Республік — 17 березня 2016 р., Тель-Авів, Ізраїль) — генерал-майор армії Ізраїлю, директор служби зовнішньої розвідки Ізраїлю Моссад з 2002 року по 5 січня 2011 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Херсоні в 1945 році (в деяких джерелах вказано 1947 рік[1]; місцем народження Дагана також називається Одеса[2]).

Уроджений Губерман, в іншій транскрипції Хуберман (Huberman). Виходячи з інформації про його народження в Новосибірську і репатріації після 1945 року сім'ї в Польщу і, потім, в Ізраїль, передбачається [хто?], що батьки Дагана були польськими євреями-біженцями з міста Луків або Тарнів[3][4], висланими або виїхали в Сибір після поділу Польщі між СРСР і Німеччиною в 1939 році. Даній категорії переміщених осіб було дозволено повернутися на батьківщину в кінці 1944 року, коли між радянським урядом і польським урядом у вигнанні була досягнута домовленість про дозвіл виїзду особам польської та єврейської національностей, які проживали в Польщі до 1939 року[5].

У 1950 році сім'я Дагана оселилася в містечку Бат-Ям, недалеко від Тель-Авіва.

У 1963 році Меїр Даган вступив на службу в Збройні сили Ізраїлю (ЦАХАЛ).

За час військової служби брав участь у більшості військових зіткнень в ході арабо-ізраїльського конфлікту. З 1963 по 1970 рік служив в парашутно-десантних військах. Брав участь в боях на Синайському півострові і на Голанських висотах в 1967 році в ході Шестиденної війни. У 1971 році нагороджений медаллю За відвагу (Ізраїль).

В 1970 році став одним з організаторів елітного антитерористичного підрозділу «Рімон» (Sayeret Rimon). Пізніше наступниками підрозділи стали спецзагони «Дувдеван» (1988) і «Шимшон (спецзагін)» (1989).

У 1991 році призначений помічником начальника Генерального штабу ЦАХАЛ Егуда Барака.

У 1992 році призначений начальником Оперативного відділу Оперативного управління Генерального штабу ЦАХАЛ з присвоєнням звання бригадного генерала; через рік отримав звання генерал-майора.

Вийшов у відставку в 1995 році.

У 1996 році глава уряду Шимон Перес призначив Дагана заступником начальника антитерористичного відділу при канцелярії прем'єр-міністра Ізраїлю. У червні того ж року рішенням нового глави уряду Біньяміна Нетаньяху підвищено до начальника.

У 2001 році очолював передвиборчий штаб Арієля Шарона.

2 жовтня 2002 року призначений прем'єр-міністром Арієлем Шароном на пост директора зовнішньої розвідки Моссад.

30 квітня 2009 року прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаніягу ухвалив рішення про продовження повноважень Меїра Дагана на посаді керівника «Моссад» ще на один рік[6]. Даган займав пост до 6 січня 2011 року, коли був змінений своїм заступником Таміром Пардо.

25 травня 2011 року Даган був призначений на посаду президента компанії «Гулівер Енерджі» з пошуку і розробці нафтових і газових родовищ[7].

Останні роки життя боровся з раком. Помер в березні 2016 року в віці 71 року в медичному центрі імені Сураські. Похований на військовому кладовищі в Рош-Пинні[8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Владимир ХАНЕЛИС, журнал «Алеф», 2002 г., октябрь
  2. 16/10/2002: ОДЕССИТ НАЗНАЧЕН РУКОВОДИТЕЛЕМ РАЗВЕДКИ ИЗРАИЛЯ[недоступне посилання з Июнь 2018]
  3. פורטל מקומי מקבוצת ידיעות אחרונות- חדשות, פנאי ובידור — mynet. Архів оригіналу за 28 квітня 2016. Процитовано 18 липня 2020.
  4. עונג שבת (עונ"ש): הסבא של מאיר דגן. Архів оригіналу за 26 травня 2018. Процитовано 18 липня 2020.
  5. БОРЬБА ХАСИДОВ ЗА ВЫЕЗД ИЗ СССР ВО ВРЕМЯ ВОЙНЫ. Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 18 липня 2020.
  6. Полномочия главы «Моссада» продлены еще на 1 год. Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 18 липня 2020.
  7. מישל אודי מהמוסד לחיפושי נפט: מאיר דגן מונה רשמית ליו"ר גוליבר אנרג'י כלכליסט, 25.5.11 (Мишель Уди, «Из „Мосада“ на поиски нефти: Меир Даган офоциально назначен президентом „Гуливер Энерджи“ [Архівовано 18 липня 2020 у Wayback Machine.]», «Калькалист» (25.5.11)).(івр.)
  8. Похороны Меира Дагана: полиция блокирует магистрали на севере Израиля. NEWSru.co.il. 20 березня 2016. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 31 березня 2019.