Моріо тонкодзьобий
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Моріо тонкодзьобий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самиця (зліва) і самець (справа)
| ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Onychognathus tenuirostris (Rüppell, 1836)[2] | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Lamprotornis tenuirostris Rüppell, 1836 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Мо́ріо тонкодзьобий[3] (Onychognathus tenuirostris) — вид горобцеподібних птахів родини шпакових (Sturnidae). Мешкає в Східній і Центральній Африці.
Виділяють два підвиди:[4]
- O. t. tenuirostris (Rüppell, 1836) — Ефіопське нагір'я (Еритрея, Ефіопія);
- O. t. theresae Meinertzhagen, R, 1937[5] — від сходу ДР Конго до Уганди, Кенії, Танзанії і Малаві.
Тонкодзьобі моріо мешкають в Ефіопії, Еритреї, Кенії, Танзанії, Уганді, Руанді, Бурунді, Демократичній Республіці Конго, Замбії і Малаві. Вони живуть на скелястих гірських схилах, в порослих густою рослинністю каньйонах і ущелинах, у вологих гірських тропічних лісах і на високогірних луках. Зустрічаються на висоті від 1200 до 4250 м над рівнем моря.
- ↑ BirdLife International (2016). Onychognathus tenuirostris. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 17 червня 2022.
- ↑ Rüppell, Eduard (1836) ["1835"]. Lamprotornis tenuirostris. Rüppell. Vögl. Neue Wirbelthiere zu der Fauna von Abyssinien gehörig. Frankfurt am Main: Siegmund Schmerber. с. 26. Архів оригіналу за 17 червня 2022. Процитовано 17 червня 2022; Pl. 10, Fig. 1.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Nuthatches, Wallcreeper, treecreepers, mockingbirds, starlings, oxpeckers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 17 червня 2022.
- ↑ Meinertzhagen, R. (1937). Descriptions of Six New Races from Kenya Colony. Bulletin of the British Ornithologists' Club. 57 (399): 68. Архів оригіналу за 17 червня 2022. Процитовано 17 червня 2022.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |