Перейти до вмісту

Муні (затока)

Координати: 1°02′52″ пн. ш. 9°38′47″ сх. д. / 1.04777777778° пн. ш. 9.64638888889° сх. д. / 1.04777777778; 9.64638888889
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Муні
фр. estuaire du Mouni
1°02′52″ пн. ш. 9°38′47″ сх. д. / 1.04777777778° пн. ш. 9.64638888889° сх. д. / 1.04777777778; 9.64638888889
Прибережні країни Екваторіальна Гвінея[1] і  Габон[1]
РегіонЕстуер[1]
Ріо-Муні
ідентифікатори і посилання
GeoNames2307720
У проєкті OpenStreetMap 1243584 ·R (Естуер, Ріо-Муні)
Муні. Карта розташування: Екваторіальна Гвінея
Муні
Муні
Муні (Екваторіальна Гвінея)
Мапа

Муні (фр. Estuaire du Mouni) — естуарій декількох річок Екваторіальної Гвінеї та Габона.[2][3] Частина його утворює кордон із Габоном. Саме від цього гирла була взята колишня назва цієї частини Екваторіальної Гвінеї Ріо-Муні. Основними прибережними містами естуарію є Асалаєнг та Кого в Екваторіальній Гвінеї та Кокобич у Габоні. Більша частина естуарію розташована на території Екваторіальної Гвінеї.[4]

Гідрологія

[ред. | ред. код]

Затока живиться з півночі річками Мандьяні, Мітонг, Мвен і Тімбоні (Мітімеле, Утамбоні), й своєю чергою впадає у затоку Коріско в Атлантичному океані. У старих джерелах часто позначалася як річка Муні (Río Muni).

Клімат мусонний. Середня температура 21 °C. Найтепліший місяць — червень із середньою температурою 22 °C, найхолодніший — серпень із середньою температурою 18 °C.[5][6]

Охорона

[ред. | ред. код]

Практично весь естуарій Муні перебуває під захистом Рамсарської конвенції № 1311. На заповідній території площею 800 км² мешкають лісові слони, шимпанзе, горили, мандрили, а також рідкісний африканський ламантин.[7][8]

Історія

[ред. | ред. код]

Першим європейцем, що досліджував естуарій був француз Поль Беллоні дю Шайю. Він вперше залишив записи про цей регіон, коли досліджував Муні та нижню частину Тембоні у своїй першій подорожі.[9]

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. а б в GEOnet Names Server — 2018.
  2. Equatorial Guinea. Encyclopædia Britannica Online. www.britannica.com. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 15 червня 2022.
  3. By R. H. Hughes, J. S. Hughes. A directory of African wetlands, p. 501. www.google.ru (рос.). Процитовано 15 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. Mapa de Guinea Ecuatorial. www.google.es (ісп.). Процитовано 15 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. NASA Earth Observations Data Set Index (англ.). NASA. Архів оригіналу за 6 березня 2015. Процитовано 30 січня 2016.
  6. NASA Earth Observations: Rainfall (1 month - TRMM) (англ.). NASA/Tropical Rainfall Monitoring Mission. Архів оригіналу за 1 березня 2015. Процитовано 30 січня 2016.
  7. Rasar.org. rsis.ramsar.org (англ.). Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 15 червня 2022.
  8. By R. H. Hughes, J. S. Hughes. A directory of African wetlands. p. 499—501. books.google.com (англ.). Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 15 червня 2022.
  9. Barbus sensitivus, a new species with extensive pitlines from the Sanaga River (Teleostei: Cyprinidae). www.thefreelibrary.com (англ.). Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 15 червня 2022.