Населення Італії
Населення Італії  | |
|---|---|
 Ріст чисельності населення країни | |
| Чисельність | 58,997 млн (2023) осіб |
| Густота | 203,3 особи/км² |
| Коефіцієнт міграції | 3,4 (оц. 2024) ‰ |
| Природний рух | |
| Природний приріст | ▼-0,08 (оц. 2024) % |
| Народжуваність | 6,7 (2023) ‰ |
| Фертильність | 1,26 (оц. 2024) дітей на 1 жінку |
| Смертність | 10,7 (2023) ‰ |
| Смертність немовлят | 3,1 (оц. 2024) ‰ |
| Вікова структура | |
| • до 14 років | 13,73 % |
| • 15–64 років | 65,07 % |
| • старіші за 65 років | 21,2 % |
| Середня тривалість життя | 83 (оц. 2024) року |
| • чоловіків | 80,7 року |
| • жінок | 85,5 року |
| Статева структура | |
| загалом | 0,93 чол./жін. |
| при народженні | 1,06 чол./жін. |
| до 15 років | 1,05 чол./жін. |
| 15–64 років | 0,97 чол./жін. |
| після 65 років | 0,79 чол./жін. |
| Етнічні групи | |
| Нація | італійці |
| Найбільший етнос | італійці |
| Нацменшини | німці, французи, словенці, албанці, греків |
| Мови | |
| Офіційна | італійська |
| Також у побуті | німецька, французька, словенська |
Населення Італії. Чисельність населення країни 2020 року становила 60 461 826 осіб (23-те місце у світі)[1]. Чисельність італійців стабільно зменшується, народжуваність 2015 року становила 8,74 ‰ (213-те місце у світі), смертність — 10,19 ‰ (40-ве місце у світі), природний приріст — 0,27 % (177-ме місце у світі) 
.
Населення Італії збільшилося майже удвічі протягом двадцятого століття, але модель зростання була вкрай нерівномірною через великомасштабну внутрішню міграцію з сільських районів Півдня в промислові міста Півночі, явище, яке відбулося внаслідок італійського економічного дива у 1950-1960 роки. Висока народжуваність зберігалася до 1970-х років, після чого вона почала різко знижуватися, що призвело до швидкого старіння населення. Наприкінці 2000-х, кожен п'ятий італієць був старше 65 років[2]. Тим не менш, внаслідок масової імміграції за останні два десятиліття минулого століття, в останні роки Італія пережила значне зростання народжуваності[3].
Народжуваність у Італії, за оцінкою на 2024 рік, дорівнює 7,1 ‰ (222-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності за оцінкою на 2024 рік становить 1,26 дитини на одну жінку (219-ме місце у світі)[1][4]. Сумарний коефіцієнт народжуваності піднявся з рекордно низького рівня 1,18 дитини на одну жінку 1995 року до 1,41 дитини 2008 року і, як очікується, сягне 1,6 дитини на одну жінку 2030 року[5]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 31,4 року (оцінка на 2020 рік)[1].
Смертність у Італії за оцінкою на 2024 рік становить 11,2 ‰ (22-ге місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні за оцінкою на 2024 рік становить -0,08 % (201-ше місце у світі)[1].
Середній вік населення Італії становить 48,4 років (5-те місце у світі): для чоловіків — 47,4, для жінок — 49,4 років[1]. Очікувана середня тривалість життя 2024 року становить 83 роки (19-те місце у світі), для чоловіків — 80,7 років, для жінок — 85,5 років[1].
Вікова структура населення Італії, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:
- діти віком до 14 років — 13,73 % (4 340 380 чоловіків, 4 154 737 жінок);
- молодь віком 15-24 роки — 9,79 % (3 035 586 чоловіків, 3 020 584 жінки);
- дорослі віком 25-54 роки — 42,74 % (13 063 733 чоловіка, 13 375 975 жінок);
- особи передпохилого віку (55-64 роки) — 12,54 % (3 756 546 чоловіків, 3 997 190 жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 21,2 % (5 626 752 чоловіка, 7 483 637 жінок)[1].
Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 3,6; коефіцієнт розлучуваності — 0,9; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 25 (дані за 2010 рік)[6]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 34,2 року, жінки — 31,3 року, загалом — 32,8 року (дані за 2014 рік)[7].
Густота населення країни 2015 року становила 203,3 особи/км² (65-те місце у світі)[1]. Густота населення Італії вища, ніж у більшості західних європейських країн. Однак розподіл населення дуже нерівномірний. У розміщенні населення Італії можна виділити основну диспропорцію: здебільшого міська індустріальна північ і здебільшого сільський аграрний південь. Уздовж усього морського узбережжя країни розміщуються великі портові міста і невеличкі приморські містечка (Адріатичне узбережжя). Значна густота розміщення населення відзначається навколо найбільших агломерацій: Рим, Мілан, Неаполь. Майже половина населення країни розміщується на Паданській рівнині. Такі великі регіони, як Альпи та Апенніни, плато Базиліката і острів Сардинія дуже малонаселені.
Італія високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 69 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,39 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Рим (столиця) — 3,718 млн осіб, Мілан — 3,099 млн осіб, Неаполь — 2,202 млн осіб, Турин — 1,765 млн осіб, Палермо — 853,0 тис. осіб, Бергамо — 840,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].
| № | Назва | Область | Населення | № | Назва | Область | Населення | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg?lang=uk) Рим  Мілан |
1 | Рим | Лаціо | 2 872 021 | 11 | Венеція | Венето | 264 579 |  Неаполь  Турин |
| 2 | Мілан | Ломбардія | 1 337 155 | 12 | Верона | Венето | 260 125 | ||
| 3 | Неаполь | Кампанія | 978 399 | 13 | Мессіна | Сицилія | 240 414 | ||
| 4 | Турин | П'ємонт | 896 773 | 14 | Падуя | Венето | 211 210 | ||
| 5 | Палермо | Сицилія | 678 492 | 15 | Трієст | Фріулі-Венеція-Джулія | 205 413 | ||
| 6 | Генуя | Лігурія | 592 507 | 16 | Таранто | Апулія | 202 016 | ||
| 7 | Болонья | Емілія-Романья | 386 181 | 17 | Брешія | Ломбардія | 196 058 | ||
| 8 | Флоренція | Тоскана | 381 037 | 18 | Прато | Тоскана | 191 002 | ||
| 9 | Барі | Апулія | 327 361 | 19 | Парма | Емілія-Романья | 190 284 | ||
| 10 | Катанія | Сицилія | 315 601 | 20 | Модена | Емілія-Романья | 185 148 | ||
Річний рівень імміграції 2015 року становив 4,1 ‰ (30-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Після століть чистої еміграції, від 1980-х Італія переживає великомасштабну імміграцію вперше в сучасній історії. За даними італійського уряду, на січень 2011 року налічувалося 4 570 317 іноземців, що проживали в Італії[8].
Станом на 2015 рік, в країні постійно перебуває 13 тис. біженців з Сомалі, 12,2 тис. з Афганістану, 11,9 тис. з Еритреї, 9,9 тис. з Нігерії, 9,2 тис. з Пакистану, 8,3 тис. з Малі, 5,07 тис. з Кот-д'Івуару. За період 2015—2016 років до країни морем дісталось 277 тис. біженців з Лівії та Близького Сходу[1].
У країні мешкає 747 осіб без громадянства[1].
Італія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[9].
Головні етноси країни: італійці, невеличкі громади німців, французів, словенців на півночі країни, албанців і греків на півдні.
- Етнічне походження населення Італії
| Походження | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| італійці | 55 818 099 | 92,00 % |
| румуни | 1 700 000 | 3.08 % |
| північні африканці | 646 624 | 1,07 % |
| албанці | 466 684 | 0,77 % |
| китайці | 188 352 | 0,28 % |
| українці | 153 998 | 0,31 % |
| інші азіати | 499 013 | 0,83 % |
| темношкірі африканці | 324 917 | 0,54 % |
| латиноамериканці | 285 169 | 0,47 % |
| Інші | 782 549 | 1,29 % |
Офіційна мова[10]: італійська. Інші поширені мови: німецька (регіон Трентіно), французька (регіон Валле-д'Аоста), словенська (Трієст-Горіція). Італія, як член Ради Європи, 27 червня 2000 року підписала, але не ратифікувала Європейську хартію регіональних мов[11].
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: християнство (переважно римо-католицтво, невеликі громади Свідків Єгови, протестанти) — 80 %, іслам — до 1 млн, атеїсти і агностики — 20 % (станом на 2015 рік)[1]. Італія не має офіційної релігії. 1984 року перегляд Латеранської угоди скасував католицизм як офіційну державну релігію, визнаючи її важливу роль, яку вона відіграє в італійському суспільстві.
Рівень письменності 2015 року становив 99,2 % дорослого населення (віком від 15 років): 99,4 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 4,1 % ВВП країни, станом на 2011 рік (93-тє місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 16 років, для хлопців — до 16 років, для дівчат — до 17 років (станом на 2013 рік).
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 3,76 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 3,4 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 9,2 % ВВП країни (33-тє місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 3,29 ‰ (212-те місце у світі); хлопчиків — 3,49 ‰, дівчаток — 3,08 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 4 випадків на 100 тис. народжень (180-те місце у світі)[1].
Італія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
2013 року було зареєстровано 122,0 тис. хворих на СНІД (39-те місце у світі), це 0,28 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (85-те місце у світі)[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 23,7 % (97-ме місце у світі)[1].
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 99,5 %, в сільській місцевості — 99,6 %, загалом по країні — 99,5 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2008 рік, дорівнює 45,41 км³ на рік, або 789,8 тонни на одного мешканця на рік: з яких 24 % припадає на побутові, 43 % — на промислові, 34 % — на сільськогосподарські потреби[1].
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 56,5 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 21,5 %; частка осіб похилого віку — 35,1 %, або 2,9 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2012 року перебувало 29,9 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств в країні виглядає таким чином: нижній дециль — 2,3 %, верхній дециль — 26,8 % (станом на 2000 рік)[1].
Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 40,559 млн унікальних інтернет-користувачів (18-те місце у світі), що становило 65,6 % загальної кількості населення країни[1].
Загальні трудові ресурси 2015 року становили 25,54 млн осіб (27-ме місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 3,9 %; промисловість і будівництво — 28,3 %; сфера послуг — 67,8 % (станом на 2011 рік)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 12,2 % працездатного населення, 2014 року — 12,7 % (136-те місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 42,7 %, серед юнаків — 41,3 %, серед дівчат — 44,7 % (17-те місце у світі)[1].
Важливі ворота для латиноамериканського кокаїну й південно-східноазійського героїну, що прямує на європейський ринок; відмивання грошей, організована злочинність, контрабандні потоки[1].
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Італії докладає усіх можливих зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава знаходиться у списку першого рівня[12][13].
-
Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.) -
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 0,94 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 0,75 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 0,93 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
| Населення Італії | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 500 | 7 000 000 | — |
| 1000 | 7 000 000 | +0.0% |
| 1500 | 11 000 000 | +57.1% |
| 1861 | 22 182 377 | +101.7% |
| 1871 | 27 303 509 | +23.1% |
| 1881 | 28 953 480 | +6.0% |
| 1901 | 32 965 504 | +13.9% |
| 1911 | 35 845 048 | +8.7% |
| 1921 | 39 943 528 | +11.4% |
| 1931 | 41 651 000 | +4.3% |
| 1936 | 42 943 602 | +3.1% |
| 1951 | 47 515 537 | +10.6% |
| 1961 | 50 623 569 | +6.5% |
| 1971 | 54 136 547 | +6.9% |
| 1981 | 56 556 911 | +4.5% |
| 1991 | 56 778 031 | +0.4% |
| 2001 | 56 995 744 | +0.4% |
| 2011 | 59 433 744 | +4.3% |
| 2015 | 60 656 000 | +2.1% |
| Джерело: Дані Національного інституту статистики Італії | ||
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
- Національний інститут статистики Італії (італ. Istituto Nazionale di Statistica; ISTAT).
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф Italy : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ (англ.) Євростат. Ageing characterises the demographic perspectives of the European societies — Issue number 72/2008 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 січня 2009. Процитовано 28 квітня 2009 року.
- ↑ (англ.) ISTAT. Crude birth rates, mortality rates and marriage rates 2005-2008 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 липня 2016. Процитовано 10 травня 2009 року.
- ↑ В Італії знову зафіксували найнижчу в історії народжуваність. Європейська правда. 7 квітня 2023. Процитовано 11 травня 2024.
- ↑ (англ.) ISTAT. Average number of children born per woman 2005-2008 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 липня 2016. Процитовано 3 травня 2009 року.
- ↑ Marriage and divorce statistics : [англ.] // Eurostat, European Commission. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — статистика шлюбів і розлучень в Європі.
- ↑ ' Marriage indicators : [англ.] // Eurostat, European Commission. — .
- ↑ (англ.) Istituto Nazionale di Statistica. Foreign resident population on 1st January. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 19 грудня 2011.
- ↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
- ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- ↑ European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
- ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
- ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
- Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
- Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.
- (рос.) Италия // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Италия // Страны и народы. Зарубежная Европа. Южная Европа / Редкол. : В. П. Максаковский, С. А. Токарев (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль», 1983. — 285 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
- (рос.) Урланис Б. Ц. Рост населения в Европе (опыт исчисления). — М. : ОГИЗ-Госполитиздат, 1941. — 436 с.
- (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
- World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Італії.
- At a glance: Italy. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і положення дітей Італії.
- Italy. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Італії.
- Italy. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Італії від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme in EU : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.
