Оноріно Ланда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Оноріно Ланда
Особисті дані
Народження 1 червня 1942(1942-06-01)
  Пуерто-Наталес, Чилі
Смерть 30 травня 1987(1987-05-30) (44 роки)
  Сантьяго, Чилі
Громадянство  Чилі
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1959–1965 Чилі «Уніон Еспаньйола»  ? (?)
1965–1967 Чилі «Грін Кросс»  ? (?)
1968 Чилі «Депортес Магальянес»  ? (?)
1969 Чилі «Уніон Еспаньйола»  ? (?)
1970 Чилі «Депортес Ла-Серена»  ? (?)
1971–1972 Чилі «Уачіпато»  ? (?)
1973 Чилі «Уніон Еспаньйола»  ? (?)
1974 Чилі «Депортес Авіасьйон» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1961–1966 Чилі Чилі 25 (5)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1982–1983 Чилі «Уніон Еспаньйола»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Оноріно Ланда (ісп. Honorino Landa, 1 червня 1942, Пуерто-Наталес — 30 травня 1987, Сантьяго) — чилійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за клуб «Уніон Еспаньйола», а також національну збірну Чилі, у складі якої став бронзовим призером чемпіонату світу 1962 року.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1959 року виступами за команду «Уніон Еспаньйола», вихованцем якої і був[1], в якій провів шість сезонів. Виступаючи за «латиноамериканців», йому вдалося стати найкращим бомбардиром у Прімері 1961 року з 24 голами, разом з Карлосом Кампосом з «Універсідад де Чилі»[2]. По завершенні сезону 1965 року Ланда покинув клуб через конфлікт з керівництвом[3].

Згодом Ланда виступав за «Грін Кросс», після чого перейшов у «Депортес Магальянес», де провів сезон 1968, який виявився невдалим для гравця, оскільки після третього зіграного матчу він отримав травму, залишаючись поза грою приблизно на два місяці[3].

У 1969 році він повернувся до рідного клубу «Уніон Еспаньйола», де провів наступний сезон і надалі грав за команди «Депортес Ла-Серена» та «Уачіпато». В 1973 році Оноріно третє за кар'єру повернувся дол рідного «Уніон Еспаньйола» і того ж року він завоював з командою титул чемпіона.

Завершив ігрову кар'єру у команді «Депортес Авіасьйон», за яку виступав протягом 1974 року.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

12 жовтня 1961 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Чилі в товариському матчі проти збірної Уругваю, який завершився з рахунком 2:3 на користь уругвайців[4].

Наступного року був у заявці команди на домашньому чемпіонаті світу 1962 року[5], де він зіграв у п'яти з шести матчів національної збірної, пропустивши лише виграну гру за третє місце проти Югославії, яке принесло його команді бронзові нагороди турніру, оскільки в попередньому матчі проти Бразилії, програному півфіналі, був вилучений з поля.

Згодом у складі збірної був учасником наступного чемпіонату світу 1966 року в Англії. У цьому змаганні він відіграв дві гри, друга з яких стала останньою у футболці збірної, 20 липня 1966 року проти СРСР (1:2[6])

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у її формі 25 матчів, забивши 5 голів.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Після виходу на пенсію він працював тренером, очоливши в 1982 році «Уніон Еспаньйола», замінивши на посаді головного тренера Ніколаса Новелло. У середині сезону 1983 року його замінив на посаді Умберто Крус.

Оноріно Ланда помер за два дні до свого 45-річчя, 30 травня 1987 року, в лікарні Баррос Луко-Трюдо у місті Сантьяго від раку. 28 червня того ж року в пам'ять про футболіста та тренера був зіграний Кубок Оноріно Ланди між командами «Універсідад Католіка» і «Уніон Еспаньйола» (3:0)[7].

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]
«Уніон Еспаньйола»: 1973

Особисті

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Héctor Olave; Juan Manuel Ramírez. Nuestro Mundial: 50 años de historia (PDF). cap.cl. с. 105-106. Архів оригіналу (PDF) за 12 грудня 2013. Процитовано 31 жовтня 2020.
  2. ↑ Juan Pablo Andrés. Chile - List of Topscorers. rsssf.com. Процитовано 31 жовтня 2020.
  3. ↑ а б Radiografía de: Honorino Landa (вид. Estadio). Santiago, Chile: Editorial Nacional Quimantú. с. 34—39.
  4. ↑ Edgardo Marín. La roja de todos (Selección chilena de fútbol 1910-1985) (PDF). memoriachilena. Процитовано 31 жовтня 2020.
  5. ↑ 1962 FIFA World Cup Chile [Архівовано 2011-07-22 у Wayback Machine.]
  6. ↑ HONORINO LANDA. www.solofutbol.cl. Процитовано 31 жовтня 2020.
  7. ↑ Diario La Nación, 29 de junio de 1987.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • La roja de todos (Selección Chilena de fútbol 1910—1985) de Edgardo Marín. Registro Propiedad Intelectual N° 63.242 de 1985.
  • Cosas del fútbol de Francisco Mouat.ISBN 956-160-201-5, Registro Propiedad Intelectual N° 73.364 de 1989.
  • La historia de los campeones, 1933—1991 de Edgardo Marín. Registro Propiedad Intelectual N° 63.642 de 1988.
  • Diccionario Ilustrado del Fútbol (10 Tomos) de Francisco Mouat y Patricio Hidalgo. ISBN 978-956-239-767-4 de 2010.
  • Tómala, métete, remata de Luis Urrutia O'Nell|Luis Urrutia (Chomsky). ISBN 978-956-304-116-3 Registro Propiedad Intelectual N° 216.823 de 2012.
  • Nuestro Mundial: 50 años de historia de Ricardo Ruiz de Viñaspre Puig. Registro Propiedad Intelectual Nº 217.233 de 2012
  • Nuevas cosas del fútbol de Francisco Mouat. ISBN 978-956-897-025-3 Registro Propiedad Intelectual N° 125.599 de 2012.
  • 80 Años del fútbol chileno de Danilo Díaz. ISBN 978-956-304-142-2 Registro Propiedad Intelectual N° 229.381 de 2013
  • Inolvidables de Unión Española de Felipe Risco Cataldo. ISBN 978-956-353-335-4 Registro de Propiedad Intelectual: 234.239 de 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Оноріно Ланда на сайті ФІФА (англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Оноріно_Ланда&oldid=36196772