Операнд
В мовах програмування та математиці, опера́нд (англ. operand) — аргумент операції; дані, які обробляються командою; граматична конструкція, яка позначає вираз, що задає значення аргументу операції; іноді операндом називають місце або позицію в тексті, де має стояти аргумент операції. В комп'ютерному програмуванні вони зазвичай виражаються як константи або змінні.
Наступний вираз є прикладом операції та операндів:
У цьому прикладі «» це символ операції яка називається додавання.
Операнд є одним із вхідних величин з наступним додаванням оператора, а операнд це інша, необхідна для роботи, вхідна величина.
Результат операції є . (Число «9» також називається сумою доданків «3» та «6».)
В програмуванні операнд — це об'єкт, над яким виконується операція. Операції можуть бути математичними, такими як множення чи додавання, або вони можуть бути більш досконалими функціями. Основним прикладом операнда є змінна, оголошена в програмі, яка змінює значення через операції.
Завдяки впровадженню об'єктноорієнтованого програмування, основні змінні, що є операндами багатьох комп'ютерних програм, були вкладені з більш детальними властивостями та характеристиками через запрограмовані класи програмування та масиви.
Операнди можуть бути складними та складатися з виразів, які також містять оператори з операндами.
У наведеному вище прикладі є першим операндом для оператора множення та другим. Операнд є виразом, який містить оператор додавання, котрий має операнди та .
Правило старшинства впливає на те, яким буде значення операнда для певного оператора.
У наведеному виразі оператор множення має вищий пріоритет ніж оператор додавання, тож оператор множення має та як операнди. Оператор додавання має операнди та .
В залежності від положення операндів щодо знака операції розрізняють префіксні (наприклад, ( — операнд)), інфіксні (наприклад, (a, b — операнди)) і постфіксні (наприклад, ( — операнд)) записи операції.
Префіксні та постфіксні поширені в інформатиці.
Нижче наведені приклади трьох різних нотацій. Всі вони представляють операцію додавання чисел «1» та «2».
(інфіксна нотація)
(префіксна нотація)
(постфіксна нотація)
Число операндів оператора називається арністю. Залежно від числа операндів розрізняють одномісні (унарні, або монадичні) операції (наприклад,); двомісні (бінарні, або діадичні) операції (); багатомісні (або поліадичні) операції.
Це незавершена стаття про програмування. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття не містить посилань на джерела. (листопад 2016) |