Оха
місто Оха | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Сахалінська область | ||||
Міський округ | Охінський міський округ | ||||
Код ЗКАТУ: | 64425000000 | ||||
Код ЗКТМО: | 64736000001 | ||||
Основні дані | |||||
Статус міста | 1938 | ||||
Населення | 19 888 (2023) | ||||
Площа | 44 км² | ||||
Поштовий індекс | 694490 | ||||
Телефонний код | +7 42437 | ||||
Географічні координати: | 888 (2023))_region:RU_ 53°35′20″ пн. ш. 142°56′57″ сх. д. / 53.588888888889° пн. ш. 142.94916666667° сх. д. | ||||
Найближча залізнична станція | Ноглики | ||||
Відстань | |||||
До залізничної станції: | 402 км | ||||
Вебсторінка | adm-okha.ru | ||||
Мапа | |||||
| |||||
|
Оха́ (нів. Выргыт, рос. Оха) — місто на острові Сахаліні, адміністративний центр Охінського міського округу Сахалінської області Російської Федерації. Розташоване у північно-східній частині острова на побережжі затоки Уркт Охотського моря за 402 км на північ від залізничної станції Ногликів та за 1 062 км на північ від Южно-Сахалінська[1]. Населення — 19 888 особа (2023).
У 1880 році у районі сучасного міста було відкрите нафтове родовище, у зв'язку з чим виник наметово-земляний табір, згодом перетворений на селище Охе, пізніше — Оха. Протягом 1920—1925 років місто було під японською окупацію[1]. Перша промислова нафта видобута у 1923 році. У 1927 році тут був створений трест «Сахаліннафта»[2]. Статус міста має з 1938 року.
1925 | 1931[3] | 1935 | 1939[4] | 1959[5] | 1967[3] | 1970[6] | 1979[7] | 1989[8] | 1992[3] | 1996[3] | 1998[3] | 2000[3] |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
7700 | →7700 | ↗18 400 | ↗19 601 | ↗27 636 | ↗30 000 | ↗30 890 | ↗32 925 | ↗36 104 | ↗37 000 | ↘31 700 | ↘29 400 | ↘28 200 |
2001[3] | 2002[9] | 2003[3] | 2005[3] | 2006[3] | 2007[3] | 2008[3] | 2009[10] | 2010[11] | 2011[12] | 2012[13] | 2013[14] | 2014[15] |
↗28 400 | ↘27 963 | ↗28 000 | ↘27 200 | ↘26 900 | ↘26 700 | ↘26 400 | ↘26 149 | ↘23 008 | ↘22 893 | ↘22 349 | ↘21 830 | ↘21 495 |
2015[16] | 2016[17] | 2017[18] | 2018[19] | 2019[20] | ||||||||
↘21 203 | ↘21 081 | ↘20 916 | ↘20 715 | ↘20 391 |
Місто є великим центром нафтової та газової промисловості Сахаліна. Найбільше промислове підприємство — ВО «Сахалінморнафтогаз». Також діють: ТЕЦ; заводи залізобетонних виробів, стінових матеріалів, механічний, деревообробний; підприємства харчової промисловості. В місті працює Сахалінський науково-дослідний і проєктний інститут «СахалінНДПІморнафта»[1].
- ↑ а б в Вся Россия. Энциклопедия, 2001, с. 356.
- ↑ Охотское море. Энциклопедия, 2009, с. 126.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Народная энциклопедия «Мой город». Оха
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Численность городского населения СССР по городским поселениям и внутригородским районам. Архів оригіналу за 30 листопада 2013. Процитовано 30 листопада 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
- ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Сахалинская область. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов. Архів оригіналу (PDF) за 28 липня 2014. Процитовано 28 липня 2014.
- ↑ Сахалинская область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2011-2016 годов
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями. Таблиця 35. Оцінка чисельності постійного населення на 1 січня 2012 року. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2013 року. - М .: Федеральна служба державної статистики Росстат, 2013. - 528 с. (Табл. 33. Чисельність населення міських округів, муніципальних районів, міських і сільських поселень, міських населених пунктів, сільських населених пунктів). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
- ↑ Таблиця 33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2014 року. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
- ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
- ↑ Оценка численности населения в разрезе муниципальных образований по состоянию на 01.01.2019 года и среднегодовая за 2018 год. Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Сахалинской области. 22 квітня 2019. Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 25 квітня 2019.
- Оха // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1962. — Т. 3 : Милос — Союз ССР. — С. 184. (рос.);
- Оха // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Оха // Географический энциклопедический словарь. Географические названия / А. Ф. Трёшников. — Москва : Советская энциклопедия, 1989. — С. 359.(рос.);
- Оха // Вся Россия. Энциклопедия / А. В. Рябинин. — Институт экономики и управления в промышленностиі[ru]. — Москва, 2001. — Т. Города и населенные пункти. — С. 356. — ISBN 5-93249-001-2. (рос.);
- И. С. Зонн, А. Г. Костяной. Оха // Охотское море. Энциклопедия. — Москва : «Международные отношения»[ru], 2009. — С. 126. — ISBN 978-5-7133-1354-9. (рос.)